Постанова

від 13.02.2012 по справі 42/268

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2012                                                                                           № 42/268

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сітайло  Л.Г.

суддів:            Алданової  С.О.

          Дикунської С.Я.

при секретарі          Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача: Басій К.С.

від відповідача: не зявились

від третьої особи 1: ОСОБА_3

від третьої особи 2: не зявились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-олвіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року (суддя Паламар П.І.)

за позовом          Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-олвіс»

треті особи          1.ОСОБА_3

                    2.ОСОБА_7

про          звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 1052463,71 доларів США

за зустрічним          

позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-олвіс»

до          Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

про          припинення іпотечного договору

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-олвіс» про  звернення стягнення на предмет іпотеки..

Позивач зазначив, що всупереч умов укладеного між ним, як правонаступником Закритого акціонерного товариства «Сведбанк інцест», та ОСОБА_6 та ОСОБА_3, (далі-третя особа 1) кредитного договору № 1202-Ф від 26.05.2008 року, останні прострочили сплату одержаного кредиту в сумі 950000 доларів США та процентів в сумі 102463,71 доларів США, а всього 1052463,71 доларів США.

Виконання позичальниками зобов'язання за вказаним кредитним договором було забезпечено іпотекою, на підставі укладеного між сторонами у справі іпотечного договору № 1202-Ф/ІІІ-4 від 26.05.2008 року.

Всупереч умов указаного іпотечного договору, після пред'явлення іпотечної вимоги № 2698 від 20 квітня 2011 року, відповідач в установлений строк не повернув 950000 доларів США, наданого кредиту та не сплатив 102463,71 доларів США належних процентів.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов та звернути стягнення на предмет іпотеки – належні відповідачу нежилі приміщення (в літ. А) з приміщення № 1 до приміщення № 12 (групи приміщень № 45), приміщення № 1 (групи приміщень № 46) загальною площею 125,60 м2 по АДРЕСА_1 шляхом їх продажу на прилюдних торгах, задовольнивши від реалізації цих приміщень його вимоги у розмірі 1052463,71 доларів США та понесені по справі господарські витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року позов задоволено. Звернено стягнення на нежилі приміщення з приміщення № 1 до приміщення № 12 (групи приміщень № 45), приміщення № 1 (групи приміщень № 46) загальною площею 125,60 м2  по АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест-олвіс» шляхом їх продажу на прилюдних торгах. За рахунок коштів, одержаних від продажу, ухвалено задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» у розмірі 1052463,71 доларів США.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «Бест-олвіс» на користь  Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 25500 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-олвіс»  відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 15.11.2011 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову, та задовольнити зустрічний позов, яким визнати припиненим іпотечний договір № 1202-Ф/ІІІ-4, укладений 26.05.2008 року між ТОВ «Бест-Олвіс» та ЗАТ «Сведбанк Інвест», зняти заборону відчуження нежитлового приміщення, в літері А, з № 1 по № 12 (групи приміщень № 45), приміщення № 1 (групи приміщень № 46) загальною площею 125,60 м2 за адресою АДРЕСА_1, яке належить ТОВ «Бест-Олвіс», а також стягнути з ПАТ «Сведбанк» на користь ТОВ «Бест-Олвіс» судові витрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року розгляд апеляційної скарги призначено 27.12.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено до 17.01.2012 року, в зв?язку з неявкою в судове засідання  представників відповідача та третьої особи 2.

Через канцелярію суду 16.01.2012 року від представника третьої особи 2 надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення спору у цивільній справі № 2-5742/11 за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Бест-Олвіс» та ПАТ «Сведбанк» про визнання недійсним іпотечного договору та витребування нежилого приміщення.

У судове засідання 17.01.2012 року з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи 1. Представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення спору у цивільній справі № 2-5742/11.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року, розгляд апеляційної скарги відкладено до 30.01.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Третьої особи 2.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Колегія суддів відмовила в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі № 42/268 до вирішення спору у цивільній справі № 2-5742/11, оскільки рішення по цивільній справі не впливає на ухвалення рішення по даній справі. Крім того, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва відмовлено в задоволені позову по справі № 2-5742/11

В судове засідання 13.02.2012 з'явились представники позивача та третьої особи 1. Представники відповідача та третьої особи 2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник третьої особи 1 підтримав представника позивача та також просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

           Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

26 травня 2008 року між позивачем, як правонаступником Закритого акціонерного товариства «Сведбанк інвест», та ОСОБА_6 і ОСОБА_3, як солідарними позичальниками, укладено кредитний договір № 1202-Ф. Згідно з договором позивач зобов'язався відкрити позичальникам відновлювану кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом заборгованості у розмірі 1550000 доларів США на строк з 26 травня 2008 року до 25 травня 2010 року, а останні – повернути одержаний кредит та щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 14 % річних.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено, що розмір неповернутого кредиту становить 950000 доларів США. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 1052463,71 доларів США.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, відповідно до матеріалів справи, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 1052463,71 доларів США.

На виконання зазначених умов кредитного договору 26 травня 2008 року, між сторонами у справі укладено іпотечний договір № 1202-Ф/ІІІ-4, згідно з яким відповідач, з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_6 і ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором, передав позивачу в іпотеку належне йому нерухоме майно - нежилі приміщення  (в літ. А) з приміщення № 1 до приміщення № 12 (групи приміщень № 45), приміщення № 1 (групи приміщень № 46) загальною площею 125,60 м2 по АДРЕСА_1. Погоджена сторонами вартість предмета іпотеки, станом на час укладення цього договору, становила 525802,81 доларів США.

З наявних у матеріалах справи свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 6 червня 2009 року, та листа Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори № 1444/02 від 10 червня 2010 року вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Зі змісту іпотечного договору вбачається, що відповідач належним йому майном, забезпечив виконання солідарного зобов'язання ОСОБА_6 та ОСОБА_3, а не частини зобов'язання кожного з них.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що вибуття зі спірних відносин ОСОБА_6 не призвело до заміни іншого солідарного боржника, а тому встановлені чинним законодавством підстави для припинення іпотечного договору відсутні.

Посилання відповідача на ч. 1 ст. 559 ЦК України є необгрунтованими, оскільки через вибуття одного із солідарних боржників, за забезпеченим кредитним договором, обсяг його відповідальності як майнового поручителя не збільшився.

З цих підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованості вимог зустрічного позову, в зв'язку з чим останній не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

20 квітня 2011 року позивач направив відповідачу іпотечну вимогу № 2698 про виконання зобов'язання за кредитним договором № 1202-Ф від 26 травня 2008 року, в зв'язку з неналежним його виконанням боржником.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.1. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках передбачених ЗУ «Про іпотеку» та (або) Іпотечним договором, а також, якщо на момент настання строку виконання зобов'язань позичальник за Кредитним договором зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаиі або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) повному або частковомуу неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до Кредитного договору, та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов Кредитного договору. У зазначених випадках іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від наявності інших застав (іпотек) та інших видів забезпечення виконання  зобов'язань за іншими договорами, укладеними з кредитодавцем за Кредитним договором, без погодження будь-якої черговості.

Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 статті 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється,  зокрема, на підставі рішення суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про  звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-олвіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 42/268 від 15.11.2011 року – без змін

          Матеріали справи № 42/268 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Сітайло  Л.Г.

Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Дикунська С.Я.