Рішення

від 25.01.2012 по справі 48/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/116

25.01.12

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київський учбово –виробничий центр Либідь»

простягнення 53 002,79 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Денисенко О.В.

від відповідача:Здебська Т.В.    

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(надалі –«Підприємство») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський учбово –виробничий центр Либідь»(надалі – «Товариство») про стягнення 53 002,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудінкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів №1536 від 01.10.2007 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 27.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. задоволено клопотання позивача та зупинено провадження у справі до вирішення господарським судом міста Києва справи №52/335-55/111, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення  провадження у даній справі.

28.12.2011 р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі та заява про уточнення (збільшення) позовних вимог до 53 002,79 грн. у зв'язку із збільшенням періоду заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 10.01.2012 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.01.2012 р.

В судове засідання 25.01.2012 р. представник позивача з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та повідомив про наявність справи про банкрутство відповідача.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 р. між Підприємством та Товариством (споживач) було укладено договір №1536 на надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів  (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього Договору є надання послуг теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішьобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 25-А.

Згідно п. 2.2.1 Договору Підприємство зобов'язано розподіляти, надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах, що відповідають технічної документації будинку та площі займаній споживачем (Звернення-доручення).

Споживач відповідно до пунктів 2.3.2 та 2.3.3 Договору зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Звернені-дорученні, не допускаючи їх перевищення, та виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатках №1, 2 до Договору.

Додатком №2 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця (п. 3 додатку).

Згідно п. 2.3.7 Договору за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань споживач на користь Підприємства сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 46 206,76 грн. у період з грудня 2010 року по 22.08.2011 р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №2 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця (п. 3 додатку).

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з грудня 2010 року по 22.08.2011 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 46 206,76 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 46 206,76 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 540,28 грн., нарахованої у загальний період з грудня 2009 року по листопад 2010 р. по кожному платежу окремо, інфляційної складової боргу у розмірі 3 064,76 грн. та 3% річних у розмірі 1 190,99 грн., нараховані за період з грудня 2009 р. по серпень 2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем заяви про застосування судом строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 2 540,28 грн. відповідно до наданих позивачем розрахунків.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційну складову боргу та 3% річних у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецесплуатація»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський учбово –виробничий центр Либідь»заборгованості у розмірі 46 206,76 грн., пені у розмірі 2 504,28 грн., інфляційної складової у розмірі 3064,76 грн. та 3% річних у розмірі 1 190,99 грн.  є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю.

Порушення господарським судом міста Києва провадження у справі про банкрутство відповідача, за відсутності публікації відповідного оголошення, не виключає можливості вирішення даного спору судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецесплуатація»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський учбово –виробничий центр Либідь»(02166, м. Київ, пр-т. Лісовий, 25; ідентифікаційний код 03563778) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецесплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі 46 206 (сорок шість тисяч двісті шість) грн. 76 коп., пеню у розмірі 2 540 (дві тисячі п'ятсот сорок) грн.. 28 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 3 064 (три тисячі шістдесят чотири) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 1 190д (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 99 коп., державне мито у розмірі 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 35 коп., судовий збір у розмірі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –30.01.2012 р.