Постанова

від 14.02.2012 по справі 3/329

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІ ЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 3/329

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Агрико вої О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача: ОСОБА_1., до в. від 13.12.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2 ., дов. від 05.12.2011 року,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу

фірми «Т.М.М.» - товариства з о бмеженою відповідальністю,

на рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року

у справі №3/329 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом товариства з обм еженою відповідальністю «Ла ска Лізинг», м. Київ,

до фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальніст ю, м. Київ,

про стягнення 71477,68 грн., -

встановив:

У листопаді 2011 року ТОВ «Лас ка Лізинг» (далі - позивач) зв ернулось до господарського с уду міста Києва з позовом до ф ірми «Т.М.М.» - ТОВ (далі - відп овідач) про стягнення 71477,68 грн., а саме: 70104,27 грн. основного борг у за договором фінансового л ізингу від 15.03.2007 року №690/03/2007, 1131,12 гр н. пені, 23,36 грн. збитків від змін и індексу інфляції, 218,93 грн. 3% рі чних. Підставами звернення д о суду стало те, що, на перекон ання позивача, відповідачем не було у повному обсязі спла чено вартість лізингових пла тежів за періоди 51, 52, 53 з 24.08.2011 року по 24.10.2011 року у зв' язку з чим ві дповідач має заборгованість перед позивачем.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 20.12.2011 року у справі №3/329 позов ТОВ «Ласка Лі зинг» задоволено повністю. П рисуджено до стягнення з фір ми «Т.М.М.» - ТОВ на користь ТОВ «Ласка Лізинг» 70104,27 грн. основн ого боргу, 1131,12 грн. пені, 23,36 грн. з битків від зміни індексу інф ляції, 218,93 грн. 3% річних та 1429,55 грн . витрат по сплаті судового зб ору. При прийнятті оскаржува ного рішення місцевий господ арський суд встановив факт н аявності простроченої забор гованості відповідача перед позивачем за укладеним дого вором фінансового лізингу у вказаному позивачем розмірі .

Не погодившись із вказаним рішенням, фірма «Т.М.М.» - ТОВ з вернулась до апеляційного го сподарського суду зі скаргою , в якій просить скасувати ріш ення господарського суду міс та Києва у справі №3/329 від 20.12.2011 р оку та прийняти нове рішення , яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтув ання вимог апеляційної скарг и відповідач посилається на те, що договір фінансового лі зингу від 15.03.2007 року №690/03/2007 є нечи нним, оскільки його ціну вира жено у доларах США, що, на пере конання скаржника, суперечит ь законодавству України.

У своєму відзиві, поданому 1 4.02.2012 року, позивач заперечує пр оти задоволення вимог апеляц ійної скарги, вважає спірне с удове рішення законним та об ґрунтованим, просить залишит и його без змін.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 23.01.2012 року у справі №3/329 апеляц ійну скаргу фірми «Т.М.М.» - ТОВ на рішення господарського с уду міста Києва від 20.12.2011 року у справі №3/329 прийнято до провад ження та призначено розгляд справи №3/329 на 14.02.2012 року

В судовому засіданні 14.02.2012 ро ку представник відповідача п ідтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задоволь нити. Представник позивача в судовому засіданні заперечи в проти задоволення вимог ап еляційної скарги з підстав, в икладених у своєму відзиві.

Статтею 101 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни встановлено, що у процесі п ерегляду справи апеляційний господарський суд за наявни ми у справі і додатково подан ими доказами повторно розгля дає справу. Апеляційний госп одарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення місцев ого господарського суду у по вному обсязі.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у а пеляційній інстанції, обгово ривши доводи апеляційної ска рги, проаналізувавши на підс таві фактичних обставин спра ви застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права пр и прийнятті оскаржуваного рі шення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню, а оскарж уване рішення місцевого госп одарського суду не підлягає зміні або скасуванню з насту пних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15.03.2007 р оку між ТОВ «Ласка Лізинг» (лі зингодавець) та фірмою «Т.М.М.» ТОВ (лізингоодержувач) було у кладено договір фінансового лізингу №690/03/2007 року (далі - дог овір, а.с. 15-24), згідно п. 1.1. якого п озивач зобов' язувався прид бати у свою власність трансп ортний засіб (далі - майно) у відповідності до встановлен ої лізингоодержувачем специ фікації продавця:

