Постанова

від 03.11.2006 по справі 41/165пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/165пн

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

30.10.2006 р.                                                                                      справа №41/165пн

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Величко  Н.Л.

суддівАлєєвої  І.В., Старовойтової  Г.Я.,

при секретареві судового засіданняЩетініна І.О.

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явились,

від відповідача:Присяжний С.М. - за дов. від 14.09.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДПІ у Куйбишевському р-ні м.Донецька

на постанову господарського суду

Донецької області

від05.10.2006 року

по справі№41/165пн

за позовомТзОВ "Донсплав"

доДПІ у Куйбишевському р-ні м.Донецька

пропро спонкування до виконання зобов'язань

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

          04.07.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донсплав" м. Донецьк звернулося з позовом до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька та Відділення Державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправним порушення відповідачем строків відшкодування ПДВ по декларації за лютий, березень 2006р., зобов'язання відповідача 1 надати відповідачу 2 висновки по декларації за лютий 2006р. у розмірі 160676грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 119540грн., а відповідача 2 прийняти такі висновки та на їх підставі надати позивачу зазначену суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок підприємства.

Ухвалою від 05.07.2006р. позовна заява була залишена без руху на підставі п.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвалою від 10.08.2006р. було відкрито провадження у адміністративній справі, у зв'язку з набуттям чинності Кодексом адміністративного судочинства України.

Позивач заявою від 25.09.2006р. уточнив позовні вимоги  та просив суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо ненадання висновків із зазначенням суми відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсплав" по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн.;  зобов'язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька надати до відділення Державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька висновки із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсплав" по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн.

          Ухвалою від 25.09.2006р. господарський суд залишив без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсплав" до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька та Відділення Державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька в частині вимог до Відділення Державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька, у зв'язку з наданим позивачем письмовим клопотанням від 25.09.2006р. про відкликання позовної заяви у частини вимог до Відділення Державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька.

          Постановою господарського суду Донецької області від 03.10.2006 року (складеною у повному обсязі 05.10.2006р.)  по справі №41/165пн (суддя Гончаров С.А.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донсплав" задоволений.

Загальний строк розгляду справи на новому розгляді склав 1 місяць 25 днів.

2.Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови

Відповідач також з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 03.10.2006р. та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ "Донсплав" про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька та зобов'язання Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька надати до відділення Державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн. відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що при винесенні постанови господарським судом порушені норми матеріального права, а саме п.1.8 ст.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями).

Посилається на те, що відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом.

На виконання Закону України "Про податок на додану вартість" органи Державної податкової служби проводять перевірки, щодо надмірної сплати податку на додану вартість платниками податків.

Наказами ДПА України від 24.04.2003р. № 196 "Відносно здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам" та від 18.08.2005р. № 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану-вартість" згідно з якими органи державної податкової служби здійснюють перевірки по всьому ланцюгу учасників господарських відносин до кінцевого виробника продукції з метою недопущення безпідставного відшкодування податку на додану вартість.

Як зазначає суд, у постанові від 05.10.2006 року, відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька" направила до ВДК у Куйбишевському районі м. Донецька висновок по декларації за лютий 2006 року у сумі 87407грн. Інша сума до кінцевого виробника продукції не була підтверджена, в зв'язку з чим висновку до ВДК у Куйбишевському районі м. Донецька не направлялось.

Зазначає, що на сьогоднішній день за декларацією за лютий 2006 року не підтверджено суму податкового кредиту по взаємовідносинам  з ТОВ "Вірол Тех", де сума бюджетного відшкодування складає 46,1тис.грн. та по декларації за березень 2006 року не підтверджено податкового кредиту 120,1тис.грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Вірол Тех" і ТОВ "Фобос".

Крім цього, звертає увагу на Постанову Верховного суду України від 19.04.2005р. по справі № 33/509, у якій викладено те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, оскільки зазначене випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України  від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону № 168).

Відповідач не погоджується з постановою господарського суду Донецької області від 03.10.2006 року щодо зобов'язання ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька надати до ВДК у Куйбишевському районі м. Донецька висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ "Донсплав" по декларації за лютий 2006р. у розмірі 73269грн., по декларації за березень 2006р. у розмірі 206947грн. на підставі того, що в зв'язку з виникненням бюджетної заборгованості позивач звернувся до господарського суду з позовом, метою якого є стягнення коштів з бюджету, тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача надати висновок про відшкодування коштів з бюджету не є обґрунтованою.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав, своїх представників у судове засідання не направив, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить приєднана до матеріалів справи розписка про отримання судової повістки про виклик до суду в адміністративній справи № 41/165пн.

