ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків,
вул.Володарського, 46 (1 корпус)
Головуючий 1 інстанції:
суддя Коршенко Ю.О.
Категорія: 36
Доповідач 2 інстанції:
суддя
Григоров А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2008 року
№ 22-а-326/08
Колегія суддів
Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Мельнікова
Л.В.
Суддів - Григоров А.М., Сіренко О.І.
при секретарі:
Холодна Д.С.
за участю:
представник позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - Мовчан
Т.О., Ільїна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокуратури
Полтавської області та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Господарського суду Полтавської області від 10 липня 2007 року
по справі № 17/36
за позовом Приватного
підприємства «Торгівельна компанія «Діловий альянс»
до
Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції
за участю
Прокуратури Полтавської області
про визнання повністю
нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної
податкової інспекції в Полтавській області від 21.03.2007р. №0001482301/0/644,
від 21.03.2007р. №0000043510/0/45, від 21.03.2007р. №0001492301/0/643,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ПП «Торгівельна компанія
«Діловий альянс», звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної
державної податкової інспекції про визнання повністю нечинними податкових
повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в
Полтавській області від 21.03.2007р. №0001482301/0/644, від 21.03.2007р.
№0000043510/0/45, від 21.03.2007р. №0001492301/0/643.
Постановою господарського суду
Полтавської області від 10.07.2007 року у справі № 17/36 позовні вимоги
Приватного підприємства "Торгівельної компанії "Діловий альянс"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції задоволено частково,
визнано нечинними податкові повідомлення-рішення КОДПІ від 21.03.07 №0001482301/0/644,
№0000043510/0/45, №0001492301/0/643 щодо донарахування позивачу податкового
зобов'язання з ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.
Прокуратура Полтавської області не
погоджується з вказаною постановою, подала апеляційну скаргу, вважає, що
постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права,
висновки суду суперечать наявним доказам та фактичним обставинам справи.
Кременчуцька ОДПІ також не погоджується з винесеною
постановою, подала апеляційну скаргу, вважає, що вона прийнята з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, Прокуратура
Полтавської області та Кременчуцька
ОДПІ, просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову
господарського суду Полтавської області від 10.07.2007 у справі № 17/36 та постановити нову постанову, якою у
задоволенні позовних вимог ПП "Торгівельній компанії "Діловий
альянс" відмовити.
Представник позивача проти
апеляційних скарг заперечує.
Заслухавши суддю-доповідача,
представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають
задоволенню частково.
Судом першої інстанції було
встановлено наступне.
Приватне підприємство
"Торгівельна компанія "Діловий альянс" просить визнати недійсними
податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової
інспекції в Полтавській області: від 21.03.2007 року №0001482301/0/644, за яким
позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у
загальній сумі 2776182 грн., в т.ч. основний платіж-1850788 грн. та штрафна
(фінансова) санкція - 925394 грн.; від 21.03.2007 року №0000043510/0/45 за
якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість на 99329 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі
49664,50 грн.; від 21.03.2007 року №0001492301/0/643 за якими позивачу
визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній
сумі 85025,4 грн., в т.ч. основний платіж - 57517 грн. та штрафна (фінансова)
санкція -27508,4 грн..
Відповідач проти позову
заперечував, підтримуючи обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.
Прокурор підтримав заперечення відповідача.
Встановлено, що підставою для
прийняття Кременчуцькою ОДПІ - відповідачем спірних податкових
повідомлень-рішень послужили матеріали планової комплексної документальної
перевірки (акт від 12.03.2007р. №152), за якими було констатовано перевіряючими
наступні порушення з боку ПП "ТК "Діловий альянс" - позивача:
1.Пункту 1.3, п.1.8, п. 7.4.1 Закону
України "Про податок на додану вартість" від
03.04.1997 р. №168/97-ВР (надалі -
Закон "Про ПДВ") та п.4 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом
ДПА України від 30.05.1997 р №165, що за твердженням
податкової служби призвело до завищення
податкового кредиту у липні 2005 року на 13332
грн.. При цьому Кременчуцька ОДПІ
виходила з того, що для включення сум ПДВ до
податкового кредиту недостатньо
наявності належним чином оформленої податкової
накладної, ще обов'язково повинна
мати місце фактична сплата ПДВ у звітному періоді.
