Рішення

від 08.02.2012 по справі 27-5/17-2650-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р.

Справа  № 27-5/17-2650-2011

За позовом:  ОСОБА_1;      

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Парус"      

про виключення зі складу учасників товариства, про визначення та стягнення вартості частки майна  

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність;

Від відповідача: ОСОБА_3 –довіреність;

                            ОСОБА_4 –довіреність;  

В судовому засіданні  08.02.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність;

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" про  виключення зі складу учасників товариства, про визначення та стягнення частки майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2011р. порушено провадження по справі № 5/17-2650-2011.

В судових засідання, в порядку ст.. 77 ГПК України, оголошувались перерви з 22.07.2011р. до 27.07.2011р., з 27.07.2011р. до 02.08.2011р. та з 30.01.2012р. до 08.02.2012р.

05.07.2011р. позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову, а саме накласти арешт на виробничу будівлю під літ. “А”, склад під літ. “Б” з усіма господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 5140 м.кв., складські будівлі під літ. “Е” площею 810 м.кв., під літ. “Ж” площею 723 м.кв. та під літ. “З” площею 295 м.кв., що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" ЄДРПОУ 19198140, та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, буд. №2.

Ухвалою суду від 19.08.2011р. заява позивача судом задоволена, накладено арешт на виробничу будівлю під літ. “А”, склад під літ. “Б” з усіма господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 5140 м.кв., складські будівлі під літ. “Е” площею 810 м.кв., під літ. “Ж” площею 723 м.кв. та під літ. “З” площею 295 м.кв., що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" ЄДРПОУ 19198140, та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, буд. №2.

22.07.2011р. позивач вернувся до суду з клопотання про призначення судової оціночно-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 19.08.2011р. вказане клопотання задоволено, призначено судову оціночно-економічну експертизу. Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження по справі №5/17-2650-2011 зупинено до закінчення проведення експертизи та отримання висновку.

22.12.2011р. до суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз  №12656/12657 від 06.12.2011р. про неможливість надання висновку  судово - економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області  від 23.12.2011р. провадження по справі №5/17-2650-2011 поновлено та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 10.01.2012р. на підставі розпорядження голови господарського  суду Одеської області від 10.01.2012р. в зв'язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. на лікарняному справу №5/17-2650-2011 прийнято до свого провадження суддею Невінгловською Ю.М. та присвоєно справі №27-5/2650-2011.

Ухвалою суду від 30.01.2012р. на підставі розпорядження голови господарського  суду Одеської області від 17.01.2012р. в зв'язку з виходом судді Погребної К.Ф. з лікарняного справу № 27-5/17-2650-2011 прийнято до свого провадження суддею Погребною К.Ф.

08.02.2012р. представником позивача надано клопотання про витребування доказів, яке судом відхилено з огляду на його необґрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства.

Відповідач,  Товариство з обмеженою відповідальністю  Завод “Парус”, 30.01.2012 р. за вх. №3102/2012 надав до суду відзив на позов, в якому просить суд у позові відмовити у повному обсязі.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.    

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 08.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Згідно з протоколом №2 від 03.11.2006 року зборів учасників ТОВ Завод “Парус” ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1, увійшла до складу учасників ТОВ Завод “Парус”.

Згідно з п. 1.5. Статуту ТОВ Завод “Парус” учасниками товариства є: ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Статутний капітал згідно п.6.5. Статуту товариства становить 2 119 (дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 16 коп. Так внески учасників складають по 1 059 грн. 58 коп., що відповідно становить по 50% у статутному капіталі товариства.

Позивач стверджує, що 14.03.2011р. ОСОБА_1 направила поштою до товариства заяву, в якій заявила про свій вихід зі складу учасників товариства з 14.06.2011р., і просила, користуючись належними їй 50% загальної кількості голосів в управлінні товариством, провести позачергові збори учасників ТОВ Завод “Парус” на яких пропонувала розглянути наступні питання: затвердження звіту директора та ревізійної комісії ТОВ Завод „Парус” про діяльність товариства, затвердження балансу та звітів фінансової діяльності; вихід учасника ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Завод „Парус” та виділ в натурі належної частки в майні чи визначити і виплатити їй вартість частки майна Товариства у зв'язку з її виходом зі складу учасників; затвердити перелік об'єктів нерухомого майна, які виділяють у власність ОСОБА_1 чи за які сплачується відповідна кореспонденція у зв'язку з її виходом;  провести інвентаризацію майна і аудит господарсько-фінансової діяльності ТОВ Завод „Парус”; обмеження повноважень виконавчих органів керування Товариством по розпорядженню майна і грошовими коштами з метою захисту майнових прав учасників і забезпечення виплати відповідної компенсації у зв'язку з її виходом; внести зміни у уставні документи ТОВ Завод „Парус”, пов'язаних з її виходом зі складу учасників Товариства та їх державної реєстрації.

