Постанова

від 31.01.2012 по справі 5010/1744/2011-20/65

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5010/1744/2011-20/65

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.12                                                                                           Справа  № 5010/1744/2011-20/65

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача –Ошколуп Л. С. –представник

від відповідача (апелянта) –Чежешов С. М. –представник

розглянув апеляційну  скаргу ТОВ «Олафсон», м. Івано-Франківськ б/н і б/д

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2011 р. (суддя Кобецька С. М.)

у справі № 5010/1744/2011-20/65

за позовом Приватного підприємства «Ясини-Ліс», м. Івано-Франківськ

до відповідача ТОВ «Олафсон», м. Івано-Франківськ

про стягнення 42 567, 50 грн. заборгованості, 2 718, 88 грн. інфляційних втрат, 1 147, 57 грн. 3 % річних

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2011 р. у справі № 5010/1744/2011-20/65 задоволено позов Приватного підприємства «Ясини-Ліс», м. Івано-Франківськ, з ТОВ «Олафсон», м. Івано-Франківськ на користь позивача стягнуто 42 567, 50 грн. заборгованості, 2 718, 88 грн. інфляційних втрат, 1 147, 57 грн. 3 % річних, 464, 33 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача згідно накладних товар, оплатив його лише частково, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, на суму якої нараховані інфляційній втрати та 3 % річних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові, посилаючись на те, що не отримував від позивача вимоги про сплату заборгованості від 28.09.2010 р. При цьому, апелянт зазначає, що поштова квитанція не може бути належним доказом направлення на адресу відповідача претензії, оскільки не містить опису вкладення та адреси відповідача. З огляду на наявність інших правовідносин між сторонами, відповідач вважає, що в даному листі позивач міг направити будь-який інший документ. Крім цього, апелянт посилається на акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.04.2009 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що відповідач неналежним чином виконав свої хобов'язання по оплаті коштів за отриманий товар, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість. Крім цього, позивачем направлені відповідачу вимоги від 10.05.2010 р. та від 28.09.2010 р. про погашення заборгованості.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем –ПП «Ясини-Ліс»поставлено відповідачу –ТОВ «Олафсон», на підставі довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей від 25.01.2008 р., 01.04.2008 р., 20.05.2008 р., 10.06.2008 р., 03.07.2008 р., 01.08.2008 р., 09.09.2009 р. (а. с. 12 –20) згідно належним чином оформлених, підписаних та скріплених печатками сторін накладних № 30/1-08 від 30.01.2008 р., № 5/3-08 від 05.03.2008 р., № 30/4-08 від 30.04.2008 р., № 5/5-08 від 05.05.2008 р., № 30/5-08 від 30.05.2008 р., № 30/6-08 від 30.06.2008 р., № 30/7-08 від 30.07.2008 р., № 29/8-08 від 29.08.2008 р., № 9/09-09 від 09.09.2009 р., № 2/10-09 від 02.10.2009 р., товар (ліс-кругляк, залізобетонні вироби, пиломатеріали) на загальну суму 171 067, 50 грн.

Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, оплативши отриманий товар лише частково, а саме в сумі 128 500 грн., внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 42 567, 50 грн.

Відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості (а. с. 67). Факт отримання вимоги про сплату заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме поштовою квитанцією від 30.09.2009 р. (а. с. 66). Однак, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Також наявність заборгованості за отриманий товар сторонами, в тому числі і відповідачем, підтверджено і в підписаних сторонами актах звірки взаємних розрахунків станом на 26.09.2011 р. та 09.11.2011 р. (а. с. 71, 84).

На момент розгляду спору в порядку апеляційного провадження сторонами не подано суду, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б сплату відповідачем вищевказаної заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з огляду на неналежне виконання свої зобов'язань щодо оплати отриманого товару відповідачем, вимога позивача про стягнення 42 567, 50 грн. правомірно та обгрунтвоано задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем на підставі даної норми ЦК України нараховано відповідачу 2 718, 88 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2010 року по червень 2011 року та 1 147, 57 грн. 3 % річних за період з жовтня 2010 року до серпня 2011 року (а. с. 77).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2011 р. у справі № 5010/1744/2011-20/65 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Олафсон», м. Івано-Франківськ –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 02.02.2012 р.