Рішення

від 07.02.2012 по справі 32/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/245

07.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД  ЛТД", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп", м.Київ 

про стягнення 28 616,19 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бобко Є.С. –юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД  ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" про стягнення  з останнього основного боргу в сумі 15000, 00 грн., інфляційних в сумі 10335, 00 грн., трьох відсотків річних в сумі 1803, 69 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно Договору № 1078/1907М від 10.10.07р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.  

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому  наполягає на  заявлених позовних вимогах.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за заначеною адресою не проживає” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання відповідача, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10.10.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД  ЛТД", як Викоанавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп", як Замовником, було укладено Договір № 1078/19/07М, далі  Договір.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець бере на себе зобов'язання своїми та залученими силами й засобами виконати роботи з монтажу автоматичної пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу, автоматичного водяного пожежогасіння на об'єкті: Офісні приміщення на 17-му поверсі торгово-офісного комплексу «Парус»по вул. Мечникова, 2 в Печерському районі м.Києва.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили вартість робіт на рівні 117140, 40 грн., відповідно до додатків №1, №2 та № 3 до нього.

Порядок оплати виконаних робіт встановлено сторонами у пункті 2.3 Договору, згідно з яким остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконаний комплекс робіт на загальну суму 117140, 40 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт за листопад 2007 р., належним чином засвідчена копія якого наявна в  матеріалах справи.

Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на загальну суму 15000, 00 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на  прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 10335, 00 грн. та три відсотки річних в сумі 1803, 69 грн. за період з 03.12.07р. по 06.12.11р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору,  встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844, 854 ГПК України  договір  вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

Стаття  837 ЦК України передбачає, що  за   договором   підряду    одна    сторона    (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за договором  підряду. Наявність заборгованості відповідача в сумі 15000, 00 грн. підтверджено обставинами справи та доказами, наданими позивачем. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15000, 00 грн., обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та  інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг  за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1803, 69 грн. також  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач намагається стягнути з відповідача інфляційні в сумі 10335, 00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до проведеного судом розрахунку, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 9045, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1344, 45 грн. покладаються на  відповідача у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 599, 837, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 231, 233 ГК України, ст.ст.  4-2, 4-3, 4-4,  22, 33,  43, 44, 49, 69, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД  ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп", 03124, м. Київ, бульвар І.Лепсе, буд. 6, код ЄДРПОУ 35122889, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД  ЛТД", 08150, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 61, код ЄДРПОУ 20572483, основний борг в сумі 15000, 00 грн., інфляційні в сумі 10335, 00 грн., три відсотки річних в сумі 1803,69 грн.,  витрати по сплаті судового збору в сумі 1411, 50 грн., видавши наказ.

3. У задоволені  позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" щодо стягнення інфляційних в сумі 1290, 00 грн. –відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                                                                       Ю.О.Підченко               

Повне рішення складено –13.02.12р.