Ухвала

від 01.11.2012 по справі 5015/6640/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"01" листопада 2012 р. Справа № 5015/6640/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Міщенка П.К., перевіривши матеріали касаційної скарги Селянського фермерського господарства "Варлик", на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2012 року, у справі № 5015/6640/11, за позовомСелянського фермерського господарства "Варлик" (с. Котловина, Одеська область), до Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" (м. Львів), про стягнення 10 000 грн. 00 коп., -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року Селянське фермерське господарство "Варлик" (далі за текстом -СФГ "Варлик") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" (далі за текстом -ВАТ "Сортнасіннєовоч") про стягнення боргу за одержане насіння в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та судових витрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у справі № 5015/6640/11 (суддя -Довга О.І.) позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з ВАТ "Сортнасіннєовоч" на користь СФГ "Варлик" 10 000 грн. 00 коп., 102 грн. 00 коп. - сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року у справі № 5015/6640/11 (головуючий суддя -Процик Т.С., судді: Дубник О.П., Скрипчук О.С.) апеляційну скаргу задоволено; скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року, прийнято нове судове рішення, яким в позові відмовлено; судові витрати за розгляд спору у суді першої інстанції покладено на позивача; присуджено до стягнення з СФГ "Варлик" на користь ВАТ "Сортнасіннєовоч" 536 грн. 50 коп. - судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, СФГ "Варлик" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у справі № 5015/6640/11.

Розглянувши матеріали касаційної скарги СФГ "Варлик", колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з таких підстав.

Згідно зі ст. 111 1 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі (ч. 4 ст. 111 ГПК України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на рішення суду, ставку судового збору встановлено у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (пп. 5) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Однак, заявником, в порушення вказаних вище норм законодавства, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.

СФГ "Варлик" у прохальній частині касаційної скарги просить повністю скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2012 року у цій справі.

Поряд з цим, після переліку додатків до касаційної скарги, СФГ "Варлик", з посиланням на ч. 3 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" просить прийняти касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, яким скасовано судовий наказ господарського суду першої інстанції, без сплати судового збору.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

Чинним ГПК України у ст. 117 передбачено можливість звернення із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Можливість звернення із заявою про скасування наказу передбачена ст. 105 ЦПК України.

Враховуючи, що СФГ "Варлик" подано касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року у справі № 5015/6640/11 в порядку ГПК України, а не заяву про скасування наказу (що є можливим у справах, які розглядаються судами загальної юрисдикції згідно з цивільним процесуальним законодавством), такі посилання заявника не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про порушення заявником касаційної скарги вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, що, згідно з положеннями п. 4) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, має наслідком повернення касаційної скарги.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Колегією суддів касаційної інстанції, з наданих до касаційної скарги матеріалів встановлено, що СФГ "Варлик" не надано доказів на підтвердження направлення копії касаційної скарги учасникам провадження у цій справі, оскільки, поданий з касаційною скаргою фіскальний чек № 7381 від 01.10.2012 року свідчить про здійснення оплати за марочну продукцію та не містить відомостей про здійснення поштового відправлення на адресу ВАТ "Сортнасіннєовоч", а відтак, не може бути визнаний належним доказом направлення касаційної скарги стороні (відповідачу) у справі.

Неповідомлення сторін у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі № 5015/6640/11, що є підставою для повернення касаційної скарги, відповідно до приписів п. 3) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, за приписами п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, однак, подана СФГ "Варлик" касаційна скарга цим вимогам не відповідає, оскільки не містить посилання на порушення, які були допущені апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення, та які норми (назва нормативного акту, номер статті тощо), при цьому були порушені цим господарським судом, і яким чином ці порушення вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).

Враховуючи наведене, допущені СФГ "Варлик" порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду також і з підстав п. 6) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1), 2), 3), 4) і 6) частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Водночас, відповідно до ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Частиною 3 ст. 50 ГПК України унормовано, що перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок, та закінчується в останній день строку, тобто 07.10.2012 року.

Оскаржувана в касаційному порядку постанова Львівського апеляційного господарського суду була прийнята 17.09.2012 року, в той час як СФГ "Варлик" звернулось з касаційною скаргою 11.10.2012 року (про що свідчить відтиск календарного штемпеля на адресному боці поштового конверта, у якому надійшла касаційна скарга), тобто з пропуском процесуального строку на її оскарження.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку. При цьому, виходячи зі змісту вказаної норми, суд касаційної інстанції позбавлений права відновити пропущений строк за власною ініціативою, відповідно до ст. 53 ГПК України.

У зв'язку з тим, що клопотання про відновлення пропущеного строку скаржником не заявлено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржнику на підставі п. 5) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України. Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що касаційна скарга СФГ "Варлик" ні за текстом, ні у прохальній частині також не містить клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити СФГ "Варлик", що повернення касаційної скарги, поданої з порушенням строку без клопотання про його відновлення з посиланням на п. 5) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України не перешкоджає повторному поданню касаційної скарги з клопотанням про відновлення строку її подання (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 107, 110, п. п. 3), 4), 5), 6) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2012 року у справі № 5015/6640/11 Господарського суду Львівської області повернути Селянському фермерському господарству "Варлик".

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: А.О. Заріцька

П.К. Міщенко