Рішення

від 03.06.2008 по справі 38/151-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.08р.

Справа

№ 38/151-08

За

позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ 

до 

Приватного підприємства фірми "Преском-Дніпро", м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним зобов'язання

Суддя  Бишевська

Н. А.

Представники:

 Від позивача: ОСОБА_2., дов. від 13.12.2006

року

Від відповідача: Богдан

Л.М., дов. від 30.11.2007 року

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1(надалі -позивач, СПД

ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом

про визнання недійсним зобов'язання за вимогою Приватного

підприємства фірми «Преском-Дніпро»про поставку продукції від 16.03.2007р.

Позовні

вимоги обґрунтовані посиланням на те, що зобов'язання за вказаною Вимогою

об'єктивно не може бути виконано. Суперечність спірної вимоги вимогам

законодавства.

Відповідач

проти задоволення позову заперечує, вказуючи, що  вимога про поставку продукції від 16.03.2007р.

є правомірною та не підлягає скасуванню.

На

підставі ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та

резолютивну частини рішення.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши представника відповідача за первісним позовом,

господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.02р.

між Приватним підприємством фірмою "Преском-Дніпро" та Суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір поставки

продукції № 31.

Пунктом

1.1. вказаного договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити

та передати у власність Покупця продукцію, а Покупець прийняти та оплатити цю

продукцію, кількість, ціна, якої вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді

додатків до даного договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом

2.1. вказаного договору визначено, що ціна по даному договору визначається у

гривнях України і вказується у специфікаціях.

Факт

існування специфікацій до договору № 31 від 20.08.2002 р., згідно наданих

сторонами до суду в якості доказів документів, судом не встановлений,

матеріалами справи не доведений.

Рішенням

Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2007 р. по справі №

41/53-07 розглянуто спір між Приватним підприємством фірмою

„Преском-Дніпро" та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 про стягнення

заборгованості. Згідно даного рішення встановлено наступне:

«На

виконання умов договору в період з 29.08.02р. по 27.02.03р. позивачем здійснена

відповідачу передоплата за товар в сумі 178000,00 грн., що підтверджено

виписками банку, копії яких додані до позову.

Згідно

п.3.3 договору, відпуск товару здійснюється згідно специфікації.

Доказів

поставки СПД ОСОБА_1. до ПП „Преском-Дніпро"  продукції за договором №31 від 20.08.02р. на

суму перерахованої позивачем передоплати сторонами не подано, в матеріалах

справи вони відсутні.

…ПП

„Преском-Дніпро" в якості доказу узгодження сторонами найменування, ціни,

кількості та строку поставки продукції за договором №31 від 20.08.02р. подана

специфікація б/н… проведена техніко-криміналістична експертиза, висновком якої

є зокрема, посилання на те, що специфікація к договору поставки продукції №31

від 20.08.02р., виготовлена за допомогою еластичного кліше, а не печатки ПП

ОСОБА_1.

…Суд

дійшов висновку, що позивачем не доведено укладення між сторонами специфікації

до договору №31 від 20.08.2002 р., тобто сторонами не узгоджено строку поставки

продукції, її ціни не встановлено строку поставки, ціни, найменування та

кількості товару.

…При

укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі

погодити предмет договору (номенклатуру, асортимент продукції), її кількість,

ціну та строк дії договору.

У

разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського

договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Якщо

одна із сторін здійснила дії щодо його виконання (в даному випадку позивачем

здійснена  передоплата з посиланням  саме 

на вказаний  договір),   правові наслідки таких дій, згідно п. 8 ст.

181 ГК України, визначаються нормами ЦК України.»

ППФ

„Преском-Дніпро" звернулось до ОСОБА_1. з вимогою на поставку продукції за

Договором № 31 від 20.08.2002 р. - лист б/н від 16.03.2007 р., отриманий

останнім 20.03.2007 р.

Суд

задовольняє позов з огляду на наступне.

Відповідно

до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі

яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

Згідно

ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ч.2

ст. 35 ГПК України встановлює, що факти, встановлені рішенням господарського

суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї

справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони

Таким

чином, Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2007 р.

по справі № 41/53-07 підтверджено факт дійсності договору поставки та факт

відсутності спеціалізації.

Щодо

дійсності листа-вимоги на поставку продукції за Договором № 31 від 20.08.2002

р. - лист б/н від 16.03.2007 р.

Згідно

ст. 174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із

закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську

діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського

договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених

законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту

або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або

суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у

результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів,

а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у

сфері господарювання.

Статтею

173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що

виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у

сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один

суб 'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну

дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або

утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі

кредитор) має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов 'язку.

Відповідно

до ст.222 ГК України, Учасники господарських відносин, що порушили майнові

права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи

пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

У

разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт

господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї

права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору

з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою

претензією, якщо інше не встановлено законом.

У

претензії зазначаються:

повне

найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій

претензія пред'являється;

дата

пред'явлення і номер претензії;

обставини,

на підставі яких пред'явлено претензію;

докази,

що підтверджують ці обставини;

вимоги

заявника з посиланням на нормативні акти;

сума

претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

платіжні

реквізити заявника претензії;

перелік

документів, що додаються до претензії.

Документи,

що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином

засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до

претензії. Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його

представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або

вручається адресатові під розписку.

Претензія

розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не

встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги

заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

При

розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки,

провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового

врегулювання спору.

Про

результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь

на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача

претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або

вручається йому під розписку.

Відповідно

до ст.6 ГПК України, Підприємства та організації, що порушили майнові права і

законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не

чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства

та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього

врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з

письмовою претензією.

У

претензії зазначаються:

а)

повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства,

організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер

претензії;

б)

обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці

обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в)

вимоги заявника;

г)

сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

платіжні реквізити заявника претензії;

д)

перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи,

що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином

засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до

претензії із зазначенням про це у претензії. До претензії про сплату грошових

коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.

Претензія

підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником

та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під

розписку.

Спірна

вимога, надіслана відповідачем за юридичними ознаками та правовим підґрунтям є

претензією, надісланою відповідачу для вчинення позивачем  дій, направлених на виконання зобов'язання.

Однак,

надіслана вимога не містить обов'язкових реквізитів, встановлених

законодавством для даного типу документів, оскільки не містить: доказів, що

підтверджують викладені в вимозі обставини; посилання на відповідні нормативні

акти; чіткого переліку вимог, пред'явлених для боржника, переліку документів,

що додаються до претензії, а також інших доказів.

Зокрема

вказана вимога,  містить наступне: „Так,

сімома платежами ППФ „Преском-Дніпро" перерахувало на Вашу користь 178

000,00 грн. на виконання зазначеного Договору. В призначеннях платежу було

зазначено про товар, який необхідно поставити."

З

огляду на наведені норми ГК України та Договору № 31 від 20.08.2002 р.,

призначення платежу у платіжних дорученнях не може встановлювати найменування,

кількість та вартість продукції, яку мав поставити СПД ОСОБА_1. Тобто, Вимога

про поставку продукції від 16.03.2007 р. не містить асортименту, ціни та

кількості товару, які необхідно поставити.

Відповідно

до вимог ст. 207 ГК України: Господарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави

і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча

б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може

бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині.

Щодо

послання відповідача на наявність рішення господарського суду по справі 20/06-08

(11/344-07), то як зокрема вказано відповідачем - на даний час у

Дніпропетровському апеляційному господарському суді розглядається апеляційна

скарга Позивача на дане рішення, таким чином, рішення на момент слухання справи

є таким, що не набрало законної сили, а тому й не може бути прийнято судом до

уваги.

Щодо

інших посилань на правомірність вимоги від 16.03.2007 р., викладеним

відповідачем у запереченнях проти позовної заяви від 21.05.08р., зокрема:

наявність специфікації , недійсність висновків експертизи, та інше, то суд не

приймає дані посилання до уваги, оскільки дані припущення не підтверджені

належними доказами.

На

підставі вищевикладеного, Вимога про поставку продукції від 16.03.2007 р. не

містить асортименту, ціни та кількості товару, який необхідно поставити,

відповідно,  є такою, що не відповідає

вимогам закону.

Керуючись

ст. ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський

суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов

задовольнити.

Визнати

недійсним зобов'язання

за вимогою Приватного підприємства фірми «Преском-Дніпро»про поставку продукції

від 16.03.2007р.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання

рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу

України. 

Суддя                                                                                                                     

Н.А. Бишевська

Рішення складено та

підписано в повному обсязі 02.06.08р.