КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2012 № 36/342-56/174
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Тищенко О.В.
Смірнової Л.Г.
за участю представників сторін:
від позивача – не з‘явився;
від відповідача – ОСОБА_2 (представник за довіреністю);
від третьої особи - не з‘явився
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс»
на рішення
господарського суду
міста Києва
від
27.09.2011 року
у справі
№ 36/342-56/174 (суддя – Джарти В.В.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс»
до
Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3
третя особа
Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»
про
стягнення 13 750,00 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року, новий розгляд, у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що фактичні дії Позивача свідчать про укладення із Відповідачем Договору № 1, оскільки надаючи банку платіжне доручення про перерахування коштів на рахунок Відповідача Позивач самостійно вказав договір від 23.12.2008 року № 1, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 13 750,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 36/342-56/174 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Так, Апелянт зазначає, що звіти до Управління пенсійного фонду в Солом‘янському районі міста Києва за період з грудня 2008 року по січень 2009 року не надавались. Однак, суд приходить до висновків, що відповідно до обставин між сторонами наявні договірні відносини про надання послуг бухгалтерського обслуговування.
Суд прийняв до уваги почеркознавчу експертизу щодо підпису директора ТОВ «Метапромсервіс», незважаючи на доводи Позивача, що він не підписував договору з ФОП ОСОБА_3 Висновком експертизи встановлено, що оскільки предметом дослідження є копія договору, остаточно встановити наявність монтажу неможливо.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс» строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 36/342-56/174 (колегія суддів у складі: головуючий суддя – Дикунська С.Я., судді – Алданова С.О., Пантелієнко В.О.).
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року задоволено самовідвід головуючого судді.
Після повторного автоматизованого розподілу справу № 36/342-56/174 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя – Чорна Л.В., судді – Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.
Ухвалою від 02.12.2011 року справу № 36/342-56/174 прийнято до провадження.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва у справі № 36/342-56/174 без змін, з підстав, викладених у відзиві.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс»та Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
19.01.2009 року та 23.02.2009 року з рахунку НОМЕР_1 у відділенні № 43 філії Центрального районного управління Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» МФО 300937, який належить Позивачу, була здійснено перерахування грошових коштів Відповідачу в сумі 5 750,00 грн. та 8 000,00 грн. на оплату бухгалтерських послуг згідно із договором № 1 від 23.12.2008 року.
Як слідує із матеріалів справи позивач підключений до системи «Клієнт-Банк», що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2010 року у справі № 39/74, рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Тобто факт підключення Позивача до системи «Клієнт-Банк» є встановлений судом.
Разом з цим, в процесі розгляду справи було встановлено і зазначене підтверджується матеріалами справи Відповідачем до матеріалів справи надано копію договору від 23.12.2008 року №1 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метапромсервіс» - замовник та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 - виконавець, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов‘язання з надання послуг, а саме: подання звітів до ДПІ та всіх Фондів м. Києва, а також надання консультацій з питань управління діяльністю підприємства. Договір № 1 підписаний з боку позивача директором Слісаренко О.С. та ФОП ОСОБА_3, договір печатками не скріплений /т. 1, а.с. 29/.
Також Відповідачем надано до матеріалів справи копію акту виконаних робіт від 26.02.2009 року, за яким Відповідачем надано Позивачу наступні послуги: податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2008 року та за січень 2009 року - 800,00 грн.; декларація з податку на прибуток за 2008 рік - 400,00 грн., податковий розрахунок комунального податку – 400,00 грн.; звіт про нарахування внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року та січень 2009 –500,00 грн.; звіт про нарахування внесків, перерахування та витрати, пов‘язані з загальнообов‘язковим державним страхуванням у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності за 2008 рік – 250,00 грн.; розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків за 2008 рік - 250,00 грн.; фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва за 2008 рік – 250,00 грн., консультаційні послуги (юридичні) -10 650,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 13 750,00 грн. /т.1, а.с. 30/.
