Рішення

від 06.02.2012 по справі 33/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  33/375

06.02.12

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом  комунального підприємства «Індустріальне»Солом`янської районної у місті Києві ради

до                  приватного підприємства «АМПІК»

про                про стягення  26 827,05 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю б/н від 04.11.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2. –представник за довіреністю б/н від 20.12.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Індустріальне»Солом`янської районної у місті Києві ради звернулось до Господарського суду міста Києва з  позовною заявою до приватного підприємства «АМПІК»про стягнення 26 827,05 грн. заборгованості за договором № 295 від 01.04.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.03.2008 року між комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»та комунальним підприємством «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради укладено договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, відповідно до умов якого комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»передало комунальному підприємству «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради функції з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт), надання споживачам комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів) для досягнення мети з забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та поточного ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання. Будинок, який знаходиться за адресою – м. Київ. вул. Борщагівська, 212 віднесено до переліку будинків щодо яких згідно вищезазначеного договору комунальне підприємство «Індустріальне»надає послуги.

01.04.2008 року між комунальним підприємством «Індустріальне»та приватним підприємством «АМПІК» було укладено Договір №295 «Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території»(далі –договір).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками розрахункових карток та розшифровок розрахунків.

Сплата за комунальні послуги у звітному місяці проводиться за фактично спожиту у попередньому місяці послугу на підставі розрахункових карток та розшифровок рахунків постачальників послуг.

У відповідності до п. 2.6. договору,  крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує виконавцю експлуатаційні витрати. Нарахування за експлуатаційні витрати здійснюється на підставі Наказу № 23 комунального підприємства «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради «Про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежитлових приміщень»від 01.02.2010 року та Наказу № 25/1 комунального підприємства «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради «Про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежитлових приміщень»від 02.02.2011 року.

Пункт 2.6 договору встановлює обов'язок відповідача сплачувати виконавцю експлуатаційні послуги. Договором визначено, що вартість експлуатаційних послуг може змінюватись без додаткового погодження сторін договору. Розмір тарифу за експлуатаційні витрати береться по кожному будинку окремо.

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок  чого  за період з 02.02.2009 року по 01.10.2011 року виникла заборгованість по сплаті за комунальні послуги та складає 14 982,24 грн.

Згідно п.2.9. договору, за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного комунальне підприємство «Індустріальне»Солом'янської районної у місті Києві ради звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного підприємства «АМПІК»заборгованості за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати в розмірі 14 982,24 грн. та пені в сумі 11 844,81 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.12.2011 року порушено провадження у справі № 33/375 і призначено до розгляду на 20.12.2011 року.

У судовому засіданні 20.12.2011 року з'явились представники позивача і відповідача. Представник позивача подав документи на виконання вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 07.12.2011 року. Крім того представник позивача підтримав клопотання про забезпечення позову яке було заявлено разом з позовною. заявою, але зазначене клопотання не приймається судом до уваги, оскільки не було оплачено судового збору.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача не виконав вимоги ухвали суду від 07.12.2011 року та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив клопотання представника відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2011 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У відповідності зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях від 20.12.2011 року, 23.01.2012 року було оголошено перерву до 23.01.2012 року та 06.02.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 23.01.2012 року з'явився, подав заяву про застосування строку позовної давності відносно пені та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.02.2012 року з'явились представники позивача і відповідача. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 14 982,24 грн. основного боргу та 11 844,81 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 411,50 грн. та заперечував проти поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності відносно пені.

Представник відповідача частково визнав позовні вимоги в розмірі 14 982,24 грн. та заперечував проти нарахованої пені, з підстав викладених у заяві про застосування строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

31.03.2008 року між комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»та комунальним підприємством «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради укладено договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій. Відповідно до умов якого, комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»передало комунальному підприємству «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради функції з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт), надання споживачам комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів) для досягнення мети з забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та поточного ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання. Будинок, який знаходиться за адресою - м. Київ. вул. Борщагівська, 212 віднесено до переліку будинків щодо яких згідно вищезазначеного договору комунальне підприємство «Індустріальне»надає послуги.

01.04.2008 року між комунальним підприємством «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради (виконавець за договором)  та приватним підприємством «АМПІК»(орендар за договором) укладено договір № 295 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Згідно п.1.1 договору, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення загальною площею 180,30 м2, яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Борщагівська, 212.

Положеннями п. 1.2. договору встановлено, що договір укладено сторонами на підставі Законів України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», «Про електроенергетику», «Про питне водопостачання», «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затвердженими Наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65, «Тимчасових правил обліку і відпускання теплової енергії», затвердженими Міненерго України, 1996 року., «Інструкцією по розрахункам субабонентів (орендарів) з дільницею по утриманню житла на відпустку питної води і приймання стічних вод».

Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Згідно п. 2.2. договору встановлено, що розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Орендар користується послугами опалення, гарячого та холодного водопостачання, оплата за які здійснюється щомісячно (за послуги опалення - в опалювальний період) за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго», ВАТ АК «Київводоканал») надає виконавцю.

У відповідності до п.п. 2.6, 2.7. договору, орендар щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від результатів господарської діяльності, оплачує виконавцю вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) та експлуатаційні витрати.

Розрахунок вартості наданих комунальних послуг здійснюється на підставі тарифів, зазначених у договорі № 295 від 01.04.2008 зі змінами затвердженими Наказом Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 29/1 про експлуатаційні збори з орендарів та власників нежилих приміщень від 04.03.2009 року, Наказом Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 23 про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежилих приміщень від 01.02.2010 року, Наказом Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежилих приміщень № 25/1 від 02.02.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.02.2009 року по 01.10.2011 року відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати в розмірі 14 982,24 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, розшифровками по дебету, довідками про нарахування за теплову енергію, розшифровками рахунків абонентів, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності положенням п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999року, № 686-XIV, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

У відповідності до ст. 179 Житлового кодексу України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 7 Правил користування  приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, визначені обов'язки власника та наймача (орендаря), зокрема такі, як  укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за договором «про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території»№ 295 від 01.04.2008 року в розмірі 14 982,24 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором,  позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 844,81 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.9. договору, за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожен день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

У відповідності положенням п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999 року, № 686-XIV, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Проте, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені від 23.01.2012 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач пред'явлена вимога про стягнення пені на заборгованість, що виникла у період з лютого 2009 року по листопад 2009 року, що підтверджується розрахунком доданим до позовної заяви. Позовна заява подана 15.12.2011 року.

Таким чином строк позовної давності про стягнення пені позивачем пропущено, тому немає підстав для застосування відповідальності за умовами договору та положень Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову  судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «АМПІК»(03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 212, код ЄДРПОУ 30638076) на користь комунального підприємства «Індустріальне»Солом`янської районної у місті Києві ради (030067, м. Київ, вул. Виборзька, 42, код ЄДРПОУ 35756924) 14 982 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн.. 24 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в сумі 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 27 коп..

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.       

Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 09.02.2012 року.