Постанова

від 02.10.2008 по справі 18/96пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/96пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.10.2008  року                                                                      Справа № 18/96пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Журавльової Л.І.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:          

від позивача                              представник за довіреністю Попов О.О.,

                                                            довіреність №б/н від 11.09.2008;                    

від  1-го відповідача                     повноважний та компетентний

представник не прибув;

від 2-го відповідача                  представник за довіреністю Назаренко І.А.,

довіреність №б/н від 10.09.2008;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Державної холдінгової компанії

                                                            „Луганськвугілля”, м.Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  05.08.2008

по справі                                         №18/96пн (суддя –Корнієнко В.В.)

за позовом                                        Державного підприємства „Луганськвугілля”,

м.Луганськ          

до  1-го відповідача                    Міського комунального підприємства

„Бюро технічної інвентаризації”, м.Луганськ

до 2-го відповідача                     Державної холдінгової компанії

                                                            „Луганськвугілля”, м.Луганськ

про                                               визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Луганськвугілля”, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача –міського комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, м.Луганськ про визнання права власності на об”єкт нерухомості.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2008 до участі у справі №18/96пн залучено у якості 2-го відповідача – Державну холдінгову компанію „Луганськвугілля”, м.Луганськ.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2008 по справі №18/96пн позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 05.08.2008 по справі №18/96пн Державна холдінгова компанія „Луганськвугілля”, м.Луганськ звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та провадження по справі припинити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач відзивом №б/н від 11.09.2008 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.08.2008 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2008 по справі №18/96пн призначена судова колегія у складі:  Баннова Т.М.- суддя –головуючий, Журавльова Л.І.- суддя,  Семендяєва І.В.–суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.2008 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2008 по справі №18/96пн у зв'язку з виходом з відпустки судді Єжової С.С. здійснена заміна головуючого судді Баннової Т.М. на головуючого суддю Єжову С.С.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника другого відповідача в судовому засіданні здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального комплексу „Діловодство суду”.

Розгляд справи призначений на 25.09.2008. Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.09.2008 була оголошена перерва до 02.10.2008. Постанова приймається 02.10.2008.

Заслухавши представника позивача та 2-го відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 104 Господарського процесуального кодексу України встановлює підстави скасування або зміни рішення господарського суду, до яких віднесено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Позивач по даній справі у позові визначив відповідачем Міське комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації”.

В ході розгляду справи господарський суд ухвалою від 18.07.2008 залучив до участі у справи у якості 2-го відповідача –Державну холдінгову компанію „Луганськвугілля” і зобов'язав позивача направити 2-му відповідачу копію позовної заяви і докази її направлення надати суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява 2-му відповідачу позивачем не була направлена своєчасно і заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої доводи, у тому числі, і порушенням господарським судом приписів ст.ст.22, 56 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів і цей обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача.

Крім того, господарський суд Луганської області прийняв в судовому засіданні 05.08.2008 від позивача заяву про уточнення позовних вимог, яка в порушення приписів ст. ст. 22, 56 Господарського процесуального кодексу України також не направлялася відповідачам у справі.

Докази вручення 2-му відповідачу ухвали від 18.07.2008 в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи заявника апеляційної скарги в цій частині обгрунтовані та рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2008 по справі № 18/96пн підлягає скасуванню на підставі порушення господарським судом норм процесуального права.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи повторно переглядає справу.

Статтею 103 Господарського процесуального кодексу України встановлені повноваження суду апеляційної інстанції і визначено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Проаналізувавши матеріали справи судова колегія встановила наступне. Рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської міської ради від 23.01.1951 №4 „Про відвід земельної ділянки Промбудконторі комбінату „Ворошиловградвугілля” під житлове будівництво по вул. Совєтская”, був затверджений відвід земельної ділянки площею 0,44 га під будівництво 2-х поверхового будинку з можливістю надбудови 3-го поверху.

Будівництво і введення в експлуатацію здійснювалося в порядку, передбаченому чинним законодавством СРСР та УРСР.

На підставі вищевказаного рішення був побудований 3-х поверховий будинок за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 49, документи про ввід якого в експлуатацію за даними позивача не збереглися.

Даний об'єкт за період з моменту будівництва і на цей час був закріплений за державними підприємствами Міністерства вугільної промисловості України.

Так, згідно акту прийому-передачі від 02.08.1996 та наказом виробничого об'єднання „ Луганськвугілля” була здійснена передача  об'єкту нерухомості на баланс проектно-конструкторського бюро, яке входило до складу виробничого об'єднання „ Луганськвугілля”.