Враховуючи факт заперечення Позивачем підписання договору та акту, господарським судом міста Києва було витребувано оригінали вказаних документів.
Як з‘ясувалось, оригінал договору № 1 та акту знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Сайгак», однак на вимоги суду надані не були.
Також до суду був наданий висновок від 05.06.2011 року № 5257/11-11, який складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. У своїх висновках експерт вказав, що будь-яких ознак виготовлення електрофотокопії: договору № 1 про надання бухгалтерських та консультаційних послуг від 23.12.2008 року та акту виконаних робіт від 26.02.2009 року, шляхом монтажу не спостерігається. Остаточно встановити, чи мав місце монтаж при виготовленні вказаних документів, можливо лише за оригіналами цих документів; підписи від імені Слісаренка О.С. електрофотографічні зображення яких містяться в графі «замовник ___ Слісаренко О.С.» в електрофотокопії договору № 1 про надання бухгалтерських та консультаційних послуг від 23.12.2008 року та в графі «від замовника___ Слісаренко О.С.» в електрофотокопії акту виконаних робіт від 26.02.2009 року – виконано самим Слісаренком Олександром Степановичем /т. 2, а.с. 56-59/.
В процесі розгляду справи судом були здійснені запити до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі в м. Києві; Пенсійного фонду України у Солом'янському районі в м. Києві; Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у Солом'янському районі в м. Києві; Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Солом'янському районі в м. Києві; Фонду соціального страхування на випадок безробіття у Солом'янському районі в м. Києві; Державного управління статистики у Солом'янському районі в м. Києві для підтвердження факту виконання робіт та надання послуг Відповідачем по договору № 1 /т.1, а.с. 88-93/.
Крім того, відповідно до довідки Голосіївського районного управління від 23.05.2011 року у провадженні відділу дізнання Голосіївського РУ ГУ МВС м. Києва знаходиться кримінальна справа № 51-2556, порушена прокуратурою Голосіївського району, за фактом підробки документа, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Встановлено, що невстановлені особи, маючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння майном підприємства, у невстановлений час, в невстановленому місці, підробили підпис директора ТОВ «Метапромсервіс» Слісаренка О.С. в довіреності від 05.07.2008 року на ім‘я ОСОБА_3, на даний час розслідується, особу не встановлено.
Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позивач фактичними діями, а також враховуючи наявні матеріали у їх сукупності, підтверджується існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносини у формі договору від 23.12.2008 року №1 та виконання вказаного договору відповідачем на замовлення позивача, у результаті чого кошти у розмірі 13 750,00 грн., які були перераховані позивачем відповідачу не можна вважати безпідставно перераховані.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується та зазначає наступне.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до п.п. 22.5 – 22.7 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв‘язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України (п. 22.5 ст. 22). Обслуговуючий платника банк зобов‘язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. (п. 22.6 ст. 22).
Таким чином, дії Банку щодо перерахування коштів, як стверджує позивач без його відома та відсутності договору із Банком, спростовується вищевикладеним.
За статтею 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Матеріалами справи, зокрема відповіді Головного управління статистики у м. Києві, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Солом'янському районі в м. Києві, Управління пенсійного фонду в Солом‘янському районі міста Києва та Солом‘янського районного центру зайнятості, свідчать про наявність договірних відносин між сторонами та виконання взятих на себе зобов‘язань Відповідачем, а тому відсутні підстави для стягнення 13 750,00 грн. як безпідставно набутих.
У відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов‘язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов‘язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Позивач належно допустимими доказами не навів та не довів суду безпідставного набуття Відповідачем спірних грошових коштів.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України тягар доказування покладено на Позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 36/342-56/174.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 36/342-56/174 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
2. Матеріали справи № 36/342-56/174 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Тищенко О.В.
Смірнова Л.Г.
01.02.12 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2012 |
Оприлюднено | 15.02.2012 |
Номер документу | 21399909 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні