Рішення

від 26.01.2012 по справі 40/449

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/449

26.01.12

За позовом Публічного акціонерного товариства „Київенерго”

до             Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради    

про           стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 46 950, 77 грн

 Суддя  Пукшин Л.Г.  

Представники сторін:

від позивача:      ОСОБА_1.  - за довіреністю № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011 р.;

від відповідача:   ОСОБА_2. - за довіреністю № 168-Д від 26.12.2011 р.

В судовому засіданні 26.01.12, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Київенерго” звернулась з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 46 950, 77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до договору № 8242147 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2003 р. Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за період з 01.12.2009 р. по 01.09.2011 р. у розмірі 41 672,61 грн. За не своєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував штрафні санкції, зокрема: 3 876,25 грн –інфляційну складову боргу та 1 401,91  грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 26.12.11 порушено провадження у справі № 40/449 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.01.12.

У судове засідання, призначене на 26.01.12, представники сторін з'явились, вимоги ухвали суду виконали.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та контррозрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 8242147 від 01.11.2003 р. з якого вбачається, що сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 41 672,61 грн, інфляційна складова боргу –3 876,25 грн та 1322,79 грн - 3 % річних.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01 листопада 2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка пізніше була перейменована на Публічне акціонерне товариство “Київенерго” (позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (відповідач) було укладено Договір № 8242147 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Згідно з пунктів 2.2.1 та 2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення –в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов'язаний отримувати та оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється  розрахунковим способом за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, постановами НКРЕ.

Відповідно до пунктів 6.11, 6.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації та підтверджуються споживачем відповідно до договору. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

У передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору „Тарифи та порядок розрахунків” передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактичної сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору відповідач щомісяця:

-          забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-          до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з 01.12.2009 р. по 01.09.2011 р. теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 155 819,45 грн., що підтверджується табуляграмами (обліковими картками) за вказаний період, копії яких знаходяться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.

З пояснень сторін вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії виконав частково, сплатив на рахунок позивача 113 148,69 грн, що підтверджується довідкою про надходження коштів, наданою позивачем та контр розрахунком відповідача.

Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 672,61 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 41 672,61 грн, що виник в періоді з 01.12.2009р. по 01.09.2011р. (при врахуванні часткової сплати).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності його вини при невиконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.03 № 8242147. На думку відповідача, він є лише підприємством, яке надає комунальні послуги мешканцям житлових будинків, фактично виконуючи функцію лише виконавця між виробником теплової енергії та її кінцевими споживачами – мешканцями житлових будинків, що знаходяться його на балансі. Відповідно, сума основного боргу, яку зазначає позивач, є сумою боргу мешканців за спожиту теплову енергію.

Суд відхиляє вказані твердження відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2003 № 8242147 було підписано саме між позивачем та відповідачем, а отже і зобов'язаною стороною по сплаті за поставлену теплову енергію у гарячій воді є саме відповідач.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 3 876,25  грн –індексу інфляції та 1 401,91 грн –3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 876,25  грн –інфляційної складової боргу та 1 401,91 грн –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (03190 м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001 м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) основну заборгованість в сумі 41 672 (сорок одну тисячу шістсот сімдесят дві) грн 61 коп., інфляційну складову боргу в сумі 3 876 (три тисячі вісімсот сімдесят  шість) грн 25 коп., три проценти річних в сумі 1 401  (одну тисячу чотириста одну) грн 91 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн 51 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 27.01.2012 р.