Ухвала

від 01.02.2012 по справі 12/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/146

                                                                                      01.02.12

        УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,  проспект Миру, 20                                                               тел. 67-28-47

У Х В А Л А

31 січня 2012 року                                                                              справа № 5028/12/146/2007

Суддя Лавриненко Л.М., розглянувши матеріали за скаргою стягувача

Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк",  

поштова адреса: вул. П.Лумумби, 23/35, оф. 13, м. Київ, 01042;

адреса місцезнаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, 61005

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю  "Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт",  вул. Незалежності, 63-А, м. Бобровиця, Бобровицький район, Чернігівська область, 17400

Суб'єкт оскарження: Відділ Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області,

вул. Незалежності, 49, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400

Скарга на неправомірні дії начальника Відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області

                                                                                                              Суддя       Л.М. Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від стягувача (позивача): не з"явився   

від боржника (відповідача): не з"явився   

від органу ДВС: не з"явився   

ВСТАНОВИВ:

       Стягувачем –Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" подано скаргу, відповідно до якої стягувач просить суд:  визнати неправомірними дії начальника ВДВС Бобровицького РУЮ –Неволіної В.Д. під час виконання наказу № 12/146, виданого господарським судом Чернігівської області 21.05.2010 року щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 19775886, з підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”; визнати недійсною постанову начальника ВДВС Бобровицького РУЮ –Неволіної В.Д. від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження № 19775886.

         В поданих в судове засідання 18.01.2012 року письмових запереченнях представник Державної виконавчої служби проти поданої скарги заперечує та вказує на те, що дану скаргу подано з порушенням норм Закону України „Про виконавче провадження”, а саме з порушенням термінів оскарження. Крім того зазначає, що 10.06.2010 року за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 12/146 та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії яких були надіслані сторонам за вих. №03-29/3312 від 11.06.2010 року та надано семиденний термін боржнику для добровільного виконання. Добровільно боржник наказ № 12/146 не виконав, доступ до території майнового комплексу був відсутній. Оскільки резолютивна частина наказу для примусового виконання була незрозумілою, тому державний виконавець звернувся за роз'ясненням рішення (14.07.2010 року за вих. № 03-29/4899 до господарського суду Чернігівської області; 05.10.2010 року за вих. № 03-29/7052 до Київського апеляційного господарського суду; 01.11.2010 року за вих. № 03-29/7950 до господарського суду Чернігівської області), а на цей час виконавче провадження було зупинено. 16.11.2010 року було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, яку за вих. № 03-29/8732 16.11.2010 року направлено сторонам. Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 30.12.2010 року та направлена 31.12.2010 року за вих.№03-29X10101 із наказом суду до господарського суду та сторонам до відома, що підтверджується Журналом реєстрації вихідної кореспонденції, а тому згідно п.4.9.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, якою передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена боржником у 10-ти денний термін, такий термін оскарження пропущений. Частина 1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені до відома сторін, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, що і було здійснено державним виконавцем. Заяв від стягувача про надсилання документів виконавчого провадження сторонам рекомендованими листами, за умови авансування стягувачем витрат на проведення виконавчих дій, відповідно до ч.  2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», не поступало. З моменту закінчення виконавчого провадження, а саме від 30.12.2010 року по даний час до відділу по виконанню вищезгаданого наказу № 12/146 жодних заяв, звернень не було. Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження є законною, вчасно направленою сторонам. У зв'язку з тим, що скаржник    пропустив    строк    оскарження    постанови    про    закінчення виконавчого провадження, представник  відділу ДВС просить суд залишити скаргу без розгляду.

В судовому засіданні 18.01.2012 року судом було здійснено огляд оригіналу Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області.

      Стягувач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 602267220 від 24.01.2012 року та № 602267239 від 23.01.2012 року, але повноважного представника в судове засідання 31.01.2012 року не направив.

      До початку розгляду скарги від стягувача надійшло письмове клопотання про розгляд скарги без участі повноважного представника. Крім того, стягувач просить задовольнити скаргу та зазначає, що державний виконавець в даному виконавчому провадженні на виконання рішення суду обмежився лише правами наданими ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження”, інших дій, визначених Законом, на реальне виконання рішення суду вжито не було, що призвело до порушення приписів ч. 1 ст. 7 Закону, яка зазначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян юридичних осіб.

Клопотання про розгляд скарги без участі повноважного представника стягувача задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони.

       Боржник також був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 602267212 від 24.01.2012 року, але повноважного представника в судове засідання 31.01.2012 року не направив, письмових пояснень по скарзі не надав.

Заяв та клопотань від боржника  на час слухання скарги до суду не надходило.

          Суб'єкт оскарження: Відділ Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області повноважного представника в судове засідання 31.01.2012 року не направив.

До початку розгляду скарги від відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області надійшов лист № 03-29/81 від 23.01.2012 року, відповідно до якого зазначається, що відповідно до ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, що і було здійснено державним виконавцем 30.12.2010 року та копія постанови направляється у 3-денний термін сторонам та суду, що підтверджується супровідним листом із вихідним номером № 03-29/10101 від 31.12.2010 року та журналом  реєстрації вихідної кореспонденції 2010р. Також посилаючись на ч. 1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження”  відділ Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області зазначає, що винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та направлення цієї кореспонденції державним виконавцем було здійснено в належні строки та спосіб. Норми чинного законодавства про направлення кореспонденції державним виконавцем не порушені, тому твердження про особисту відповідальність державного виконавця за неодержання даної постанови є невірним. Крім того, посилаючись на ст. 18 Закону України „Про поштовий зв'язок” та Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270  із змінами внесеними згідно постанови КМУ № 1125 від 02.11.2011 року відділ ДВС вказує на те, що відповідальність за пересилання листів неможливо покладати на державного виконавця. Для надання  підтвердження про направлення постанови державний виконавець звернувся до Ніжинського ЦПЗ №2 із запитом, у відповіді на який повідомляється, що реєстрація та облік простої кореспонденції не здійснюється. Таким чином, доказом про направлення постанови є супровідний лист та витяг із Журналу реєстрації вихідної кореспонденції. Тим більше, що направляючи постанову про закінчення державний виконавець не порушив норми Закону України „Про виконавче провадження”.  

Не з'явлення в судове засідання повноважних представників сторін, у відповідності до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають суттєве значення для розгляду скарги по суті, господарський суд встановив:

19.06.2007 року господарським судом Чернігівської області прийнято рішення по справі №12/146, відповідно до якого у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 року по справі № 12/146, рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2007 року по справі № 12/146 було скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, передано цілісний майновий комплекс: нежитлову будівлю, склад для прийому, зберігання та відпуску продукції із установкою компаундірованню бензину, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Бобровиця, вулиця Червонопартизанська, будинок 79, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” на відповідальне зберігання Акціонерному комерційному інноваційному банку „УкрСиббанк”; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” (17400, Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Незалежності, 63-А, ідентифікаційний код 31374895, п/р 26001012494000 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” (61005, м. Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750, к/р № 32009100100 в управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) за розгляд апеляційної скарги 21,25 грн.

Відповідно до статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

23.11.2007 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 року по справі № 12/146 господарським судом Чернігівської області по справі №12/146 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” (17400, Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Незалежності, 63-А, ідентифікаційний код 31374895, п/р 26001012494000 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” (61005, м. Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750, к/р № 32009100100 в управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) за розгляд апеляційної скарги 21,25 грн.

21.05.2010 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 року по справі № 12/146 господарським судом Чернігівської області по справі №12/146 видано наказ про передачу цілісного майнового комплексу: нежитлову будівлю, склад для прийому, зберігання та відпуску продукції із установкою компаундірованню бензину, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Бобровиця, вулиця Червонопартизанська, будинок 79, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” на відповідальне зберігання Акціонерному комерційному інноваційному банку „УкрСиббанк”.

Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області Неволіною В.Д. від 10.06.2010 року було відкрито виконавче провадження № 19775886 з виконання наказу господарського суду Чернігівської області з виконання наказу по справі № 12/146 від 21.05.2010 року.

Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області від 14.07.2010 року виконавче провадження № 19775886 було зупинено, відповідно до ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження”.

Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області від 30.12.2010 року виконавче провадження № 19775886 було закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” з посиланням на ту обставину, що виконавчий документ не можливий для виконання, а в ході виконання декількох звернень до судів за роз'ясненням є неможливим передача майна без вилучення. Перешкодою виконання також є відсутність будь-кого з представників боржника. Даною постановою від 30.12.2010 року було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення; копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ; також зазначено, що постанова може бути оскаржена до Органу, який видав виконавчий документ в 10-денний строк з моменту її одержання.

