Постанова

від 17.09.2008 по справі 3/291-07-8415

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/291-07-8415

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 вересня 2008 р.                                                                                    № 3/291-07-8415  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Кравчука Г.А.,Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТОВ “Тернопільдерев” та Сільськогосподарського кооперативу “Маяк”  

на рішення господарського суду Одеської області від 13.11.2007 року

у справі№3/291-07-8415 господарського суду Одеської області

за позовомТОВ “Батлер”

доВАТ “Кварц”

провизнання права власності,

за участю представників сторін від:

позивача:не з'явились

відповідача:не з'явились

скаржників:Бочан І.П. –за довіреностями від 12.11.2007р. та 18.12.2007р.

Згідно розпорядження В.о. Голови судової палати Першикова Є.В. від 16.09.2008р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Кравчук Г.А., Шаргало В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.11.2007р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позов задоволено повністю; визнано дійсним договір купівлі-продажу від 11.01.2007р., укладений між ВАТ “Кварц” та ТОВ “БАТЛЕР”, про передачу у власність ТОВ “БАТЛЕР” приміщення господарського блоку загальною площею 153,6кв.м та частину будівлі-модулю, що складається з п'ятнадцяти блоків, загальною площею 843,2кв.м; визнано дійсним договір купівлі-продажу від 11.01.2007р., укладений між ВАТ "КВАРЦ" та ТОВ "БАТЛЕР", про передачу у власність ТОВ "БАТЛЕР" приміщення їдальні, загальною площею 362,7кв.м, що складається з технологічного корпусу їдальні, варочного цеху, кондитерського цеху, м'ясо-рибного цеху, кімнати відпочинку, кімнати для миття посуду, холодильних приміщень, щитової; визнано право власності ТОВ "БАТЛЕР" на приміщення господарського блоку загальною площею 153,6кв.м, розташованого на Будацькій косі біля селища міського типу Затока Білгород-Дністровського району Одеської області; визнано право власності ТОВ "БАТЛЕР" на частину приміщення бази відпочинку „Молодість”, яке розташоване на земельній ділянці площею      1,19га на Будацькій косі біля селища міського типу Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме на частину будівлі-модулю, що складається з п'ятнадцяти блоків, загальною площею 843,2кв.м; визнано право власності ТОВ "БАТЛЕР" на частину приміщення бази відпочинку „Молодість”, яке розташоване на Будацькій косі біля селища міського типу Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме, приміщення їдальні, загальною площею 362,7 кв.м, що складається з технологічного корпусу їдальні, варочного цеху, кондитерського цеху, м'ясо-рибного цеху, кімнати відпочинку, кімнати для миття посуду, холодильних приміщень, щитової; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу в сумі 118грн.

В касаційній скарзі ТОВ “Тернопільдерев” просить скасувати рішення місцевого господарського суду і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник, який не є стороною у справі, посилається на те, що прийняте рішення стосується його інтересів.

Сільськогосподарський кооператив “Маяк” в касаційній скарзі  також просить рішення місцевого господарського суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник, який не є стороною у справі, посилається на те, що прийняте рішення стосується його прав та обов'язків.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника скаржників, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Господарським судом першої інстанції установлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.01.2007 року між ВАТ "КВАРЦ" (продавець) та ТОВ "БАТЛЕР" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав у власність покупця об'єкт, приміщення їдальні, загальною площею 362,7кв.м, що складається з технологічного корпусу їдальні, варочного цеху, кондитерського цеху, м'ясо-рибного цеху, кімнати відпочинку, кімнати для миття посуду, холодильних приміщень, щитової, що розташований на території бази відпочинку „Молодість”, на земельній ділянці загальною площею 1,19га на Будацькій косі біля селища міського типу Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт  і сплатити за нього грошову суму у розмірі 2736грн., у тому числі ПДВ. Продавець, в свою чергу, зобов'язався передати покупцю об'єкт у власність за актом 11.01.2007р. та забезпечити нотаріальне посвідчення договору не пізніше 15.01.2007р.