Підпункту 7.2.4, п.п. 7.2.1 та п.п.
7.4.1 Закону "Про ПДВ" та п.5,18 Порядку заповнення податкової
накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р №165, що за
твердженням Кременчуцької ОДПІ виражається у включенні позивачем за період з
01.04.2005 р. по 30.09.2006р. до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі
1933452 грн. на підставі податкових накладних, виданих ВО
"Техносервіс" (м. Донецьк), що підписані за допомогою факсимільного
підпису та завірених печаткою ВО "Техносервіс №1". Дане твердження
Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що всі примірники податкових накладних мають
підписуватись власноруч особою, уповноваженою платником ПДВ - продавцем без
використання аналогів відтворення власного підпису, податкова накладна
оформлена з використанням факсиміле є неналежним чином оформленою.
Підпункту 7.4.4 Закону "Про
ПДВ", що, на думку Кременчуцької ОДПІ, виражається у віднесенні до складу
податкового кредиту у липні 2006 року суму ПДВ у розмірі 3333 грн., сплаченого
у складі вартості інформаційно-посередницьких послуг, які не були використані
позивачем у власній господарській діяльності.
Результатом зазначених висновків
КОДПІ стало визначення позивачу податкових зобов'язань з:
податку на додану вартість у
загальній сумі 2776182 грн., в т.ч. основний платіж-1850788 грн. та штрафна
(фінансова) санкція - 925394 грн. за податковим повідомленням-рішенням від
21.03.2007 року №0001482301/0/644;
зменшення суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість на 99329 грн. та сплаті штрафної
(фінансової) санкції у сумі 49664,50 грн. за податковим повідомленням-рішенням
від 21.03.2007 року №0000043510/0/45.
2.Підпункту 5.2.1 та п.п. 5.3.9
Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" у редакції від 22.05.1997
р. №283/97-ВР (надалі - Закон №238/97), що за
твердженням Кременчуцької ОДПІ
виражається у включенні позивачем у період II кв.
2005р.-ІУ кв. 2005 р., III кв. 2006
року до складу валових витрат ті витрати, що не
підтверджуються відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими документами,
обов'язковість ведення та
зберігання яких передбачені правилами ведення податкового
обліку та призвело до заниження
податку на прибуток.
Результатом цих висновків
Кременчуцької ОДПІ стало визначення позивачу податкових зобов'язань з податку
на прибуток у загальній сумі 85025,4 грн., в т.ч. основний платіж - 57517 грн.
та штрафна (фінансова) санкція -27508,4 грн. за податковим
повідомленням-рішенням від 21.03.2007 року №0001492301/0/643.
Суд першої інстанції дійшов
висновку, що адміністративний позов ПП "Торгівельна компанія "Діловий
альянс" підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
1. Щодо податкових повідомлень
рішень від 21.03.2007 року №0001482301/0/644 та від 21.03.2007 року
№0000043510/0/45.
У липні 2005 р. позивачем з ПП
"ТНВД Плюс" (м. Кременчук) були проведені дві окремі операції з
купівлі та продажу паливно-мастильних матеріалів на однакову суму у розмірі
79992,76 грн.(в т.ч. ПДВ - 13332, 13 грн.).
При цьому, на підставі податкових
накладних №ТН-12/07 від 12.07.2005 р. (на суму ПДВ - 8483,23 грн.) та №ТН-13/07
від 13.07.2005 р. (на суму ПДВ - 4848,90 грн.), які були видані ПП "ТНВД
Плюс", позивачем до податкового кредиту у липні 2005 р. було віднесено ПДВ
у сумі 13332,13 грн..
У вересні 2005 р. на підставі
власної податкової накладної №6/7 від 06.07.2005 р. позивач включив ПДВ у сумі
13332,13 грн. до складу своїх податкових зобов'язань та у бухгалтерському
обліку здійснив взаємозалік вищевказаних операцій.
Згідно з п.п. 7.4.1 Закону
"Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум
податків, сплачених або нарахованих платником податків у звітному періоді у
зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та
послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах
господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.5.1
Закону "Про ПДВ" датою виникнення права платника податку на
податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання
коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,
послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі
розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником
податку товарів (робіт, послуг).
Відповідач - Кременчуцька ОДПІ не
спростовує факту реєстрації ПП "ТНВД Плюс" платником податку на
додану вартість, а навпаки - підтверджує це в акті перевірки (стор. 26 акту).
