Постанова

від 27.03.2012 по справі 1/311

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2012 № 1/311

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Калата й Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі Цару к І. О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА _1 - представник за довірен істю від 24.03.2012

від відповідача: ОС ОБА_2 - представник за дові реністю № 02-07/2253 від 24.10.2011

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу При ватного підприємства «Серві сПромМонтаж 21С»

на рішення госп одарського суду міста Києва від 27.01.2012

у справі № 1/311(судд я Мельник В. І.)

за позовом Прива тного підприємства «СервісП ромМонтаж 21С»

до Пу блічного акціонерного товар иства «Укрсоцбанк»

про визнан ня недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнанн я недійсними договору кредит у № 895/09.9-084 від 09.11.2007 та договору зас тави майна № ДЗ 895/09.2-084 від 09.11.2007, укл адених між позивачем та відп овідачем .

Рішенням господарського с уду міста Києва від 27.01.2012, повни й текст якого підписаний 02.02.2012, у справі № 1/311 в задоволенні поз ову відмовлено в повному обс язі.

Рішення суду ґрунтується н а тому, що позивачем не надано суду належних доказів, які б п ідтверджували правомірніст ь заявлених позовних вимог щ одо визнання оспорюваних дог оворів недійсним саме з підс тав, зазначених в позовній за яві.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватне підп риємство «СервісПромМонтаж 21С» звернулось до Київського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ріш ення господарського суду міс та Києва від 27.01.2012 у справі № 1/311 та прийняти нове рішення, яким п озов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позив ач посилається на те, що судом першої інстанції при прийня тті оспореного рішення не пр ийнято до уваги викладені у п озові доводи позивача, які пі дтверджують факт недійсност і спірних договорів, що суд бе зпідставно не врахував при в ирішенні спору, що відповіда ч переконав позивача отримат и кредит у швейцарських фран ках, мотивуючи це нижчою проц ентною ставкою за користуван ня кредитом, яка складала 10,7% рі чних; що позивач не є суб' єкт ом зовнішньоекономічної дія льності і не має спеціальних знань для аналізу валютного ринку, чим скористався відпо відач, ввівши в оману позивач а щодо наслідків отримання к редиту у швейцарських франка х і створивши у в нього ілюзію вигідності договору кредиту за рахунок меншої процентно ї ставки; що позивач не уклада в би договір кредиту в інозем ній валюті, якби відповідач н адав йому повну інформацію п ро стан валютного ринку та пр о ризики здешевлення націона льної валюти відносно валюти договору - швейцарського ф ранка; що приймаючи рішення п ро надання кредиту в швейцар ських франках, відповідач зн ав про те, що позивач отримує д оходи у гривні і не має зовніш ньоекономічних контрактів, я кі б забезпечили йому отрима ння доходів у швейцарських ф ранках.

Крім того, позивач посилаєт ься як на обман з боку відпові дача на те, що фактично грошов і кошти в швейцарських фіран ках на розрахунковий рахунок позивача не надходили, оскіл ьки відповідач перерахував н а рахунок позивача кошти в гр ивні;

що надавши позивачу грошов і кошти в гривні, а в договорі зафіксувавши зобов' язання позивача повертати грошові кошти в швейцарських франках , відповідач переклав фінанс ові ризики здешевлення націо нальної валюти повністю на п озивача.

Також позивач посилається на те, що при підписанні догов ору кредиту відповідач не по відомив позивача про свій на мір протягом року підвищити процентну ставку до 14,5% річних , і що факт звернення відповід ача до позивача з листом-пові домленням змінити процентну ставку за кредитом, не змінюю чи при цьому валюту кредиту, с відчить про відсутність у ві дповідача наміру добросовіс но виконувати умови договору кредиту.

