Постанова

від 31.01.2012 по справі 5016/2880/2011(3/173)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

           

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р.

Справа № 5016/2880/2011(3/173)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Павлюк О.М.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність ВММ №478117 від 10.02.2010р.;

від відповідача (Первомайської міської ради) - ОСОБА_2, довіреність №580/03.1-9 від 30.01.2012р.

від відповідача (фермерського господарства „Руслан”) - ОСОБА_2, довіреність №01 від 30.03.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

фермерського господарства „Руслан”

на рішення господарського суду Миколаївської  області від 14.11.2011р.

у справі №5016/2880/2011(3/173)

за позовом  суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3

до відповідачів:

-          Первомайської міської ради;

-          фермерського господарства „Руслан”

про визнання недійсним договору оренди землі від 02.02.2010р.

                                                      ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.11.2011 р. у справі №5016/2880/2011(3/173) (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано на майбутнє недійсним договір оренди землі від 02.02.2010р. між Первомайською міською радою та фермерським господарством „Руслан”, зареєстрований в Первомайському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії державного підприємства „Центр земельного кадастру України” за №041049500004.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фермерське господарство  „Руслан” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської  області від 14.11.2011р. у справі №5016/2880/2011(3/173) скасувати та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення  (том ІІ а.с. 25-28).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів,                               обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.02.2010р. між Первомайською міською радою ("орендодавець") та фермерським господарством „Руслан” ("орендар") укладено договір оренди землі  (далі- договір  від 02.02.2010р.), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Первомайської сільської ради від 25.12.2009р. №7, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ (том І а.с. 9-14).

Вказаний договір зареєстрований у Первомайському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії державного підприємства "Центр земельного кадастру України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.02.2010р. за №04104950004.

Позивач просив визнати недійсним зазначений договір оренди землі від 02.02.2010р., укладений  між Первомайською міською радою та фермерським господарством „Руслан”, посилаючись на те, що ним порушені його права як землекористувача.

Землекористувачі - це юридичні та фізичні особи, яким відповідно до закону надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Право користування землею- це право володіння та користування земельною ділянкою. Воно включає право постійного користування земельною ділянкою та право оренди земельної ділянки.

Частиною першої статті 95 Земельного кодексу України визначені права землекористувачів, зокрема вони мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських  та інших  культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній  ділянці  загальнопоширені  корисні  копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки,  виробничі та  інші  будівлі  і споруди.

Порушені  права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина друга статті 95 Земельного кодексу України).

Наявність статусу землекористувача позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до умов укладеного між ним, як орендарем, та допоміжною школою-інтернатом, як орендодавцем, договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.03.2002 р. разом з отриманим в оренду підсобним господарством йому було передано в оренду також земельну ділянку площею 49,5 га (том І а.с.47-55).

Між тим з таким твердженням позивача колегія суддів не погоджується, оскільки рішенням Первомайської міської ради від 08.04.2003 р. №7 "Про надання і вилучення земельних ділянок" з користування спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату за клопотанням землекористувача (від 28.02.2002 р. №67) вилучено земельну ділянку загальною площею 49,5285 га, та зараховано її до земель запасу  (том І а.с.101-103). До того ж, порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди визначено Земельним кодексом України та законом України "Про оренду землі", норми яких не передбачають у разі оренди комунального майна автоматичного переходу оренди земельної ділянки.

У відповідності до пункту 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з  позовами  про  визнання  недійсними  правочинів  щодо земельних ділянок мають право звертатися  сторони  цих  правочинів (договорів),  а також інші зацікавлені особи,  зокрема,  особи, що мають право  на  придбання  земельної  ділянки,  яка  є  предметом спірного   договору.   При  цьому  інтерес  такої  особи  стосовно придбання у власність земельної  ділянки  має  бути  законним,  не суперечити   Конституції   і  законам  України, суспільним інтересам,  справедливості, добросовісності, розумності та  іншим загальноправовим засадам,  а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній  частині  Рішення  Конституційного  Суду  України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004).

Враховуючи викладені вище обставини,  у господарського суду відсутні підстави вважати, що права або інтереси  позивача, як землекористувача, порушені укладенням відповідачами договору від 02.02.2010 р., а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Посилання позивача на статтю 796 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої, зокрема,  наймачеві  одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, є помилковим, оскільки як вбачається із тексту оспореного договору на переданій в оренду фермерському господарству "Руслан" земельній ділянці загальною площею 36,5291 га відсутні об'єкти нерухомого майна.

Неправомірними є також доводи суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, що Первомайською міською радою була порушена процедура передачі землі в оренду, так як  позивач не є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, на який  покладено державний контроль   за   використанням  та  охороною  земель.

Безпідставними є твердження позивача щодо преюдиціальності фактів, встановлених судовими рішеннями у справі №13/264/07-НР(10) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства "Руслан", Первомайської міської ради про визнання недійсним договору, з огляду на те, що вказаним рішенням встановлений єдиний факт, що не потребує доказування- факт недійсності договору оренди, укладеного між відповідачами 19.10.2004 р.; викладене в  описових частинах процесуальних документів у справі №13/264/07-НР (10) є лише  оцінкою доказів. До того ж, позовні вимоги у вказаній справі обґрунтовувались не порушенням прав позивача, як землекористувача, а порушенням прав особи, що мала намір отримати земельну ділянку в оренду.

При прийнятті постанови, колегією суддів апеляційного господарського суду враховано також викладене в пунктах 2.24, 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", а також те, що рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого укладено оспорений договір, є чинним.

За таких обставин, апеляційна скарга селянського фермерського господарства "Руслан" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської  області 14.11.2011р. у справі 5016/2880/2011(3/173) - скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Судовий збір  за апеляційне провадження  покладається на позивача  у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

                                                   ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Руслан" задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 14.11.2011р. у справі 5016/2880/2011(3/173) скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 на користь  фермерського господарства "Руслан" 502 грн. судового збору за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                  Таран С.В.

Суддя                                                                                         Бойко Л.І.

Суддя                                                                                          Величко Т.А.