Рішення від 27.01.2012 по справі 1/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/311 27.01.12

За позовом Приватного підприємства «СервісПромМонтаж 21С»

До Пуб лічного акціонерного товари ства «Укрсоцбанк»

Про виз нання недійсним договору

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача ОСОБА_1., довіреність № б/н в ід 20.11.2011

від відповідача ОСО БА_2., довіреність № 02-07/2270 від 24.10. 2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємств о «СервісПромМонтаж 21С» (далі - позивач) подало на розгляд Господарського суду міста К иєва позов до Публічного акц іонерного товариства «Укрсо цбанк»(далі - відповідач ) пр о визнання недійсним догово ру.

Позовні вимоги позивача мо тивовані тим, що укладені кре дитний договір 895/09.2-084 від 09.11.2007р., т а договір застави майна від 09. 11.2007 порушують права та інтерес и позивача, а тому вони підляг ають визнанню недійсними.

Ухвалою суду від 25.10.2011р. поруш ено провадження у справі № 1/311 т а призначено розгляд на 25.11.2011 р.

25.11.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтрим ав свої позовні вимоги у повн ому обсязі, надав документи н а виконання вимог ухвали суд у про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору, заявив клопотанням пр о витребування документів по справі.

Представник відповідача п роти позову заперечив, надав відзив на позов.

Суд відклав розгляд справи на 19.12.2011, для надання додаткови х доказів у справі.

19.12.2011 представник позивача пі дтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача п роти позову заперечив, надав документи на виконання вимо г ухвали суду від 25.11.2011р.

Сторонами заявлено клопот ання про продовження строку вирішення спору.

Суд задовольнив клопотанн я сторін та відклав розгляд с прави на 27.01.2012.

27.01.2012 представник позивача на дав пояснення по справі.

Представник відповідача п роти позову заперечив, зверн ув увагу суду на те, що конверт ація валюти була здійснена з а заявою позивача, яка наявна в матеріалах справи.

Суд вирішив відмовити у зад оволенні позову.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу Укра їни повне рішення та ухвали н адсилаються сторонам, прокур ору, третім особам, які брали у часть в судовому процесі, але не були присутні у судовому з асіданні, рекомендованим лис том з повідомленням про вруч ення не пізніше трьох днів з д ня їх прийняття або за їх звер ненням вручаються їм під роз писку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані докуме нти та матеріали, заслухавши пояснення представників поз ивача та відповідача, з' ясу вавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об' єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по с уті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відп овідачем було укладено догов ір кредиту № 895/09.2-084 від 09.11.2007 року, н а підставі якого відповідач зобов' язався надати позива чу кредитні кошти у розмірі 140 934,00 швейцарських франків, а по зивач зобов”язався повертат и зазначені кошти частинами щомісяця, з одночасною сплат ою відсотків за їх користува ння.

Також між тими ж сторонами 0 9.11.2007 року було укладено догові р застави майна, для забезпеч ення виконання зобов”язання по поверненню кредитних кош тів за договором кредиту № 895/09. 2-084 від 09.11.2007 року.

Також судом було в становлено, що 20 серпня 2007 р. м іж ТОВ «Острич-плюс»та позив ачем було укладено договір к упівлі-продажу авто техніки №20/08/2007 (в подальшому - договір ку півлі-продажу), відповідно до якого продавець (ТОВ «Остріч -плюс») зобов'язувався продат и автомобільний кран КТА-25 на шасі автомобіля КРАЗ-65101, а поку пець (ПП «Сервіспроммонтаж-21С ») сплатити грошові кошти в су мі 751 500.00 грн.

З метою залучення грошо вих коштів для здійснення по купки крану, Позивач звернув ся до Відповідача з пропозиц ією укласти кредитний догові р на суму, необхідну для купів лі автомобільного крану.

Спірним кредитом було вста новлено 10,7% річних за користув ання кредитним коштами.

13 жовтня 2008 року інфо рмаційним листом №09.2-22/67-1424 Відпо відач повідомив Позивача про намір (на підставі п.п.2.10 Догов ору) змінити процентну ставк у за кредитом, шляхом її збіль шення до 14.5 % річних, не змінююч и валюту Договору.