З огляду на зазначені обста вини, з посиланням на норми ч. 1 ст. 230 та ч. 1 ст. 229 Цивільного код ексу України позивач наполяг ає на тому, що є підстави для в изнання договору кредиту нед ійсним, оскільки він здійсне ний в результаті обману пози вача відповідачем щодо обста вин, які мають істотне значен ня, а саме:

- інформація про реальний ст ан валютного ринку та ризики здешевлення національної ва люти відносно валюти договор у (швейцарського франку);

- намір не виконувати належн им чином умови договору: факт ично надати кредит у гривні, з афіксувавши зобов' язання п озивача у швейцарських франк ах;

- намір протягом року підвищ ити процентну ставку за кред итом до рівня кредитів у грив ні (14,5%), не переглядаючи валюту договору.

Вимагаючи визнати недійсн им договір застави з посилан ням на норми ч. 2 ст. 548 ЦК України , позивач виходить з факту нед ійсності договору кредиту, в забезпечення виконання зобо в' язань позивача за яким бу ло укладено договір застави.

Ухвалою від 06.03.2012 колегії суд дів Київського апеляційного господарського суду в склад і: головуючий суддя - Калата й Н. Ф., судді Баранець О. М., Пашк іна С. А. відновлено строк пода ння апеляційної скарги, апел яційну скаргу Приватного під приємства «СервісПромМонта ж 21С»прийнято до розгляду та п орушене апеляційне провадже ння.

Під час розгляду справи пре дставник позивача надав пояс нення по суті спору, в яких апе ляційну скаргу підтримав в п овному обсязі, представник в ідповідача надав пояснення п о суті спору, в яких проти задо волення апеляційної скарги з аперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюван е рішення суду першої інстан ції - без змін.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, з ур ахуванням правил ст.ст. 99, 101 Гос подарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський с уд не зв' язаний доводами ап еляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення господарського суд у у повному обсязі, колегія су ддів встановила наступне.

09.11.2007 позивач як Позичальник та відповідач як Кредитор ук лали договір кредиту № 895/09.2-084 (да лі Кредитний договір), за умов ами якого відповідач зобов' язався надати позивачу на пр идбання автомобільного кран у КТА-25 на шасі автомобіля КРА З-65101 через автосалон «Остріч-п люс» грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та ці льового характеру використа ння, у сумі 140 934,00 швейцарських ф ранків (CHF), зі сплатою 10,7 % річних та комісій, в розмірі та поряд ку, визначеними Тарифами на п ослуги по наданню кредитів, я кі містяться в Додатку 1 до Кре дитного договору, та порядко м погашення суми основної за боргованості до 20 числа кожно го місяця рівними частинами починаючи з 20.12.2007 в сумі 1 698 швейц арських франках та з кінцеви м терміном погашення заборго ваності за кредитом не пізні ше 08.11.2014, в сумі 1 698 швейцарських ф ранках на умовах, визначених Кредитним договором.

09.11.2007 в рахунок забезпечення виконання зобов' язань пози вача за Кредитним договором позивач та відповідач уклали договір застави майна № ДЗ 895/09 .2-084 (далі Договір застави).

Кредитний договір та Догов ір застави без зауважень під писані сторонами та скріплен і їхніми печатками.

Згідно п.2.2 Кредитного догов ору кредит вважається надани м в момент (день) списання суми кредиту з позичкового рахун ку, відкритого відповідачем позивачу у Черкаській обласн ій філії АКБ «Укрсоцбанк», на його поточний рахунок у Черк аській обласній філії АКБ «У крсоцбанк» на підставі письм ової заяви Позичальника.

09.11.2007 позивач звернувся до ві дповідача з Листом - заявко ю на кредит/транш № 1 від 09.11.2007 (а.с .76 т.2), яким просить суму кредит у за Кредитним договором - 140 934,00 CHF конвертувати у гривні Ук раїни для здійснення подальш ого розрахунку за автокран з гідно договору купівлі - пр одажу № 710/8-5 від 23.08.2007 для оплати п латіжного доручення № 359 від 09.1 1.2007 на суму 601 200 грн.

09.11.2007 відповідач на виконання заявки позивача здійснив на ступні дії:

- конвертував суму кредиту - 140 934,00 CHF, зараховану на позичков ий рахунок позивача у CHF у Черк аській обласній філії АКБ «У крсоцбанк» № 20738895964091 за офіційни м курсом НБУ на дату конверта ції (446.1376 CHF за 100 гривень України) у 628 759,57 гривень України (меморіа льний валютний ордер № 020-456 від 09.11.2007 - а.с.77 т.2);

- меморіальним ордером № КП0 3895622 від 09.11.2007 (а.с.78 т.2) перерахував 6 24 647,67 грн., що становить 140 934,00 CHF за к урсом 4,45 CHF за 1 гривню (627 156,30 грн.) за мінусом 0,4% комісійних в сумі 2 508,63 грн., на поточний рахунок по зивача у гривні у Черкаській обласній філії АКБ «Укрсоцб анк» № 26001895964090;

- виконав платіжне дорученн я позивача № 359 від 09.11.2007 (а.с.79 т.2), пе рерахувавши 601 200,00 грн. з поточн ого рахунку позивача у гривн і у Черкаській обласній філі ї АКБ «Укрсоцбанк» № 26001895964090 на р ахунок ТОВ «Остріч-плюс» у Дн іпропетровській обласній фі лії АКБ «Укрсоцбанк» № 26009091417187 з призначенням платежу «за авт окран рах 20/8 від 20.08.2007 ПДВ 100200».

Тобто, відповідач, здійснюю чи свої договірні зобов' яза ння з видачі позивачу кредит у у CHF, виконав це зобов' язанн я шляхом зарахування суми кр едиту на відкритий позивачу у Черкаській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» позичковий рахунок у CHF № 20738895964091, виконав як б анківська установа дорученн я позивача з конвертації сум и кредиту у CHF в гривні України та з перерахування частини з цієї суми за реквізитами, вка заними позивачем, у відповід ності до цільового призначен ня, вказаного сторонами у Кре дитному договорі.

Отже, матеріали справи свід чать, що відповідач виконав в зяті на себе зобов' язання з надання позивачу кредиту в о бумовлених Кредитним догово ром валюті та розмірі, що пози вачем зазначене виконання пр ийняте як належне і що кредит ні кошти витрачені позивачем за цільовим призначенням зг ідно Кредитного договору.

З огляду на вищевикладене, п осилання позивача як на дока з введення його відповідачем в оману на те, що фактично гро шові кошти в швейцарських фі ранках на розрахунковий раху нок позивача не надходили, ос кільки відповідач перерахув ав на рахунок позивача кошти в гривні, і що позивач при укл аденні Кредитного договору м ав намір не виконувати належ ним чином умови договору, а фа ктично надати кредит у гривн і, зафіксувавши зобов' язанн я позивача у швейцарських фр анках, колегія суддів визнає безпідставними та такими, що спростовуються наявними в м атеріалах справи документал ьними доказами.

При цьому, колегія суддів вр аховує, що рішенням господар ського суду Черкаської облас ті у справі № 02/5026/444/2011 від 27.04.2011, яке н абрало законної сили, встано влений факт правомірності ви дачі відповідачем позивачу к редиту саме в іноземній валю ті.

Враховуючи, що при розгляді зазначеної справи брали уча сть ті самі сторони, що й при р озгляді цієї справи, факти, вс тановлені при розгляді справ и № 02/5026/444/2011, в силу ст. 35 ГПК Україн и не потребують доведення пр и вирішенні спору сторін у ці й справі.

Щодо посилань позивача на т е, що відповідач переконав по зивача отримати кредит у шве йцарських франках, мотивуючи це нижчою процентною ставко ю за користування кредитом, я ка складала 10,7% річних; що при п ідписанні Кредитного догово ру відповідач не повідомив п озивача про свій намір протя гом року підвищити процентну ставку до рівня кредитів у гр ивні (14,5% річних), не переглядаю чи валюту договору, і що факт з вернення відповідача до пози вача з листом-повідомленням змінити процентну ставку за кредитом, не змінюючи при цьо му валюту кредиту, свідчить п ро відсутність у відповідача наміру добросовісно виконув ати умови договору кредиту, с лід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зоб ов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК Укра їни).