Твердження відповідача, викладені в
акті перевірки від 12.03.2007р., та представників останньої в судовому
засіданні щодо того, що ПП "ТНВД Плюс" не звітується з травня 2005 р.
та те, що "для включення сум податку на додану вартість до податкового
кредиту недостатньо підстави, як здійснення операції з придбання товарів та
наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником
податку на додану вартість. Крім цього, п.п. 7.4.1 Закону "Про ПДВ"
крім визначення обов'язкових підстав виникнення права на податковий кредит з
ПДВ, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником
податку у звітному періоді відповідних сум податку..." є помилковими та
суперечними чинним нормам права, оскільки чинне законодавство не ставить в
залежність момент виникнення права платника ПДВ на податковий кредит від
щойнонаведених обставин.
Посилання Кременчуцької ОДПІ на
норми п.п. 1.3, 1.8 Закону "Про ПДВ" не можуть бути взяті до уваги,
оскільки вони не регламентують правил віднесення сум ПДВ до складу податкового
кредиту.
Таким чином, у відповідача -
Кременчуцької ОДПІ не було підстав для донарахування позивачу податку на додану
вартість у сумі 13332,13 грн. з застосуванням фінансових санкцій а, отже, у
даній частині позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
За період з 01.04.2005 р. по
30.09.2006р. Кременчуцькою ОДПІ було знято з податкового кредиту ПДВ в сумі
1933452 грн. та нараховано штрафних (фінансових) у сумі 925394 грн. по
податкових накладних, виданих Виробничім об'єднанням "Техносервіс" (м.
Донецьк) та підписаних факсимільним підписом та посвідченим печаткою з
позначкою ВО "Техносервіс №1" (стор. 27-30 акту).
Згідно з довідкою ДПІ у Київському
районі м. Донецька від 27.03.2007 р. №648/23-2/23353689 про результати
невиїзної документальної перевірки ВО "Техносервіс" з питань правових
відносин з ПП "Торгівельна компанія "Діловий альянс" за період
липень 2005 р. - вересень 2006 р. порушень податкового законодавства не
виявлено. Цією ж довідкою вказаний податковий орган зазначає, що ВО
"Техносервіс" зареєстрований як платник ПДВ у ДПІ у Київському районі
м. Донецька 10.07.1997 р. і має свідоцтво платника ПДВ №07729063 від 10.07.1997
р..
Підпунктом 7.5.1 Закону "Про
ПДВ" визначена дата виникнення права платника податку на податковий кредит
- це, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати
товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в
разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних
чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 5 Порядку
заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97
р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за
N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою
особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, в якому зазначено, що податкову
накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому
органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на
додану вартість.
Якщо особа, яка зобов'язана
зареєструватися як платник податку, не здійснила такої реєстрації протягом
термінів, визначених законодавством, здійснює оподатковувані операції з продажу
товарів (робіт, послуг) з нарахуванням податку на додану вартість і видачею
податкової накладної без внесення суми податку до бюджету, то така податкова
накладна вважається фіктивною.
Суд погоджується з тим, що інших
підстав для визнання податкової накладної фіктивною або недійсною діючі
нормативні акти, які регулюють порядок нарахування, сплати податку на додану
вартість та складання податкової накладної, не передбачають. Таким чином у
відповідача відсутні правові підстави для виключення з податкового кредиту сум
податку на додану вартість, сплачених позивачем при придбанні товарів (робіт,
послуг), на підставі вказаних вище податкових накладних.
Судом встановлено, що позивачем
представлено копії наказів ВО "Техносервіс" №3.01/05 від 03.01.2005
р. та №3.01/05-01 від 03.01.2005 р., якими підтверджено, що заступник
генерального директора ВО "Техносервіс" уповноважений підписувати
податкові накладні власноручно або шляхом факсимільного відтворення підпису та
використовувати печатку "Техносервіс №1", яка є рівнозначною з
основною. Крім того, позивач надав суду податкові накладні з власноручним
підписом уповноваженої особи ВО "Техносервіс" (всього 41 шт. за
період з 01.04.05р. по 30.09.06р.).
Відповідачем - Кременчуцькою ОДПІ
зазначені обставини не заперечувались, доказів, які б спростовували наведену
інформацію, суду представлено не було.
