Постанова

від 26.01.2012 по справі 30/251-06-7605

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р. Справа № 30/251-06-7605

Колегія суддів Одеськог о апеляційного господарсько го суду у складі:

Головуюч ого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашин а В.В.

При секретарі: Хом' як О.С .

За участю представників ст орін:

від прокуратури м. Одеси - ОСОБА_1, довіреність № 184 від 11.12.2007р.

від Одеської міської ради - ОСОБА_2, довіреність № 648/и сх-гс від 20.10.2011р.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явили сь. Про час, дату та місце його проведення повідомлені нале жним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу

Заступника прокурора м. Оде си в інтересах держави в особ і Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2 006р.

у справі № 30/251-06-7605

за Комунального підприємс тва „РОЗА”

до Комунального підприємс тва „Одеське міське бюро тех нічної інвентаризації та реє страції об`єктів нерухомості ”

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору - Одеської м іської ради

про визнання права власно сті та зобов`язання здійснит и його реєстрацію

Відповідно до ст. 44, 811 ГПК У країни здійснювалась фіксац ія судового процесу технічни ми засобами

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2 006р. (суддя Рога Н.В.) позовну зая ву Комунального підприємст ва „Роза” задоволено. Визнан о за КП „Роза” право власност і на нежитлове приміщення па вільйону-кафе з літнім майда нчиком, загальною площею 59,4 кв .м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Зобов' язано КП „Одеське міське бюро техніч ної інвентаризації та реєстр ації об' єктів нерухомості” , здійснити державну реєстра цію права власності за КП „Ро за” на нежитлове приміщення павільйону-кафе з літнім май данчиком, загальною площею 59,4 кв.м., що розташоване за адрес ою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з КП „Одеське міс ьке бюро технічної інвентари зації та реєстрації об' єкті в нерухомості” на користь КП „Роза” 85 грн. витрати по сплат і державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу у сум і 118 гривень.

Судове рішення мотивовано обґрунтованістю і законніст ю позовних вимог, підтвердже ністю їх матеріалами справи.

Не погоджуючись із зазначе ним рішенням суду від 11.08.2006р., За ступник прокурора м. Одеси в і нтересах держави в особі Оде ської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і пос тановити нове рішення, яким у задоволені позову КП „Роза” відмовити, посилаючись на не повне з' ясування місцевим г осподарським судом обставин справи та порушення судом пе ршої інстанції норм матеріал ьного права, оскільки спірне нежитлове приміщення здійсн ено за відсутності у позивач а документів, які б посвідчув али право власності або прав о користування відповідною з емельною ділянкою, на якій пр оведено забудову.

Відзивів на апеляційну ска ргу від КП „Роза”, Комунально го підприємства „Одеське міс ьке бюро технічної інвентари зації та реєстрації об`єктів нерухомості” та Одеської мі ської ради до Одеського апел яційного господарського суд у не надходило.

Представники Комунального підприємства „Роза” та Кому нального підприємства „Одес ьке міське бюро технічної ін вентаризації та реєстрації о б`єктів нерухомості” в судов е засідання не з'явилися. Про ч ас, дату та місце його проведе ння повідомлені належним чин ом, про причини нез' явлення суд не повідомили.

При цьому слід відзначити , що ухвала суду апеляційної і нстанції про призначення спр ави до розгляду надсилались КП „Роза” рекомендованою кор еспонденцією з повідомлення м про вручення поштового від правлення на фізичну адресу, згідно наявних в матеріалах справи документів. Зазначен а ухвала повернулася на адре су Одеського апеляційного го сподарського суду з відмітко ю поштової установи про непо вну адресу.

Втім, враховуючи відсутні сть даних про інше місцезнах одження КП „Роза”, а також те, що до повноважень господарсь ких судів не віднесено встан овлення фактичного місцезна ходження юридичних осіб або місця проживання фізичних ос іб - учасників судового проце су на час вчинення тих чи інши х процесуальних дій, примірн ики повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, повернуті органами зв'яз ку з позначкою “ про неповну а дресу” можуть вважатися нале жними доказами повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення с удових засідань.

Враховуючи строки розгляд у справи в апеляційній інста нції, передбачені ст. 102 ГПК Укр аїни, судова колегія вважає, щ о неявка представників КП „Р оза” та КП „Одеське міське бю ро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерух омості” не перешкоджає розгл яду апеляційної скарги за на явними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК Україн и.

