ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2012 р. Справа № 41/283
Вищий господарський су д України у складі колегії: го ловуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін ОСОБА_1 (дов. від 17.12) В . Шкреда (протокол від 16.12.10), ОС ОБА_2 (дов. від 21.12.11), розглянув ши у відкритому судовому зас іданні касаційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю “Мюллер Мартіні” на рішення господарського с уду м. Києва від 26 вересня 2011 рок у та постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 23 листопада 2011 року у сп раві № 41/283 за позовом товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Мюллер Мартіні” до закритого акціонерного т овариства “Холдингова компа нія “Бліц-Інформ” про стягне ння
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року товари ство з обмеженою відповідаль ністю “Мюллер Мартіні” зверн улося до господарського суду м. Києва з позовом до закритог о акціонерного товариства “Х олдингова компанія “Бліц-Інф орм” про стягнення 70 437 грн. 53 ко п. основного боргу, 25 991 грн. 44 коп . інфляційних втрат і 6 298 грн. 85 к оп. річних з підстав неналежн ого виконання умов договору від 13 травня 2008 року № 17ММ-08 поста вки продукції.
Відповідач позов не визна в і просив застосувати позов ну давність.
Рішенням господарського с уду м. Києва від 26 вересня 2011 рок у (суддя О. Спичак), залишеним б ез змін постановою Київськог о апеляційного господарсько го суду від 23 листопада 2011 року , у позові відмовлено з мотиві в позовної давності.
Товариство з обмеженою від повідальністю “Мюллер Марті ні” просить судові рішення с касувати з підстав неправиль ного застосування господарс ькими судами статей 256, 257, 261, 530 Цив ільного кодексу України та п рийняти нове рішення, яким по зов задовольнити.
Закрите акціонерне товари ство “Холдингова компанія “Б ліц-Інформ” проти доводів ка саційної скарги заперечує і в її задоволенні просить від мовити.
Колегія суддів вважає, що к асаційна скарга підлягає зад оволенню частково.
Господарськими судами в становлено, що 13 травня 2008 року сторони уклали договір пост авки продукції за № 17ММ-08 (далі - договір), на умовах якого поз ивач (постачальник) зобов' я зався поставляти запасні час тини, згідно специфікацій на кожну окрему поставку, які до даткового узгоджуються стор онами та оформляються у вигл яді додатків до договору, які є невід' ємними частинами д о договору, а відповідач (поку пець) - прийняти та сплатити їх ню вартість, за цінами специф ікації.
Пунктом 3.4.1. договору контраг енти встановили, що покупець проводить оплату вартості п родукції відповідно рахунку -фактури протягом тридцяти к алендарних днів від дати пос тавки, якщо інші умови не зазн ачені в специфікації.
Специфікацією № 3 сторони п огодили поставку транспорте ра вартістю 100 625 грн. 04 коп. і вст ановили відмінні від договор у умови оплати його вартості покупцем - 30 відсотків передо плати та 70 відсотків оплати пі сля відвантаження товару пок упцеві.
Транспортер був переданий 2 липня 2008 року, проте його варт ість покупець сплатив лише ч астково і борг дорівнює 70 437 грн . 53 коп.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди ви ходили з того, що на момент под ання позову спливла позовна давність, про застосування я кої заявив відповідач.
Проте такий висновок суд ів є помилковим.
Перебіг строку позовної давності господарські суди визначили від дня, наступног о за днем поставки.
Водночас, зі змісту Специфі кації № 3 вбачається, що контра генти змінили лише порядок с плати ціни товару, погодивши внесення покупцем авансу, і н е встановлювали інший, ніж ви значений пунктом 3.4.1. договору , строк розрахунку.
Відповідно до частини 1 ста тті 530 Цивільного кодексу Укра їни якщо у зобов' язанні вст ановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін).
За правилами статей 256 і 257 Цив ільного кодексу України позо вна давність - це строк, у межа х якого особа може звернутис я до суду з вимогою про захист свого цивільного права або і нтересу. Загальна позовна да вність встановлюється трива лістю у три роки.
Аналіз умови пункту 3.4.1. до говору в системному зв' язку з умовами Специфікації № 3 сві дчить, що перебіг строку позо вної давності слід визначати від 2 серпня 2008 року по закінче нню строку виконання відпові дачем зобов' язання, який ст ановить 30 днів з моменту поста вки (відвантаження) транспор тера.
Таким чином, останнім днем т рьохрічного строку позовної давності для звернення пози вача до суду за захистом свог о порушеного права є 2 серпня 2 011 року, а позовна заява була зд ана на пошту 1 серпня ц. р.
Отже, позивач звернувся з по зовом до суду в межах строку п озовної давності.
Неправильне застосування господарськими судами стате й 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу Ук раїни, статті 43 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни і не надання господарсь кими судами правової оцінки правильності визначення поз ивачем ціни позову зумовлює скасування судових рішень у даній справі та її передачу н а новий розгляд.
Керуючись статтями 1115, 1117, 11 19, 11111 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю “Мюллер Мартіні” зад овольнити частково.
Рішення господарського су ду м. Києва від 26 вересня 2011 року та постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 23 листопада 2011 року у спр аві № 41/283 скасувати.
Справу передати на новий ро згляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2012 |
Оприлюднено | 13.02.2012 |
Номер документу | 21349023 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Васищак І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні