Рішення

від 31.01.2012 по справі 4/518

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/518

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/518

31.01.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Яричів»

До           Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»

Пророзірвання договору застави

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача                  Рак В.М.

Від відповідача              Рачок Н.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»про розірвання договору застави від 30.06.2009р., що засвідчений приватним нотаріусом Кам'янка-Бузького районного нотаріального округу Львівської області Робак Л.А. та зареєстрований за номером 1652.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 17.01.2012р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Форум»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яричів»було укладено договір застави, завірений приватним нотаріусом Кам'янка-Бузького районного нотаріального округу Львівської області Робак Л.А. та зареєстрований за номером 1652.

Предметом договору є забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань, що випливають з укладеного між заставодавцем та банком кредитного договору № 06/08/02-KLMV від 20.06.08, додатковий угод, договорів та додатків до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, за умовами якого заставодавець зобов'язаний повернути заставодержателю кредитні кошти у вигляді мультивалютної кредитної лінії в розмірі еквівалентному 25 250 000 грн., з кінцевим терміном повернення 19.06.2013р., щомісячно сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами в гривні –з розрахунку 20,5% річних, в євро та у доларах США –з розрахунку 13,5% річних максимально і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і договору, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до п.1.2, 1.3 Договору, Предметом застави є майнові права Заставодавця на загальну суму 907 000,00 грн. по договору №1-ф про надання поворотної фінансової допомоги від 22.04.09, що укладений між Заставодавцем і ТОВ «Торговий Дім «Схід-Захід». Боржником по заставлених права є ТОВ «Торговий Дім «Схід-Захід».

Згідно п. 1.5 Договору Предмет застави сторони за домовленістю оцінили в сумі 907 000,00 грн.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивач зазначає, що з моменту укладення договору обставини, за яких укладався договір, істотно змінилися. Курс долару до гривні виріс майже у два рази, відповідно збільшилися зобов'язання позичальника по сплаті процентів та поверненню кредиту, що призвело до неможливості належного виконання умов кредитного договору позичальником і є підставою для звернення банком стягнення на майно, передане у іпотеку. Зміна таких обставин зумовлена причинами, незалежними від сторін, і не могла бути усунена ними при всій обачливості. Крім того, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Під час підписання Договору застави від 30.06.2009р. Сторони взяли на себе певні права та певні обов'язки, що підтверджується підписами уповноважених осіб та печатками юридичних осіб.

Відповідно до п. 6.2. Договору застави передбачено, що цей Договір відображає повне розуміння Сторонами предмету цього Договору та інших питань, зазначених у цьому Договорі.

Позивач посилається на те, що обставини, за яких укладався Договір застави, істотно змінилися, а саме збільшився курс долару, євро по відношенню до гривні та керується ч.2 ст. 652 ЦК України, як підставою для розірвання Договору застави.

В даному випадку для розірвання оскаржуваного Договору застави у разі істотної зміни обставин необхідна наявність всіх перелічених (в ч.2 ст. 652 ЦК України) умов одночасно.

Враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається у виняткових випадках (частина 4 статті 652 ЦК), необхідно також довести наявність однієї з двох таких умов: 1) розірвання договору повинно суперечити суспільним інтересам або 2) може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У будь-якому випадку слід мати на увазі, що поняття «істотна зміна обставин»є оціночною категорією, законодавець у пункті 2 частини 1 статті 651 ЦК України дає визначення цього поняття, вказуючи на те, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Суд погоджується з твердженням Відповідача, що передбачення зміни курсу гривні по відношенню до іноземної валюти та усунення загрози для виконання обов'язків за договором була можлива та реальна зі сторони ТОВ «Яричів», оскільки зростання курсу долара США та євро - валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для розірвання спірного договору. У Позивача існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенні до долару США та євро. виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003р. № 496. офіційний курс гривні зокрема до долара США, установлюється щоденно. Незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладені договору кредиту в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Позивачем не доведено, що сторони при укладені кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане, а виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

При поданні позовної заяви Позивачем не було взято до уваги те, що Договір застави був підписаний між Сторонами у червні 2009р., коли курс долара та євро до гривні зріс у двічі ще у грудні 2008р. Тому посилання Товариства на неможливість передбачення значного зростання курсу іноземної валюти по відношенню до гривні є безпідставним, що і підтверджується наступними розрахунками.

Спірний Договір застави був підписаний між Сторонами 30.06.2009 р., курс долара США по відношенню до гривні на цю дату становив 763,0300 грн. за 100 дол. США та 1075,5671 грн. за 100 євро. Реєстрація позовної заяви ТОВ «Яричів»по даній справі, відповідно до відмітки на позовній заяві, є 26.11.2010р.. курс долара США по відношенню до гривні на цю дату становив 793,8700 грн. за 100 дол. США та 1057.5142 грн. за 100 євро.

Виходячи із вищенаведених цифр вбачається, що Позивач не врахував ситуації, яка склалася навколо коливання курсу іноземної валюти, та посилався на глобальне його збільшення не на дату подання позовної заяви (або на дату підписання оскаржуваного Договору), а на дату самого зростання (подвійного) іноземної валюти по відношенню до гривні, що підтверджує безпідставне звернення Позивача з подібним позовом до суду.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, передбачено, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Отже, наявність усіх чотирьох умов, необхідних для розірвання Договору застави у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладені договору Позивачем не доведено.

Враховуючи зазначене, вбачається, що обставини, на які посилається Позивач не є підставою для розірвання Договору застави від 30.06.2009 р. на підставі ст. 652 ЦК України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                          І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 03.02.2012р.