Заслухавши пояснення пред ставників прокуратури м. Оде си та Одеської міської ради, п еревіривши юридичну повноту встановлених судом першої і нстанції обставин справи, су дова ко легія вважає, що апеля ційна скарга підлягає задово ленню з наступних під став.

Відповідно до ст. 101 ГПК Укра їни апеляційний господарськ ий суд не зв' язаний доводам и апеляційної скарги і перев іряє законність і обґрунтова ність рішення місцевого госп одарського суду у повному об сязі.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності наб увається на підставах, що не з аборонені законом.

Статтею ст. 116 Земельного Ко дексу України встановлено, щ о громадяни та юридичні особ и набувають права власності на користування земельними д ілянками із земель державної і комунальної власності за р ішенням органів виконавчої в лади або органів місцевого с амоврядування в межах їх пов новажень, визначених цим Код ексом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акту державно ї технічної комісії про гото вність закінченого будівниц твом об' єкту до експлуатаці ї від 14.05.1997р. павільйон з літнім майданчиком, загальною площ ею 48,0 кв.м., розташований за адр есою: м. Одеса, пр. Шевченко кут вул. Семінарської готовий до вводу в експлуатацію. Відпов ідно до п. 2 рішення державної технічної комісії даний Акт може бути підставою для реєс трації у відповідних органах об' єкту як колективної вла сності.

У подальшому, на підставі до зволу Інспекції державного а рхітектурно-будівельного ко нтролю при головному управлі нні архітектури та містобуду вання м. Одеси за №45 за власні к ошти та власними силами здій снив реконструкцію павільйо ну, в результаті якої площа об ' єкту нерухомості збільшил ася до 59.4 кв.м.

Звертаючись з позовом, КП „Р оза” посилався на безпідстав ну відмову ОМБТІ та РОН в пров еденні державної реєстрації права власності позивачу на об' єкт нерухомого майна (па вільйон з літнім майданчиком ), загальною площею 59,4 кв.м, що ро зташоване за адресою: АДРЕС А_1, з підстав відсутності вс тановленого законодавством правовстановлюючого докуме нту, який посвідчує право вла сності КП „Роза” за зазначен ий об' єкт.

Приймаючи оскаржуване ріш ення, місцевий господарський суд виходив з того, що у відпо відності до ст. ст. 328, 392 ЦК Украї ни, Закону України „Про держа вну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеж ень”, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а також враховуючи отриманн я позивачем Акту державної т ехнічної комісії про готовні сть закінченого будівництво м об' єкту до експлуатації в ід 14.05.1997р. та дозволу Інспекції державного архітектурно-буд івельного контролю при голов ному управлінні архітектури та містобудування м. Одеси за №45 про реконструкцію павільй ону, що надає правові підстав и для задоволення позовних в имог про визнання права влас ності на нежитлове приміщенн я.

Однак, судова колегія не пог оджується з цими висновками суду першої інстанції оскіль ки вважає, що вони зроблені пр и неповно з' ясованих обстав инах справи, що призвело до не правильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права.

Відповідно до статті 375 Циві льного кодексу України право зводити на земельній ділянц і будівлі та споруди, а також д озволяти будівництво на свої й ділянці іншим особам має вл асник земельної ділянки.

Так, відповідно до ст. 125 Зем ельного кодексу України вста новлено, що право власності т а право постійного користува ння на земельну ділянку вини кає після одержання її власн иком або користувачем докуме нта, що посвідчує право власн ості чи право постійного кор истування земельною ділянко ю, та його державної реєстрац ії. Право на оренду земельної ділянки виникає після уклад ення договору оренди і його д ержавної реєстрації. Приступ ати до використання земельно ї ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), о держання документа, що посві дчує право на неї, та державно ї реєстрації забороняється.

Крім цього, правові, еконо мічні, соціальні та організа ційні засади містобудівної д іяльності в Україні визначає Закон України “Про основи мі стобудування”.

Статтею 22 зазначеного Закон у передбачено, що забудова зе мельних ділянок, що надаютьс я для містобудівних потреб, з дійснюється після виникненн я права власності чи права ко ристування земельною ділянк ою у порядку, передбаченому з аконом, та отримання дозволу на виконання будівельних ро біт. Право на забудову (будівн ицтво) полягає у можливості в ласника, користувача земельн ої ділянки здійснювати на ні й у порядку, встановленому за коном, будівництво об'єктів м істобудування, перебудову аб о знесення будинків та спору д.