          Згідно до п.4 ст. 196  Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецьк  без присутності  представників позивача.

4.Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЕДРПОУ 31018374, є платником ПДВ (свідоцтво № 08035482), взятий на облік ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька.

          Позивачем 17.03.2006 р. подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року (том1,л.с.12-17). Відповідно до рядків 25 та 25.1 цієї декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 160676 грн. При цьому, до складу податкового кредиту лютого 2006 року віднесено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту січня 2006 р. в розмірі 244436 грн. (рядок 22 декларації за січень 2006р.), що було визначено декларацією позивача за січень 2006 року, яка була надана до податкового органу 20.02.2006р. (т.1,л.с.24-31).

          Правильність визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 160676 грн. за лютий 2006 року підтверджена довідкою відповідача “Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника  за період березень 2006р.” від 12.04.2006 р.  № 938/23-3/31018374 (т.2,л.с.31-46).

20.04.2006 р. до податкового органу позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 року (том1,л.с.18-23). Відповідно до рядків 25 та 25.1 цієї декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 206947 грн. При цьому, до складу податкового кредиту березня 2006 року віднесено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту лютого 2006 р. в розмірі 275498 грн. (рядок 22 декларації за лютий 2006р.), що було визначено декларацією позивача за лютий 2006 року (т.1,л.с.12-13).

Правильність визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 206947 грн. за березень 2006 року підтверджена актом  “Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Донсплав” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період березень 2006р.” складеним відповідачем за № 1286 від 16.06.2006р. (п. 3.3. стор 25 акту; висновки акту, том2,л.с.3-28).

Сторонами визнаються фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Пункт 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005 року та встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2006 року та заяви про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображаються у податкових деклараціях, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий  орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем були здійснені виїзні позапланові документальні  перевірки правильності обчислення сум податку на додану вартість позивачем як за лютий 2006 року, так і за березень 2006 року. Дані щодо сум бюджетного відшкодування за ці періоди, визначені позивачем у декларації, відповідачем підтверджені.

Відповідно до абзацу 2 вищенаведеного підпункту 7.7.5 (в редакції Закону № 2642-4 від 3 червня 2005 року) податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.  

Сторонами визнано, що відповідач надав один висновок, а саме за декларацією за лютий 2006 року на суму 87407,00 грн. Інших висновків відповідачем до органів держказначейства не надавалось.

Таким чином, підтвердивши під час перевірок правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування у сумі 160676,00 грн. за лютий 2006 року та в сумі 206947 грн. за березень 2006 року відповідач фактично надав висновки органу казначейства щодо  бюджетного відшкодування тільки за лютий 2006 року на суму 87407,00 грн.

Аналіз наведених норм пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що надання податковим органом висновку органам державного казначейства з зазначенням суми що підлягає відшкодуванню, у законодавчо встановлені строки, які не повинні перевищувати 60 днів наступних за днем отримання податкової декларації, є обов'язком податкового органу вчинити певні дії , відповідно до п.п.1п.1 ст. 17,пп.1.2 п.2 ст. 162 КАС України платник податку має право на судовий захист в порядку адміністративного судочинства, шляхом визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган у встановлені терміни не надав висновку про бюджетне відшкодування органам державного казначейства і не відмовив у такому відшкодуванні платнику податку в порядку встановленому п.7.7. ст..7 Закону «Про податок на додану вартість»за таких підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку ,що у діях податкового органу  вбачається протиправна бездіяльність щодо ненадання висновків із зазначенням суми відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок позивача по деклараціям за лютий 2006 р та березень 2006р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ,

                                  У   Х   В   А    Л   И   Л   А :

Постанову господарського суду Донецької області по справі                        № 41/165пн від 03.10.2006 року (складено у повному обсязі 05.10.2006р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецьк без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі    03.11.2006р.

Головуючий:          Н.Л.  Величко

Судді:           І.В.  Алєєва

          Г.Я.  Старовойтова

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС