Постанова

від 01.11.2006 по справі 2/223а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/223а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

30.10.2006 р.                                                                                      справа №2/223а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Величко  Н.Л.

суддівАлєєвої  І.В., Старовойтової  Г.Я.,

при секретареві судового засіданняЩетініна І.О.

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явились,

від відповідача:Присяжний С.М. – за дов. від  02.08.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкрите акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тітан" м.Донецьк

на постанову господарського суду

Донецької області

від28.08.2006 року

по справі№2/223а

за позовомВідкрите акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тітан" м.Донецьк

доДержавна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецьк

пропро визнання недійсними податкових вимог

В С Т А Н О В И В:

  1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

  24.07.2006 року Відкрите акціонерне товариство “Машинобудівний завод “Тітан” м. Донецьк звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових вимог від 24 лютого 2006 року № 1/145, від 4 квітня 2006 року № 2/228.

Ухвалою від 24.07.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі.          

          Постановою від 28.08.2006р. у справі № 2/223а  господарський суд Донецької області (суддя Ханова Р.Ф.) у позові Відкритому акціонерному товариству “Машинобудівний завод “Тітан” м. Донецьк відмовив.

          Постанова суду мотивована тим, що  прийняття відповідачем спірних податкових вимог в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняті вони відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірними по суті, порушення процедури прийняття не може бути підставою для визнання їх недійсними.

     Суд вважає, що відповідач правомірно включив до складу податкового боргу узгоджені у судовому порядку податкові зобов'язання. Інших підстав недійсності першої та другої податкових вимог позивач не наводить.

     Під час судового розгляду відповідач довів правомірність визначення податкового боргу  спірними податковими вимогами на день їх формування, шляхом надання відповідних розрахунків  податкових декларацій, рішень, зворотного боку облікових карток з податку на прибуток та податку на додану вартість.

     Загальний строк розгляду справи склав 1 місяць 4 дні.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови

Позивач  з постановою господарського  суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду від 28.08.2006р. скасувати та визнати податкові вимоги від 24.02.2006 року та від 04.04.2006 року недійсними у зв'язку з неузгодженими податковими зобов'язаннями.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на незаконність формування відповідачем першої та другої податкових вимог з огляду на те, що до складу податкового боргу, який є предметом зазначених вимог увійшли суми, нараховані відповідачем податковим повідомленням-рішенням, яке було предметом судового розгляду за справою № 2/87а, що на сьогоднішній день знаходиться у Вищому адміністративному суді України у зв'язку з оскарженням у касаційному порядку позивачем.

Зазначає, що відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при зверненні платника податків  з позовом до суду про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається не узгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Посилається на те, що  оскарження податкового повідомлення у суді або податкових органах, яке здійснюється підприємством приводить до того що зупиняється виконання платником податків податкових зобов'язань, які доведені до нього податковими повідомленнями; податкові вимоги по оскарженому податку не направляються; сума оскарженого податкового зобов'язання вважається неузгодженою, тому нема підстав виставляти податкові вимоги.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушені строки формування і направлення спірних податкових вимог.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач вважає, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства та в неї відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними і підтверджуються достовірними доказами. Та просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Представник позивача у судові засідання 16.10.2006р. та 30.10.2006р. не прибув, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать приєднані до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення рекомендованого відправлення представнику позивача.

          Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Тітан” м. Донецьк без участі його представників, оскільки розгляд справи відкладався ухвалою суду від 16.10.2006р. у зв'язку з неявкою заявника апеляційної скарги у судове засідання, неприбуття у судове засідання сторін ,належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч.4 ст.196 КАСУ)

4.Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

  21 травня 2003 року господарський суд Донецької області прийняв рішення у справі № 2/87а (л.с.14-17), яким визнав частково недійсними податкові повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 12 грудня 2002 року № 1042-26-211-2-00177862/16956, № 1043-26-211-2-00177862/16957. За результатами судового розгляду правомірно нарахованою сумою з податку на прибуток визнано суму 122495 грн., у тому числі сума податку 81660 грн., сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40835 грн.; з податку на додану вартість у сумі 290580 грн., у тому числі сума податку 193720 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій 96860 грн.

     10 травня 2005 року зазначене рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (л.с.18-21), яка відповідно до ст.105 ГПК України набрала законної сили  з дня її прийняття.

  Відповідачем 24 лютого 2006 року була сформована перша податкова вимога № 1/145 (л.с.8), яка була вручена керівникові позивача 27 лютого 2006 року, що посвідчується корінцем до першої податкової вимоги (л.с.30).

