Ухвала

від 06.02.2012 по справі 34/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  34/7

06.02.12

За скаргою   Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі

                      Сєвєродонецької міської ради   

на дії              Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

справа34/7

За позовом   Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Сєвєродонецької

                      міської ради

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло"    

про                стягнення заборгованості по сплаті концесійних платежів за 1 - 3 квартали

                      2010 року та з 03.07.2010 до 29.12.2010 в сумі 1 977 546,86 грн.

                              Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від прокуратури –          не з'явився;

від позивача –          не з'явився;

від відповідача –          не з'явився;

від ВДВС –                    не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2011 у справі №34/7 позов задовольнено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сєвєродонецьктепло” на користь Сєвєродонецької міської ради 1 874 086, 32 грн. боргу, 103 460, 51 грн. пені; також вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сєвєродонецьктепло” в доход Державного бюджету України 19 775 46 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.03.2011 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.201 у справі №34/7, яке набрало законної сили 04.03.2011 видано накази.

21.12.2011 прокурор м. Сєвєродонецька, в порядку ст.121-2 ГПК України подав скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (далі –ВДВС), в якій просив суд:

- визнати постанову старшого державного виконавця ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.11.2011 недійсною та незаконною.

-   зобов'язати відновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва від 07.03.2011 про примусове виконання рішення від 16.02.2011 № 34/7 про стягнення з ТОВ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКТЕПЛО»на користь Сєвєродонецької міської ради 1 874 086 грн. 32 коп. боргу, 103 460 грн. 51 коп. пені.

- зобов'язати ВДВС здійснити всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», необхідні для виконання наказу господарського суду м. Києва від 07.03.2011 про примусове виконання рішення від 16.02.2011 № 34/7.

Ухвалою суду від 23.12.2011 розгляд скарги призначено на 18.01.2012.

Ухвалою суду від 18.01.2012 розгляд скарги відкладено на 06.02.2012.

Відповідно до пункту 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (п. 2 ст. 121-2 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів доданих до скарги 25.11.2011 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Журбою Т.В. було винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачеві. Вказану постанову винесено на підставі того, що в результаті проведених виконавчих дій майно боржника не виявлено, також державним виконавцем встановлено, що на рахунки боржника накладено арешт згідно іншого виконавчого документа. Кошти на рахунках боржника відсутні. Згідно повідомлень БТІ та УДАЇ м. Києва нерухоме майно та автотранспортні засоби на праві власності за боржником не зареєстровані.   

Відтак, скаржник вважає, що винесена старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Журбою Т. В. постанова про повернення виконавчого провадження стягувачеві підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали додані до скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження” (далі –Закон).

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню судові накази.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона мотивована зокрема тим, що згідно повідомлень БТІ та УДАІ м. Києва нерухоме майно та автотранспортні засоби на праві власності за боржником не зареєстровані.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 52 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

Разом з тим, з матеріалів скарги, а саме з оскаржувальної постанови вбачається, що у боржника є рахунки, на які накладено арешт за іншими виконавчими документами, що також послугувало однією з підстав винесення державним виконавцем постави про повернення виконавчого документу стягувачеві.  

Згідно зі статтею 33 Закону у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

За таких обставин справи сам по собі факт накладення арешту на рахунки боржника за іншими виконавчими документами не є достатньою та законною підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Навпаки, наявність в органі державної виконавчої служби іншого виконавчого провадження є підставою для об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, а не для повернення одного з декількох виконавчих документів, на розсуд державного виконавця, стягувачеві.

Крім того, посилання державного виконавця в оскаржувальній постанові на те, що кошти на рахунках боржника відсутні, не відповідають дійсності, адже самим державним  виконавцем зазначено, що на рахунки боржника накладено арешт згідно іншого виконавчого документа.

Відтак, з матеріалів доданих до скарги вбачається, що державним виконавцем не були здійснені всі передбачені Законом заходи, необхідні для реального виконання рішення суду, зокрема питання про наявність чи відсутність у боржника іншого майна, крім нерухомого майна та автотранспортних засобів, в тому числі готівкових коштів, коштів у гривні чи іноземній валюті, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

За таких обставин справи, скарга в частині визнання постанови старшого державного виконавця ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.11.2011 недійсною підлягає задоволенню.

Зі скарги також вбачається, що прокурор просить суд зобов'язати:

- відновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва від 07.03.2011 про примусове виконання рішення від 16.02.2011 № 34/7 про стягнення з ТОВ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКТЕПЛО»на користь Сєвєродонецької міської ради 1 874 086 грн. 32 коп. боргу, 103 460 грн. 51 коп. пені.

- здійснити всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», необхідні для виконання наказу господарського суду м. Києва від 07.03.2011 про примусове виконання рішення від 16.02.2011 № 34/7.

Частиною 7 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України «Про виконавче провадження»передбачає можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення (ч. 4 ст. 82).

Вимоги скаржника щодо зобов'язання ВДВС здійснити вищевказані дії, щодо виконання наказу №34/7 задоволенню не підлягають, оскільки це є фактично втручанням у внутрішню діяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві. Крім того, такі дії ВДВС повинен виконувати у силу закону.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

Визнати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.11.2011 незаконною.

В іншій частині в задоволенні скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя                                                                                            Сташків Р.Б.