В ході реорганізації виробничого об'єднання „ Луганськвугілля” структурний підрозділ - проектно-конструкторське бюро з усім своїм майном було передано до складу Державного відкритого акціонерного товариства „ Луганськвугілля”, яке було створене за наказом Міністерства вугільної промисловості України від 18.09.1996 №471 шляхом перетворення виробничого об'єднання                                     „Луганськвугілля”, потім до складу Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля”, яка була створена за наказом Міністерства вугільної промисловості України від 26.11.1996 № 602 шляхом перетворення Державного відкритого акціонерного товариства „Луганськвугілля”, потім увійшло до складу Державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Луганське” згідно наказу Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля” від 17.04.2001          №54 у зв'язку з передачею - проектно-конструкторського бюро до складу Державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Луганське”.

Наказом Міністерства палива та енергетики України  від 13.02.2003 № 82 Державну холдінгову компанію „Луганськвугілля” реорганізовано і на базі державних відкритих акціонерних товариств, які входили до складу Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля”, створено Державне підприємство „Луганськвугілля”, до складу якого увійшло і Державне відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Луганське”.

Таким чином, об'єкт нерухомості, який є предметом розгляду даної справи, не вибував із державної власності, на даний час знаходиться на балансі позивача і закріплений за відокремленим підрозділом –шахтоуправлінням „Луганське”, що матеріалами справи підтверджується.

Факт володіння і користування позивачем об'єктом нерухомості, що є предметом спору у даній справі, підтверджується:

-          наказом виробничого об'єднання „Луганськвугілля” від 02.07.1996        №118, за яким спірна будівля передана з балансу структурного підрозділу –комбінату комунальних підприємств до балансу структурного підрозділу –проектно-конструкторське бюро (а.с.66);

-          актом приймання - передачі будинку по вул.Совєтській, 49 на баланс проектно –конструкторському бюро виробничого об”єднання „Луганськвугілля” у виконання наказу №118 від 02.07.1996 (а.с.30-31);

-          актом приймання-передачі проектно-конструкторського бюро ДХК „Луганськвугілля” до складу ДВАТ „Шахтоуправління „Луганське” у виконання наказу ДХК „Луганськвугілля” від 17.04.2001 №54 (а.с.37, 67);

-          інвентаризаційним описом основних засобів станом на 01.11.2002, яким підтверджено наявність у бухгалтерському обліку ДВАТ „Шахтоуправління „Луганське” будівлі за інвентарним №10218 (вул.Совєтская, 49,  м.Луганськ) (а.с.68);

-          балансом ДВАТ „Шахтоуправління „Луганське” станом на 01.04.2008, за яким на баланс  ДП „Луганськвугілля” було прийнято майно ДВАТ „Шахтоуправління „Луганське” і який затверджений Міністерством палива та енергетики України (а.с.69-72);

-          інвентаризаційними описами основних засобів станом на 01.11.2003, на 01.12.2004, на 01.07.2005, на 01.12.2005, на 01.12.2006, на 01.12.2007, на 01.01.2008, якими підтверджується перебування на бухгалтерському обліку позивача будівлі за інвентаризаційним №20218 (а.с.73-79);

-          балансами позивача на 31.12.2004 і на 30.06.2008 (а.с.80-85).

Згідно Статуту позивача останній є правонаступником прав і обов'язків  Державного відкритого акціонерного товариства „Шахтоуправління „Луганське”.

За своєю організаційно-правовою формою позивач є унітарним підприємством.

         Частиною 3 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

         Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна.

         Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади, а управління цим майном здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

         Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем доведені обставини, що нежитлове приміщення №1, яке складається з основної будівлі літ.”А-3”, підвалу літ. „пд”,  вхідного ганку літ.”а”, входу в підвал літ.”а1”, пандуса літ. „а3”, загальною площею 1769, 9 м2, яке розташоване у м. Луганську, вул. Совєтская, 49, є державною власністю і передане йому на праві господарського відання, що відображено у п. 4.1 Статуту підприємства позивача і підтверджено матеріалами справи.

         Підставою для звернення позивача з даним позовом стала відмова 1-го відповідача у реєстрації даного майна у якості державної власності з мотивів відсутності необхідних для реєстрації документів.

         Стаття 392 Цивільного кодексу України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

         За даними 1-го відповідача даний об'єкт ні за ким не зареєстровано.

         Стаття 182 Цивільного кодексу України передбачає обов'язковість державної реєстрації об'єктів нерухомого майна. У зв'язку з втратою правовстановлюючих документів реєстрація даного об'єкту в загальному порядку неможлива.

