Ухвала

від 27.10.2006 по справі 14/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"27" жовтня 2006 р.                                                                            Справа  № 14/281

за позовом         Виробничо будівельне підприємство "Базальтвирібпром"  

до відповідача    Орендне підприємство "Костопільський комбінат будівельних матеріалів"        

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"         

про визнання договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2004р. дійсним та визнання права власності на незавершене будівництво

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    директор Бачук В.О.    

Від відповідача : не з"явився

від третьої особи:Шмід В.В.   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Позивач звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить визнати дійсним договір куплі-продажу від 29.10.2004 року, укладений між ним та відповідачем, та визнати за ВБП "Базальтвирібпром" право власності на незавершене будівництво: адмінприміщення з підвалом та навіс в с.Лісопіль Костопільського району по вул.Кузнецова, 4, яке придбане ним на підставі вищевказаного догвору.

Відповідач у письмовому клопотанні поданому суду позовні вимоги ВБП "Базальтвирібпром" визнав в повному обсязі. Просить розглянути справу без його участі.

Третя особа письмового відзиву на позов суду не надала, представник її в судовому засіданні заявив, що права власності позивача на вказане ним майно не оспорює.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

29 жовтня 2004 року між виробничо будівельним підприємством "Базальтвирібпром" та орендним підприємством "Костопільський комбінат будівельних матеріалів" було укладено договір куплі-продажу відповідно до якого ОП  "Костопільський комбінат будівельних матеріалів", як продавець, зобов"язався продати ВБП "Базальтвирібпрому", як покупцю, незавершене будівництво будівель та споруд у складі: адмінприміщення з підвалом площею забудови 233,7 кв.м. та навіс площею 2928 кв.м., що знаходяться за адресою с.Лісопіль Костопільського району по вул.Кузнецова, 4, а ВБП "Базальтвирібпром" оплптити вартість незавершеного будівництва. На виконання вказаного договору між його сторонами було складено акт прийому-передачі  від 29.10.2004 року відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв майно, що було предметом договору. Також позивач повністю оплатив вартість придбаного майна, що підтверджується платіжним дорученням №154 від 20.10.2004 року.

Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір куппівлі-продажу від 29.10.2004 року нотаріально не посвідчено.

Пунктом першим статті 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Однак другий пункт цієї ж статті пердбачає якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Договір куплі-продажу від 29.10.2004 року, укладений між ОП  "Костопільський комбінат будівельних матеріалів" та ВБП "Базальтвирібпром" виконаний сторонами в повній мірі.

Відтак наявні всі підстави для визнання вказаного договору дійсним.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. А стаття 334 цього ж кодексу передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином вимоги позивача грунтуються на законі, є правомірними, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 82-85 ГПК України, суд

      ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Ввизнати дійсним договір куплі-продажувід 29.10.2004 року, укладений між ОП  "Костопільський комбінат будівельних матеріалів" та ВБП "Базальтвирібпром" дійсним.

3. Визнати за виробничо будівельним підприємством "Базальтвирібпром"(код ЄДРПОУ 22567569) право власності на незавершене будівництво: адмінприміщення з підвалом та навіс в с.Лісопіль Костопільського району по вул.Кузнецова, 4, яке придбане ним на підставі вищевказаного догвору.   

Суддя                                                           Марач В.В.