Рішення

від 26.10.2006 по справі 44/110-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2006 р.                                                           

Справа № 44/110-06

вх.

№ 3978/4-44

Суддя

господарського суду Дюкарєва С.В.

при секретарі

судового засідання Рудяк Т.О.

за участю

представників сторін:

позивача -

ОСОБА_1

відповідача

- Репринцев В.М.  

розглянувши

справу за позовом СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків 

до  ТОВ фірма "ТРТ", м. Харків  

про ,

стягнення 28372,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач у

позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за оренду

згідно наданих договорів у розмірі 28372грн., покласти на відповідача 5000грн.

вартості адвокатської допомоги, зобов'язати відповідача повернути обладнання,

яке належить позивачу на праві приватної власності. Крім того, у позовній заяві

позивачем заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку позовної

давності для пред'явлення позовної заяви до господарського суду.

Позивач

04.08.2006р. надав уточнення до позовної заяви, в якому просить суд стягнути з

відповідача 65152грн. заборгованості. Дані уточнення судом до провадження не

приймались.

16.08.2006р.

позивач також надав уточнення позовної заяви, в якому просить суд стягнути з

відповідача 8064грн. заборгованості по договору від 12.09.1995р., 720грн.  - по договору від 07.08.1996р., 16500грн. -

по договору від 27.04.2001р., а також покласти на відповідача 5000грн.

адвокатських витрат, від решти позовних вимог, пред'явлених раніше,

відмовляється.  Враховуючи, що згідно ст.

22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу

або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або

зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнення до позовної заяви від

16.08.2006р. як такі, що не суперечить інтересам сторін та чинному

законодавству.

Відповідач надав

відзив на позов, в якому проти позову заперечує в повному обсязі, просить

провадження у справі припинити. В 

обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що договір

оренди від 27.04.2001р. було укладено з позивачем як з фізичною особою; позивачем

пропущено строк позовної давності, до позовної заяви не додано обґрунтований

розрахунок ціни позову; договором оренди від 12.09.1995 року не передбачена

оплата шляхом перерахування грошових коштів. У відзиві на уточнену позовну

заяву відповідач вказує на те, що договір оренди від 12.09.1995р. вважався

недійсним після укладення договору оренди обладнання від 08.01.1997р., згідно

якого в оренду було передано одне і те саме майно.

У судовому

засіданні 06.09.2006 року оголошено перерву до 03.10.2006р. для надання

сторонами додаткових документів.

У судовому

засіданні 03.10.2006р. оголошено перерву до 17.10.2006р. для виготовлення

повного тексту рішення.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено

наступне.

Між приватним

підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “ТРТ” 12.09.1995р. укладено договір оренди

обладнання, у відповідності до умов якого позивач передав відповідачу в оренду

обладнання, а саме: піч роздавальна (2шт.), піч плавильна «Калиман» (2шт.),

прилад вимірювальний КСП-03 (2шт.), тигель графітовий (2шт.), кокіль ручний

2105 (3шт.), кокіль ручний 2101 (1шт.).

Зазначене

обладнання було отримано відповідачем згідно видаткової накладної НОМЕР_1 та

довіреності НОМЕР_2.

Пунктом 4.1

договору від 12.09.1995р. встановлений строк оренди - три роки.

У відповідності

до п. п. 4.2, 4.3 договору орендна плата за обладнання здійснюється шляхом

перерахування грошових коштів або продукцією на суму 11200000крб.  (112грн) в місяць.

Крім того, між

приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “ТРТ” 07.08.1996р. укладено договір оренди

обладнання, у відповідності до умов якого позивач передав відповідачу в оренду

обладнання, а саме: компресор 2ВТ1-1,8/26М1 НОМЕР_3 та ресивер НОМЕР_4.

Зазначене

обладнання було отримано відповідачем згідно видаткової накладної НОМЕР_5 та

довіреності НОМЕР_6.

Пунктом 4.1

договору від 12.09.1995р. встановлений строк оренди - три роки.

У відповідності

до п. п. 4.2, 4.3 договору орендна плата за обладнання здійснюється шляхом

перерахування грошових коштів або продукцією на суму 1000000крб. (10грн.)  в місяць.

Статтею 260

Цивільного кодексу України (що діяв на момент укладення договорів оренди від

12.09.1995р. та 07.08.1996р.) встановлено, що у разі продовження користування

майном після закінчення строку дії договору за відсутності заперечень з боку

наймодавця договір вважається продовженим на невизначений термін і кожна зі

сторін вправі у будь-який час відмовитись від договору, попередивши по це іншу

сторону за один місяць.

Оскільки після

закінчення терміну дії договорів оренди обладнання від 12.09.1995р. та від

07.08.1996р. відповідач продовжував користуватися майном, та не було заперечень

з боку позивача, зазначені договори вважаються продовженими на невизначений

строк.

Крім того, між

позивачем та відповідачем 27.04.2001р. укладено договір оренди майна, у

відповідності до умов якого позивач передав відповідачу в оренду верстат 1Н 713

П (1шт.), верстат КК 850 (1шт.), компресор повітряний 4ВУ5/9 з ресивером

(1шт.).

Згідно п. 3.1

договір укладено на строк з 01.05.2001р. по 31.12.2001р., а у відповідності до

п. 1.1 орендна плата за користування майном складає 3300грн. в місяць.

Однак,

відповідач свої зобов'язання по договорам оренди від 12.09.1995р.,  від 07.08.1996р. та від 27.04.2001р. належним

чином не виконав, орендну плату не сплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед

позивачем склалась заборгованість.

В зв'язку з

наявністю заборгованості позивач у 2000 році звернувся до Червонозаводського

районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з відповідача заборгованості

за спірними договорами.

Рішенням

Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.05.2002р. позовні вимоги

частково задоволено, серед іншого стягнуто з ТОВ “ТРТ” на користь позивача

заборгованість за спірними договорами.

Ухвалою

апеляційного суду в Харківській області від 28.08.2002р. рішення

Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.05.2002р. змінено, серед

іншого стягнуто на користь позивача 28372грн. по договорам оренди.

Ухвалою

Верховного Суду України від 10.02.2005р. рішення Червонозаводського районного

суду м. Харкова від 23.05.2002р.  та

ухвалу апеляційного суду в Харківській області від 28.08.2002р. скасовано, а

справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, за результатами

якого позов  залишено без розгляду .

За розрахунком

позивача на час розгляду справи у господарському суді Харківської області

заборгованість відповідача перед позивачем складає 8064грн. по договору від

12.09.1995р., 720грн. - по договору від 07.08.1996р., 16500грн. - по договору

від 27.04.2001р.

Враховуючи, що

до теперішнього часу заборгованість за сплачена, а згідно ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, суд вважає за

можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі

25284грн., що склалася у відповідача перед позивачем  за договорами оренди від 12.09.1995р.,

07.08.1996р. та 27.04.2001р.

Заперечення

відповідача прийняті судом до уваги частково з огляду на наступне.

У відповідності

до ст. ст. 1, 21 ГПК України сторонами у господарському процесі можуть

виступати  підприємства,  установи, 

організації, інші юридичні особи (у тому 

числі  іноземні),  громадяни, 

які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і

в установленому порядку набули  

статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності. Як вбачається   з договору оренди майна від 27.04.2001р.,

зазначений договір укладено позивачем саме як громадянином, про що у договорі є

відповідна вказівка. Громадянин ОСОБА_2 не може виступати стороною у

господарському процесі, а тому спір, який виник з виконання договору оренди

майна від 27.04.2001р., не підвідомчий господарському суду України.               З огляду на викладене

провадження у справі в частині пред*явлених до стягнення позивачем 16500грн.

заборгованості по договору від 21.04.2001р. підлягає припиненню на підставі п.

1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, суд

вважає за необідне зазначити, що оскільки Червонозаводським районним судом  за результатами нового розгляду справи

позов  гр.ОСОБА_2 залишено без розгляду,

він не позбавлений права  повторного

звернення  за захистом своїх порушених

прав до суду загальної юрисдикції .

Відносно

пропуску строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності

до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк,  у 

межах  якого  особа 

може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу, а згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність

встановлюється тривалістю у  три роки.

Як вбачається

зі ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від

дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого

права або про особу, яка його порушила. 

Пред'явивши

позов до Червонозаводського районного суду м. Харкова  у 2000 році, 

позивач не пропустив строк позовної давності. Вина позивача у скасуванні

рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.05.2002р.  та ухвали апеляційного суду в Харківській

області від 28.08.2002р., згідно яких було стягнуто спірну заборгованість,

відсутня.

З огляду на

викладене, господарський суд дійшов висновку, що строк позовної давності для

пред'явлення позову до суду позивачем не пропущений, а тому порушене право

позивача підлягає захисту.

Відносно того,

що договорами оренди від 12.09.1995 року та 07.08.1996 року не передбачена

оплата шляхом перерахування грошових коштів, то як вбачається з п. 4.3 договору

оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів або готовою

продукцією.

Відносно того,

що до позовної заяви не додано розрахунку позовних вимог, то зазначений

розрахунок міститься в самому тексті позовної заяви.

З урахуванням

обставин справи та вимог чинного законодавства суд приходить до висновку, що

позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8784грн.

заборгованості по договорам оренди від 12.09.1995р., 07.08.1996р. підлягають

задоволенню.

Посилання

відповідача на те, що договір оренди від 12.09.1995р. вважався недійсним після

укладення договору оренди обладнання від 08.01.1997р., згідно якого в оренду

було передано одне і те саме майно, також визнано судом необгрунтованим

оскільки, до договору від 12.09.1995р. ніяких додаткових угод про припинення

його дії не укладалося, накладні про повернення позивачу обладнання, переданого

згідно договору від 12.09.1995р., в матеріалах справи також відсутні. Крім

того, по договору оренди від 08.01.1997р. відсутні будь-які докази передання

орендованого  майна відповідачу

(накладна, довіреність, акт приймання-передачі).

В зв'язку з

невиконанням  відповідачем своїх

зобов'язань по договорам  оренди

позивач  для захисту своїх прав у суді

звернувся до адвоката ОСОБА_1 юридичної консультації Червонозаводського району

м. Харкова.  Відповідно до квитанції

НОМЕР_7 позивачем сплачено гонорар адвоката, який  складає 5000грн. Приймаючи  до уваги, що 

у відповідності до ст.  44 ГПК

України державне мито, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового

процесу та оплата послуг адвоката відносяться до складу судових витрат, 1737

грн. вартості послуг адвоката підлягає стягненню з  відповідача.

Державне

мито   та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню

на  відповідача пропорційно задоволеним

позовним вимогам.

          Враховуючи викладене та керуючись

статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції

України, статтями 256, 257, 261, 526 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4,

12, 22, 33, 43, 47-49,  80, 82-85  Господарського процесуального кодексу

України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ

«ТРТ», м. Харків, вул. 12 Квітня, 5, кв. 37 (п/р 26006835129020 в ХОФ

Укрсоцбанк, МФО 351016, код 22649764) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_8  - 8748грн. боргу, 1 737,00 грн. вартості

адвокатських послуг, 102 грн. державного мита і 59 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині

позовних вимог у розмірі16500грн. 

провадження у справі припинити.

Наказ видати

після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           

Дюкарєва С.В.