Крім того, відповідно до п. 2.5
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України N88 від 24.05.95 року,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за N168/704,
документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа,
символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.
Відповідно до п.3.2.6 Інструкції
про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади,
підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам
дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень,
виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення
замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил
провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних
майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженою Наказом Міністерства
внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17 та зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557 підприємства,
установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької
діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших
організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірник}
основної каучукової або металевої печатки.
Якщо в діяльності зазначених
організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим - у
відповідності з наказом, розпорядженням або рішенням по них - виготовлення
додаткових печаток з цифрами "1", "2" і т. д., а також
простих круглих печаток та різних штампів, які передбачені статутом, положенням
або наказом по цих підприємствах.
За наведених обставин, суд першої
інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав у відповідача виключати з
складу податкового кредиту суму 1933452 грн..
Стосовно висновку Кременчуцької
ОДПІ про віднесення позивачем до складу податкового кредиту у липні 2006 року
суму ПДВ у розмірі 3333 грн., сплаченого у складі вартості
інформаційно-посередницьких послуг, які не були використані ним у власній
господарській діяльності, слід вказати, що доказів, які б спростовували наведену
інформацію, позивач суду не представив, тому суд першої інстанції вважає вимоги
позивача в даній частині необґрунтованими.
З огляду на викладені обставини,
суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач правомірно включив до
складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 13332,13 грн. у липні 2005 р. та
ПДВ у сумі 1933452 грн. за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006р. і не мав
підстав для включення ПДВ у сумі 3333 грн. у липні 2006 р..
У зв'язку з цим у відповідача -
Кременчуцької ОДПІ не було підстав для внесення змін до податкової звітності
позивача за вищевказані податкові періоди, окрім як здійснити донарахування
3333 грн. ПДВ за липень 2006 р. та 1666,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій на
цю суму.
За викладених обставин суд першої
інстанції вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2007 року
№0001482301/0/644 підлягає визнанню нечинним в частині 1847455 грн. -
основного платежу та
923727,5 грн. -
штрафних (фінансових) санкцій,
а податкове повідомлення-рішення
від 21.03.2007 року №0000043510/0/45 підлягає визнанню нечинним повністю.
2. Щодо податкового
повідомлення-рішення від 21.03.2007 року №0001492301/0/643.
За період II кв. 2005р. - IV кв.
2005 р. відповідачем-Кременчуцькою ОДПІ було зняте: валових витрат позивача
53350 грн. з мотивів не виконання умов договору перевезення вантажу №01/10 від
01.10.2005 р., укладеного позивачем з ТОВ "Енергопром" в частині
оформлення товарно-транспортних накладних в межах даного договору, що за
твердженням Кременчуцької ОДПІ є порушенням порядку оформлення первинної
транспортної документації, встановленого п.2.7 Положення про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку (Наказ Мінфіну №88 від 24.05.1995
р.) та п.11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом і не підтверджує
фактичного отримання позивачем послуг з перевезення вантажів автомобільним
транспортом.
Судом встановлено, що позивачем
представлено дублікати товарно-транспортних накладних та копію супровідного
листа ТОВ "Енергопром" №12/6 від 12.06.2007 року, а також копію
запиту (лист №77 від 22.06.2007 р.) до ТОВ "Пром-Агро-Сервіс" (м.
Севастополь) та відповідь даного підприємства від 27.06.2007 р. №277, якими
позивач підтверджує обставини щодо фактичного здійснення перевезень на користь
контрагентів-покупців та обставини фактичного отримання ним послуг з
перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Водночас відповідачем-Кременчуцькою
ОДПІ не представлено суду запитів до податкових органів, в зоні діяльності яких
знаходяться контрагенти позивача-покупці нафтопродуктів, та відповідей на ці
запити, якими б спростовувались надані позивачем відомості.
Крім того, суд першої інстанції
погоджується, що фактичне надання йому послуг з перевезення вантажів з боку ТОВ
"Енергопром" може бути підтверджені актами здачі-приймання цих
послуг, які мають усі необхідні реквізити і відповідають вимогам статті 9
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року
N 88, де визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених
облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили,
та які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, а
саме: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву
підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг
господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб,
відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її
оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати
особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.
