Рішення

від 23.01.2012 по справі 45/295-30/88-37/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/295-30/88-37/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/295-30/88-37/423

23.01.12

За позовом     Національного комплексу «Експоцентр України»

до                             Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»

про                  стягнення 37 547, 00 грн.

Суддя   Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача:    Північук Л.І.

Від відповідача: Коровяковська Т.В.                                                                                                              

Обставини справи:

Національний комплекс “Експоцентр України” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації “Українська універсальна агропромислова біржа” про стягнення 37 547,00 грн. збитків, у зв'язку з пошкодженням газонів і зелених насаджень під час проведення виставки на території виставкового центру.

Ухвалою суду від 01.11.10 р. (суддя Балац С.В.) порушено провадження у справі № 45/295 та призначено її розгляд на 29.11.10 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.10 р. у справі № 45/295 у задоволенні  позову Національного комплексу “Експоцентр України” до Корпорації “Українська універсальна агропромислова біржа”було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.11 р. у справі № 45/295 рішення Господарського суду м. Києва № 45/295 від 08.12.10 р. залишено без змін, апеляційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” без задоволення, а матеріали справи        № 45/295 –повернуто Господарському суду м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.11 р. у справі № 45/295 касаційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” було задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.11 р. у справі   № 45/295 та рішення Господарського суду м. Києва № 45/295 від 08.12.10 р. –скасовано, а справу № 45/295 –передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва Скрипай О.Є. від 01.04.11 р. справу № 45/295 було передано на повторний автоматичний розподіл автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва, в результаті якого дана справа передана на новий розгляд судді Ващенко Т.М.

Ухвалою № 45/295-30/88 суддя Ващенко Т.М. прийняла вищезазначену справу до свого провадження, було присвоєно справі № 45/295-30/88, призначено розгляд справи на 28.04.11 р. та зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з врахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 28.03.11 р. у справі 45/295.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.05.11 р. у справі № 45/295-30/88 у задоволенні  позову Національного комплексу “Експоцентр України”до Корпорації “Українська універсальна агропромислова біржа”було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.11 р. у справі                   № 45/295-30/88 рішення Господарського суду м. Києва № 45/295-30/88 від 31.05.11 р. залишено без змін, апеляційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” без задоволення, а матеріали справи № 45/295-30/88 –повернуто Господарському суду м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.11 р. у справі № 45/295-30/88  касаційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” було задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.11 р. та рішення Господарського суду м. Києва 31.05.11 р. у справі № 45/295-30/88 було скасовано, а справу № 45/295-30/88 –передано до Господарського суду м. Києва на навий розгляд.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату Господарського суду м. Києва Кривенко О.М. від 16.11.11 р. щодо справи № 45/295-30/88 було здійснено повторний автоматичний розподіл автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва, в результаті якого дана справа передана на новий розгляд судді Гавриловській І.О.

          Ухвалою суду від 21.11.2011 р. дану справу прийнято до свого провадження, призначено її розгляд на 14.12.2011 р., зобов'язано сторін надати письмові пояснення.

          Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2011 р. надав письмові пояснення по суті спору, які господарський суд залучив до матеріалів справи. Позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

          Представник відповідача проти позову заперечив.

          У судовому засіданні було оголошено перерву до 23.01.2012 р. о 9 год. 50 хв. для дослідження матеріалів справи.

          Представник відповідача 23.01.2012 р. подав суду письмовий відзив на позов з додатковими доказами, просив у позові відмовити.

У судовому засіданні 23.01.2012 р. Господарський суд міста Києва оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.05.10. між Національним комплексом “Експоцентр України” (виконавець) та Корпорацією “Українська універсальна агропромислова біржа” (замовник) був укладений договір № 36-2 (надалі за текстом - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) передбачено, що предметом даного договору є виконання сторонами комплексу узгоджених заходів, послуг та робіт щодо проведення ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку “Агро-2010” на території виконавця (м. Київ, проспект академіка Глушкова, 1).

Відповідно до п. 2.1.1 договору, виконавець зобов'язався розмістити експозицію виставки на виставковій площі: 11 510 кв. м закритої площі у павільйонах №№ 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 12; 29 200 кв. м відкритих майданчиків (біля центрального входу та павільйонів №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12), згідно з додатком № 1.

Згідно п. п. 2.3.3 та 2.3.4 договору, сторонами погоджено, що виконавець має право розташовувати на відкритих майданчиках торгівельні точки (інші експозиції), відповідно до плану-схеми, що письмово затверджується сторонами не пізніше, ніж за 5 днів до початку роботи виставки та не ближче ніж за 50 м від межі експозиції.