Статтею 121- 2 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що скарги на дії  чи бездіяльність  органів Державної виконавчої служби  щодо виконання  рішень, ухвал , постанов господарських судів  можуть  бути подані стягувачем ,боржником  або прокурором  протягом десяти  днів з  дня вчинення  оскаржуваної  дії, або з дня , коли зазначеним  особам  стало про неї  відомо, або з дня , коли дія  мала бути  вчинена.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент винесення спірної постанови від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження № 19775886), виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.

Частинами 1,2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент винесення спірної постанови від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження № 19775886), копії постанов  державного  виконавця   та   інші   документи виконавчого провадження  (далі   - документи    виконавчого провадження),  які повинні бути доведені державним  виконавцем  до відома   сторін   та   інших  учасників  виконавчого  провадження, надсилаються   адресатам   із  супровідними  листами простою кореспонденцією.         За умови авансування стягувачем в порядку,  передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам  виконавчого  провадження рекомендованими листами.

Стягувач вказує на те,  в порушення  ст.ст. 27,31 Закону України «Про виконавче провадження»йому не було надіслано поштою  постанову  начальника ВДВС Бобровицького РУЮ від 30.12.2010р. про закінчення виконавчого провадження . Про її  прийняття , скаржнику стало відомо лише  13.12.2011р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Як зазначив  представник відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області, постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2010 року була направлена 31.12.2010 року за вих.№03-29X10101 сторонам до відома та із наказом суду до господарського суду, що підтверджується Журналом реєстрації вихідної кореспонденції, огляд якого було здійснено в судовому засіданні 18.01.2012 року. Заяв від стягувача про надсилання документів виконавчого провадження сторонам рекомендованими листами, за умови авансування стягувачем витрат на проведення виконавчих дій, відповідно до ч.  2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», не  надходило.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає  тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і  не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із наданої відділом ДВС Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області копії супровідного листа № 03-29/10101 від 31.12.2010 року на адресу господарського суду Чернігівської області, ТОВ „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” та АТ „УкрСиббанк” надсилається постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2010 року для виконання та до відома, винесена на підставі наказу № 12/146 від 21.05.2010 року, що видав господарський суд.

При цьому у наданому супровідному листі № 03-29/10101 від 31.12.2010 року відділом ДВС Бобровицького РУЮ у Чернігівській області не вказано поштових чи юридичних адрес жодного адресата, а також не зазначено, що на адресу господарського суду Чернігівської області разом з постановою про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2010 року направляється наказ по справі № 12/146 від 21.05.2010 року, як про те зазначив представник відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області у поданих запереченнях на скаргу.

Журнал реєстрації вихідної кореспонденції, на який посилається представник відділу ДВС Бобровицького РУЮ у Чернігівській області як на підтвердження факту направлення   постанови про закінчення  виконавчого провадження, не може бути прийнятий судом як  беззаперечний доказ, який підтверджує факт направлення сторонам та господарському суду Чернігівської області постанови про закінчення виконавчого провадження  від 30.12.2010р. та наказу  суду по справі № 12/146 від 21.05.2010 року , оскільки на адресу господарського суду Чернігівської області  постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2010 року та наказ № 12/146 від 21.05.2010 року  також не надходили.

Інших доказів направлення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2010 року сторонам та господарському суду Чернігівської області відділом Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області суду не надано.

За таких обставин  суд доходить висновку,  що   право на звернення до суду щодо оскарження дій державного виконавця   при винесення постанови  про закінчення виконавчого провадження  від 30.12.2010р.  у скаржника виникло з моменту, коли він дізнався про  існування цієї постанови  з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, тобто  13.12.2011р.

Відповідно до поштового штемпеля  на  конверті, матеріали  скарги  були направлені до суду 22.12.2011р., тобто в межах 10 денного строку , визначеного ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, а тому  заперечення  відділу державної виконавчої служби  Бобровицького РУЮ щодо пропуску скаржником  строку  оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження є безпідставні і судом до уваги не приймаються.