Частиною 6 ст. 23 Закону Україн и “Про планування і забудову територій” встановлено, що б удівництво об'єктів містобуд ування здійснюється згідно з вимогами законодавства та в ідповідно до затвердженої пр оектної документації.

Статтею 9 Закону України “Пр о архітектурну діяльність” т акож встановлено, що будівни цтво (нове будівництво, рекон струкція, реставрація, капіт альний ремонт) об'єкта архіте ктури здійснюється відповід но до затвердженої проектної документації, державних ста ндартів, норм і правил, місцев их правил забудови населених пунктів у порядку, визначено му статтею 24 Закону України “ Про планування і забудову те риторій”.

Матеріали справи не містят ь доказів розроблення та зат вердження проектної докумен тації органами архітектури н а спірні будівлі.

Зі змісту ст. 24 Закону Україн и “Про планування і забудову територій” вбачається, що фі зичні та юридичні особи, які м ають намір здійснити будівни цтво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що нал ежать їм на праві власності ч и користування, зобов'язані о тримати від виконавчих орган ів відповідних рад, Київсько ї та Севастопольської міськи х державних адміністрацій, у разі делегування їм таких по вноважень відповідними рада ми, дозвіл на будівництво об'є кта містобудування. Разом з ц им, дозвіл на будівництво об'є кта містобудування не дає пр ава на початок виконання буд івельних робіт без одержання відповідного дозволу інспек ції державного архітектурно -будівельного контролю.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 цього З акону здійснення будівельни х робіт на об'єктах містобуду вання без дозволу на виконан ня будівельних робіт або йог о перереєстрації, а також зді йснення не зазначених у дозв олі будівельних робіт вважає ться самовільним будівництв ом і тягне за собою відповіда льність згідно із законом.

Доказів отримання дозволу на виконання будівельних ро біт матеріали справи також н е містять.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних ро біт, дозвіл на виконання буді вельних робіт з нового будів ництва, реконструкції, реста врації та капітального ремон ту будинків, споруд та інших о б' єктів, розширення і техні чного переоснащення є докуме нтом, що посвідчує право забу довника та генерального підр ядника на виконання будівель них робіт, у відповідності до затвердженої проектної доку ментації. Дозвіл на виконанн я будівельних робіт надаєтьс я інспекціями державного арх ітектурно-будівельного конт ролю, які одночасно ведуть ре єстр наданих дозволів. Викон ання будівельних робіт без в ищезазначеного дозволу забо роняється.

Закінчені будівництвом об ' єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, вст ановленому Кабінетом Мініст рів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав нале жних доказів прийняття нерух омого майна в експлуатацію у встановленому законодавств ом порядку.

Згідно зі ст. 33 ГПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази п одаються сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК Укра їни житловий будинок, будівл я, споруда, інше нерухоме майн о вважаються самочинним буді вництвом, якщо вони збудован і або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належно го дозволу чи належно затвер дженого проекту, або з істотн ими порушеннями будівельних норм і правил.

Відтак, здійснене за Комуна льного підприємства „РОЗА” б удівництво є самочинними.

За приписами ч. 2 ст. 376 ЦК Украї ни особа, яка здійснила або зд ійснює самочинне будівництв о нерухомого майна, не набува є права власності на нього.

Таким чином, суть самочинно го будівництва обумовлює пре зумпцію неможливості виникн ення права власності на непр авомірно збудований об' єкт . Це означає, що особа, яка здій снила самочинне будівництво , не набуває права власності н а нього, оскільки будівництв о було здійснено без дотрима ння передбаченого законом по рядку його здійснення і не мо же бути законною підставою д ля виникнення права власност і на такий об' єкт.