21 жовтня 2008 року між Відпов ідачем та Позивачем було укл адено додаткову угоду №1 до кр едитного договору про збільш ення процентної ставки.

У позові, як на його підс таву, позивач посилається на те, що він не укладав би спірн ий договір в іноземній валют і якби Відповідач надав йому повну інформацію про стан ва лютного ринку та про ризики з дешевлення національної валюти відносно валюти дого вору - швейцарського франку.

Позивач стверджував, що ві дповідач ввів його в оману, а о бман полягав в тому, що фактич но грошові кошти в сумі 140 930 шве йцарських франків на розраху нковий рахунок позивача не н адходили - відповідач перера хував на розрахунковий рахун ок Позивача кошти в сумі 624 647.67 г ривень, крім того відповідач не повідомив позивача про на мір протягом року підвищити процентну ставку до 14,5% річних .

Позивач, внаслідок виникне ння наведених обставин, прос ив суд визнати недійсним дог овір кредиту № 895/09.2-084 від 09.11.2007р. та договір застави майна від 09.11.2 007р.

Дослідивши документи додані до матеріалів справи , суд дійшов висновку про відм ову у задоволенні позовних в имог, виходячи з наступного.

Статтею 99 Конституції Укр аїни встановлено, що грошово ю одиницею України є гривня. П ри цьому Основний закон держ ави не встановлює якихось об межень щодо можливості викор истання в Україні грошових о диниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК Україн и іноземна валюта може викор истовуватися в Україні у вип адках і в порядку, встановлен их законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платі жного засобу, який без обмеже нь приймається на всій терит орії України, однак у^ той же ч ас обіг іноземної валюти обу мовлений вимогами спеціальн ого законодавства України.

Основним законодавчим акт ом, який регулює правовіднос ини у сфері валютного регулю вання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів У країни «Про систему валютног о регулювання і валютного ко нтролю»(далі - Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, щ о за кредитним договором бан к або інша фінансова установ а (кредитодавець) зобов'язуєт ься надати грошові кошти (кре дит) позичальникові у розмір і та на умовах, встановлених д оговором, а позичальник зобо в'язується повернути кредит та сплатити проценти..

При цьому"Згідно зі ст. 2 Зако ну України "Про банки і банків ську діяльність" кошти - це гро ші у національній або інозем ній валюті чи їх еквівалент. С татті 47 та 49 цього Закону визна чають операції банків із роз міщення залучених коштів від свого імені, на власних умова х та на власний ризик як креди тні операції, незалежно від в иду валюти, яка використовує ться. Вказані операції здійс нюються на підставі банківсь кої ліцензії та письмового д озволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету К МУ операції з валютними цінн остями здійснюються на підст аві генеральних та індивідуа льних ліцензій Національног о банку України. Операції з ва лютними цінностями банки маю ть право здійснювати на підс таві генеральної ліцензії на здійснення операцій з валют ними цінностями відповідно д о п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно'' до п.2.3. Положе ння про порядок видачі банка м банківських ліцензій, пись мових дозволів та ліцензій н а виконання окремих операцій , що затверджене Постановою П равління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареє стровано в Міністерстві юсти ції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківсько ї ліцензії та за умови отрима ння письмового дозволу Націо нального банку банки мають п раво здійснювати операції з валютними цінностями.

Щодо вимог підпункту "в" п . 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передб ачає наявність індивідуальн ої ліцензії на надання і одер жання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термі ни і суми таких кредитів пере вищують встановлені законод авством межі, то на сьогодні з аконодавець не визначив межі термінів і сум надання або од ержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Поло ження про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валю ти на території України як за собу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання і ноземної валюти як засобу пл атежу без індивідуальної ліц ензії дозволяється, якщо іні ціатором або отримувачем за валютною операцією є уповнов ажений банк (ця норма стосуєт ься лише тих операцій уповно важеного банку на здійснення яких Національний банк вида в банківську ліцензію та пис ьмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінност ями).

Таким чином, за відсутнос ті нормативних умов для заст осування індивідуального лі цензування щодо вказаних опе рацій, єдиною правовою підст авою для здійснення банками кредитування в іноземній вал юті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у ба нку генеральної ліцензії на здійснення валютних операці й, отриманої у встановленому порядку. Тому при розгляді да ного спору про визнання неді йсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті с лід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідн ої генеральної ліцензії та п исьмового дозволу Національ ного банку України, здійснен ня кредитних операцій у валю ті не суперечить вимогам чин ного законодавства України.