11 січня 2007 року між ВАТ "КВАРЦ" (продавець) та ТОВ "БАТЛЕР" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав у власність Покупця об'єкт нерухомості, що розташований на території бази відпочинку „Молодість” на земельній ділянці загальною площею 1,19Га на Будацькій косі біля селища міського типу Затока Білгород-Дністровського району Одеської області та складається з наступних будівель: приміщення господарського блоку загальною площею 153,6кв.м, що складається з кімнати відпочинку, двох жилих кімнат балансовою вартістю 2750грн.; частини будівлі-модулю, що складається з п'ятнадцяти блоків, загальною площею 843,2кв.м., балансовою вартістю 2500грн., а покупець зобов'язався прийняти об'єкт  і сплатити за нього грошову суму у розмірі 6300грн., у тому числі ПДВ. Продавець, в свою чергу, зобов'язався передати покупцю об'єкт у власність за актом 11.01.2007р. та забезпечити нотаріальне посвідчення договору не пізніше 15.01.2007р.

Умови наведених договорів ТОВ "БАТЛЕР" виконані повністю, а саме, повністю сплачено грошову суму, передбачену Договорами від 11.01.2007р., та прийнято об'єкт нерухомості шляхом підписання з ВАТ "КВАРЦ" двосторонніх актів приймання-передачі від 11.01.2007р. Нотаріальне посвідчення вищенаведених договорів купівлі-продажу від 11.01.2007р. ВАТ "КВАРЦ" проведено не було з причин браку часу та відсутності можливості відрядити керівника підприємства або повноважного представника в дні,  визначені позивачем.

У зв'язку з тим, що відповідач фактично ухилявся від нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу від 11.01.2007р., ТОВ "БАТЛЕР" звернулось до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Розглянувши спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є добросовісним набувачем права власності у встановленому законом порядку на вищенаведене нерухоме майно, а тому позов було задоволено і визнано дійсними договори купівлі-продажу від 11.01.2007р., укладені між позивачем та відповідачем, та визнано за ТОВ “Батлер” право власності на спірні об'єкти нерухомості.

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не встановив, чи порушував та/чи оспорював право позивача на спірне майно відповідач, оскільки в процесі розгляду справи проти задоволення позову останній не заперечував.

Визнаючи спірні договори купівлі-продажу дійсними та визнаючи за позивачем право власності на спірні об'єкти нерухомості, місцевий господарський суд не перевірив, чи не порушує таке визнання права власності на вказані об'єкти права чи інтереси третіх осіб.

За змістом ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

ТОВ “Тернопільдерев” у касаційній скарзі та письмових поясненнях посилається на те, що рішення господарського суду було прийнято без залучення скаржника, чим порушено його права.

При цьому касатор вказує на те, що співвласниками усіх будівель та споруд  бази відпочинку “Молодість” ще з 80-х років є ТОВ “Тернопільдерев” та Сільськогосподарський кооператив “Маяк”.

На підтвердження викладених доводів ТОВ “Тернопільдерев” до касаційної скарги та письмових пояснень додало, зокрема, рішення господарського суду Тернопільської області від 06.09.2007р. у справі №3/211-3664; технічні паспорти на будинки бази відпочинку “Молодість”; витяг про реєстрацію права власності та будівлі та споруди бази відпочинку “Молодість”; договір на право тимчасового користування землею та ін.

На аналогічні обставини та докази посилається в касаційній скарзі та письмових поясненнях Сільськогосподарський кооператив “Маяк”, який також вважає, що рішення місцевого господарського суду у даній справі стосується його прав  і обов'язків, оскільки він є власником усіх будівель та споруд  бази відпочинку “Молодість”, на які право власності визнано за ТОВ “Батлер” відповідно до оскаржуваного рішення.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вказані в касаційних скаргах обставини мають бути перевірені місцевим господарським судом.

Вищевикладене не було взято судом до уваги і не вирішено питання щодо можливого порушення прав та законних інтересів ТОВ “Тернопільдерев” та Сільськогосподарського кооперативу “Маяк”.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

З огляду на зазначене постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа згідно з пунктом 3 ст.1119 ГПК України –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Господарському суду першої інстанції, врахувавши викладене та  встановивши обставини справи з дотриманням вимог ст.43 ГПК України, належить вирішити спір у відповідності з чинним законодавством.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.11.2007 року у справі №3/291-07-8415 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                   Д.Кривда

           Судді                                                                                       Г.Кравчук

   В.Шаргало