Постанова

від 16.02.2012 по справі 26/243

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2012 № 26/243

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кошіля В.В.

суддів: Моторного О.А .

Шапрана В.В.

при секретарі Браславсь кій А.В.,

за участю представників:

від позивача не з' яв ились,

від відповідача Кирич ек В.О.,

розглянувши матеріали апе ляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро» на рішення Го сподарського суду м. Києва ві д 10.11.2011 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Дністер-Агро»

до Закрито го акціонерного товариства « ПроКредит Банк в особі: Відді лення Львів-2»

про визнан ня договору про надання тран шу № 3.20824/0609 від 12.03.2008 недійсним

Встановив:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Дністер-Агро » (далі позивач) звернулось до господарського суду першої інстанції з позовом про визн ання договору про надання тр аншу № 3.20824/0609 від 12.03.2008 р. недійсним , про визнання договору іпоте ки № 0609-ІД, який посвідчений 13.03.200 8 приватним нотаріусом Город оцького районного нотаріаль ного округу Львівської облас ті ОСОБА_1 та зареєстрован ий в реєстрі за № 36, недійсним, п ро зобов' язання приватного нотаріуса Городоцького райо нного нотаріального округу Л ьвівської області ОСОБА_1 виключити з реєстру заборон та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відч уження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за до говором іпотеки № 0609-ІД, що укл адений між «Дністер-Агро» та ЗАТ «ПроКредит Банк» 13. 03.2008 в м. Львів, а саме нежитлові примі щення, адміністративний корп ус, виробничий корпус, котель ня, компресорна, гараж, прохід на, склад металевий, що знаход яться за адресою: Львівська о бласть, Городоцький район, м. К омарно, вул. Шевська, 35, загальн ою площею 1 183,3 кв. м.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 10.11.2011 у справі № 26/243 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, ТОВ «Дністер-Агро » звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляц ійного господарського суду, в якій просить рішення суду с касувати.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апел яційної скарги, дослідивши н аявні матеріали справи у пов ному обсязі, перевіривши пов ноту встановлення обставин с прави та їх юридичну оцінку, п роаналізувавши правильніст ь застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, за слухавши пояснення присутні х представників, встановив н аступне.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому пр осив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залиш ити рішення господарського с уду першої інстанції без змі н.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК Укр аїни майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов' язання, що виникають між учасниками господарськи х відносин при здійсненні го сподарської діяльності, в си лу яких зобов' язана сторона повинна вчинити певну госпо дарську дію на користь друго ї сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторо на має право вимагати від зоб ов' язаної сторони виконанн я її обов' язку. Майнові зобо в' язання, які виникають між учасниками господарських ві дносин, регулюються Цивільни м кодексом України з урахува нням особливостей, передбаче них цим Кодексом.

16.02.2012 через відділ документал ьного забезпечення Київсько го апеляційного господарськ ого суду від заступника дире ктора позивача надійшло клоп отання, в якому останній прос ить перенести розгляд справи у зв' язку з підготовкою мир ової угоди по договору, що є пр едметом спору між сторонами.

Представник відповідача з аперечував проти задоволенн я вказаного клопотання.

Апеляційний господарський суд, розглянувши вказане кло потання дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК Укр аїни господарські договори у кладаються за правилами, вст ановленими Цивільним кодекс ом України з урахуванням осо бливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно- правовими актами щодо окреми х видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов' язкови ми відповідно до актів цивіл ьного законодавства (п. 1 ст. 628 Ц К України).

Як свідчать матеріали спра ви, 02.03.2007 між позивачем та відпо відачем була укладена рамков а угода № 0609, в редакції догово ру № 1 про внесення змін та доп овнень до рамкової угоди від 12.03.2008.

12.03.2008 на підставі та на умовах рамкової угоди № 0609 від 02.03.2007 та д оговору № 1 про внесення змін та доповнень до неї був уклад ений договір про надання тра ншу № 3.20824/0609, відповідно до умов якого кредитор (позивач) зобо в' язався надати позичальни ку кредит в розмірі 52 000 дол. США ., а позичальник (відповідач) з обов' язався належно викону вати усі умови, необхідні для його отримання, належно здій снювати погашення грошових з обов' язань та виконувати ус і інші зобов' язання, передб ачені рамковою угодою № 0609 від 02.03.2007 та цим договором.

Позивач просить суд визнат и недійсними вищезазначений договір про надання траншу н а підставі ст. ст. 203, 215 ЦК Україн и.