У відповідності до п. 2.4.6 договору, замовник зобов'язався укомплектувати експозицію виставки на 11 510, 00 кв. м закритої та 29 200,00 кв. м відкритої виставкових площ.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що замовник несе повну матеріальну відповідальність за псування або втрату майна виконавця. У разі втрати або пошкодження майна виконавця, замовник відшкодовує його вартість за цінами на день нанесення збитків. У разі пошкодження асфальтового покриття, газонів та зелених насаджень, замовник відшкодовує витрати виконавця на їх відновлення на підставі відповідних документів, пред'явлених виконавцем.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем при проведенні виставки на території позивача було пошкоджено газони та зелені насадження, в зв'язку з чим Національному комплексу “Експоцентр України” було нанесено збитки, розмір яких визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.99.

Враховуючи наведене, Національний комплекс «Експоцентр України» звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»збитків у розмірі 37 547, 00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача  лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій  наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань –причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до частини першої статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору, позивачем було надано відповідачу для розміщення експонатів закриті виставкові площі, загальною площею 11 510,00 кв. м та відкриті виставкові майданчики, загальною площею 29 200,00 кв. м, зокрема, перед центральним входом, асфальтовані майданчики біля павільйонів та відкритий виставковий майданчик під навісом біля павільйону № 12. Вказані площі визначені також додатком № 4 до договору.

З додатку № 1 до договору вбачається, що асфальтовані майданчики оточені зеленими газонами, клумбами, які вкриті насадженнями.

Саме у зв'язку з цим умовами договору і було передбачено відповідальність відповідача за пошкодження асфальтного покриття, газонів та зелених насаджень, оскільки при розміщенні експонатів, їх елементів можливе за діяння газонів як виставкових площ чи для підготовки експозиції.

Крім того, листами від 31.05.2010 р. № 96-02/50-09 та від 01.06.2010 р. № 96-01/51-09 відповідач звертався з проханням дозволити розміщення та забудову експозиції на траві газонів, частково на клумбах та трав'яному покритті, зобов'язуючись при цьому вжити заходи збереження зеленого покрову.

Наведене свідчить про бажання відповідача використовувати газони, клумби та травяне покриття, і доказів того, що вони не були використані, відповідач господарському суду не надав.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що 17.06.10. комісією у складі начальника управління лісопаркової та с/г діяльності Маренця М.Г., начальника дільниці декоративного садівництва та озеленення Демченко З.В., провідного спеціаліста з лісокористування Голубенка Г.М. було проведено обстеження газонів та декоративних насаджень на території садово-паркової зони НК “Експоцентр України”, яка була задіяна під час проведення виставки “Агро-2010”15-19 червня 2010 в місцях, де розміщені торгові точки та експонати виставки.

За результатами вказаного обстеження було складено акт, яким встановлено, що садово-парковим газонам нанесено значну шкоду на площі 3470 кв. м (партерних –170 кв. м, звичайних –3 300 кв. м), у зв'язку з чим загальна сума збитків складає 37 547,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, позивач своїми листами від 02.07.10. № 01-11/576 та від 05.08.10. № 01-11/689/3 звертався до відповідача, відповідно до яких просив останнього сплатити суму заподіяних збитків за пошкодження газонів та зелених насаджень в розмірі 37 547,00 грн., проте відповідач ці звернення залишив без задоволення.

У відповідності до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Приймаючи до уваги, що пунктом 4.6. договору передбачено підтвердження витрат виконавця на підставі відповідних документів, а також зважаючи на те, що розрахунок розміру збитків визначений позивачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.99 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», то за таких обставин цей розмір є доведеним.

Як вже зазначалось, пунктом 4.6 договору визначено, що замовник несе повну матеріальну відповідальність за псування або втрату майна виконавця. У разі втрати або пошкодження майна виконавця, замовник відшкодовує його вартість за цінами на день нанесення збитків. У разі пошкодження асфальтового покриття, газонів та зелених насаджень, замовник відшкодовує витрати виконавця на їх відновлення на підставі відповідних документів, пред'явлених виконавцем.

У відповідності до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Проте відповідач не довів вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання з використання виставкових площ лише за призначенням та у відповідності до погодженого плану експозиції (п. 2.4.7. договору), зокрема, не надав доказів того, що не використовував площі газонів та зелених насаджень.

Також відповідач не надав суду доказів вжиття заходів для запобігання пошкодженням асфальтового покриття, газонів та зелених насаджень.

Посилання представника відповідача на копію акту за фактом виїзду 29.06.2010 р. ПП «Костюченко»не засвідчує факту пошкодження вказаною особою зелених газонів та насаджень, а лише свідчить про факт його виїзду з території НК «Експоцентр України». Крім того, цей доказ подано суду у копії, яка належним чином не засвідчена.

Таким чином, відповідач не довів господарському суду відсутність своєї вини у заподіянні позивачу збитків.

Враховуючи наведене, позов Національного комплексу «Експоцентр України» до Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»про стягнення 37 547, 00 грн. збитків господарський суд визнає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»(юридична адреса: пр-т Академіка Глушкова, 1, м. Київ, 03680; фактична адреса: вул. Грінченко, 1, оф. 332, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 1628612) на користь Національний комплекс «Експоцентр України»(пр-т Академіка Глушкова, 1, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 21710384) 37 547 (тридцять сім тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 00 коп. збитків, 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

27.01.2012