Проте на сьогоднішній день жодних з вище перерахованих дій посадовими особами ТОВ Завод “Парус” вжито не було, тобто не були прийняті рішення про її вихід, не проведено позачергових зборів, не визначена належна її частка у майні підприємства  при виході, що порушує її права.

Позивач вказує на те, яке майно належить на сьогоднішній день ТОВ Завод “Парус” та який прибуток було отримано товариством у 2010 році.

Крім того позивач зазначає, що 14.03.2011р. заступник директора ТОВ Завод „Парус” ОСОБА_6 відмовився приймати поштову кореспонденцію від ОСОБА_1, що підтверджується поштовою накладною №001008 від 14.03.2011р.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на те, що у позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що у 2010 році її було відсторонено від участі в управлінні товариством та позбавлено права отримання інформації про фінансово-господарську діяльність товариства. Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили вказаний факт. Відсутні в матеріалах справи також і докази, які б підтвердили твердження ОСОБА_1, викладені у позовній заяві, про те, що  вона неодноразово зверталася щодо визначення належної ОСОБА_1 частки майна товариства і проведення розподілу майна товариства та прибутку.

Закон пов'язує право на отримання вартості частки майна товариства з його виходом зі складу Товариства.

Відповідач зазначає, що обов'язковою умовою виходу учасника Товариства із складу товариства є подання та вручення відповідної заяви посадовій особі ТОВ Завод „Парус”, або вручення  заяви цій особі органами зв'язку. Посилання позивача в якості доказу на поштову накладну з відміткою про відмову від отримання свідчить саме про не отримання посадовими особами ТОВ Завод „Парус” заяви учасника товариства. На даний час ТОВ Завод “Парус” від ОСОБА_1 заяви про свій вихід зі складу учасників Товариства не отримувало а тому не має жодних правових підстав для виникнення правових наслідків виходу, зокрема права на отримання  вартості частки майна Товариства.

Крім того відповідача вказує про необхіність нотаріального посвідчення заяви учасника Товариства про його вихід із товариства. Проте позивач у якості доказу надав заяву про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Завод „Парус” не посвідчену нотаріально.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного:

Предметом доказування у даній справі є: підстава виникнення корпоративних правовідносин; дата виходу з товариства; та виконання зобов'язань щодо виплати учаснику його частки в майні товариства.

Частиною другою статті 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Одними з законодавчо закріплених прав людини в Україні є корпоративні права.

Відповідно до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства,  повідомивши  товариство  про  свій  вихід  не пізніше  ніж  за  три  місяці  до  виходу,  якщо  інший  строк  не встановлений статутом.

Так, пунктами 4.2., 12.8. статуту товариства з обмеженою відповідальністю Заводу "Парус" передбачено право учасників товариства на вихід з товариства в установленому порядку.

Згідно пункту 12.8 статуту учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Відповідно до ст.. 31 Закону України “Про господарські товариства” та  п. 12.9. Статуту  Товариства з обмеженою відповідальністю Завод “Парус” встановлений строк проведення виплати вартості частки Товариства –після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.  

Згідно п.3.5. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, право учасника товариства на вихід з товариства  не  залежить  від згоди  товариства  чи інших його учасників.  Учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника  з  товариства  на  підставі  його заяви  про вихід,  а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку,  встановленого законом або статутом  товариства для повідомлення про вихід з товариства.

В пункті 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” зазначено та відповідно до Цивільного кодексу України, Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Таким чином, саме  повідомлення товариства про вихід учасника товариства з боку учасника, а не факт складання ним заяви, є обов'язковою, згідно діючого законодавства України та Статуту товариства, передумовою виходу учасника з товариства.