Відповідно до п.1.1 спірно го договору кредиту ПАТ «Укр соцбанк»надав ПП «Сервіспро ммонта-21 С»у тимчасове корист ування грошові кошти на умов ах платності. Відповідно до п .п.2.4, 2.5 даного договору кредиту , останнє зобов'язано сплачув ати проценти за використання кредиту, нараховані за поточ ний місяць, у валюті кредиту щ омісячно до 05 числа місяця, на ступного за місяцем, в якому н араховані проценти. Тобто пр оценти, сплачувані позичальн иком за користування кредито м за своїм характером є встан овленою договором платою за користування грошовими кошт ами.

Згідно ст. 627 ЦК України вст ановлено, що відповідно до ст атті б цього Кодексу сторони є вільними в укладенні догов ору, виборі контрагента та ви значенні умов договору. Пози вачем не було надано жодного підтвердження факту того, що при підписання договору йог о волевиявлення не було віль ним.

Стаття 628 ЦК України визнач ає, що зміст договору становл ять умови (пункти), визначені н а розсуд сторін і погоджені н ими, та умови, які є обов'язков ими відповідно до актів циві льного законодавства. Умови Договору кредиту були погодж ені сторонами та затверджені їх підписами під Договором.

Сторони своїм вільним воле виявленням визначили умови Д оговору кредиту. Зокрема при укладанні Договору кредиту Позивач та Відповідач домови лись про існування та зміст п .п. 2.10, 2.10.1 та Позивач не заперечув ав проти існування п.п. 2.10, 2.10.1 їхн ього змісту та погодився їх в иконувати, що підтверджуєтьс я підписанням Договору креди ту та вчиненням дій, направле них на виконання умов Догово ру кредиту.

Пунктами п.п. 2.10, 2.10.1 Договору к редиту передбачено право Бан ку ініціювати зміну відсотко вої ставки за користування к редитом. Відповідно до даних пунктів Договору кредиту пр о намір змінити розмір відсо ткової ставки Відповідач пов инен був повідомити Позивача не пізніше, ніж за 10 днів до дат и такої зміни. У випадку, якщо Позивач погоджується зі збіл ьшенням рівня відсоткової ст авки, відповідно до вказаних пунктів Договору кредиту, ві н зобов'язаний протягом зазн аченого строку підписати дод аткову угоду про збільшення рівня відсоткової ставки і п овернути її Відповідачу, у ви падку, якщо не погоджується н а новий розмір відсотків за к редитом, - відповідно до пункт у 2.10.3 Договору кредиту поверну ти існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нарахова ні відсотки, штрафи, пені, комі сії.

Відповідно до листа про май бутнє підвищення відсотково ї ставки № 09.2-22/67-1424 від 13.10.2008 року, як ий Відповідач особисто під р озпис вручив Позивачеві, заз начено, причини, які змусили В ідповідача ініціювати зміну розміру відсоткових ставок, тобто, суд вважає, що відповід ач виконав усі вимоги п. 3.4. Прав ил надання банками України і нформації споживачу щодо умо в кредитування та сукупної в артості кредиту (затверджені Постановою правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року та зареєст ровані в Міністерстві юстиці ї України 25 травня 2007 року № 541/13808).

Отже, Відповідач вчинив всі необхідні дїї, що передбачен і Договором кредиту, які він м ав вчинити у випадку ініціюв ання ним зміни відсоткової с тавки. Позивач не висловив св оєї незгоди із запропоновани м розміром процентної ставки в порядку, передбаченому Дог оворами кредиту, а саме повер нути кредитору існуючу забор гованість за Кредитом, сплат ити нараховані проценти та м ожливі штрафні санкції в пов ному обсязі, а також сплачува в щомісячні платежі в повном у обсязі з урахуванням зміни відсоткової ставки по креди там. Іншого порядку відм ови від запропонованої зміни відсоткової ставки Договоро м кредиту не передбачено.

21.10.2008 року Відповідач та Пози вач уклали додаткову угоду № 1 до Договору кредиту, якою вс тановили процентну ставку за користування кредитом на рі вні 14.5 процентів річних

Стаття 629 Цивільного кодекс у України встановлює, догові р є обов'язковим для виконанн я сторонами.

Крім того, з моменту отриман ня листа та укладення додатк ової угоди про підвищення ві дсоткової ставки, Позивач не відмовився від користування кредитними коштами (наданим и послугами), не повернув кред итору існуючу заборгованіст ь за Кредитами, не сплатив нар аховані проценти та можливі штрафні санкції в повному об сязі та продовжує ними корис туватись, що свідчить про при йняття Позивачем запропонов аних Відповідачем нових умов Договору кредиту (нову проце нтну ставку), та підтверджує н амір Позивача в подальшому к ористуватись наданими Відпо відачем послугами та приймає нові умови виконання Догово ру кредиту відповідно до ст. 64 2 ЦК України, яка передбачає, щ о якщо особа, яка одержала про позицію укласти договір, у ме жах строку для відповіді вчи нила дію відповідно до вказа них у пропозиції умов догово ру (відвантажила товари, нада ла послуги, виконала роботи, сплатила відповідну сум у грошей тощо), яка засвідч ує її бажання укласти догові р, ця дія є прийняттям пропози ції, якщо інше не вказане в про позиції укласти договір або не встановлено законом.( анал огічна правова позиція викла дена ВСУ України від 07.10.2010 р. в «Узагальненні судової практ ики розгляду цивільних справ , які виникають з кредитних пр авовідносин»

Згідно зі ст. 654 ЦК України зм іна або розірвання договору вчиняється в такій самій фор мі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше н е встановлено договором або законом чи не випливає із зви чаїв ділового обороту. Закон ом (ст. 642 ЦК України) встановлен а інша можливість.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд дійшов висновку про те, що Відповідач належним чи ном повідомив Позивача про н амір змінити розмір процентн ої ставки та уклав відповідн у додаткову угоду. Позивач не висловив своєї незгоди із за пропонованим розміром проце нтної ставки в порядку, перед баченому Договором кредиту, а також сплачував щомісячні платежі в повному обсязі з ур ахуванням зміни відсоткової ставки по кредиту.

Також в матеріалах справ и наявна лист - заявка на кред ит/транш № 1 від 09.11.2007, згідно якої позивач просив відповідача здійснити конвертацію швейц арських франків у гривні Укр аїни, для здійснення подальш ого розрахунку за автокран з гідно договору купівлі-прода жу № 710/8-5 від 23.08.2007р. для оплати пла тіжного доручення № 359 від 09.11.2007. Тобто позивач самостійно зая вив вимогу відповідачу щодо здійснення конвертації валю ти.

Крім того, кожна сторінка оспорюваного договору скріп лена підписом та печаткою уп овноваженого представника п озивача, що свідчить про те, що позивач знав про умови спірн ого договору та погодився з н ими.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу Укра їни визначено, що сторони обґ рунтовують свої вимоги та за перечення поданими суду дока зами.

Відповідно до ст.33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Відповідно до ст.34 ГПК Украї ни господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є докум енти і матеріали, які містять дані про обставини, що мають з начення для правильного вирі шення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чи ном засвідченій копії. Якщо д ля вирішення спору має значе ння лише частина документа, п одається засвідчений витяг з нього.

Позивачем не були надані су ду належні докази на підтвер дження викладеного в позові, тобто обставин та доказів, на підставі яких у суду виникло обґрунтоване право визнати кредитний договір № 895/09.2-084 від 09.11.2007р. та договір застави майн а від 09.11.2007р. недійсним.

Враховуючи викладене, вимо ги позивача про визнання кре дитного договору № 895/09.2-084 від 09.11.2007р. та договору застави майн а від 09.11.2007р. недійсним, є доку ментально не підтвердженими та такими, що не підлягають за доволенню.

Витрати по сплаті державно го мита, інформаційно-техніч ного забезпечення судового п роцесу згідно ст.49 ГПК України , при відмові в задоволенні по зовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господар ського процесуального кодек су України, Господарський су д міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмо вити повністю.

2. Рішення господар ського суду набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційним господарс ьким судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повног о тексту рішення 02.02.2012р.)