Постанова

від 24.01.2012 по справі 13/59

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/59

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.12                                                                                           Справа  № 13/59

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Орищин Г.В.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району, м.Львів

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2010р.

у справі № 13/59

за позовом Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м.Львова, м.Львів

до відповідача Львівської міської ради, м.Львів

про часткове скасування ухвали № 741 від 19.04.2007р. та скасування ухвали № 3280 від 19.04.2007р.

За участю представників:

позивача: Бабій О.О.

відповідача: Бекесевич Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.04.2010р. припинено провадження у справі № 13/59 за позовом Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м.Львова до Львівської міської ради про часткове скасування ухвали № 741 від 19.04.2007р. та скасування ухвали № 3280 від 19.04.2007р.; скасовано вжитий захід до забезпечення позову шляхом заборони Львівській міській раді вчиняти будь-які дії щодо продажу (реалізації) на аукціонах, торгах земельної ділянки, що знаходиться по вулиці Б.-І.Антонича,122 в житловому масиві «Сихів»у м.Львові до вирішення судом спору по суті.

Припиняючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд виходив з того, що позовна заява Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м.Львова подана в порядку господарського судочинства, а відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. у справі № 1-6/2010 до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, а отже спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, так як підвідомчий адміністративним судам України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права, мотивуючи тим, що суд першої інстанції безпідставно в обґрунтування обставини непідвідомчості даного спору господарським судам України покликається на рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. у справі № 1-6/2010, оскільки провадження у даній справі № 13/59 порушене Господарським судом Львівської області ухвалою від 23.03.2010р. до прийняття вказаного рішення Конституційним судом України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 08.06.2010р.

Ухвалами суду від 08.06.2010р., від 29.06.2010р., від 03.08.2010р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 17.08.2010р. за клопотанням позивача було призначено судову будівельно-бухгалтерську експертизу та зупинено апеляційне провадження у справі № 13/59 до подачі судовим експертом експертного висновку.

05.01.2012р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов висновок № 2946/2947 будівельно-технічної експертизи у справі № 13/59.

Ухвалою суду від 05.01.2012р. поновлено провадження у справі № 13/59 та призначено справу до розгляду на 24.01.2012р.

23.01.2012р. позивачем через канцелярію суду заявлено клопотання про призначення додаткової судової експертизи, оскільки висновок № 2946/2947 будівельно-технічної експертизи у справі № 13/59 є неповним. Вказане клопотання відхиляється судом у зв'язку з його недостатньою вмотивованістю.

В судовому засіданні представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, пояснив, що в даному випадку має місце спір про право і цей спір носить приватноправовий характер, що з огляду на припис ч.2 ст.4 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів України; ствердив, що оскаржувані ухвали ЛМР порушують його законне право користування відведеною йому земельною ділянкою для здійснення на ній будівництва. Наголосив, що позивач освоїв спірну земельну ділянку по вул.Антонича у м.Львові шляхом вкладення значних коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення (виконання) відповідних будівельно-монтажних робіт.

Представник відповідача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

18.03.2010р. Автогаражний кооператив № 15 Галицького району м.Львова звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Львівської міської ради про часткове скасування ухвали Львівської міської ради 5-ї сесії 5-го скликання № 741 «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на конкурентних засадах (конкурси, аукціони)»від 19.04.2007р., а саме пункту 18 Додатку до ухвали від 19.04.2007р. «Перелік земельних ділянок, призначених для продажу на конкурентних засадах (конкурси, аукціони)»- земельна ділянка за адресою м.Львів, вул.Б.-І.Антонича, 122, орієнтовною площею 0,0763 га, пропоноване цільове призначення земельної ділянки –землі громадської забудови (торгові об'єкти, станції технічного обсгуловування) та про скасування ухвали Львівської міської ради 16-ї сесії 5-ого скликання № 3280 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 19.04.2007р. № 741 та продаж земельної ділянки на вулиці Б.-І.Антонича, 122 з аукціону»від 18.02.2010р., оскільки вважає, що вказані акти індивідуальної дії порушують його право користування земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи підвідомчість даного спору господарському суду, позивач у позовній заяві покликався на пункт 15 Рекомендацій Вищого господарського суду від 27.06.2007р. № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»(втратила чинність згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2010р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»), згідно з яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності. Господарським судам підвідомчі спори щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором на користування земельною ділянкою, укладеним суб'єктом господарювання і органом місцевого самоврядування. Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

15.04.2010р. відповідачем було подано Господарському суду Львівської області клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, мотивоване тим, що позовна заява Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м.Львова подана в порядку господарського судочинства, а відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. у справі № 1-6/2010 до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, а отже спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, так як підвідомчий адміністративним судам України.

З наведених у клопотанні відповідача мотивів суд першої інстанції припинив провадження у справі.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до п.6 ч.1 ст.12 ГПК України (у редакції Закону України № 1914-VІ від 18.02.2010р., чинній з 18.03.2010р.) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Згідно з нормами ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового розгляду. Однак, спір у даній справі випливає з земельних відносин, які носять приватноправовий характер, оскільки такі відносини виникли між суб'єктом господарювання, яким є позивач, та органом місцевого самоврядування, яким є відповідач, внаслідок реалізації через останнього відповідною територіальною громадою своїх повноважень власника землі щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, тобто внаслідок реалізації відповідних прав у цивільних приватноправових відносинах, у яких учасники є рівними між собою. Спір у даній справі виник внаслідок порушення органом місцевого самоврядування права позивача, як суб'єкта господарської діяльності, на земельну ділянку, а отже є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Наведена позиція узгоджується із роз'ясненнями, наданими у розділі 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» щодо підвідомчості справ у спорах, що виникають із земельних відносин. Як вказано у пункті 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2010р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Відтак, судом першої інстанції в порушення норм процесуального права помилково припинено провадження у справі № 13/59 за п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в цій частині.

Однак, апеляційна скарга позивача містить вимогу про скасування ухвали суду від 15.04.2010р. в повному обсязі, проте містить доводи тільки на спростування висновку суду першої інстанції про припинення провадження у справі, однак не місить доводів на спростування висновку господарського суду про скасування вжитих заходів до забезпечення позову.

Разом з тим, виходячи з приписів ч.2 ст.101 ГПК України, за якою апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в повному обсязі, в тому числі в частині скасування вжитого ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.03.2010р. заходу до забезпечення позову шляхом заборони Львівській міській раді (м.Львів, пл.Ринок,1) вчиняти будь-які дії щодо продажу (реалізації) на аукціонах, торгах земельної ділянки, що знаходиться по вулиці Б.-І.Антонича,122 в житловому масиві «Сихів»у м.Львові до вирішення судом спору по суті, оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, спір по суті не вирішений і позивач не подав доказів, які б свідчили, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились обставини, які спричинили застосування таких заходів.

Тому керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району, м.Львів, задоволити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2010р. у справі № 13/59.

Справу передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Орищин Г.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.