Рішення

від 26.01.2012 по справі 30/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/426

26.01.12

За позовом  Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування

                      житлового фонду Святошинського району міста Києва”

До                 Громадської організації “Екологічна муніципальна рада”

Про                     дострокове розірвання договору оренди та стягнення 16 192,92 грн.

                                                                                                    Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача         ОСОБА_1 -  представник за довіреністю № 472 від 17.10.11.

Від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” до Громадської організації “Екологічна Муніципальна рада” про:

- дострокове розірвання Договору № 72 від 17.06.10., який укладений між позивачем та відповідачем;

- стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу по сплаті орендної плати, відшкодуванню плати за землю та експлуатаційні витрати, а також пеню за несвоєчасну сплату платежів на загальну суму 16 192,92 грн.;

- виселення відповідача з нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7, загальною площею 50,2 кв. м та зобов'язання його повернути дане приміщення позивачу за актом прийому-передачі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов Договору        № 72 від 17.06.10. не сплачує на користь позивача платежі, передбачені цим Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.11. порушено провадження у справі № 30/426; розгляд справи призначено на 22.12.11. о 11-40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.11. розгляд справи було відкладено на 17.01.12. о 15-20.

Представник відповідача в судове засідання 17.01.12. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.12. розгляд справи № 30/426 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 26.01.12. о 09-40.

Представник позивача в судовому засіданні 26.01.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 26.01.12. не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.01.12. у справі № 30/426 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.11.11.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/426.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

17.06.10. між Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” (Орендодавець) та Громадською організацією “Екологічна муніципальна рада” (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 72 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.2) передбачено, що 0рендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 508 від 19.05.10. та ордеру № 110 від 17.06.10. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Г. Юри, 7, загальною площею 50,2 кв. м, під розміщення громадської організації.

Відповідно до п. 2.1 Договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акту прийому - передачі вказаного приміщення.

На виконання умов Договору, 17.06.10. між сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення.

Згідно п. 3.1 Договору, сторонами погоджено, що орендна плата розраховується відповідно до Методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.06. і складає 3 794,31 грн. за перший місяць оренди, відповідно до розрахунку орендної плати.

Податок на додану вартість сплачується Орендарем окремо від орендної    плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством.

У відповідності до п. 3.2 Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок Орендодавця ,зазначений в п. 11 даного Договору.

Крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю: амортизаційні відрахування за орендоване майно; плату за землю; експлуатаційні витрати (п. 3.6 Договору).

Згідно п. 3.8 Договору, сторонами погоджено, що комунальні та експлуатаційні платежі за користування водою, опаленням, електроенергією, тощо сплачуються Орендарем окремо відповідно до договору на надання комунальних або експлуатаційних послуг, який укладається з КПУЖГ Святошинського району або експлуатуючою організацією.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов'язані з утриманням приміщення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в порушення умов Договору, відповідач не сплачує позивачу плати за надані послуги оренди та Громадської організації “Екологічна муніципальна рада”, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 131,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач своїм листом-претензією № 345 юр від 01.09.11. звертався до відповідача з вимогою проведення розрахунків за Договором та з попередженням щодо розірвання вказаного Договору у разі несплати заборгованості, але матеріали справи не містять доказів відповіді Громадської організації “Екологічна муніципальна рада” на зазначений вище лист позивача.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної за користування спірним нежитловим приміщенням, по сплаті експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю за період з червня 2010 р. по листопад 2011 р. не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором оренди за вказаний вище період становить 16 131,28 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 16 131,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі  п. 3.10 Договору просить суд стягнути на свою користь  з відповідача 61,64 грн. –пені.

Відповідно до п. 3.10 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату всіх платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 61,64 грн. –пені.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 283 ч. Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до п. 9.1 Договору, сторонами погоджено строк дії Договору –з 17.06.10. по 17.05.13.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача, належне виконання якого вимагається законом.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що за період з червня 2010 р. по листопад 2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Договору в частині внесення передбачених Договором платежів склала 16 131,28 грн. та погашена не була.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем зазначена вище обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 345 юр від 01.09.11. щодо проведення розрахунків за Договором, та було попереджено відповідача про розірвання вказаного Договору в судовому порядку, у разі несплати заборгованості.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що   зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Умовами Договору оренди нежитлового приміщення № 72 від 17.06.10. передбачено, що цей Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством (п. 9.4 Договору).

Пунктом 9.7 Договору сторони погодили, що цей Договір може бути достроково розірвано на вимогу Орендодавця, якщо Орендар систематично (більше двох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим Договором.

Тобто,  правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку є встановлення  факту порушення стороною своїх зобов'язань за договором, обов'язкове дотримання яких вимагається договором або законом.

Як встановлено судом, за період з червня 2010 р. по листопад 2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Договору в частині внесення передбачених Договором платежів склала 16 131,28 грн. та погашена не була.

За таких обставин, судом встановлено, що в даному випадку існує підстава для розірвання Договору оренди, що передбачено нормами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути розірвано за умовами, визначеними в цьому договорі, оскільки матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем умов Договору оренди № 72 від 17.06.10. щодо сплати в повному обсязі та в установлені строки орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач обґрунтованих заперечень суду не навів, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, не надав.

За таких обставин, суд визнає неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати наданих позивачем послуг істотним порушенням умов Договору оренди № 72 від 17.06.10., що є  підставою для його розірвання.

Враховуючи вищевикладене, позов Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” в частині дострокового розірвання Договору № 72 від 17.06.10., який укладений між позивачем та відповідачем, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З розірванням Договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, а тому позовна вимога про виселення відповідача з нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7, загальною площею 50,2 кв. м та зобов'язання його повернути дане приміщення позивачу за актом прийому-передачі є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1. Позов  Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації “Екологічна муніципальна рада” (03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова, 25, кімната 316, код ЄДРПОУ 35704373) на користь Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) 16 131 (шістнадцять тисяч сто тридцять одна) грн. 28 коп. –основного боргу, 61 (шістдесят одна) грн. 64 коп. –пені, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. –судового збору.

3. Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 72 від 17.06.10., укладений між Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” та Громадською організацією “Екологічна муніципальна рада”.

4. Виселити Громадську організацію “Екологічна муніципальна рада” (03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова, 25, кімната 316, код ЄДРПОУ 35704373) з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7, загальною площею 50,2 кв. м та зобов'язати його повернути зазначене приміщення Комунальному підприємству “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999)  за актом прийому-передачі.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                         Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 02.02.12.