Законодавчо не встановлений обов'язковий зразок заяви про вихід із товариства, але виходячи із вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та враховуючи, що вихід із товариства веде до внесення змін до статуту товариства, необхідно у випадку виходу пред'явити нотаріально посвідчену копію заяви фізичної особи про вихід зі складу учасників.

Аналогічні положення застосовуються в постанові ВГСУ від 09.11.2010р. за №12/198 та постанові ВСУ від 14.03.2011р. за №12/198 (11/20).

Відповдіно частини третьої статті 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників), додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передачу права засновника (учасника), або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до ст. 75 Закону України „Про нотаріат” нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Пунктом 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року (далі –Інструкція), встановлено, що при посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Відповідно до пункту 16 Інструкції нотаріально посвідчуванні правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Відповідно до приписів ГПК України:  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу ( ст.33 ); господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 цього Кодексу ).

Заява позивача, копія якої є в матеріалах справи, нотаріально не посвідчена. Крім того, з заяви ОСОБА_1, копія якої надана позивачем, не вбачається, що вона була отримана ТОВ Завод “Парус”.

Посилання позивача на поштову накладну №001008 від 14.03.2011р. як доказ належного подання заяви до уваги судом не приймається, оскільки вказана накладна свідчить саме про не отримання посадовими особами ТОВ Завод „Парус” заяви учасника Товариства.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вручення заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників Товариства посадові особі ТОВ Завод „Парус”, або вручення заяви цій особі органами зв'язку, що дає Суду підстави дійти висновку про те, що позивач не повідомляв Товариство про свій вихід.

На час розгляду справи  ОСОБА_1 є учасником товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, який міститься в матеріалах справи.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами обставина, на яку він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  Завод “Парус” на користь позивача вартості частки майна  Товариства з обмеженою відповідальністю Завод “Парус” в зв'язку з виходом із складу учасників товариства, а саме, що 14.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Завод “Парус” отримало заяву  ОСОБА_1  про вихід зі складу учасників товариства.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З огляду на викладене обов'язку відповідача про скликання загальних зборів, розгляду на ньому питання про вихід учасника із товариства, а згодом вирішити питання щодо виплати вартості частини майна товариства передує обов'язок учасника товариства, в даному випадку позивача, подати вказану заяву.

Виходячи з того, що позивач не  зверталася до  відповідача з заявою про вихід зі складу Товариства, в нього не виникло право  вимагати від товариства сплати вартості частки майна ТОВ Завод “Парус” у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства, а у  відповідача відсутній обов'язок виконати вказані дії.

Таким чином позивачем не доведено  в чому полягає порушення його корпоративних прав, на захист яких подано позов, оскільки не поданого жодного належного доказу оспорювання, невизнання чи порушення його права відповідачем, що згідно ст.392 ЦК України є підставою для  звернення до суду з таким позовом.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.

Враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відсутні докази подання позивачем заяви про вихід з учасників ТОВ Завод “Парус”, так само як і відсутнє рішення Товариства про виключення позивача зі складу його учасників, позовні вимоги про зобов'язання ТОВ Завод “Парус” виплатити йому вартість частки в майні товариства є передчасними.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом Одеської області вирішено спір по суті та те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2011 р. по справі № 27-5/17-2650-2011 було вжито заходи до забезпечення позову до вирішення спору по суті, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, а саме: скасувати накладення арешту на виробничу будівлю під літ. “А”, склад під літ. “Б” з усіма господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 5140 м.кв., складські будівлі під літ. “Е” площею 810 м.кв., під літ. “Ж” площею 723 м.кв. та під літ. “З” площею 295 м.кв., що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" ЄДРПОУ 19198140, та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, буд. №2.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є не обґрунтованими, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49,68, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2011 р. у справі № 27-5/17-2650-2011, а саме: накладення арешту на виробничу будівлю під літ. “А”, склад під літ. “Б” з усіма господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 5140 м.кв., складські будівлі під літ. “Е” площею 810 м.кв., під літ. “Ж” площею 723 м.кв. та під літ. “З” площею 295 м.кв., що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" ЄДРПОУ 19198140, та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, буд. №2.

.

Суддя                                                                                       Погребна К.Ф.

Повний тектс рішення складено 13.02.2012р.