Рішення

від 24.01.2012 по справі 29/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/121

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.01.12 р.                                                                                 Справа № 29/121                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінлайф”, м.Красноармійськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 36 160,00грн., інфляційних витрат у розмірі 7 015,04грн., 3% річних у сумі 1 881,31грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінлайф”, м.Красноармійськ, Донецька область (далі – Відповіч) про стягнення заборгованості у розмірі 36 160,00грн., інфляційних витрат у розмірі 7 015,04грн., 3% річних у сумі 1 881,31грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів №436/04 від 08.01.2008р., щодо оплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, договору купівлі-продажу товарів №436/04 від 08.01.2008р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, листа вимоги №1 від 21.02.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 525, 526, 530, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 49 Господарського процесуального кодексу України.

14.09.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі у яких посилається, що господарські відносини між Позивачем і Відповідачем здійснювались виключно в рамках договору №436/04, будь-які інші договори з Відповідачем не укладались, також було надано належним чином засвідчену копію податкової накладної.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.10.2011р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Заявою від 02.12.2011р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 34 725,00грн., інша частина позовних вимог  залишилася незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 02.12.2011р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог.  Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь  охоронюваних законом інтересів

20.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано повідомлення ТОВ «Грінлайф» щодо продовження строку дії договору №436/04 від 08.01.2008р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.12.2011р. справу передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 24.01.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85300, Донецька область, м.Красноармійськ, мікр. Південний, 30/75.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грінлайф” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів №436/04, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця фурнітуру виробництва фірми WINKHAUS та складові та комплектуючі для виробництва віконних систем інших виробників (далі – Товар), а Покупець  зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах передбачених даним Договором.

У розділі 7 Договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- Покупець зобов'язаний передплатити вартість 100% замовленого товару, протягом 3-х банківських днів з дня виставлення Продавцем рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. У випадку, якщо грошові кошти за замовлений товар, не надходять протягом 3-х банківських днів з дня виставлення Продавцем рахунку-фактури, Продавець звільняється від обов'язку продовжувати резервування замовленого Покупцем товару (п.7.1 Договору);

- в окремих випадках, за згодою Продавця, Покупцю може бути надана відстрочка оплати отриманого товару на термін до 7 банківських днів (п.7.2 Договору);

За умовами п.13.1.1 Договору за затримку Покупцем оплати отриманого товару на строк більше, ніж визначено в п.7.2 Договору, Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки виконання свого зобов'язання по оплаті (п.13.1.1 Договору);

Згідно п.15.1 договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2008 року.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «Грінлайф» договір було продовжено до 31 грудня 2009 року.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 50 350,24грн., що підтверджується видатковою накладною №D-3913 від 25.09.2009р., вказана накладна підписана з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №330878 від 25.09.2009р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Дослідивши зміст первинних документів, суд вважає їх такими, що відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №1 від 21.02.2011р.  з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 36  160,00грн.

Відповідачем за поставлений товар була здійснена лише часткова оплата у розмірі 15 625,24грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 34 725,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.  

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:    

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів №436-04 від 08.01.2008р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 50 350,24грн., Відповідачем була здійснена оплата за поставлений товар у розмірі 15 625,24грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору – суду не надавались.

Оскільки, сторони своїми конклюдентними діями змінили умови Договору в частині строків проведення розрахунків, строк виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар визначається за приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога №1 від 21.02.2011р., який направлений Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товару є вимогою оплатити заборгованість. Докази направлення підтверджені квитанцією від 03.03.2011р. та описом поштового вкладення. Відповідно наказу Міністерства транспорту у та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 03.03.2011р. (направлення відповідачу вимоги)+3 дні +7 днів. Отже у Позивача виникло саме 14.03.2011 року право на стягнення оплати за поставлений товар у розмірі 34 725,00грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 34 725,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 34 725,00грн.  до матеріалів  справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінлайф”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

 На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 7 015,04грн., 3% річних  від суми загального боргу складає 1 881,31грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування 3% річних з 28.09.2009р. та інфляційних витрат з вересня 2009, що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних та інфляційних витрат з 14.03.2011р. (момент виникнення заборгованості, встановлений судом) по 23.06.2011р.  (кінцева дата нарахування, визначена Позивачем), судом встановлено, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню частково: 3% річних у розмірі 291,12грн., інфляційні витрати у сумі 1373,06грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінлайф”, м.Красноармійськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 34 725,00грн., інфляційних витрат у розмірі 7 015,04грн., 3% річних у сумі 1 881,31грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінлайф” (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, мікр.Південний, 30/75, ЄДРПОУ 34828023, р/р 26001060145238 у філії КБ «Приватбанк», м.Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна” (04074, м.Київ, вул.Лугова, 9,  ЄДРПОУ 32380145, р/р 26000401028979 у Київській регіональній дирекцій «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904) заборгованість у розмірі 34 725,00грн., інфляційні витрати у сумі 1 373,06грн.,  3% річних у сумі 291,12грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінлайф” (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, мікр.Південний, 30/75, ЄДРПОУ 34828023, р/р 26001060145238 у філії КБ «Приватбанк», м.Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна” (04074, м.Київ, вул.Лугова, 9,  ЄДРПОУ 32380145, р/р 26000401028979 у Київській регіональній дирекцій «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904)  компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 363,89грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 196,87грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 24.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.           

     Повний текст рішення складено та підписано 30.01.12р.