Тип: вантажний автомобіль;

Марка, модель: МАЗ-630305-220 (дві од иниці);

№ шасі : буде встановлений в акті здачі-приймання майна;

Рік випуску: 2007 року;

Пробіг на момент придбання : до 2000 км.;

Специфікація продавця: дод аток до договору купівлі-про дажу від 15.03.2007 року;

та передати його без наданн я послуг з керування та техні чної експлуатації відповіда чу у якості предмету лізингу у тимчасове володіння та кор истування за плату, а відпові дач зобов' язувався прийнят и його на умовах даного догов ору.

Згідно п. 3.1. договору переда ча позивачем майна, а також не обхідних належностей та доку ментів, які є невід' ємною ча стиною майна, і прийняття йог о відповідачем на правах вол одіння та користування здійс нюється шляхом підписання ак та здачі-приймання майна.

Транспортні засоби в кільк ості 2 одиниці передано відпо відачу, що вбачається з видат кових накладних №РН-0000260 від 29.06.20 07 року та №РН-0000261 від 04.07.2007 року на загальну суму 568256,30 грн. (а.с. 27 та 26 відповідно). Факт одержання майна уповноваженим працівн иком відповідача підтверджу ється довіреністю серії НБВ №409523 від 27.06.2007 року (а.с. 28-29).

Відповідно до п. 2.3. договору вартість майна, яке передаєт ься позивачем відповідачеві , складає суму еквівалентну 112 526,00 «у.о.», в тому числі ПДВ у роз мірі 20%-18 754,33 «у.о.», виражена у гри внях України.

Згідно з п. 7.1. договору сторо ни погодили, що валютою догов ору є умовна одиниця. Під умов ною одиницею розуміється сум а, відображена в гривнях та до рівнює одному долару США по к урсу згідно п. 7.1.1. договору.

Пунктом 7.1.1. договору визначе ні такі поняття:

- курс1- курс, встановлений НБ У для одного долару США стано м на 15.03.2007 року;

- курс2- курс, встановлений НБ У для одного долару США на дат у, визначену для проведення ч ергового лізингового платеж у згідно графіку внесення пл атежів (додаток №1) до даного д оговору.

Відповідно до п. 7.1.2. договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривн ях, розраховується як додато к суми лізингового платежу в ідображеної в «у.о.» згідно гр афи 3 додатку №1 на відповідну дату проведення платежу та к урсу2. При цьому в погашення ва ртості майна відноситься сум а, відображена в гривнях та ро зрахована як додаток відпові дної суми в «у.о.», зазначеної в графі 4 додатка №1 та курсу1.

Різниця загальної суми пот очного лізингового платежу, вираженого у гривнях та суми платежу, який відноситься в п огашення вартості майна, вир аженого в гривнях, вважаєтьс я комісією лізингодавця.

Як стверджує відповідач, до говір фінансового лізингу ві д 15.03.2007 року №690/03/2007 є нечинним, оск ільки його ціну виражено у до ларах США, що, на переконання с каржника, суперечить законод авству України.

Колегія суддів не погоджує ться з такими твердженнями з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 524 Цивільно го кодексу України зобов' яз ання має бути виражене у грош овій одиниці України - грив ні.

Сторони можуть визначити г рошовий еквівалент зобов' я зання в іноземній валюті (ч. 2 с т. 524 Цивільного кодексу Украї ни).

Ціна є істотною умовою госп одарського договору. Ціна ви значається в договорі у грив нях (ч. 2 ст. 189 Господарського к одексу України).

Відповідно д ч. 1 ст. 533 Цивіль ного кодексу України грошове зобов' язання має бути вико нане у гривнях.