     Предметом зазначеної вимоги визначена сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями у сумі 408287 грн. 99 коп., у тому числі за платежами: податок на прибуток приватних підприємств всього у сумі 119127 грн. 84 коп., у тому числі основного платежу – 103513 грн. 56 коп., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15611 грн. 16 коп., пені 3 грн.12 коп.; податок на додану вартість всього у сумі  289160 грн. 15 коп., у тому числі 193720 грн. - основного платежу, 95440 грн. 15 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

     Відповідачем 4 квітня 2006 року була сформована друга податкова вимога № 2/228 (л.с.9), предметом якої визначена сума податкового боргу позивача станом на 4 квітня 2006 року з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 118936 грн. 88 коп., у тому числі основного платежу 103513 грн. 56 коп., штрафних (фінансових) санкцій 15418 грн. 71 коп., пені 4 грн. 61 коп.; податок на додану вартість у сумі 289319 грн., у тому числі 193720 грн. –основного платежу, 95599 грн. 15 коп. штрафних (фінансових) санкцій, яка була вручена керівнику позивачу 12 квітня 2006 року.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

 Відповідач у апеляційній скарзі посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті ухвали:

 Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога  –письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Податковий борг (недоїмка) у розумінні пункту 1.3 зазначеної статті –податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

 Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлено статтею 5 Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” згідно якої самостійно  визначене платником податку у податковій декларації податкове зобов'язання  вважається узгодженим з дня подання такої декларації (пункт 5.1), податкове зобов'язання нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5),  у випадку звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішенням контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (підпункт 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 із змінами внесеними згідно із Законом України від 26 грудня 2002 року № 397-4).

Строки погашення податкового зобов'язання визначені пунктом 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення платниками податків перед бюджетами та державними цільними фондами”, відповідно до якого  сплата суми податкового зобов'язання, зазначена платником податків у поданій ним податковій декларації здійснюється протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону для подання податкової декларації. У випадках апеляційного узгодження (пункт 5.2) суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно у відповідності до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

    Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею визнається сумою податкового боргу платника податків.

     Порядок формування та вручення податкових вимог передбачені статтею 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Податкові вимоги  направляються податковим органом у відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 наведеної статті у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки. Відповідно до підпункту 6.2.3 зазначеного пункту перша податкова вимога направляється не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога (підпункт “а”) містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Друга податкова вимога (підпункт „б”) направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

     Згідно розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 року № 266  (зареєстрований Міністерством юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786) податкові вимоги формуються на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2003 року господарський суд Донецької області прийняв рішення у справі № 2/87а (л.с.14-17), яким визнав частково недійсними податкові повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 12 грудня 2002 року № 1042-26-211-2-00177862/16956, № 1043-26-211-2-00177862/16957. За результатами судового розгляду визнано правомірно нарахованою з податку на прибуток  суму 122495 грн. (і сума податку 81660 грн., сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій  40835 грн.), з податку на додану вартість у сумі 290580 грн.( сума податку 193720 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій 96860 грн.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

10 травня 2005 року зазначене рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (л.с.18-21).

Відповідно до статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили  з дня її прийняття.

    За таких підстав, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що   податкові зобов'язання є узгодженими з 10.05.2005 року, та підлягали сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, а саме до 20 травня 2005 року. У податкового органу право на направлення першої податкової вимоги виникло 23 травня 2005 року,  фактично вручено позивачу 27 лютого 2006 року. Право на направлення другої податкової вимоги виникло 30 березня 2006 року, фактично друга податкова вимога сформована 4 квітня 2006 року,  вручена позивачу 12 квітня 2006 року.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює ,що право податкового органу направити податкові вимоги платнику податків виникає не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, інших обмежень прав податкового органу закон не містить. Тобто права направлення податкової вимоги пізніше зазначеного строку податковий орган не позбавлений. Порушення терміну формування першої податкової вимоги не впливає на її дійсність.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що відповідач правомірно включив до складу податкового боргу узгоджені у судовому порядку податкові зобов'язання.

Відповідач довів правомірність визначення податкового боргу  спірними податковими вимогами на день їх формування, шляхом надання відповідних розрахунків  податкових декларацій, рішень, зворотного боку облікових карток з податку на прибуток та податку на додану вартість (л.с.32-47,70-82).

За таких підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції  прийняв законне та обґрунтоване рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.166,184,195,198,205,208, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -

     У Х В А Л И Л А :

          Постанову господарського суду Донецької області по справі № 2/223а від 28.08.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод “Тітан” м. Донецьк без задоволення.

 Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі  01.11.2006р.

Головуючий:          Н.Л.  Величко

Судді:           І.В.  Алєєва

          Г.Я.  Старовойтова

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС