Рішення

від 24.09.2008 по справі 2/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/149

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.09.08 р.                                                                                    Справа № 2/149                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.  

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Макіївтепломережа” м. Макіївка  

до відповідача: Приватної науково - впроваджувальної виробничо-комерційної фірми Автоматизовані радіоелектронні системи  м. Донецьк  

про стягнення заборгованості в сумі 736,23 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Клюєва В.С. – за довір.

від відповідача:   не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Макіївтепломережа” м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватної науково-впроваджувальної виробничо-комерційної фірми Автоматизовані радіоелектронні системи м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 736,23грн. з яких : 695,20грн. – заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 14,67грн. – інфляційна складова, 3,59грн. – 3% річних, 22,77грн. - пеня.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 303 від 15.09.2007р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.09.2007р. між Комунальним підприємством “Макіївтепломережа”  (Постачальник) та Приватною науково - впроваджувальною виробничо-комерційною фірмою “Автоматизовані радіоелектронні системи” (Споживач), був укладений договір № 303 про постачання теплової енергії.  

За цим договором Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами  (цінами) у терміни, передбачені договором (Розділ 1 “Предмет договору”).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що початок та закінчення опалювального періоду визначається та установлюються рішенням Виконавчого комітету міської ради.

Відповідно до п. 3.2.6. договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 5 “Облік теплової енергії” встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за комерційними приладами обліку або розрахунковим способом.  При відсутності комерційних приладів обліку або невідповідності їх експлуатаційним вимогам (прострочення державного метрологічного контролю, зрив чи пошкодження пломб, вихід з ладу тощо), обсяг теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Постачальником, як виняток, розрахунковим способом згідно додатку № 1.

Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживаються, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів та на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії.

Пунктом 6.2. договору визначеного, що тарифи для розрахунків між Постачальником та Споживачем встановлюються із розрахунку економічно обґрунтованої собівартості одиниці теплової енергії, що встановлюється (регулюються) виконавчим комітетом міської ради.

Тарифи на момент укладання договору складають: 7,36грн. без ПДВ за 1м2 опалювальної площі 7,36грн.; 251,76 грн. без ПДВ за 1 Гкал. Затверджений рішенням виконкому міської ради № 2310 від 23.02.2007р.

Відповідно до п. 6.3. договору теплова енергія постачається Споживачеві на умові 100 відсоткової передплати. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач до початку розрахункового періоду, але не менш, ніж за 15 днів, сплачує Постачальнику вартість зазначеного в додатку №1 обсягу споживання теплової енергії, передбаченого на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за минулий період (п. 6.4. договору).

Згідно до п. 6.8. договору у разі не сплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строки, зазначені у пунктах 6.4. і 6.5. договору Споживач сплачує на користь Енергопостачальної організації, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожень день прострочення платежу.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акт про включення опалення від 01.11.2007р. та акт на відключення опалення від 18.04.2008р.

Зі сторони відповідача вказані акти не підписані, згідно до пояснень позивача приміщення відповідач є прибудовою до відособленої споруди Торгівельного центру. Обидва споживача пов'язані між собою та отримують тепло від котельні по вул. Леніна. Теплоспоживання об'єктів вказаних споживачів здійснюється через одну задвижку, що відображено на схемі теплотраси. До матеріалів справи позивачем надано акти на включення та відключення опалення Торгівельного центру, які підписані та скріплені печатками з обох сторін. З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що у спірний період відповідачем отримувалася теплова енергія, та останній був підключений до централізованого опалення.  Крім того суд зазначає, що в опалювального період 2007-2008р. відповідачем було повністю оплачено отриману теплову енергію за період з жовтня 2007р. по березень 2008р., що приймається судом в якості доказів отримання теплової енергії й у спірний період.

Позивачем було виставлено рахунок від 19.04.2008р. на суму 695,20грн, який доданий до матеріалів справи.

Відповідач умови договору не виконав, за отримані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2008р. по 15.04.2008р. не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 695,20грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 695,20 грн. не представив, заявлені вимоги на спростував, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмір 22,77грн. за період з 29.04.2008р. по 16.07.2008р. на підставі п. 6.8. договору.

          Перевіривши розрахунок пені за період з 29.04.2008р. по 16.07.2008р., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги, щодо стягнення пені в розмірі 22,77 грн. такими, що підлягають задоволенню.

          Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3,59грн. за період з 29.04.2008р. по 16.07.2008р. та індекс інфляції в розмірі 14,67грн. за період з травня 2008р. по червень 2008р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової суд вважає, його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до приписів ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Макіївтепломережа” м. Макіївка до Приватної науково - впроваджувальної виробничо-комерційної фірми Автоматизовані радіоелектронні системи  м. Донецьк   про стягнення 736,23 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної науково - впроваджувальної виробничо-комерційної фірми Автоматизовані радіоелектронні системи  (83000, м. Донецьк, пр-т. Комсомольський, 27/27, р/р 260023273 в Донецькій обласній дирекції АППБ Аваль, МФО 335076, ЄДРПОУ 20381843) на користь Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (86156, м. Єнакієве, вул. Лебедева, хозблок, р/р 26009402000 в ЗАТ “Донгорбанк” м. Макіївка, МФО 334970, ЗКПО 31534547) суму боргу в розмірі 695,20 грн., інфляційні збитки в розмірі 14,67 грн., 3% річних в розмірі 3,59грн., пеню в розмірі 22,77грн. та судові витрати: державне мито у розмірі 102 грн., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя