5015/6640/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.12 Справа№ 5015/6640/11
За позовом: СФГ „Варлик”, с. Котловина, Кенійський район, Одеська область
до відповідача: ВАТ „Сортнасіннеоовоч”, м. Львів
про: стягнення 10000,00 грн.
Суддя Довга О. І.
Секретар Скремета О.О.
Представники:
від позивача: Топалу О.М. –представник
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано (не заявлено).
Представник сторони подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом СФГ „Варлик”, с. Котловина, Кенійський район, Одеська область до ВАТ „Сортнасіннеоовоч”, м. Львів про стягнення 10000,00 грн..
Ухвалою суду від 03.11.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.11.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.
Судом встановлено:
На підставі усної домовленості, СФГ „Варлик” (надалі - Позивач) поставив ВАТ «Сортнасіннєовоч»(надалі - Відповідач) насіння багаторічних трав та овочів, що підтверджується накладною № 06/11 від 06.11.2008р. на суму 14125,00 грн. (копія в матеріалах справи).
Відповідач частково оплатив одержаний товар, заборгованість перед Позивачем становить 10000,00 грн.
26.08.2011 року на адресу Відповідача направлено претензію на суму 10000,00 грн., де пропонувалось погасити суму заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.
Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами , телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами було укладено усну угоду , згідно з якою Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача товар, а відповідач прийняти і оплатити його.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов'язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).
У зв'язку з тим, що поставка товару здійснювалась без укладення письмового договору з невизначеним строком виконання зобов'язання, Позивач направив Відповідачу претензію про сплату заборгованості №б/н від 26.08.2011р., яку ВАТ „Сортнасіннєовоч” залишило без задоволення, що змусило Позивача звернутись за захистом свого порушеного права до господарського суду.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм до стягнення з Відповідача правомірно підлягає сума основного боргу в розмірі 10000,00 грн.
Відповідач доказів оплати боргу суду не представив.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.181, 193 ГК України, ст.ст. 172, 530,655 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ВАТ „Сортнасіннєовоч” (79054, м. Львів, вул. Чорновола, 45а, корп. 13, код ЄДРПОУ 00492302) на користь СФГ „Варлик” (68820, Одеська область, Кенійський район, с. Котловина, вул. Жовтнева, 88, код ЄДРПОУ 30225913) 10 000,00 грн., 102,00 грн. сплаченого державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя Довга О.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2012 |
Оприлюднено | 10.02.2012 |
Номер документу | 21322672 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Довга О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні