Постанова

від 25.01.2012 по справі 57/311

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2012 № 57/311

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Філ оненко М.В.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов . №017 від 04.02.2011);

Від відповідача: не з' явив ся;

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА - ШЕР Л»

на рішення Господарс ького суду м.Києва від 15.11.2011р.

у справі № 57/311 (суддя - Г улевець О.В.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «ШЕ РЛ» (далі - ТОВ «ШЕРЛ»)

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю «АКВА - ШЕРЛ » (далі - ТОВ «АКВА - ШЕРЛ»)

про стягнення 210176,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 15.11.2011р. у справі № 57/311 позов задоволено частково : стягнуто з Товариства з обме женою відповідальністю "АКВА -ШЕРЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРЛ" 154000,00 грн. - основного бор гу, 29722,00 грн. - інфляційних втра т, 9822,24 грн. - 3% річних та судові в итрати; в решті частини позов них вимог відмовлено.

Не погодившись із прийняти м рішенням, ТОВ «АКВА - ШЕРЛ» з вернулося з апеляційною скар гою до Київського апеляційно го господарського суду, в які й просить рішення Господарсь кого суду м. Києва від 15.11.2011р. у сп раві №57/311 скасувати повністю і припинити провадження у спр аві, посилаючись на порушенн я норм матеріального та проц есуального права.

В апеляційній скарзі скарж ник наголошує на тому, що пози вач відповідно до ч.1 ст.56 Госпо дарського процесуального ко дексу України не надав відпо відачу копії 26 платіжних дору чень, відповідно до яких в пер іод з 20.01.2006 по 10.09.2007 відповідачу бу ли перераховані кошти, Догов ір позики, копію Додаткової у годи від 19.08.2008, Акт звірки взаєм орозрахунків станом на 27.07.2007, ко пію довіреності від 04.02.2001 на пре дставника ОСОБА_2

Крім того, відповідач вважа є, що, оскільки відповідно до п .2 спірного Договору позики не передбачено будь - яких про центів або винагород за несв оєчасне повернення позики, а тому суд першої інстанції бе зпідставно стягнув 3% річних, щ о є порушенням норм матеріал ьного права.

Ухвалою від 19.12.2011 було призна чено справу до розгляду на 25.01.2 012р.

В судове засідання предста вник позивача з' явився, пре дставник відповідача не з' я вився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз' яснення Президії В ищого Арбітражного суду Укра їни від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та д оповненнями станом на 19.07.2010р. „П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повід омлення всіх учасників судов ого процесу про дату, час та мі сце судового засідання (а.с. 135, 136), по розгляду апеляційної ск арги, судова колегія вважає м ожливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі м атеріалами без представника відповідача.

Ухвалою про прийняття апел яційної скарги до провадженн я від 19.12.2011 у справі №57/311 сторони б ули повідомлені про те, що не з ' явлення їх представників в судове засідання не є перешк одою для розгляду апеляційно ї скарги.

Розглянувши в судовому зас іданні апеляційну скаргу, до слідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м.Ки єва звернулося з позовом Тов ариство з обмеженою відповід альністю "ШЕРЛ" про стягнення з Товариства з обмеженою від повідальністю "АКВА-ШЕРЛ" 210176,24 г рн. (154000,00 грн. - основний борг, 32032 ,00 грн. - інфляційні втрати, 9822,24 грн. - 3% річних та 14322,00 грн. - штр аф).

Позивач мотивує свої вимог и тим, що відповідач відповід но до п.3 Додаткової угоди №1 до Договору позики від 16.01.2006 до 01 че рвня 2009р. не повернув надану йо му позику у сумі 154000,00 грн., у зв' язку з чим у відповідача пере д позивачем виникла заборгов аність у сумі 154000,00 грн.

Відповідач у відзиві на поз ов просить відмовити у задов оленні позовних вимог в част ині стягнення штрафу у розмі рі 14322,00 грн., посилаючись на спли в позовної давності щодо пра ва вимоги на стягнення штраф у.

Колегія суддів повністю пі дтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового за доволення позовних вимог з н аступних підстав:

Між ТОВ «ШЕРЛ» (позикодавец ь) та ТОВ «АКВА - ШЕРЛ» (позичал ьник) укладено Договір позик и від 16.01.2006р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору п озивач надає на комерційній основі відповідачу в тимчасо ве користування позику у сум і 200000,00 грн. шляхом перерахуванн я вказаної суми на банківськ ий рахунок відповідача.

В подальшому, 19.08.2008р. між позив ачем та відповідачем укладен о Додаткову угоду №1 до Догово ру, відповідно до умов якої ст орони погодили, що позивач на дає на комерційній основі ві дповідачу в тимчасове корист ування позику у сумі 154000,00 грн.

В п. 3 Додаткової угоди №1 до Д оговору сторони, також, домов ились викласти п. 2 Договору по зики у іншій редакції, відпов ідно до якої відповідач має п раво користуватися наданими коштами на свій розсуд до 01.06.2009 р., після чого зобов' язаний п овернути позику позивачу в т ому розмірі,в якому він був от риманий, без оплати будь-яких процентів чи винагороджень.

Згідно із п. 3 Додаткової уго ди №1 до Договору дана Додатко ва угода є невід' ємною част иною Договору позики від 16.01.2006р . і окремо від нього не розгляд ається.

Позивач, виконуючи умови До говору, перерахував на рахун ок відповідача 154000,00грн., що підт верджується платіжними дору ченнями, копії яких додані до позовної заяви.

Відповідач в строк до 01.06.2009р., в ідповідно до умов п. 2 Договору позики від 16.01.2006р. та п. 3 Додатко вої угоди №1, не повернув позив ачу надану позику.

В свою чергу, 29.03.2011р. позивач на правив на адресу відповідача претензію №22/02/11-03 від 22.02.2011р., в які й вимагав від відповідача пр отягом місяця сплатити позив ачу суму боргу у розмірі 154000,00 гр н., 14322,00 грн. - штрафу за спірним Договором та відповідно до с т. 625 ЦК України 23100,00 грн. - інфля ційних втрат, 7986,90 грн. - 3% річни х.

Дана претензія отримана ві дповідачем 27.04.2011р., що підтвердж ується повідомленням про вру чення поштового відправленн я. Відповіді на вказану прете нзію відповідач не надав, спл ату заборгованості не здійсн ив.

Тобто, заборгованість відп овідача перед позивачем за Д оговором становить 154000,00 грн.

Внаслідок укладення догов ору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов' язки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, пр авочином є дія особи, спрямов ана на набуття, зміну або прип инення цивільних прав та обо в' язків.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 19 3 Господарського кодексу Укр аїни (далі - ГК України) суб' є кти господарювання та інші у часники господарських відно син повинні виконувати госпо дарські зобов' язання належ ним чином відповідно до зако ну, інших правових актів, дого вору, а за відсутності конкре тних вимог щодо виконання зо бов' язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться. Кожна сторон а повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного ви конання нею зобов' язання, в раховуючи інтереси другої ст орони та забезпечення загаль ногосподарського інтересу. П орушення зобов' язань є підс тавою для застосування госпо дарських санкцій, передбачен их Господарським кодексом Ук раїни, іншими законами або до говором. Аналогічна норма мі ститься і в ст..526 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 6 26 ЦК України договором є домов леність двох або більше стор ін, спрямована на встановлен ня, зміну або припинення циві льних прав та обов' язків. До говір є двостороннім, якщо пр авами та обов' язками наділе ні обидві сторони договору. Д оговір є відплатним, якщо інш е не встановлено договором, з аконом, або не випливає із сут і договору.

Статтею 629 ЦК України встано влено, що договір є обов' язк овим для виконання сторонами .

За своєю правовою природою спірний Договір є договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК Укр аїни за договором позики одн а сторона (позикодавець) пере дає у власність другій сторо ні (позичальникові) грошові к ошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичал ьник зобов'язується повернут и позикодавцеві таку ж суму г рошових коштів (суму позики) а бо таку ж кількість речей тог о ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний пов ернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій с умі або речі, визначені родов ими ознаками, у такій самій кі лькості, такого самого роду т а такої самої якості, що були п ередані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встанов лені договором.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інст анції про те, що вимоги позива ча про стягнення з відповіда ча заборгованості за Договор ом у розмірі 154000,00 грн., є обґрунт ованими та такими, що доведен і матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов' язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов' язання ( неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, вст ановлені договором або закон ом.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він з обов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ц ього Кодексу.

Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений (п. 2 с т. 625 ЦК України).

Позовні вимоги про стягнен ня з відповідача на користь п озивача 3% річних у розмірі 9822,24 г рн., який є арифметично вірним , за період з 02.06.2009р. по 17.07.2011р., підля гають задоволенню.

Колегія суддів погоджуєть ся з перерахунком інфляційни х витрат судом першої інстан ції, проведеним з урахування м рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфля ції, викладених у листі Верхо вного Суду України № 62-97р від 03.04 .1997р. „Рекомендації стосовно п орядку застосування індексі в інфляції при розгляді судо вих справ”, в зв' язку з чим з відповідача на користь позив ача підлягають стягненню інф ляційні втрати в сумі 29722,00 грн. в межах заявленого позивачем періоду.

Позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідач а штрафу у розмірі 14322,00 грн. за п еріод з 10.08.2010р. по 17.01.2011р., на підста ві п. 4 Договору.

Пунктом 4 Договору передбач ено, що у випадку невчасного п овернення позики після закін чення терміну, на який вона на дана, або при достроковій вим озі повернення позивачем, ві дповідач зобов' язаний спла тити штрафні санкції в розмі рі 120 % облікової ставки НБУ, що діє на момент повернення поз ики.

Однак, у відзиві на позов, ві дповідач заперечує щодо стяг нення штрафу у розмірі 14322,00 грн ., посилаючись сплив позовної давності. Також, в матеріалах справи міститься заява відп овідача про застосування поз овної давності до вимоги про стягнення штрафу у розмірі 143 22,00 грн.

Статтею 256 ЦК України визнач ено, що позовна давність - це с трок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або ін тересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли осо ба довідалась або могла дові датися про порушення свого п рава або про особу, яка його по рушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Пунктом 3 ст.267 ЦК України вст ановлено, що позовна давніст ь застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зро бленої до винесення ним ріше ння.

Нормами ст. 258 ЦК України вста новлено, що для окремих видів вимог законом може встановл юватися спеціальна позовна д авність: скорочена або більш тривала порівняно із загаль ною позовною давністю. Позов на давність в один рік застос овується, зокрема, до вимог пр о стягнення неустойки (штраф у, пені).

Відповідно до п. 3 Додатково ї угоди №1 до Договору позики від 16.01.2006р. та п. 2 Договору позик и відповідач має право корис туватися наданими коштами до 01.06.2009р., тобто, датою виникнення боргу є «02.06.2009р.». В свою чергу, п озивач звернувся до суду з по зовною заявою 02.09.2011р., в той час, я к позовна давність до вимоги про стягнення штрафу спливл а 03.06.2010р.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що по зовні вимоги в частині стягн ення штрафу не підлягають за доволенню, оскільки позовна давність до даних вимог спли вла.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

Обов' язок доказування, ві дповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з тог о, хто посилається на певні об ставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосу ється і відповідача, який мав довести з посиланням на конк ретні докази, що ним було вико нано умови Договору в повном у обсязі та вчасно.

Колегія суддів вважає необ ґрунтованим твердження скар жника в апеляційній скарзі п ро те, що позивач відповідно д о ч.1 ст.56 Господарського проце суального кодексу України не надав відповідачу копії 26 пла тіжних доручень, відповідно до яких в період з 20.01.2006 по 10.09.2007 ві дповідачу були перераховані кошти, Договір позики, копію Д одаткової угоди від 19.08.2008, Акт з вірки взаєморозрахунків ста ном на 27.07.2007, копію довіреності від 04.02.2001 на представника ОСО БА_2, оскільки позивач зобов 'язаний надіслати сторонам к опії документів, доданих до п озовної заяви, якщо ці докуме нти відсутні в сторін. В свою ч ергу, Договір позики, Додатко ва угода від 19.08.2008 та Акт звірки взаєморозрахунків станом на 27.07.2007 підписані директорами об ох сторін та скріплені відпо відними печатками. Тобто, дан і документи у відповідача ма ють бути в наявності. В свою че ргу, в матеріалах справи міст яться фіскальні чеки та опис и вкладень від 01.09.2011, 05.10.2011, які під тверджують надсилання відпо відачу позовної заяви та коп ії зазначених платіжних дору чень.

Крім того, відповідно до нор м ст. 22 ГПК України сторони кор истуються рівними процесуал ьними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріа лами справи, робити з них витя ги, знімати копії, брати участ ь в господарських засіданнях , подавати докази, брати участ ь у дослідженні доказів, заяв ляти клопотання, давати усні та письмові пояснення госпо дарському суду, наводити сво ї доводи і міркування з усіх п итань, що виникають у ході суд ового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів ін ших учасників судового проце су, оскаржувати судові рішен ня господарського суду в уст ановленому цим Кодексом поря дку, а також користуватися ін шими процесуальними правами , наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані доброс овісно користуватися належн ими їм процесуальними правам и, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вж ивати заходів до всебічного, повного та об'єктивного досл ідження всіх обставин справи .

Стосовно посилань скаржни ка на те, що умовами спірного Д оговору не передбачено будь - яких процентів або винаго род за несвоєчасне поверненн я позики, а тому суд першої інс танції безпідставно стягнув 3% річних, то воно є необґрунто ваним, оскільки зазначені ст ягнення за своєю правовою пр иродою не є процентами за кор истування позикою, не є неуст ойкою (пенею, штрафом).

Обов' язок боржника, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, повернути не лише суму основного боргу , а і на вимогу кредитора, дода ткову суму, розмір якої визна чається у відсотковому співв ідношенні до простроченої су ми, якою є 3% річних, закріплено в ч. 2 ст. 625 ЦК України «Відповід альність за порушення грошов ого зобов' язання».

Зазначені 3% річних за своєю природою відносяться до інш их самостійних способів захи сту цивільних прав: передбач ених законом (ст.16 ЦК України) (п равова позиція Верховного Су ду України в постанові Судов ої палати у господарських сп равах Верховного Суду Україн и від 18.02.2002р.).

Враховуючи викладене, коле гія суддів дійшла висновку, щ о рішення Господарського суд у м. Києва від 15.11.2011р. у справі №57/31 1 відповідає чинному законод авству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або змін и не вбачається. Апеляційна с карга є необґрунтованою, а то му задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ска ргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю «АКВА - ШЕРЛ » залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського су ду м.Києва від 15.11.2011р. у справі №57 /311 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 57/3 11 повернути до Господарськог о суду міста м.Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябу ха В.І.