Рішення

від 16.02.2012 по справі 4/613

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/613

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/613

16.02.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Магістраль»

Простягнення 4669,49 грн. та припинення дії договору

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Сморчевська Я.В.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Магістраль» про стягнення 2 784,83 грн. дебіторської заборгованості без урахування ПДВ, 1 884,66 грн. пені, та припинити дію договору суборенди нежитлового приміщення № 11-10/06 від 11.10.2006р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зміну предмету позову, в якій просить стягнути з відповідача 2 784,83 грн. орендної плати, 1 884,66 грн. пені, та просить  розірвати договір суборенди нежитлового приміщення № 11-10/06 від 11.10.2006р.

Подана заява про зміну предмету позову в частині вимоги про розірвання договору не приймається судом до розгляду, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК право позивача змінити підставу або предмет позову. Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.  Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до  відповідача.

Первісно заявлена позивачем вимога про припинення дії договору суборенди нежитлового приміщення № 11-10/06 від 11.10.2006р., а  в заяві про зміну предмету позову, замінюється новою вимогою про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення № 11-10/06 від 11.10.2006р. В даному випадку  має  місце  зміна предмету і підстав позову, тому суд відмовляє у прийнятті заяви про зміну  позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

 Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2006р. між Приватним підприємством «Юридична компанія «Консул»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна на компанія «Магістраль»було укладено договір № 11-10/06 суборенди нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1.1. договору, орендар по цьому договору передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення для розміщення керівного органу товариства, що розташоване по вул.. Дегтярівській, 48, офіс 708 у м. Києві, площею 10 кв.м. з наданням інформаційно-секретарського обслуговування.

Згідно п. 4.1. договору орендна плата встановлена сторонами у сумі 68,18 грн. в місяць з врахуванням ПДВ за 10 кв.м. загальної площі для офісних приміщень.

Розмір орендної плати та інших надаваних послуг за кожний наступний місяць визначається користування розміру орендної плати та експлуатаційних витрат за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатковою угодою № 2 до договору суборенди нежитлового приміщення, внесено зміни до п.4.1. договору, а саме орендна плата встановлена сторонами у розмірі 150,00 грн. в місяць без врахування ПДВ за 10 кв.м. загальної площі для офісних приміщень.

Щомісяця з 01 по 25 число суборендарем здійснюється оплата за послуги оренди та інформаційно-секретарське обслуговування керівного органу суборендаря, на протязі дії цього договору. Суборендар сплачує 100 грн. за вказане обслуговування без врахування ПДВ за кожен місяць такого обслуговування. Плата починається з січня 2010р.

Відповідно до п.4.3. договору розрахунки між сторонами проводяться одразу після підписання сторонами даного договору відповідно до наданого орендарем рахунку.

Пунктом 4.4. договору за несвоєчасне внесення орендних платежів суборендар сплачує орендарю пеню за кожний день затримки в розмірі 0,5% від суми заборгованості.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Договір № 11-10/06 є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренди).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі Позивачем приміщення  в суборенду Відповідачу, користування ним Відповідачем, а також існування у Відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за користування наданим в суборенду за період з вересня 2010р. по червень 2011 р. у розмірі 1 604,83 грн. та 1 180,00 грн. заборгованості за кореспондентське обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 4.1 договору та додаткової угоди № 2 орендна ставка приміщення по даному договору становить за 10 кв.м. –150,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі  становить 1604,83 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 1604,83 грн. на підставі Договору суборенди та 1 180,00 грн. заборгованості за кореспондентське обслуговування, Відповідачем вказана заборгованість не спростована, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 1 877,16 грн. не задовольняється судом з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Законом та цим Договором.

Пунктом 4.4. договору за несвоєчасне внесення орендних платежів суборендар сплачує орендарю пеню за кожний день затримки в розмірі 0,5% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Але, судом при перевірці розрахунку позивача встановлено, що позивачем не вірно розрахована пеня та суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому пені підлягає стягненню в сумі 216,42 грн. (від суми несплаченої заборгованості в розмірі 2784,83 грн.) за період з 10.06.2011р. по 09.12.2011р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який розрахована пеня, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В решті частині пені слід відмовити.  

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог  в частині стягнення орендної плати, та заборгованості за кореспондентське обслуговування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в частині стягнення орендної плати у сумі 1604,83 грн., 1180,00 грн. за кореспондентське обслуговування та 216,42 грн. пені. В решті частині позову пені суд відмовляє, з підстав вищевикладених.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Магістраль»(04112, м Київ, вул. Дегтярівська, 48, офіс 708, код ЄДРПОУ 34694176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «КОНСУЛ»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61, код ЄДРПОУ 33099387) орендної плати у сумі 1604,83 грн., 1180 грн. за кореспондентське обслуговування та 216,42 грн. пені, 967 грн. 96 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 17.02.2012р.