Відповідно до ст. 11 ЦК Україн и підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Відповідно до ст.1054 ЦК Україн и за кредитним договором бан к зобов' язується надати гро шові кошти (кредит) позичальн икові у розмірі та на умовах, в становлених договором, а поз ичальник зобов' язується по вернути кредит та сплатити п роценти. До відносин за креди тним договором застосовують ся положення Цивільного коде ксу України, які регулюють ві дносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 г л.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору .

За правилами ст.ст. 1048, 1056 ЦК Укр аїни, розмір процентів за кре дитним договором та порядок їх сплати за договором визна чаються в договорі. Встановл ений договором розмір процен тів може бути збільшений за з годою сторін.

Пунктом 2.10 Кредитного догов ору сторони погодили право в ідповідача ініціювати зміну обумовлених розмірів процен тів та комісії та визначили п орядок, в якій зазначена змін а має відбуватися.

Так, п. 2.10.1 Кредитного договор у встановлено, що про намір зм інити розмір процентів та/аб о комісій відповідач зобов' язаний повідомити позивача н е пізніше, ніж за 10 днів до дати початку їх введення, а також н адати позивачу для укладення проекти двох примірників ві дповідної додаткової угоди ( договору про внесення змін) д о Кредитного договору.

Згідно п. 2.10.2 Кредитного дого вору, у разі, якщо позивач пого джується з запропонованими в ідповідачем змінами розміру процентів та/або комісій, він протягом 10 календарних днів з дня отримання від відповіда ча двох примірників відповід ної додаткової угоди до Кред итного договору підписує їх, скріплює своєю печаткою та п овертає їх відповідачу для п ідписання з боку відповідача .

Пунктом 2.10.3 Кредитного догов ору сторони обумовили право позивача не погодитися із за пропонованими відповідачем змінами розміру процентів т а/або комісій і визначили нас лідки такого непогодження.

Як слідує з матеріалів спра ви, згідно порядку, передбаче ного п. 2.10.1 Кредитного договору , відповідач направив позива чу Інформаційний лист № 09.2-22/67-1424 від 13.10.2008 (а.с.15 т.2), в якому повідом ив про намір змінити з 21.10.2008 роз мір процентної ставки за Кре дитним договором і запропону вав позивачу впродовж 10 робоч их днів з моменту отримання л иста підписати та скріпити п ечаткою зі своєї сторони два примірника Додаткової угоди до Кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пропозицію відповід ача позивачем прийнято, і 21.10.2008 сторонами підписано і їхніми печатками скріплено Додатко ву угоду № 1 до Кредитного дого вору, якою сторони погодили, щ о, починаючи з 21.10.2008, кредитна ст авка за Кредитним договором дорівнює 14,5 % річних

Зазначена Додаткова угода № 1 від 21.10.2008 підписана сторонам и без зауважень.

Отже, збільшення кредитної ставки за Кредитним договор ом відбулося за згодою сторі н із додержанням порядку, вст ановленого сторонами умовам и Кредитного договору.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України ви значено, що договором є домов леність двох або більше стор ін, спрямована на встановлен ня, зміну або припинення циві льних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК Україн и сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК Укра їни зміст договору становлят ь умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ни ми, та умови, які є обов'язкови ми відповідно до актів цивіл ьного законодавства.

Жодного доказу того, що пози вач при укладенні Кредитного договору заперечував проти надання відповідачу права зм інювати розмір процентної ст авки та порядку такої зміни, а також того, що він заперечува в у порядку, встановленому Кр едитним договором, проти змі ни ставки кредиту за ініціат ивою відповідача, матеріли с прави не містять.

За таких обставин, посиланн я позивача як на доказ введен ня його відповідачем в оману на те, що відповідач перекона в позивача отримати кредит у швейцарських франках, мотив уючи це нижчою процентною ст авкою за користування кредит ом, яка складала 10,7% річних, що п ри підписанні Кредитного дог овору відповідач не повідоми в позивача про свій намір про тягом року підвищити процент ну ставку до рівня кредитів у гривні (14,5% річних), не перегляд аючи валюту договору, і що фак т звернення відповідача до п озивача з листом-повідомленн ям змінити процентну ставку за кредитом, не змінюючи при ц ьому валюту кредиту, свідчит ь про відсутність у відповід ача наміру добросовісно вико нувати умови договору кредит у, до уваги колегією суддів не приймаються як безпідставні та такі, що не відповідають ді йсним обставинам справи.

При цьому, колегія суддів вр аховує, що рішенням господар ського суду міста Києва у спр аві № 54/295 від 20.09.2011, яке набрало за конної сили, встановлений фа кт правомірності укладення Д одаткової угоди № 1 від 21.08.2008 до К редитного договору, якою збі льшено процентну ставку за к редитом.

Враховуючи, що при розгляді зазначеної справи брали уча сть ті самі сторони, що й при р озгляді цієї справи, факти, вс тановлені при розгляді справ и № 54/295, в силу ст. 35 ГПК України не потребують доведення при ви рішенні спору сторін у цій сп раві.

З огляду на вищевикладене, к олегія суддів вважає, що суд п ершої інстанції правомірно н е прийняв до уваги обставини , на які позивач послався як на доказ введення його відпові дачем в оману і, відповідно, пі дставу визнання Кредитного д оговору недійсним.

В той же час, позивач вимага є визнати недійсним Кредитни й договір з урахуванням норм ч. 1 ст. 230 та ч. 1 ст. 229 ЦК України са ме з тих підстав, що він здійсн ений в результаті обману поз ивача відповідачем щодо обст авин, які мають істотне значе ння.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК Укра їни, якщо одна із сторін право чину навмисно ввела другу ст орону в оману щодо обставин, я кі мають істотне значення (ча стина перша статті 229 цього Ко дексу), такий правочин визнає ться судом недійсним. Обман м ає місце, якщо сторона запере чує наявність обставин, які м ожуть перешкодити вчиненню п равочину, або якщо вона замов чує їх існування.

Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України, як що особа, яка вчинила правочи н, помилилася щодо обставин, я кі мають істотне значення, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо пр ироди правочину, прав та обов 'язків сторін, таких властиво стей і якостей речі, які значн о знижують її цінність або мо жливість використання за ціл ьовим призначенням.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни №9 від 06.11.2009 «Про судову пра ктику розгляду цивільних спр ав про визнання правочинів н едійсними» правочин визнаєт ься вчиненим під впливом обм ану у випадку навмисного вве дення іншої сторони в оману щ одо обставин, які впливають н а вчинення правочину. На відм іну від помилки, ознакою обма ну є умисел у діях однієї зі ст орін правочину. Наявність ум ислу в діях відповідача, істо тність значення обставин, що до яких особу введено в оману , і сам факт обману повинна дов ести особа, яка діяла під впли вом обману.

Отже, саме на позивача покла дений обов' язок доведення ф акту укладення Кредитного до говору під впливом обману з б оку відповідача.

При вирішенні спорів про ви знання оспорюваних правочин ів недійсними має бути встан овлено наявність саме на мом ент вчинення правочину (укла дення договору) тих обставин , з якими закон пов' язує визн ання правочинів недійсними.

Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Позивачем не надано суду жо дного доказу на підтвердженн я того, що на дату підписання К редитного договору існували обставини, щодо яких відпові дач навмисно ввів позивача в оману, які мали істотне значе ння і обізнаність щодо яких п озивача могла вплинути на вч инення ним спірного правочин у.

За таких обстави, вимоги поз ивача про визнання недійсним договору кредиту № 895/09.9-084 від 09.11. 2007 задоволенню не підлягають як недоведені і безпідставні .

Вимоги про визнання недійс ним договору застави майна № ДЗ 895/09.2-084 від 09.11.2007 заявлені позив ачем як наслідок визнання не дійсним договору кредиту № 895/ 09.9-084 від 09.11.2007, а тому, за відсутнос ті підстав для такого, задово ленню також не підлягають як недоведені і безпідставні.

