Рішення

від 30.01.2012 по справі 27/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/5

30.01.12

За позовом      Служби автомобільних доріг в Автономній республіці Крим                      

до                      Приватного акціонерного товариства «Магістральполіс»

про                   спонукання до виконання умов мирової угоди

                                                                                                    Суддя             Дідиченко М. А.

                                                                                                    Секретар       Приходько Є. П.

Представники:                                                   

від позивача             не з'явилися;

від відповідача         не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Служби автомобільних доріг в Автономній республіці Крим до Приватного акціонерного товариства «Магістральполіс»про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення заборгованості у сумі 1 847, 00 грн., затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2007 року по справі № 20/394, від виконання якої відповідач частково ухиляється.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року порушено провадження по справі та призначено розгляд на 30.01.2012 року.

          Представник позивача у судове засідання 30.01.2012 року не з'явилися, проте через загальний відділ діловодства від останнього надійшли витребувані ухвалою суду документи.

          Представник відповідача у судове засідання 30.01.2012 року не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, Господарським судом міста Києва на адресу відповідача, зазначену у витягу з ЄДРПОУ від 28.12.2011 року, а саме: 03150, м. Київ, вул. Горького, 51, була направлена ухвала суду про порушення провадження по справі 08.12.2011 року, яка повернулася до суду за закінченням строку зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Тобто, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Служба автомобільних доріг в Автономній республіці Крим звернулося до суду з вимогою про визнання недійсним договору страхування будівельно-монтажних робіт та стягнення з Закритого акціонерного товариства «Магістральполіс»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Магістральполіс») страхового внеску у сумі 7 900, 00 грн. отриманого без достатніх підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2007 року було порушено провадження у справі № 20/394 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2007 року у справі № 20/394 затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідач зобов'язався до 31.12.2010 року погасити суму заборгованості у розмірі 7 900, 00 грн. та сплатити державне мито у розмірі 187, 00 грн., що разом складає 8 087, 00 грн.

Відповідач у встановлений мировою угодою строк свої зобов'язання зі сплати простроченої заборгованості виконав частково, що спричинило виникнення заборгованості у сумі 1 847, 00 грн., розмір якої підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку.

У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ухвали господарського суду  підлягають виконанню державною виконавчою  службою.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

В той же час, судом встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.12.2007 року по справі № 20/394, якою затверджено укладену сторонами мирову угоду, не має статусу виконавчого документу, оскільки не містить відомостей про дату набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, а отже не відповідає вимогам встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у даному випадку укладена мирова угода є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), а отже позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав до суду. Правомочність вказаних правових висновків підтверджується і Вищим господарським судом України (Постанова Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду .

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатитидли гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував, доказів оплати заборгованості суду не надав.

Так, факт невиконання відповідачем мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2007 року у справі № 20/394, належним чином підтверджений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про спонукання Приватного акціонерного товариства «Магістральполіс»до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення заборгованості у сумі 1 847, 00 грн. є законними, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивач в судовому засіданні подав клопотання, відповідно до якого просив додатково стягнути з відповідача витрати, пов'язані із отриманням позивачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств у сумі 115, 60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України,  судові   витрати   складаються  з  судового  збору,  сум,  що підлягають сплаті за проведення судової експертизи,  призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому суд зазначає, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК)". Вказана позиція також відображена у Роз'ясненні ВГС України від 31.05.2002 р. N 04-5/609 «Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України», із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18.

Так, оскільки позивач не є у розумінні ст. 30 ГПК України особою, що викликана до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, вимога останнього щодо покладення на відповідача витрат, пов'язаних із отриманням позивачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств, є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст. ст. 33, 44, 49 ст. ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Магістральполіс»(03150, м. Київ, вул. Горького, 51; ідентифікаційний код: 31240251) мирову угоду, затверджену ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2007 року у справі № 20/394.

3.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Магістральполіс» (03150, м. Київ, вул. Горького, 51; ідентифікаційний код: 31240251) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Служби автомобільних доріг в Автономній республіці Крим (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1; ідентифікаційний код: 24407290) борг за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2007 року у справі № 20/394 у розмірі 1 847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн. 00 коп. та судові витрати у сумі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя                                                                                                                   Дідиченко М. А.

Дата підписання: 06.02.2012 р.