       Позивач, на балансі якого знаходиться спірне майно і який володіє ним на праві господарського відання, відповідно до приписів ст.182 Цивільного кодексу України обгрунтовано звернувся з даними вимогами.

Вирішуючи питання відносно визнання права власності судова колегія вважає, що доведеним є факт державної власності на дане майно, а конкретний орган державної влади у даному випадку встановлювати немає необхідності.

Доводи заявника апеляційної скарги в частині земельних правовідносин судова колегія не приймає до уваги, оскільки питання землекористування регулюється іншим законодавством і може бути вирішено в іншому порядку.

Факт закріплення права землекористування земельною ділянкою під спірним об'єктом за 2-м відповідачем не є доказом права власності 2-го відповідача на це приміщення, оскільки воно є державною власністю і 2-ий відповідач не надав доказів передачі цього приміщення йому у власність або володіння.

Доводи заявника апеляційної скарги в частині того, що у господарському суді є справа за позовом даного позивача про визнання права державної власності цього ж об”єкта, судова колегія не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Позивач за даним позовом просить визнати право державної власності на нежитлове приміщення №1, яке складається з основної будівлі (літера „А-3”) з підвалом (літера „пд”), вхідним ганком (літера „а”), входом у підвал (літера „а1”), пандусом (літера „а3”), загальною площею 1769, 9 м2 за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтская, 49.

Оскільки предметом розгляду даної справи є позовні вимоги стосовно нежитлового приміщення №1, судова колегія вважає, що посилання заявника апеляційної скарги на інший позов позивача не впливає на результат розгляду даної справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що по даній справі доведено, що нежитлове приміщення №1 загальною площею 1769, 9 м2, що розташоване у м.Луганську по вул.Совєтській, 49, яке складається з основної будівлі (літера „А-3”) з підвалом (літера „пд”), вхідним ганком (літера „а”), входом у підвал (літера „а1”), пандусом (літера „а3”) є власністю держави Україна і передано позивачу на праві господарського відання.

Заявником апеляційної скарги не доведено, що спірне майно вибуло із державної власності або було передано іншому підприємству на праві господарського відання.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта в частині розміру сплати державного мита.

Згідно довідки позивача балансова вартість спірного приміщення станом на 10.06.2008 становила 347589 грн.

Враховуючи вартість спірного майна, а також вимоги позивача державне мито підлягає сплаті у розмірі 3475 грн. 89 коп. за першою вимогою і 85 грн. за другою.

На підставі викладеного з позивача підлягає до стягнути державне мито в сумі 3475 грн. 89 коп., яке покладається на позивача.

Державне мито, сплачене заявником апеляційної скарги розподіляється на позивача та 2-го відповідача пропорційно.

Вимоги до 1-го відповідача необґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки 1-ий відповідач не оспорює право власності, а є органом, який реєструє це право.

         На підставі викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині визнання за державою Україна права власності на нерухоме майно, розташоване в м. Луганську, вул. Совєтская, 49 і в частині визнання за позивачем права господарського відання на це майно.

          За згодою представників позивача та 2-го відповідача в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частина постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.2 103, п. 4 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2008 по справі №18/96пн задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2008 по справі №18/96пн  –скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Визнати право власності за державою Україна, балансоутримувач –державне підприємство „Луганськвугілля” (м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, ідентифікаційний код 32473323), на нежитлове приміщення №1 загальною площею 1769,9 м2, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 49, яке складається з основної будівлі (літера „А-3”) з підвалом (літера „пд”), вхідним ганком (літера „а”), входом у підвал (літера „а1”), пандусом (літера „а3”).

5. Визнати право господарського відання за державним підприємством „Луганськвугілля” (м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, ідентифікаційний код 32473323) на нежитлове приміщення №1 загальною площею 1769,9 м2. розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 49, яке складається з основної будівлі (літера „А-3”) з підвалом (літера „пд”), вхідним ганком (літера „а”), входом у підвал (літера „а1”), пандусом (літера „а3”).

6.  У задоволенні позову до 1-го відповідача відмовити.

7. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1в, іден. код 32473323 у доход державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у                        м.Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі  3475 грн. 89 коп.

8. Стягнути з Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля”, м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1 в, іден. код 00176868 у доход державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у                        м.Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито за апеляційним провадженням в сумі 41 грн. 44 коп.

9. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1в, іден. код 32473323 на користь Державної холдінгової компанії „Луганськвугілля”, м.Луганськ, вул.Лермонтова, 1 в, іден. код 00176868 державне мито за апеляційним провадженням в сумі 890 грн. 22 коп.

10. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва

Помічник судді                                                             С.І. Заєць