Позивач вважає, що договір п ро надання траншу № 3.20824/0609 від 12.03. 2008 був укладений в іноземній в алюті, а це суперечить вимога м законодавства України, зок рема, п. п. «г», «в» ч. 4 ст. 5 Декрет у Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регу лювання і валютного контролю » де зазначено, що операції що до надання і одержання резид ентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми та ких кредитів перевищують вст ановлені законодавством меж і, а також щодо використання і ноземної валюти на території України як засобу платежу аб о як застави потребують інди відуальної ліцензії. Проте, і ндивідуальні ліцензії на над ання і одержання кредиту в ін оземній валюті, а також на вик ористання іноземної валюти н а території України як засоб у платежу або як застави жодн а із сторін за спірним догово ром у встановленому законода вством порядку не отримала.

Колегія суддів, переглядаю чи в апеляційному порядку рі шення суду першої інстанції про відмову в задоволенні по зовних вимог, дійшла висновк у, що підстави для скасування рішення у даній справі відсу тні, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України ви значено, що за кредитним дого вором банк або інша фінансов а установа (кредитодавець) зо бов' язується надати грошов і кошти (кредит) позичальнико ві у розмірі та на умовах, вста новлених договором, а позича льник зобов' язується повер нути кредит та сплатити проц енти.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійснос ті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо н едійсність правочину прямо н е встановлена законом, але од на із сторін або інша заінтер есована особа заперечує його дійсність на підставах, вста новлених законом, такий прав очин може бути визнаний судо м недійсним (оспорюваний пра вочин).

Згідно із ч. 1-3 та ч. 5 ст. 203 ЦК Ук раїни зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства (в редакці ї чинній на момент укладення договору); особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності; волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі; правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Кошти - це гроші у національ ній або іноземній валюті чи ї х еквівалент (ст. 2 Закону Укра їни «Про банки і банківську д іяльність»).

Згідно із ч. 2 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов' язковим до приймання за номінальною вартістю на в сій території України, є грош ова одиниця України - гривня. І ноземна валюта може використ овуватися в Україні у випадк ах і в порядку, встановлених з аконом.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК Укр аїни грошові зобов' язання у часників господарських відн осин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях . Грошові зобов' язання можу ть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо с уб' єкти господарювання маю ть право проводити розрахунк и між собою в іноземній валют і відповідно до законодавств а. Виконання зобов' язань, ви ражених в іноземній валюті, з дійснюється відповідно до за кону.

Отже, відповідно до законод авства України, гривня має ст атус універсального платіжн ого засобу, який без обмежень приймається на всій територ ії України. В той же час, обіг і ноземної валюти обумовлений вимогами спеціального закон одавства України, а основним законодавчим актом, який рег улює правовідносини у сфері валютного регулювання і валю тного контролю, є Декрет Кабі нету Міністрів України «Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю».

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністр ів України «Про систему валю тного регулювання і валютног о контролю» валютні операції , зокрема, операції, пов' язан і з переходом права власност і на валютні цінності, за виня тком операцій, що здійснюють ся між резидентами у валюті У країни.

Тобто, надання кредитів в ін оземній валюті є валютною оп ерацією (операцією з валютни ми цінностями).

Відповідно до п. 4 ст. 5 Декрет у Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регу лювання і валютного контролю » використання іноземної вал юти на території України як з асобу платежу можливе лише з а наявності індивідуальної л іцензії, виданої Національни м банком України.

Порядок та умови видачі Нац іональним банком України рез идентам і нерезидентам індив ідуальних ліцензій на викори стання іноземної валюти на т ериторії України як засобу п латежу регулює Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальн их ліцензій на використання іноземної валюти на територі ї України як засобу платежу, з атверджене постановою Правл іння Національного банку Укр аїни від 14.10.2004 № 483 та зареєстров ане в Міністерстві юстиції У країни 09.11.2004 за № 1429/10028.

Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення використання іноз емної валюти як засобу плате жу без ліцензії дозволяється : якщо ініціатором або отриму вачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норм а стосується лише тих операц ій уповноваженого банку, на з дійснення яких Національний банк видав йому банківську л іцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з вал ютними цінностями).

Стаття 47 Закону України «Пр о банки та банківську діяльн ість» містить перелік банків ських операцій, які дозволяє ться здійснювати банкам, в то му числі на підставі банківс ької ліцензії, зокрема розмі щення залучених у вклади (деп озити) коштів від свого імені , на власних умовах та на власн ий ризик.

Тобто, уповноважені банки н а підставі банківських ліцен зій та письмового дозволу на здійснення операцій з валют ними цінностями мають право здійснювати операції з надан ня кредитів в іноземній валю ті.

Як свідчать матеріали спра ви, Національний банк Україн и видав відповідачу банківсь ку ліцензію від 13.10.2003 № 195 на прав о здійснювати банківські опе рації, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банк и і банківську діяльність» (а . с. 44, том 1), дозвіл № 195-1 від 13.10.2003 на право здійснення операцій, в изначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 За кону України «Про банки і бан ківську діяльність» (а. с. 45, то м 1) та додаток до дозволу № 195-1 в ід 13.10.2003 «Перелік операцій, які має право здійснювати ЗАТ «П роКредит Банк» (а. с. 46, том 1).

Так, згідно із вказаним пере ліком відповідач може здійсн ювати операції з валютними ц інностями, зокрема, із розміщ енням залучених коштів від с вого імені, на власних умовах та на власний ризик, а саме зд ійснювати кредитування в іно земній валюті на підставі ба нківської ліцензії.

Посилання позивача на п. «в» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Мініс трів України «Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю» апеляційний го сподарський суд вважає безпі дставним, оскільки необхідні сть отримання індивідуально ї ліцензії на здійснення опе рацій з валютними цінностями застосовується у разі, якщо т ерміни і суми кредитів перев ищують встановлені законода вством межі, тоді як на сьогод ні такі терміни і суми кредит ів в іноземній валюті законо давцем не визначені.

Посилання позивача на п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Мініс трів України «Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю» апеляційний го сподарський суд вважає безпі дставним, оскільки індивідуа льні ліцензії видаються рези дентам і нерезидентам на зді йснення разової валютної опе рації на період, необхідний д ля здійснення такої операції , однак, зі змісту укладеного м іж сторонами договору про на дання траншу та графіку пове рнення кредитних коштів вбач ається, що виконання обов' я зку по поверненню кредитних коштів та сплати процентів н е є разовою валютною операці єю, платежі по спірному догов ору носять довгостроковий та періодичний характер.

Позивач в позовній заяві пр осив також визнати недійсним договір іпотеки № 0609-ІД, який п освідчений 13.03.2008 приватним нот аріусом Городоцького районн ого нотаріального округу Льв івської області ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 365 недійсним та зобов' язат и приватного нотаріуса Город оцького районного нотаріаль ного округу Львівської облас ті ОСОБА_1 виключити з реє стру заборон та заборон відч уження запис про іпотеку та з аборону відчуження нерухомо го майна, яке було передано в і потеку за договором іпотеки № 0609-ІД, що укладений між ТОВ «Д ністер-Агро» та ЗАТ «ПроКред ит Банк» 13.03.2008 в м. Львів, а саме н ежитлові приміщення, адмініс тративний корпус, виробничий корпус, котельня, компресорн а, гараж, прохідна, склад метал евий, що знаходяться за адрес ою: Львівська область, Городо цький район, м. Комарно, вул. Ше вська, 35, загальною площею 1 183, 3 к в. м. Однак, не наводить в обґру нтування у чому саме полягає недійсність зазначеного дог овору іпотеки, жодних підста в.

Відповідно до вимог ст. 1 Зак ону України «Про іпотеку» іп отекою є вид забезпечення ви конання зобов' язання нерух омим майном, що залишається у володінні і користуванні іп отекодавця, згідно з яким іпо текодержатель має право в ра зі невиконання боржником заб езпеченого іпотекою зобов' язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предм ета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього бор жника у порядку, встановлено му цим Законом.

Договором іпотеки передба чено перехід права власності на предмет іпотеки від іпоте кодавця до іншої особи у разі невиконання забезпеченого з обов' язання.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від ос новного зобов' язання і є ді йсною до припинення основног о зобов'язання або до закінче ння строку дії іпотечного до говору.

На підставі викладеного, ап еляційний господарський суд погоджується із висновком г осподарського суду першої ін станції про те, що недійсніст ь договору про надання транш у № 3.20824/0609 від 12.03.2008 не тягне за собо ю визнання недійсною рамково ї угоди № 0609 від 02.03.2007 на підставі якої укладений договір про н адання траншу № 3.20824/0609 від 12.03.2008, у зв' язку з чим відсутні підс тави для визнання договору і потеки № 0609-ІД від 13.03.2008 недійсни м.

З урахуванням наведених пр авових положень та встановле них обставин справи апеляцій ний господарський суд вважає , що доводи, викладені позивач ем в апеляційній скарзі, є нео бґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відпові дають вимогам закону.

За таких обставин, апеляцій ний господарський суд вважає , що судом першої інстанції по вно, всебічно і об' єктивно з ' ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідн ості до норм матеріального і процесуального права, тому а пеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Дністер-Агро» не підлягає задоволенню, а рішення Госпо дарського суду м. Києва від 10.1 1.2011 у справі № 26/243 не підлягає ск асуванню.

Відповідно до викладеного , керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляцій ний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю «Дністер-Агро» зал ишити без задоволення, рішен ня Господарського суду м. Киє ва від 10.11.2011 у справі № 26/243 - без зм ін.

2. Матеріали справи № 26/2 43 повернути до Господарськог о суду м. Києва.

Головуючий суддя Кошіль В.В.

Судді Моторний О.А.

Шапр ан В.В.