Рішення

від 02.02.2012 по справі 32/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/229

02.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом  

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  «Юромаш», м. Київ

до відповідача  Дочірнього підприємства «Автобан України», м. Київ

про стягнення  15 025,20 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Недотопа М.М. –юрисконсульт.

від відповідача: не з'явився.

               СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  «Юромаш»звернулося до господарського суду  з позовними  вимогами  до Дочірнього підприємства «Автобан України»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 10 840,72 грн., трьох процентів річних в сумі   967,51 грн. та інфляційних в розмірі 3 216,97 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, які утворилися на підставі  акту  здачі прийняття робіт ( наданих послуг) № ТО –01295 від 02.12.2008року та видаткової накладною № ЮМ-00402 від 02.12.2008року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Втім, на адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за зазначеною адресою не проживає” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві.  Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Безпосередньо у судовому засіданні представник позивач надав суду Витяг із Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на  26.01.2012року та про знаходження підприємства відповідача за адресою вказаною у  позовній заяві.

Тому нез'явлення до  судового засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.   

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі позивач з посиланням на приписи статті 22 ГПК України відмовився від позову щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 967,51 грн. та інфляційних в сумі 3 216,97 грн. за прострочення грошового зобов'язання згідно статті 625 ЦК України  

Позивачеві роз'яснені наслідки процесуальних  його дій, у т.ч. те, що судовий збір поверненню не підлягає та відноситься на нього в цій частині позову. Господарським судом перевірено заяву на предмет відповідності її чинному законодавству,  а також чи не порушує така відмова інтереси ат права інших осіб.

Оскільки відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, є волевиявлення позивача - вона прийнята судом. Тому провадження у справі  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  «Юромаш»до Дочірнього підприємства «Автобан України»щодо стягнення з останнього трьох процентів річних в сумі 967,51 грн. та інфляційних в сумі 3 216,97 грн. за прострочення грошового зобов'язання, слід припинити на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України,  оскільки позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Позов мотивовано тим, що відповідно до усної домовленістю між сторонами, позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонт техніки на загальну суму 10 840,72 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № ЮМ- 01935 від 02.12.2008року на суму 2 911,31 грн. та рахунком-фактурою № ЮМ-01936 від 02.12.2008року на суму 7 929,41грн., також звітом роботи механіка, підписаним представником відповідача за наслідками якого було складено акт здачі-прийняття робіт  (наданих послуг) за №ТО-01295 від 02.12.2008року на суму 7 929,41 грн. та підтверджено видатковою накладною № ЮМ-00401 від 12.12.2008року.

Оскільки строк  виконання  зобов'язання сторонами не встановлений, позивач  15.06.2011року  надіслав на адресу відповідача вимогу № 453/06/1,  з описом вкладення згідно статті 530 ЦК України про стягнення спірної суми.  До наступного часу  відповідач оплату за виконаний обсяг робіт не провів, у зв'язку з чим за  ним утворився борг в сумі 10  840,72 грн.  на стягненні якого він і наполягає.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами виникли зобов'язання пов'язані з оплатою наданих послуг про ремонту техніки.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання зобов'язання щодо несплати   останнім вартості наданих послуг. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за суду не надав. Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі

10 840,72 грн., обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

     Статтею 7 Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум  судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.  Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК: частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Втім, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати, як це зазначено у другій частині статті 49 ГПК України.

 Тому витрати по сплаті судового збору в сумі 1 018,40 грн. покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог  згідно з частиною п'ятою статті 49 ГПК України

У судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 599, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст.  4-2, 4-3, 4-4,  22, 33,  43, 44,  ч. 5 ст. 49, п. 4 ст. 80, ст. 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

                1. Провадження у справі  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  «Юромаш»до Дочірнього підприємства «Автобан України»щодо стягнення з останнього трьох процентів річних в сумі 967,51 грн. та інфляційних в сумі 3 216,97 грн. –припинити.

               2. Стягнути  з Дочірнього підприємства «Автобан України», 01133, м. Київ, вул.  Новокостянтинівська, 4-А, код ЄДРПОУ 32593472, на користь:

               - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  «Юромаш», 02160, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11А, код ЄДРПОУ 32849408, основний борг у розмірі  10 840,72 грн., витрати по сплаті  судовому збору у розмірі 1 018,40 грн., видавши наказ.

                3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                                                                                         Ю.О.Підченко               

Повне рішення складено –07.02.12р.