Постанова

від 10.02.2007 по справі 44/110-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007

р.                                                          

Справа № 44/110-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при секретарі Новіковій Ю.В.

за

участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2

відповідача - Репринцев

В.М., Приображенська Т.Б..

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну

скаргу відповідача, Товариства  з

обмеженою відповідальністю "ТРТ", (вх. НОМЕР_1) на рішення

господарського суду Харківської області від 26.10.06 р. по справі № 44/110-06

          за позовом Суб'єкта  підприємницької діяльності  фізичної особи -  ОСОБА_1 м. Харків

          до 

Товариства з обмеженою відповідальністю 

"ТРТ" м. Харків

          про розірвання договору оренди та

стягнення 33774,00 грн.

встановила:

          Позивач, Суб'єкт

підприємницької діяльності  фізична особа

- ОСОБА_1, 03.04.2006 р. звернувся до господарського суду Харківської області з

позовом та після уточнення вимог ( а.с.90) просить стягнути з відповідача

заборгованість за оренду по договору від 27.04.2001 р. - 16500 грн., від

7.08.1996 р. - 720 грн., від 12.09.1995 р. -8064 грн.,   просить покласти на відповідача  5000 грн. вартості  адвокатської допомоги.  

          Рішенням

господарського суду Харківської області по справі №44/110-06 (суддя Дюкарєва

С.В.) від 26.10.2006 р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ

"ТРТ" на користь СПД ФО ОСОБА_1 8748 грн. боргу, 1737,00 грн.

вартості адвокатських послуг, 102,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних

вимог у розмірі 16500 грн. провадження у справі припинено.

          Відповідач, ТОВ

"ТРТ", з рішенням господарського суду не згоден повністю, подав

апеляційну скаргу в якій зазначив, що при винесенні рішення судом було

неправильно застосовано норми процесуального права до встановлених фактичних

обставин справи. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти

нове, яким  відмовити СПД ФО ОСОБА_1 в

позовних вимогах.

Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив,

що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його  обґрунтованим та законним. Зазначає, що судом

були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи і в рішенні немає

порушень матеріального чи процесуального права. Просить залишити рішення

господарського суду  без змін, а апеляційну

скаргу - без задоволення.

          У зв'язку з

витребуванням додаткових документів та для повного, всебічного та об'єктивного

розгляду справи,  її  розгляд 

відкладався на 06.02.07 р.

          На виконання

ухвали від 09.01.07 р. позивачем  надано

лист   Червонозаводського районного суду

м. Харкова від 05.02.07 р., в якому зазначено, що  позов ОСОБА_1 до ТОВ “ТРК “   про розірвання договорів оренди надійшов на

адресу суду 22.10.2001 р. вх. НОМЕР_2. 

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні

уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування

господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила

наступне.

12.09.1995р. між СПД ФО ОСОБА_1 та ТОВ “ТРТ”  укладено договір оренди обладнання, у

відповідності до умов якого позивач передав відповідачу в оренду обладнання, а

саме: піч роздавальна (2шт.), піч плавильна “Калиман” (2шт.), прилад

вимірювальний КСП-03 (2шт.), тигель графітовий (2шт.), кокіль ручний 2105

(3шт.), кокіль ручний 2101 (1шт.).

Зазначене обладнання було отримано відповідачем згідно видаткової

накладної НОМЕР_3 від 12.09.1995р. та довіреності НОМЕР_4 від 12.09.1995р.

 Крім того, між приватним

підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ “ТРТ” 07.08.1996р. укладено договір оренди

обладнання ( а. с. 14), у відповідності до умов якого позивач передав

відповідачу в оренду обладнання, а саме: компресор 2ВТ1-1,8/26М1 НОМЕР_5 та

ресивер НОМЕР_6.

Згідно видаткової накладної НОМЕР_7 від 07.08.1996р. та

довіреності НОМЕР_8 від 07.08.1996р. зазначене обладнання було отримано

відповідачем.

У відповідності до п. п. 4.2 обох договорів орендна плата за

обладнання здійснюється  готовою   продукцією  

на суму 11200000 крб. до 1 січня 1997 р.   в місяць ( п.4.3 договорів, а. с. 11, 15).

У позивача виникло право на звернення до суду за захистом

порушеного права 2 січня 1997 р.