Якщо у зобов' язанні визна чено грошовий еквівалент в і ноземній валюті, сума, що підл ягає сплаті у гривнях, визнач ається за офіційним курсом в ідповідної валюти на день пл атежу, якщо інший порядок її в изначення не встановлений до говором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч . 2 ст. 533 Цивільного кодексу Укр аїни).

Пунктом 1 Постанови Кабінет у міністрів України «Про удо сконалення порядку формуван ня цін» від 18.12.1998 року №1998 встано влено, що формування, встанов лення та застосування суб' є ктами підприємництва вільни х цін на території України зд ійснюється виключно у націон альній грошовій одиниці. Вва жати під час формування цін о бґрунтованим врахування вит рат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної скл адової структури ціни.

Згідно п. 1 Класифікатора ін оземних валют та банківських металів, затверджених поста новою Правління Національно го Банку України від 04.02.1998 року №34, валюта долар США, так само я к і євро, віднесена до вільно к онвертованої валюти, яка шир око використовується для зді йснення платежів за міжнарод ними операціями та продаєтьс я на головних валютних ринка х світу і дозволяється для зд ійснення інвестицій в Україн у, та банківські метали (1 груп а).

При цьому, жодних обмежень щ одо можливості використання співвідношення курсу інозем ної валюти при проведенні ін дексації плати за надання ма йна в користування ані вказа ною постановою, ані іншими но рмами законодавства не перед бачено, про що вірно зазначен о судом першої інстанції.

Натомість, на переконання к олегії суддів, чинне законод авство обмежує лише застосув ання іноземної валюти як зас обу платежу в розрахунках мі ж резидентами і не містить по ложень щодо заборони на вира ження грошових зобов' язань і визначення ціни продукції , робіт чи послуг в іноземній в алюті.

При цьому, колегія суддів за значає, що положення чинного законодавства хоч і визнача ють національну валюту Украї ни як єдиний законний платіж ний засіб на території Украї ни, однак не містять заборони на вираження у договорі грош ових зобов' язань в іноземні й валюті, визначення грошово го еквівалента зобов' язанн я в іноземній валюті, а також н а здійснення перерахунку гро шового зобов' язання у випад ку зміни НБУ курсу національ ної валюти України по віднош енню до іноземної валюти.

Аналогічна правова позиці я викладена в постанові Верх овного Суду України від 04.07.2011 р оку у справі №12/149, що, відповідн о до ст. 111-28 Господарського про цесуального кодексу України , є обов' язковим для всіх суд ів України.

Поряд із цим, відповідно до п. 7.5. договору лізингові плате жі нараховуються за кожний п еріод строку фінансового ліз ингу. Розмір лізингового пла тежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначе ний в додатку №1 до договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплат и лізингових платежів встано влений у графіку внесення пл атежів (п. 7.6. договору).

Відповідно до п. 7.7. договору відповідач (лізингоодержува ч) зобов' язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплат и лізингових платежів в обся зі і в строки, встановлені в гр афіку внесення платежів, нез алежно від виставлення або о держання рахунків позивача ( лізингодавця), а також, незале жно від фактичного користува ння майном, в тому числі, в пер іод технічного обслуговуван ня, ремонту, втрати майна, прот ягом строку фінансового лізи нгу або до моменту достроков ого припинення договору.

30.07.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №690/ 03/2007 року/R до договору фінансов ого лізингу (а.с. 13), якою графік внесення платежів було викл адено у новій редакції (а.с. 14).

Графіком внесення платежі в визначено, що за 51, 52, 53 періоди , тобто відповідно 24.08.2011 року, 24.09. 2011 року та 24.10.2011 року, відповідач повинен був сплатити по 2228,98 ум овних одиниці згідно графи 3 г рафіку та по 701,69 умовних одиниц ь відповідно до графи 7 графік у, разом по 2930,67 умовних одиниці .

Офіційний курс, встановлен ий Національним банком Украї ни, станом на 24.08.2011 року за 1 дола р США становив 7,9715 грн., станом н а 24.09.2011 року - 7,9737 грн., станом на 24.10.2011 року - 7,9757 грн.

Частиною 3 п. 1 додаткової уго ди №694/03/2007 року/R від 30.07.2009 року стор они передбачили, що платіж в п огашення суми заборгованост і, що підлягає оплаті в гривня х, розраховується як добуток платежу в погашення суми заб оргованості, що виражена в ул овних одиницях згідно графи 7 додатку №1 до договору на від повідну дату проведення лізи нгового платежу та курсу2.

Пунктом 7.9. договору передба чено, що в разі, якщо у відпові дності з діючим законодавств ом сума нарахованої по даном у договору комісії є об' єкт ом оподаткування ПДВ, лізинг оодержувач зобов' язався сп латити лізингодавцю суму под атку на добавлену вартість, н арахованого на такий об' єкт оподаткування.

Таким чином, сума загальної заборгованості по черговим лізинговим платежам (графи 3 т а 7), які включають в себе суму п латежу, що йде в погашення вар тості майна, суму комісії, сум у ПДВ нарахованої на комісію та суму добутку платежу, за пе ріоди 51, 52, 53, строки оплати яких встановлені графіком, за обґ рунтованими розрахунками по зивача становить 70104,27 грн.

Відповідачем не надано суд у доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Г осподарського процесуально го кодексу України на підтве рдження здійснення розрахун ку з позивачем по договору фі нансового лізингу щодо внесе ння лізингових платежів за 51, 52, 53 періоди, а тому висновок су ду першої інстанції щодо зад оволення позовних вимог про стягнення з відповідача на к ористь позивача 70104,27 грн. боргу колегія суддів вважає закон ним та обґрунтованим.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного к одексу України передбачено, що виконання зобов' язання м оже забезпечуватися, зокрема , неустойкою, порукою, гаранті єю, заставою, притриманням, за вдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивіл ьного кодексу України неусто йкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов' язання. Пенею є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов' язання за кожен день простро чення виконання.

Згідно п. 9.5 договору у випад ку якщо лізингоодержувач у в становлені договором строки не проводить оплати встанов лених договором платежів, то лізингодавець вправі вимага ти сплати неустойки в розмір і 0,25% від суми простроченого пл атежу за кожний день простро чки платежу в перші п' ять дн ів і 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прост рочки платежу, починаючи з шо стого дня прострочки, а лізин годавець зобов' язується її сплатити.

Враховуючи положення ст. ст . 546, 549 Цивільного кодексу Украї ни, п. 9.5. договору, а також факт п рострочення виконання відпо відачем грошових зобов' яза нь щодо сплати лізингових пл атежів, висновок суду першої інстанції про стягнення з ві дповідача на користь позивач а 1131,12 грн. пені колегія суддів в важає правомірним.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов' я зання. Боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що ві дповідач прострочив оплату л ізингових платежів, на перек онання колегії суддів, місце вий господарський суд, на під ставі ст. 625 Цивільного кодекс у України, правомірно стягну в з відповідача 23,36 грн. збиткі в від інфляції та 3% річних в су мі 218,93 грн.

При цьому, суд першої інстан ції правильно повернув позив ачеві зайво сплачений судови й збір в сумі 47,95 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцеви й господарський суд, виконав ши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевірив ши обставини справи, вирішив спір у відповідності з норма ми матеріального права, в ріш енні місцевого господарсько го суду повно відображені об ставини, що мають значення дл я даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпни ми, відповідають дійсності і підтверджуються достовірни ми доказами, дослідженими в с удовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обс тавини, на які посилається ск аржник, не можуть бути підста вою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у спр аві №3/329.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуальн ого кодексу України, Київськ ий апеляційний господарськи й суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу фі рми «Т.М.М.» - товариства з обме женою відповідальністю на рі шення господарського суду мі ста Києва від 20.12.2011 року у справ і №3/329 залишити без задоволенн я.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 20.12.2011 р оку у справі №3/329 залишити без з мін.

3. Справу №3/329 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Сухо вий В.Г.

20.02.12 (відправлено)