Таким чином, у відповідача -
Кременчуцької ОДПІ не було підстав для донарахування позивачу податку на
прибуток у сумі 53350 грн. з застосуванням фінансових санкцій за податковим
повідомленням-рішенням від 21.03.2007 року №0001492301/0/643, а, отже, позов у
цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Поряд з цим, висновок Кременчуцької
ОДПІ про заниження позивачем за 9 місяців 2005 р. податку на прибуток у сумі
4167 грн. з мотивів не використання у позивачем у власній господарській
діяльності інформаційно-посередницьких послуг, отриманими від ТОВ
"Енергопром" на підставі договору про надання
інформаційно-посередницьких послуг від 01.04.2006 р. №10/4 спростований
позивачем не був, тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу у даній
частині вимог.
Суд першої інстанції прийшов до
висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2007 року
№0001492301/0/643 підлягає визнанню нечинним в частині 53350 грн. - основного
платежу та 26675 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин, судом першої
інстанції позовні вимоги задоволено частково.
Колегія суддів не погоджується з
таким висновком суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає,
що Кременчуцькою ОДПІ під час проведення документальної перевірки діяльності ПП
"ТК "Діловий альянс" було виявлено заниження та завищення
підприємством суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових
деклараціях, а саме: ПП "ТК"Діловий альянс" на підставі договору
№06/07-2 від 06.07.2005 року укладеного між ВО "Техносервіс"
отримувало нафтопродукти.
В порушення вимог пп.7.2.4,
пп.7.2.1 п.7.2 спг.7 Закону України №168/97-ВР "Про податок на додану
вартість" та вимог п.5, 18 Порядку заповнення податкової накладної,
затвердженої наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованому
в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 із змінами та
доповненнями, в ході проведення перевірки встановлено факт наявності
факсимільного підпису на податкових накладних отриманих від постачальника ВО
"Техносервіс" (м. Донецьк):
за період з 01.04.2005 року по
31.12.2005 року - на загальну суму 2959979,36 грн., в т.ч. ПДВ- 493330грн.;
за період з 01.01.2006 року по
30.09.2006 року - на загальну суму 8640740,88 грн., в т.ч. ПДВ -1440123,49 грн.
Відповідно до вимог п.п.7.4.1
п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від
03.0.41997 року із змінами та доповненнями "Податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку,
за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого
звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням
товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання
в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом,
спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних
матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні
капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого
використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних
операцій у межах господарської діяльності платника податку".
Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону
України №168/97-ВР, "Податкова накладна видається платником податку, який
поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для
нарахування податкового кредиту...
У разі відмови з боку постачальника
товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її
заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової
декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого
постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу
податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших
розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок
придбання таких товарів (послуг)".
Судом першої інстанції при
винесенні постанови не враховано, що податкові накладні виписані за підписом
Ласкавого Д.А., факсимільний підпис на
накладних ставився відповідно до Наказу від 03 січня 2005 року за підписом
Ласкавого Д.А.. Але відповідно до протоколу загальних зборів №2/5 від
01.03.2005 року директором ВО
«Техсервіс» було з 01.03.2005 р. призначено Ласкавого Д. А., а до цього
був директором Макаров В. Ф., який звільнений з 01.03.2005 р.. Таким чином, оскільки
ці податкові накладні видані за підписом Ласкавого Д.А., видані не
уповноваженою особою. Тому не можуть
бути такими, що дають право на податковий кредит.
Податкові накладні ВО «Техсервіс» видані з
порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову
звітність в Україні».
Також колегія суддів зазначає, що
згідно пояснень директора ВО "Техносервіс" Ласкавого Д.А., що він
став директором лише з 01.03.2005 року, підписував лише податкову звітність яку
бухгалтера здавали до податкової інспекції. Печатки підприємства у нього ніколи
не було.
В липні 2005 року позивач
отримав від ПП "ТНВД Плюс" ПММ на загальну суму 79992,76 грн.
в т.ч. ПДВ -13332,13 грн. згідно наступних документів:
На підставі накладної № 6/7 від
06.07.2005 року підприємству ПП "ТНВД Плюс" реалізовано дизпаливо в
кількості 24,523 т на загальну суму 79992,76 грн. в т.ч. ПДВ-13332,13 грн. На
накладній відсутній підпис одержувача товару.
Податкову накладну № 6/7 від
06.07.2005 року включено до складу податкового зобов'язання по податку на
додану вартість на підставі виявленої помилки в декларації за вересень 2005
року. Належних підстав включення накладної у цей період, а не у період її
видачі не вбачається.
Судом першої інстанції помилково не
прийнято до уваги, що актом перевірки встановлено, не спростовано позивачем, що
в накладній № 6/7 від 06.07.2005 року підприємству ПП «ТНВД Плюс» реалізовано
дизпаливо в кількості 24,523 т на загальну суму 79992, 76 грн. в т. ч. ПДВ - 13332,13 грн.. На накладній відсутній
підпис одержувача товару.
Наведене не спростовано позивачем.
На акті перевірки є підпис директора позивача, який посвідчує що первинні
документи надані в повному обсягу.
Наведене свідчить про правомірність
дій ДПІ і в цій частині.
Суд першої інстанції не врахував,
що в порушення п.п. 5.3.9 п.5.3.ст.5 та п.п.11.2.1.п.11.2.ст.11 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97р.
підприємством було завищено валові витрати за півріччя 2005 року у розмірі
35700 грн. (в т.ч. II квартал 2005 року у розмірі 35700 грн., за 9 місяців 2005
року у розмірі 35700 грн.), за 2005 рік у розмірі 213000 грн. (в т.ч. за IV
квартал 2005 року у розмірі 177300 грн.)
Згідно з нормами п.п.5.2.1.
п.5.2.ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94
року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями платник податку відносить до складу
валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг)... з урахуванням обмежень встановлених пунктами
5.3-5.7. цієї статті.
Згідно п.п.5.3.9.п.5.3.ст.5 Закону
№ 334/94-ВР, де зазначено, що будь-які витрати не підтверджені відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать
до складу валових витрат.
Первинна транспортна документація
відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський
облік. Згідно з п.2.7. Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995
року № 88 (зареєстровано в Мінюсті України від 05.06.1995 року за № 168/704).
Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема
товарно-транспортну накладну, затверджено спільним Наказом Міністерства
транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95р. № 488/346
"Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного
автомобіля" із змінами та доповненнями і введено в дію з 01.01.1996 року.
Відповідно до п.2 зазначеного
наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської
діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Пунктом 11.1. "Правил
перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджені
наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року та
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 в
редакції від 22.05.2006 року визначено, що основними документами на перевезення
вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Товарно-транспортна накладна -
єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що
призначений для списання ТМЦ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування,
складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за
перевезення вантажу та обліку виконаної роботи" (Правила № 363)
Згідно відповіді, отриманої від ТОВ
"Енергопром" встановлено, що між ТОВ "Енергопром" (надалі -
перевізник), та ПП "ТК "Діловий альянс" (надалі - відправник)
укладено договір № 01/10 перевезення вантажу від 01.10.05 року.
Умовами договору передбачено наступне:
п.п.1.1. договору
"Перевізник" бере на себе зобов'язання доставити автомобільним
транспортом довірений йому
"Відправником"
вантаж (згідно із
транспортною накладною).;
п.п.1.4. договору "Оформлений
подорожній лист, завірений Перевізником (ТОВ "Енергопром"), при
пред'явленні водієм, який виконує обов'язки експедитора, є підставою для
одержання ним вантажу для перевезення та покладення відповідальності за
схоронність такого вантажу на Перевізника";
п.п. 3.3 Обов'язки
"Відправника" (ПП "ТК "Діловий альянс")
"Забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку
транспортних документів і подорожніх листів, відмічати в товаротранспортних
накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів
навантаження"
В ході проведення перевірки та із
документів, отриманих від ТОВ "Енергопром" не було знайдено
оформлених у встановленому порядку транспортних документів і подорожніх листів
з відмітками та завірених перевізником (п.п.3.3. та п.п.1.4. договору), які
підтверджують фактичне надання транспортних послуг та транспортування товару
продавцю (товарно-транспортна накладна Форми 1-ТН (ТТН), дорожні листи
вантажного автомобіля, талони замовника).
Крім цього згідно відповіді №
17/03-03/547 від 02.03.2007 року, отриманої від територіального управління
головної автотранспортної інспекції у Полтавській області ТОВ
"Енергопром" ліцензію на право провадження господарської діяльності
по наданню послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
не отримувало. Документи на отримання ліцензій та ліцензійних карток до відділу
ліцензування не подавало.