Відповідач свої зобов'язання по договорам оренди від 12.09.1995р.,

від 07.08.1996р.  не виконав, орендну

плату не сплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем склалась

заборгованість.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України ( в редакції

1963 р.) позовна давність - це строк, 

у  межах  якого 

особа  може звернутися до суду з

вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна

давність встановлюється тривалістю у  три

роки.

Як вбачається зі ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг

позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла

довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У позивача виникло право на звернення до суду за захистом

порушеного права 2 січня 1997 р.

У зв'язку з наявністю заборгованості позивач 22.10.2001 р.

звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом про

стягнення з відповідача заборгованості за спірними договорами.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від

23.05.2002р. позовні вимоги частково задоволено, серед іншого стягнуто з ТОВ

“ТРТ” на користь позивача заборгованість за спірними договорами.

Ухвалою апеляційного суду в Харківській області від 28.08.2002р.

рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.05.2002р. змінено,

серед іншого стягнуто на користь позивача 28372грн. по договорам оренди.

Ухвалою Верховного Суду України від 10.02.2005р. рішення

Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.05.2002р.  та ухвалу апеляційного суду в Харківській

області від 28.08.2002р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до

суду першої інстанції, за результатами якого позов  залишено без розгляду .

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки Червонозаводським

районним судом  за результатами нового

розгляду справи позов  гр. ОСОБА_1

залишено без розгляду, він не позбавлений права повторного звернення  за захистом своїх порушених прав до суду

загальної юрисдикції .

Пред'явивши позов до Червонозаводського районного суду м.

Харкова  у 2001 році,  позивач  

пропустив встановлений трирічний строк позовної давності.

Тому,  до господарського

суду позов подано 03.04.2006 р. з пропуском строку  позовної давності і у суду не було

підстав  для  його задоволення  в частині стягнення орендної плати за

договорами від 12.09.1995р. та 07.08.1996р. в сумі 8748 грн.

Крім того, між громадянином ОСОБА_1 та відповідачем 27.04.2001р.

укладено договір оренди майна ( а. с. 18), у відповідності до умов якого гр.

ОСОБА_1 передав відповідачу в оренду верстат 1Н 713 П (1шт.), верстат КК 850

(1шт.), компресор повітряний 4ВУ5/9 з ресивером (1шт.).

У відповідності до ст. ст. 1, 21 ГПК України сторонами у

господарському процесі можуть виступати підприємства, установи, організації

інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули статусу суб'єкта 

підприємницької  діяльності.

Як вбачається з договору оренди майна від 27.04.2001р., зазначений

договір укладено позивачем саме як громадянином, про що у договорі є відповідна

вказівка.

Громадянин ОСОБА_1 не може виступати стороною у господарському

процесі, а тому спір, який виник з виконання договору оренди майна від

27.04.2001р., не підвідомчий господарському суду України.

Провадження у справі в частині пред'явлених до стягнення позивачем

16500грн. заборгованості по договору від 21.04.2001р. правовірно господарським

судом припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки Червонозаводським

районним судом  за результатами нового

розгляду справи позов  гр. ОСОБА_1

залишено без розгляду, він не позбавлений права повторного звернення  за захистом своїх порушених прав до суду

загальної юрисдикції .

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України  суми, які підлягають сплаті за послуги

адвоката, державне мито та  витрати

на  інформаційно - технічне

забезпечення  судового процесу  при відмові в позову покладаються на

позивача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на те, що аргументи, наведені  відповідачем в апеляційній скарзі, знайшли

підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів вважає

задовольнити апеляційну скаргу частково та 

частково скасувати оскаржуване рішення 

Харківського господарського суду.

Керуючись  ст. 257, 261

Цивільного кодексу України, ст. 49, ст. 1, 21, ст.80,   п.2 ст.103, п.1 ч. 1  ст.104, 105 Господарського процесуального

кодексу України, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2006 р.

по справі № 44/110-06 в частині стягнення з ТОВ “ТРТ“ на користь Суб'єкта  підприємницької діяльності  фізичної особи -  ОСОБА_1 8748 грн. боргу, 1737  грн. 

вартості адвокатських послуг, 102 грн. 

державного мита  і 59 грн.  витрат на 

інформаційно - технічне забезпечення 

судового процесу скасувати.

У позові  в цій частині

відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Справу направити до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді