Ухвала

від 14.02.2012 по справі 5011-5/1620-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-5/1620-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  5011-5/1620-2012

14.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ШВС»

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»

про               стягнення 550 420,90 грн.

                                                                                                                Суддя   Ломака В.С.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ШВС»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»про стягнення 550 420,90 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/1620-2012, розгляд справи призначено на 14.03.2012 р.

Разом із позовною заявою позивачем на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»в межах суми позову 550 420,90 грн.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову, позивач вказує на те, що відповідачем не здійснюються дії щодо погашення існуючої заборгованості.

Крім того, за твердженням позивача останній ухиляється від виконання зобов'язання перед позивачем після пред'явлення вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ШВС», в той час як майновий стан відповідача та його платоспроможність викликають у позивача сумніви щодо можливості виконання рішення господарського суду міста Києва в частині стягнення з відповідача грошових коштів.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали вцілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 5011-5/1620-2012 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Відповідно до п. 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом із позовною заявою або викладене в цій заяві, може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, а також, і в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті.

В силу п. 4  постанови  Пленуму  Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

На підтвердження наведених обставин щодо ухилення відповідачем від сплати коштів  позивач надав суду копії листів від 14.12.2011 р. та від 26.12.2011 р., направлених відповідачеві з вимогами провести повний розрахунок, та отриману відповідь на листи від 25.01.2012 р., в якій відповідач пояснює неспроможність провести розрахунок з позивачем скрутним фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»у даний час та зазначає, що має договірні відносини з іншим підприємством для чого збирається придбати обладнання та техніку, а отже проведення розрахунків буде можливо лише  після виконання будівельно-монтажних робіт.  

Тож, враховуючи, що спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару на загальну суму 550 420,90 грн., беручи до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви.  

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ШВС»(02098, м. Київ, вул. Березнева, 3, кв. 6, код ЄДРПОУ 36135705) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 5011-5/1620-2012 задовольнити.

2. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили накласти арешт на  грошові кошти в розмірі 550 420 (п'ятсот п'ятдесят тисяч чотириста двадцять) грн. 90 коп., що знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»(02002, м. Київ,     вул. М. Раскової, 4-А, код ЄДРПОУ 35822640), а саме: р/р 26006299800034 в                                    ПАТ «Кредитпромбанк»міста Києва, МФО 300863.

Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до  ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ШВС»(02098, м. Київ, вул. Березнева, 3, кв. 6, код ЄДРПОУ 36135705)

Боржник:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 4-А, код ЄДРПОУ 35822640)

Дана ухвала набирає законної сили з дати її прийняття  14.02.2012 р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя                                                                                                                                    В.С. Ломака