При цьому, посилання позива ча на те що позивач не є суб' є ктом зовнішньоекономічної д іяльності і не має спеціальн их знань для аналізу валютно го ринку, чим скористався від повідач, ввівши в оману позив ача щодо наслідків отримання кредиту у швейцарських фран ках і створивши у в нього ілюз ію вигідності договору креди ту за рахунок меншої процент ної ставки; що позивач не укла дав би договір кредиту в іноз емній валюті, якби відповіда ч надав йому повну інформаці ю про стан валютного ринку та про ризики здешевлення наці ональної валюти відносно вал юти договору - швейцарськог о франка; що приймаючи рішенн я про надання кредиту в швейц арських франках, відповідач знав про те, що позивач отриму є доходи у гривні і не має зовн ішньоекономічних контракті в, які б забезпечили йому отри мання доходів у швейцарських франках; що надавши позивачу грошові кошти в гривні, а в до говорі зафіксувавши зобов' язання позивача повертати гр ошові кошти в швейцарських ф ранках, відповідач переклав фінансові ризики здешевленн я національної валюти повніс тю на позивача; що відповідач ввів позивача в оману, не пові домивши інформацію про реаль ний стан валютного ринку та р изики здешевлення національ ної валюти відносно валюти д оговору (швейцарського франк у), до уваги колегією суддів не приймаються з огляду на наст упне.

Відповідно до ст. 42 ГК Україн и підприємництво - це самості йна, ініціативна, систематич на, на власний ризик господар ська діяльність, що здійснює ться суб'єктами господарюван ня (підприємцями) з метою дося гнення економічних і соціаль них результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГК Україн и підприємництво здійснюєть ся на основі, зокрема, комерці йного розрахунку та власного комерційного ризику.

Позивач, як суб' єкт цивіль них правовідносин, в ході зді йснення підприємницької дія льності набуває певні права та створює для себе обов' яз ки, в тому числі і шляхом уклад ення договорів. При цьому, він вправі самостійно обирати к онтрагентів, за взаємною дом овленістю визначати умови до говорів, при цьому нести всі п ов' язані з підприємницькою діяльністю ризики, в тому чис лі і щодо договорів, в яких іно земна валюта визначена сторо нами як засіб платежу.

Збільшення курсу будь - як ої з валют або зміни ситуації на валютному ринку в цілому с тановить один із можливих ри зиків підприємницької діяль ності і не є незвичайною і не п рогнозованою обставиною в ум овах ринкової економіки. Кож на із сторін договору прийма є на себе відповідні ризики м ожливого погіршення економі чної ситуації та фінансового становища свого підприємств а, підприємств своїх контраг ентів та країни в цілому. Учас ник договору не повинен відп овідати за прорахунки суб' є кта підприємницької діяльно сті, уклавшого з ним цей догов ір.

Крім того, позивачем не дове дено, що відповідач як фінанс ова установа, укладаючи з поз ичальником кредитний догові р, повинен робити аналіз ринк у валюти кредиту та інформув ати про результати цього ана лізу позичальника. За умовам и Кредитного договору відпов ідач такого зобов' язання та кож не має.

З огляду на вищевикладене, к олегія суддів вважає, що пози вачем не доведено наявність законних підстав для визнанн я недійсними договору кредит у № 895/09.9-084 від 09.11.2007 та договору зас тави майна № ДЗ 895/09.2-084 від 09.11.2007. Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задовол енні його позовних вимог.

Рішення господарського су ду міста Києва у справі № 1/311 ві д 27.01.2012 відповідає чинному зако нодавству, фактичним обстави нам і матеріалам справи, підс тав для його скасування не вб ачається.

Апеляційна скарга Приватн ого підприємства «СервісПро мМонтаж 21С» залишається без з адоволення.

Судові витрати на подачу ап еляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покла даються на Приватне підприєм ство «СервісПромМонтаж 21С».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК Украї ни, Київський апеляційний го сподарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приват ного підприємства «СервісПр омМонтаж 21С» на рішення госпо дарського суду міста Києва в ід 27.01.2012 у справі № 1/311 залишити бе з задоволення.

2. Рішення господарського су ду міста Києва від 27.01.2012 у справ і № 1/311 залишити без змін.

3. Повернути до господарсько го суду міста Києва матеріал и справи № 1/311.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Пашкіна С.А.

Бара нець О.М.