Виключення з цієї норми пер едбачено ч. 3 статті 376 ЦК Україн и, згідно з якою право власнос ті на самочинно збудоване не рухоме майно може бути за ріш енням суду визнане за особою , яка здійснила самочинне буд івництво на земельній ділянц і, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання зе мельної ділянки в установлен ому порядку особі під уже збу доване нерухоме майно. Крім т ого, самочинно здійснена заб удова не може порушувати пра в інших осіб чи спричиняти не цільове використання землі ( ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Для визнання права власнос ті на самочинно збудований о б'єкт необхідно встановити, щ о спірні споруди завершені б удівництвом (введені в експл уатацію в установленому зако ном порядку), а також те, що зем ельна ділянка, яка не була від ведена позивачу для цієї мет и, надана йому в установленом у порядку під уже збудований об'єкт (п. 3.2. листа Вищого госпо дарського суду України від 01.0 1.2010р. “Узагальнення судової пр актики розгляду господарськ ими судами справ у спорах, пов 'язаних із земельними правов ідносинами”). Аналогічної пр авової позиції дотримується Верховний Суд України, що від ображено в його постанові ві д 03.04.2007 р. по справі № 14/317 (№ 3-892к07).

Таких доказів матеріали сп рави не містять.

Одночасно з цим, у даному ви падку приписи ст. 376 ЦК України є похідними від положень ст. 3 31 цього Кодексу у зв' язку з т им, що спірне будівництво є не завершеним.

Разом з тим, виходячи зі змі сту частин 1, 2 статті 331 ЦК Украї ни, частини 1 статті 182 ЦК Україн и та пункту 8 Тимчасового поло ження про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власно сті на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка ств орила це майно, після закінче ння будівництва об' єкта нер ухомості, введення його в екс плуатацію, отримання свідоцт ва про право власності та реє страції права власності.

Отже, до прийняття об' єкта новоствореного нерухомого м айна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не вин икає.

До виникнення права власно сті на новозбудоване нерухом е майно право власності існу є лише на матеріали, обладнан ня та інше майно, що було викор истано в процесі будівництва (абзац 1 частини 3 статті 331 ЦК Ук раїни).

Абзацем 2 частини 3 статті 331 Ц К України встановлено право особи, що створила об' єкт не рухомого майна зі своїх мате ріалів, або набуває на нього п раво власності на підставі д оговору або закону, укладати договори щодо зазначеного о б' єкта незавершеного будів ництва (про відчуження або іп отечні).

При цьому для реєстрації пр ава власності набувача на об ' єкт незавершеного будівни цтва, надаються документи, що підтверджують право власно сті або користування земельн ою ділянкою для створення об ' єкта нерухомого майна, про ектно-кошторисна документац ія, а також документи, що містя ть опис об' єкта незавершено го будівництва.

Таким чином, статтею 331 ЦК Укр аїни не передбачена можливіс ть визнання права власності на недобудоване нерухоме май но в судовому порядку. Аналог ічна правова позиція містить ся у постанові Верховного Су ду України від 19.09.2011р. у справі № 18/314 (№ 3-82гс11 за реєстром судових рішень).

Зазначені вище обставини в иключають можливість визнан ня за позивачем права власно сті на спірне майно саме в пор ядку, на якому наголошує пози вач у своєму позові.

Відповідно до ст. 104 ГПК Укр аїни підставами для скасуван ня рішення суду є: 1)неповне з'я сування обставин, що мають зн ачення для справи; 2) недоведен ість обставин, що мають значе ння для справи, які місцевий г осподарський суд визнав вста новленими; 3)невідповідність висновків, викладених у ріше нні місцевого господарськог о суду, обставинам справи; 4) по рушення або неправильне зас тосування норм матеріальног о чи процесуального права.

Вищенаведене свідчить про неповне з' ясування судом п ершої інстанції фактичних об ставин справи, що мають значе ння для правильного вирішенн я спору, що призвело до неправ ильного застосування до спір них правовідносин норм матер іального права.

За таких обставин справи , судова колегія вважає, що апе ляційну скаргу Заступника пр окурора м. Одеси в інтересах д ержави в особі Одеської місь кої ради слід задовольнити, р ішення господарського суду О деської області від 11.08.2006р. по с праві № 30/251-06-7605 скасувати, а у поз ові КП „РОЗА” відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104-105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, колегія судді в

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Засту пника прокурора м. Одеси в інт ересах держави в особі Одесь кої міської ради задовольнит и.

Рішення господарського су ду Одеської області від 11.08.2006р. по справі № 30/251-06-7605 скасувати.

В позові Комунального підп риємства „РОЗА” відмовити.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин

Повний текст постанови пі дписано 30.01.2012р.