Пунктом 11.2. "Правил перевезень
вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджені наказом
Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року та зареєстровані в
Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 в редакції від
22.05.2006 року (далі - Правила) визначено, що основними документами на
перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного
автомобіля.
Згідно п.11.5. цих Правил
товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом
замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше 4-х
екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри
товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
П.11.6. передбачено, що "після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її
екземпляри". В п.11.7 Правил зазначається, що перший екземпляр ТТН
залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм
(експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені
підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається
перевізнику."
Згідно документів, отриманих від
ТОВ "Енергопром" та документів, наданих директором ПП ТК
"Діловий альянс" не було ніяких додаткових умов до договору №01/10 від
01.10.05р. За цим договором фактично перевізником є ТОВ "Енергопром",
а товарно-транспортну документацію повинен оформляти не перевізник, а замовник
(вантажовідправник). В даному випадку замовником є ПП ТК "Діловий
альянс", на що суд першої інстанції не звернув уваги при винесенні
постанови.
Колегія суддів зазначає, що
безпосередньо Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зобов'язує платника
підтверджувати транспортні витрати товарно транспортною накладною. Але в
кожному випадку необхідно оцінювати докази в сукупності. Позивач в
підтвердження операцій надав суду товарно транспортні накладні. Але суд не
надав оцінки тому факту, що факту, що
підприємство що здійснює реалізацію бланків накладних, надало відповідь, що
бланки були придбані в період коли за даними обліку позивача перевезення були
виконані.
Наведені факти в сукупності дають
підстави зробити висновок про правомірність дій ДПІ.
Враховуючи вищезазначене, витрати
понесені позивачем на перевезення здійснюваних ТОВ "Енергопром" не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами,
тому ці витрати не підлягають віднесенню до валових витрат.
На підставі вищевикладеного,
колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в
частині задоволення позову з прийняттям
в цієї частині нової постанови про відмову у позові в повному обсязі. Стосовно
частини постанови, якою в позові відмовлено, то в апеляційних скаргах не
наводяться підстави скасування її в цій частині, суд не вбачає підстав для
скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196,
198, 202, 205, 207, 254 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Полтавської
області від 10 липня 2007 року по справі
№ 17/36 в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Кременчуцької ОДПІ від 21.03.2007 року №0001482301/0/644, за яким Приватному
підприємству "Торгівельна компанія "Діловий альянс" (39600,
Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Радянська, б. 44. кв. 8. код ЄДРПОУ
31388955) визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у
загальній сумі 2776182 грн., в т.ч. основний платіж - 1850788 грн. та штрафна
(фінансова) санкція - 925394 грн. в частині 1847455 грн. - основного платежу та
923727,5 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; від 21.03.2007 року
№0000043510/0/45, за яким Приватному підприємству "Торгівельна компанія
"Діловий альянс" (м. Кременчук) зменшена суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість на 99329 грн. та визначена штрафна
(фінансова) санкція у сумі 49664,50 грн. - повністю; від 21.03.2007 року
№0001492301/0/643, за яким Приватному підприємству "Торгівельна компанія
"Діловий альянс" (м. Кременчук) визначені податкові зобов'язання з
податку на прибуток підприємств у загальній сумі 85025,40 грн., в т.ч. основний
платіж - 57517 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 27508,40 грн. в частині
53350 грн. - основного платежу та 26675 грн. - штрафних (фінансових) санкцій -
скасувати.
В цій частині у позові відмовити.
Скасувати постанову Господарського
суду Полтавської області від 10 липня 2007 року
по справі № 17/36 в частині стягнення з Державного бюджету України на
користь Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Діловий
альянс" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул.
Радянська, б. 44. кв. 8, код ЄДРПОУ
31388955) 3,40 грн. відшкодування по сплаті
державного мита.
В іншій частині постанову
Господарського суду Полтавської області від 10 липня 2007 року по справі № 17/36 залишити без змін.
Постанова
набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у
касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги
безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст
виготовлено та підписано 14 липня 2008 року
Головуючий
Мельнікова Л.В.
Судді Григоров А.М.
Сіренко О.І.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2008 |
Оприлюднено | 15.10.2008 |
Номер документу | 2123995 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Григоров А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні