Рішення

від 26.06.2006 по справі 15/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.06                                                                                 Справа № 15/196.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", м. Луганськ

до Приватного підприємства “Лев Плюс”, м. Луганськ

про стягнення 44 182 грн. 50 коп.

За участю представників сторін:

від позивача, Нікішин Д.В. –юрисконсульт по довіреності № 38 від 28.03.06.;

від відповідача, Черенцова Т.М. представник по довіреності № 4/30-1 від 30.05.06,  Коровніков В.Є. представник по довіреності № 3/30-1 від 30.05.06.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 44182,50 грн. за поставлений товар.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»згідно видаткової накладної від 22.07.2005р. №СТ-0000082 поставило відповідачу сандвіч-панелі на суму 69 593 грн. 04 коп. Передача товару позивачем та його одержання уповноваженою особою відповідача підтверджується, у сукупності з вказаною накладною, також довіреністю суворої звітності серії ЯКС №640955 від 22.07.2005р.

Крім того, позивачем надано до справи, зокрема:

- копію рахунку-фактури від 21.06.2005р. б/н, який підписано з боку позивача. Доказів вручення (направлення) даного рахунку-фактури іншій стороні немає.

- акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.07.2005р., підписаний лише з боку позивача.

Позивач пред'явив відповідачу письмову вимогу про сплату за одержаний згідно накладної товар претензією від 12.04.2006р. №53.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Так, між сторонами укладено письмовий правочин з купівлі-продажу, зміст якого зафіксований у накладній, з урахуванням письмової вимоги про сплату за одержаний товар.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи не встановлення у договорі строку виконання зобов'язання по оплаті прийнятого товару застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за договором, строк виконання даного зобов'язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем у повному обсязі.

Виходячи з системного аналізу платіжних документів відповідача у сукупності з документами, що відображають правові підстави оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем сплачено за одержаний ним товар –сандвіч-панелі 40 000 грн. Наведений висновок підтверджується  наступним.

Сплачені за платіжним дорученням 20 000 грн. зараховані позивачем як передплата у сумі 14 589 грн. 46 коп. за роботи та 5 410 грн. 54 коп. як оплата за товар.

Вказане зарахування не можна визнати правильним, з таких підстав.

В призначенні платежу за платіжним документом не визначено, що відповідач сплатив саме за роботи у сумі 14 589 грн. 46 коп. і т.і.

Посилання на рахунок-фактуру, як на доказ зарахування платежу за визначеним у ньому порядку не може прийматися, оскільки він не свідчить про домовленість сторін, підписаний лише позивачем.

Сторонами не надано достатніх належних доказів укладення договору на виконання певних робіт (підряду), тобто  досягнення домовленості з усіх істотних умов необхідних для укладення договору підряду. Не надано суду і належних доказів виконання позивачем підрядних робіт –акт виконаних робіт підписано лише позивачем. Так, усі документи, якими позивач намагається підтвердити укладення договору підряду, виконання за ним своїх обов'язків та відповідно не виконання обов'язків відповідачем  підписано в односторонньому порядку лише позивачем.

Так, на даний час існує борг відповідача за отриманий товар у сумі  29 593 грн. 04 коп. (69 593,04 –40 000). Вимоги про стягнення решти заявленої за поставлений товар суми є необґрунтованими, у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача щодо передачі товару не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Так, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню  борг у сумі 29 593 грн. 04 коп. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України  на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 187 грн. 88 коп. державного мита, а також 50 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Лев Плюс”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, б. 133, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33351691, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", м. Луганськ, вул. 2-а Свердлова, б. 58, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32648898: борг у сумі 29 593 грн. 04 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 187 грн. 88 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  50 грн. 18 коп., наказ видати.

3.          У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 30.06.2006р.

Суддя

Є.Ю.Пономаренко