Постанова

від 21.10.2011 по справі 4-2049/11

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

 Галицький районний суд м.Львова

Справа №  4-2049/11

П О С Т А Н О В А

21.10.2011

суддя Галицького районного суду міста Львова  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю., при секретарі МОЙСЕВИЧ С.І., з участю прокурора КОМОРНОГО В.І., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність прокурора Львівської області та зобов'язання до видачі процесуального документу,

                                        в  с  т  а  н  о  в  и  л а  :

          22 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на протиправні дії та бездіяльність прокурора Львівської області, який не прийняв рішення по заяві про злочини від 12 квітня 2010 року у відповідності до вимог ст. 97 КПК України та не надав йому процесуального документу для послідуючого оскарження такого.  

          В суді скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав, покликаючись на викладені у ній мотиви, дав аналогічні пояснення. Не заперечивши факт отримання ним відповіді від оскаржуваного органу на свою заяву від 12 квітня 2010 року, просить скаргу задовольнити, визнати діяння посадових осіб прокуратури Львівської області протиправним з неналежного реагування на його згадану заяву про злочини та зобов'язати надати процесуальний документ –постанову у відповідності до ст. 97 КПК України для оскарження її в порядку ст. 236-1 КПК України.

          Прокурор прокуратури Львівської області заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи її безпідставністю. Заперечення по скарзі подав у письмовій формі. Скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення.

           Заслухавши скаржника, думку прокурора про відмову у задоволенні скарги, вивчивши скаргу та матеріали, надані учасниками процесу, наглядове провадження прокуратури Львівської області № 08/1-3-07 за заявою ОСОБА_1 від 12 квітня 2010 року, вважаю, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

          Вищий адміністративний суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своїм інформаційним листом від 11-12 березня 2011 року роз'яснив, що вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального судочинства. Вважають, що спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.

          Як вбачається з пояснень скаржника, по даний час посадові особи прокуратури Львівської області не відреагували на його заяву (повідомлення) про вчинення, на його думку, неправомірних дій суддею Сихівського районного суду м.Львова Головатим В.Я., яку він подав у прокуратуру Львівської області 12 квітня 2010 року, а обмежились відпискою-відповіддю.

          Статтею 97 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини; за заявою або повідомленням про злочини посадова особа зобов'язана прийняти одне з рішень: порушити кримінальну справу, відмовити у її порушенні, направити заяву за належністю. Перераховані дії посадова особа повинна вчинити в тому випадку, коли заява чи повідомлення стосується саме вчинення злочину.

          Статтею 11 Кримінального кодексу України визначено, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину. Чинним Кримінальним кодексом України визначено, які саме діяння є злочинами та їх ознаки.

Тобто, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки по таких заявах та повідомленнях повинні прийматись передбачені законом процесуальні рішення з винесенням постанов. Якщо у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, по яких обов'язково повинні прийматись ті чи інші процесуальні рішення.

          У заяві від 12 квітня 2010 року ОСОБА_1 вказувалось на порушення, допущені, на його думку, суддею Головатим В.Я. при розгляді та постановленні рішень у цивільних справах № 2-472/2008,    № 2-1740/2008, тобто були наведені доводи, які досліджуються судами апеляційних та касаційних інстанцій у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, а не кримінально-процесуальним законодавством.

          На час розгляду скарги встановлено, що в провадженні Сихівського районного суду м.Львова знаходилась цивільна справа № 2-472/08 за позовом ОСОБА_1 до ДАП «Львівські авіалінії»про скасування догани, стягнення доплати до середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди. Рішенням суду від 23 червня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Згадане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2009 року та вступило у законну силу.

У справі № 2-1740/2008 рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2008 року та ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2009 року було відмовлено у позові ОСОБА_1 про поновлення його на посаді командира повітряного судна Ан-24, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1.000.000 грн.

          Статтями 124, 126 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються; незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

          Вважаю, що прокуратурою Львівської області належно і у правильній формі було роз'яснено ОСОБА_1, що згідно вимог ст. ст. 12, 13 Закону України «Про статус суддів», ст. 126 Конституції України, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч.ч.1,2 ст. 126 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів»від 01 квітня 2004 року будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом, тому підстав до винесення окремого процесуального документу в прокурора Львівської області по скарзі ОСОБА_1 не було.

          За наведених вище підстав скарга ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність прокурора Львівської області та зобов'язання останнього до видачі процесуального документу задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст. ст. 94, 97, 235, 99-1, 236 КПК України,

                                        п  о  с  т  а  н  о  в  и  л  а  :

          Скаргу ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність прокурора Львівської області та зобов'язання до видачі процесуального документу залишити без задоволення.

          На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 07 діб з дня її винесення, через районний суд.

          СУДДЯ                      

Оригінал постанови.