В обґрунтування поданої скарги стягувач посилається на те, що відділом Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області при винесенні постанови від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження було порушено положення  ст.ст. 5,  27, п. 11 ч. 1 ст. 37, ст.ст. 76, 87 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме: не здійснено необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом; до боржника не застосовано жодних штрафних санкцій за невиконання рішення суду у встановлений для його добровільного виконання строк, не призначено нового строку для його виконання та не порушено клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до Закону; крім того, Закон чітко визначає, що виконання може бути проведено без участі боржника, хоча в постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено, що перешкодою виконання є відсутність будь-кого з представників боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, яка діяла на час винесення спірної постанови), державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у  спосіб  і  порядок, визначені  виконавчим  документом.

Зокрема, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення;    звертатися  до суду з поданням про розшук боржника або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші  повноваження,  передбачені  цим  та  іншими законами.

Стаття 76 Закону України „Про виконавче провадження” (чинна на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2010 року ВП № 19775886) передбачає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов»язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець, відповідно до ст. 24 цього Закону, визначає боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2010 року ВП № 19775886 боржнику надано 7-денний термін для добровільного виконання постанови. Боржником у встановлений державним виконавцем строк, рішення суду добровільно виконано не було.

Частиною 2 ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження” (чинного на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2010 року ВП № 19775886) визначено, що у разі  невиконання без поважних причин  цих  вимог  державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий  строк  виконання. Якщо  після  цього  рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника,  державний  виконавець  організовує виконання  відповідно  до  повноважень, наданих йому законом, а на боржника   державним  виконавцем  накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому  частиною  другою  статті 87 цього Закону).  

Частиною 3 ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження” (чинної на момент проведення дій щодо  виконавчого провадження  № 19775886) передбачено, що якщо   виконати   рішення   без  участі  боржника  неможливо, державний  виконавець  застосовує  до  боржника штрафні санкції та інші  заходи,  передбачені  статтею  87  цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження щодо виконання рішення господарського суду Чернігівської області по справі № 12/146, в порушення ч. 2 ст. 76 та ст. 87 Закону України „Про виконавче провадження” (чинної на момент проведення дій щодо  виконавчого провадження № 19775886) відділом Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області, до боржника не було застосовано жодних штрафних санкцій чи інших заходів, передбачених законодавством за невиконання рішення суду, не призначено нового строку виконання, а також не порушено клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до Закону.

Як зазначено  державним виконавцем  в  постанові від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження № 19775886 перешкодою виконання також є відсутність будь-кого з представників боржника.

Положення ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження” ( в редакції чинній на момент проведення дій щодо  виконавчого провадження  № 19775886) визначають, що якщо після застосування до боржника штрафних санкцій та призначення нового строку виконання, рішення не буде виконано, то відповідно виконання може бути проведено без участі боржника, при цьому державний виконавець організовує виконання рішення відповідно до повноважень, наданих йому законом.

Так, в оскаржуваній постанові від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження № 19775886 начальником відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області Неволіною В.Д. не зазначено яким чином неможливо виконати наказ господарського суду Чернігівської області по справі № 12/146 від 21.05.2010 року без участі представника боржника, а також не вказано яким чином виконання наказу суду від 21.05.2010 року по справі № 12/146 пов'язано з особою боржника.

          Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про неправомірність дій начальника відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області Неволіною В.Д. під час виконання наказу № 12/146, виданого господарським судом Чернігівської області 21.05.2010 року щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 19775886, з підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”. Відповідно постанова начальника відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області Неволіної В.Д. від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження № 19775886 прийнята з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає  скасуванню.

Керуючись ст.ст. 5, 27, 37,  76, 87 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції чинній на момент проведення дій щодо  виконавчого провадження  № 19775886), ст.ст. 33, 34, 86, 115, 116, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.  Скаргу задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії начальника відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області Неволіною В.Д. під час виконання наказу № 12/146, виданого господарським судом Чернігівської області 21.05.2010 року щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 19775886.

3. Скасувати постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області Неволіної В.Д. від 30.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження № 19775886.

4.  Дану ухвалу направити сторонам та відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції у Чернігівській області.

Суддя                                                                   Л.М. Лавриненко