Рішення

від 30.09.2008 по справі 41/165пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

30.09.08

р.                                                                                                      

Справа № 41/165пн                              

Суддя

господарського суду Донецької області     

Гончаров С.А.         

при

секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув

у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за

позовом: Прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Дзержинської

міської ради, м. Дзержинськ

до

відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дзержинськ

про

зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0042 га з

земель житлової та громадської забудови по вул. Радченко, № 14 міста

Дзержинська, на якій розміщений склад готової продукції, привести вказану

земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом зносу складу готової

продукції та відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття

земельної ділянки у розмірі 365,03 грн.

При

участі представників:

від

позивача: Андрусенко О.П. - за довіреністю б/н від 15.09.2008р.

від

відповідача: не з'явились

в

засіданні брали участь: прокурор Лисенко С.І.

СУТЬ

СПОРУ:

Прокурор

м. Дзержинська в інтересах держави в особі Дзержинської міської ради звернувся

до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця

ОСОБА_1, м. Дзержинськ про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну

ділянку площею 0,0042 га з земель житлової та громадської забудови по вул.

Радченко, № 14 міста Дзержинська, на якій розміщений склад готової продукції,

привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом

зносу складу готової продукції та відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок

самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 365,03 грн.

В

обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на факт самовільного зайняття

відповідачем земельної ділянки площею 0,0042 га із земель житлової та

громадської забудови по вул. Радченка, 14 міста Дзержинська, для розміщення

складу готової продукції. Прокурором зазначено про відсутність

правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку, що було

встановлено перевіркою фахівців Горлівського міжрайонного відділу з контролю за

використанням та охороною земель 28.05.2008 року, а також повторною перевіркою

від 02.07.2008 року.

Прокурором

зазначено, що відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної

внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних

ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару

ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2007

року № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної

ділянки відповідачем під склад готової продукції, складає 365,03 грн., який не

сплачений відповідачем до теперішнього часу.

Позивачем

позов прокурора підтримано.

Відповідач

про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на

позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні,

представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в

матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд

вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ: 

Рішенням

Дзержинської міської ради від 20.04.2007 року № 5/12-20 відповідачу дозволено

складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,3 га,

розташованої за адресою: м. Дзержинськ, вул.. Радченка, 14 для обслуговування

складських та побутових приміщень.

Державним

інспектором Горлівського міжрайонного відділу з контролю за використанням та

охороною земель в Донецькій області 28.05.2008 року проведено перевірку

відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний

контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог

земельного законодавства, результати якої викладені в акті перевірки від

28.05.2008 року.

Перевіркою

встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на час перевірки відповідачем

самовільно зайнята та використовується земельна ділянка площею 0,0042 га  під розміщення складу готової продукції по

вул. Радченка, 14 у м. Дзержинську, землі житлової та громадської забудови.

Вищевказана земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів

на неї та її державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного

кодексу України.

За

результатами перевірки Горлівським міжрайонним відділом з контролю за

використанням та охороною земель в Донецькій області відповідачу 28.05.2008

року видано припис № 018876, яким приписано усунути порушення земельного

законодавства.

Одночасно

28.05.2008 року державним інспектором Горлівського міжрайонного відділу з

контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області складено

протокол № 010642 про адміністративне правопорушення, вчинене відповідачем та

передбачене ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.

211 Земельного кодексу України.

Постановою

державного інспектора Горлівського міжрайонного відділу з контролю за

використанням та охороною земель в Донецькій області про накладення

адміністративного стягнення від 10.06.2008 року відповідача визнано винним у

скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена

ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

02.07.2008

року здійснено повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог

земельного законодавства, якою встановлено, що на час перевірки 02.07.2008 року

відповідачем не виконані вимоги припису від 28.05.2008 року № 018876. За

результатами перевірки 02.07.2008 року відповідачу видано припис № 019835, яким

приписано усунути порушення земельного законодавства.

Одночасно

державним інспектором Горлівського міжрайонного відділу з контролю за

використанням та охороною земель складено протокол № 010649 від 04.07.2008 року

про адміністративне правопорушення, вчинене відповідачем та передбачене ст.

1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою

державного інспектора Горлівського міжрайонного відділу з контролю за

використанням та охороною земель про накладення адміністративного стягнення від

24.07.2008 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного

правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 1885 Кодексу України

про адміністративні правопорушення.

Відповідно

до Листа Першого заступника Дзержинського міського голови від 16.09.2008 року №

2325-01/05, у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на земельну

ділянку площею 0,0042 га, що розташована у м. Дзержинську, вул. Радченка, 14

для розміщення складу готової продукції.

Господарський

суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

з огляду на наступне.

Основним

законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім

цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до

Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про

землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною

земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також

Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року,

який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно

до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права

власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи

державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією

Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею

2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні  відносини - це суспільні відносини щодо

володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є

громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної

влади.

Завданням

земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення

права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави,

раціонального використання та охорони земель.

Стаття

12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських

рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить:

розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у

користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною

земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного

законодавства.

Підстави

набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У

цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними

особами права власності та права користування земельними ділянками із земель

державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких

випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

в межах установлених цим Кодексом повноважень.

На

підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках -

районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і

юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі

(на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок

надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123

Земельного кодексу України за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки

розроблення проектів визначаються договором після звернення зацікавленої особи

з відповідним клопотанням, до якого додаються документи, що обґрунтовують її

розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна

рада розглядає клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення

земельної ділянки. Цей проект погоджується із землекористувачем, органом по

земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом,

органами архітектури і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи,

подається до відповідної ради, яка його розглядає та приймає рішення про

надання земельної ділянки.

Згідно

статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного

користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або

користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного

користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така

реєстрація надає документам легітимності.

Право

на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його

державної реєстрації.

Приступати

до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на

місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної

реєстрації забороняється   (п. 3 ст. 125

Земельного кодексу України).

Відповідно

до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і

право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними

актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право   оренди  

землі   оформляється   договором,  

який реєструється відповідно до закону.

Визначення

терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України

„Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї

статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про

фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення

органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у

власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого

правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до

закону є правомірними.

Виходячи

з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність

спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в

матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної

земельної ділянки.

Відповідно

до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх

вимог та заперечень.

Судом

встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем

самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується

матеріалами справи, зокрема, актами перевірки дотримання вимог земельного

законодавства від 28.05.2008 року та від 02.07.2008 року.

Представником

позивача пояснено, що протягом періоду з квітня 2007 року відповідачем не було

здійснено будь-яких дій, направлених на отримання правовстановлюючих документів

на земельну ділянку площею 0,0042 га з земель житлової та громадської забудови

по вул. Радченко,  № 14 міста

Дзержинська, на якій розміщений склад готової продукції, правовстановлюючі

документи на наведену земельну ділянку у відповідача відсутні, спірна земельна

ділянка зайнята та використовується відповідачем під розміщення складу готової

продукції.

Тобто,

матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною

земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням

визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності

відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

До

матеріалів справи не надано документів, що підтверджують право відповідача на користування

земельною ділянкою площею 0,0042 га з земель житлової та громадської забудови

по вул. Радченко, № 14 міста Дзержинська.

Заходів

щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито,

самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Згідно

статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки

підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування

затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи,

організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані

самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для

використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені

будівлі.

Відповідно

до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок

провадиться за рішенням суду.

Відповідно

Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття

земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого

шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету

Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, державним інспектором Горлівського

міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій

області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок

самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки (у межах населеного

пункту) під розміщення складу готової продукції, відповідно до якого загальна

розмір заподіяної шкоди склав 365,03 грн.

Відповідно

до вимог ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні

є платним.

Згідно

статті 5 цього ж закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також

земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі

на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної

ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Ст.

156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам

відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за

час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно

до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа

могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене

(упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004

року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню

на користь власника, права якого порушено.

Отже,

протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному

використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади

міста і, відповідно, завдано шкоду в сумі 365,03 грн.

Частиною

1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана

майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Таким  чином, суд вважає позовні вимоги

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові

витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд

покладає на відповідача.

На

підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12,

116, 123, 125, 126, 156, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України

„Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за

використанням та охороною земель”, ст. 2, 5 

Закону України “Про плату за землю”, ст. 22, 1166 Цивільного кодексу

України

ст.ст.

1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України

суд, -

В И Р

І Ш И В :

Позовні

вимоги Прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Дзержинської

міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити

самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0042 га з земель житлової та

громадської забудови по вул. Радченко, № 14 міста Дзержинська, на якій розміщений

склад готової продукції, привести вказану земельну ділянку у придатний для

використання стан, шляхом зносу складу готової продукції та відшкодувати шкоду,

заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 365,03

грн. - задовольнити.

Зобов'язати

Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звільнити самовільно

зайняту земельну ділянку площею 0,0042 га з земель житлової та громадської

забудови по вул. Радченко, № 14 міста Дзержинська, на якій розміщений склад

готової продукції, привести вказану земельну ділянку у придатний для

використання стан, шляхом зносу складу готової продукції.

Стягнути

з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Дзержинської

міської ради (85280, м. Дзержинськ, вул. 50-річчя Жовтня, 27) шкоду, заподіяну

внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 365,03 грн.

Стягнути

з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного

бюджету України  державне  мито  в  розмірі 187 грн.

Стягнути

з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного

бюджету України  (розрахунковий рахунок №

31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ

34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення

платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного

забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

               Суддя