Рішення

від 19.10.2009 по справі 41/165пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/165пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.10.09 р.                                                                                     Справа № 41/165пн                               

Суддя господарського суду Донецької області      Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора Червоногвардійського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта”, м. Макіївка

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0035 га в районі станції „Кальміуська” у Червоногвардійському районі м. Макіївки, стягнення суми заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 667,35 грн.

При участі представників:

від позивача: Аксьончикова Н.О. – довіреність від 14.01.2009 №05/07.1-00028

від відповідача: не з'явились   

в засіданні брали участь: прокурор Пономарьов А.О. – посвідчення №2644

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Червоногвардійського району м. Макіївки звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта” зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0035 га в районі станції „Кальміуська” у Червоногвардійському районі м. Макіївки, стягнення суми заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 667,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка загальною площею 0,0035 га в районі станції „Кальміуська” у Червоногвардійському районі м. Макіївки для функціонування нестаціонарного приміщення та приміщення для приготування шашлику, без отримання правовстановлюючих документів на неї, без їх державної реєстрації, без встановлення її меж в натурі (на місцевості), що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Прокурором зазначено, що зазначеними діями завдається шкода інтересам держави, у зв'язку з порушенням встановленого законодавством порядку надання земельних ділянок у користування, що створює передумови для ненадходження у міський бюджет коштів, за рахунок яких повинно забезпечуватись  виконання міських соціально-економічних програм. Сума шкоди, яку прокурор вимагає до стягнення з відповідача, складає 667,35 грн.

Позивачем позов прокурора підтримано.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

Державним інспектором-головним спеціалістом Центрального регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 27.07.2009 року проведено перевірку відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці в районі станції „Кальміуська”, результати якої викладені в акті перевірки від 27.07.2009 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, зокрема, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка загальною площею 0,0035 га для функціонування нестаціонарного підсобного приміщення та приміщення для приготування шашлику, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області директору відповідача 28.07.2009 року видано припис № 031215, яким приписано усунути порушення земельного законодавства.

Одночасно 29.07.2009 року головним спеціалістом Центрального регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області складено протокол № 013813 про адміністративне правопорушення, вчинене директором відповідача та передбачене ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України.

Постановою головного спеціаліста Центрального регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області про накладення адміністративного стягнення № 87-02м  від 29.07.2009 року директора відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, головним спеціалістом Центрального регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки (у межах населеного пункту) для встановлення приміщення для приготування шашлику, підсобного приміщення, площею 0,0035 га, розташованої у м. Макіївка в районі ст. „Кальміуська”, відповідно до якого загальний розмір заподіяної шкоди склав 667,35 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні  відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених  цим  Кодексом  або  за  результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках –районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання  земельних  ділянок  державної   або   комунальної власності  у  користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на  підставі  проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в   користування  земельних  ділянок,  межі  яких  не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у   користування   земельної   ділянки,   межі   якої встановлені  в  натурі  (на  місцевості),  без  зміни її цільового призначення,  здійснюється на підставі технічної  документації  із землеустрою   щодо   складання   документа,   що  посвідчує  право користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 123 Земельного кодексу України особа,  зацікавлена в одержанні у  користування  земельної ділянки  із земель державної або комунальної власності за проектом її  відведення,  звертається  з  клопотанням   про   вибір   місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів   Автономної   Республіки   Крим,   місцевої   державної адміністрації.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором ,  укладеним замовником з виконавцем цих  робіт  відповідно  до  типового договору.

Розроблений    проект    відведення    земельної   ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої  влади  з  питань земельних   ресурсів,  органом  містобудування  і  архітектури  та охорони     культурної      спадщини,      природоохоронним  і санітарно-епідеміологічним  органами,   а   також   з  відповідним територіальним органом виконавчої  влади  з  питань  лісового  або водного  господарства (у разі вилучення (викупу),  надання,  зміни цільового   призначення   земельних   ділянок   лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений   проект  відведення  земельної  ділянки  після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у  випадках,  передбачених законом,  подається разом з клопотанням про   надання   земельної   ділянки   до   відповідної   державної адміністрації,  Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим  або сільської,  селищної,  міської,  районної,  обласної   ради,   які розглядають його  в  місячний  строк  і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом,  приймають рішення про надання  земельної ділянки у користування.

Рішенням  про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється: затвердження проекту відведення земельної ділянки; вилучення (викуп)  земельних  ділянок   у   землекористувачів (землевласників)   із   затвердженням   умов   вилучення  (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з  визначенням категорії  земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування  втрат сільськогосподарського    та    лісогосподарського    виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови  земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється   (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право   оренди   землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.07.2009 року.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою площею 0,0035 га в районі станції „Кальміуська” у Червоногвардійському районі м. Макіївки.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, головним спеціалістом Центрального регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки (у межах населеного пункту) для встановлення приміщення для приготування шашлику, підсобного приміщення, площею 0,0035 га, розташованої у м. Макіївка в районі ст. „Кальміуська”, відповідно до якого загальний розмір заподіяної шкоди склав 667,35 грн.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.

Згідно статті 5 цього ж закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.

Отже, протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади міста і, відповідно, завдано шкоду в сумі 667,35 грн.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Таким  чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 156, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 2, 5  Закону України “Про плату за землю”, ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Червоногвардійського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта” зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0035 га в районі станції „Кальміуська” у Червоногвардійському районі м. Макіївки, стягнення суми заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 667,35 грн. – задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Афродіта” (86107, м. Макіївка,    м-н. Калінінський, 5/5, ЄДРПОУ 24468601) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0035 га в районі станції „Кальміуська” у Червоногвардійському районі м. Макіївки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта” (86107, м. Макіївка,      м-н. Калінінський, 5/5, ЄДРПОУ 24468601) на користь Макіївської міської ради (86157, м. Макіївка, пл. Радянська, 1, ЄДРПОУ 24165243) суму заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 667,35 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта” (86107, м. Макіївка,      м-н. Калінінський, 5/5, ЄДРПОУ 24468601) на користь Державного бюджету України  державне  мито  в  розмірі 187 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Афродіта” (86107, м. Макіївка,      м-н. Калінінський, 5/5, ЄДРПОУ 24468601) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Суддя