Рішення

від 07.10.2008 по справі 6119-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6119-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2008Справа №2-15/6119-2008

За позовом Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», (95000 м. Сімферополь, пр. Кірова/пр. Совнаркомовський,52/1; ідентифікаційний код 00153117)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз». (95001 м. Сімферополь, вул. Училищна, 42А; ідентифікаційний код 03348117)

Про стягнення 11034908,77 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Тітвський О.В., довіреність № 11/65 від 27.08.2007 р. у справі

Від відповідача – Ібрагімов А.Ш., довіреність № 2638 від 15.07.2008 р. у справі

Обставини справи: Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз»  про стягнення 11034908,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по повній оплаті  вартості отриманого природного газу відповідно до договору № 38 від 26.12.1996 р. на закупівлю та транспортування природного газу, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, також заявляє про пропущення позивачем строків для подачі позовної заяви.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

26.12.1996 р. між Державним виробничим підприємством по видобутку, сховищу і транспортуванню нафти та газу «Чорноморнафтогаз» (Постачальник) та ВАТ «Кримгаз» (Покупець) був укладений договір на закупівлю та транспортуванню природного газу № 38 (далі – Договір)(а.с.5-9).

Відповідно до Статуту ДАТ «Чорноморнафтогаз» у редакції 2007 р., ДАТ Чорноморнафтогаз» є правонаступником Державного виробничого підприємства по видобутку, сховищу і транспортуванню нафти та газу «Чорноморнафтогаз» (а.с.38-40).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Постачальник – газотранспортна організація поставляє у газові мережі Покупця – газозбутової організації природний газ для населення та комунально – побутових споживачів.

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання газу здійснюється рівномірно протягом місяця, у межах середньодобової норми, що розраховується  місячного ліміту.

Щомісяця, до третього числа місяця, наступного за звітним, Постачальник та Покупець складають двосторонній акт про кількість поданого – прийнятого газу через газо розпорядні станції Постачальника в газові мережі Покупця (п. 3.3. Договору).

Щомісячно, до п'ятого числа, наступного за звітним, Покупець зобов'язаний підтвердити Постачальнику об'єми газу, що пройшли через ГРС, двосторонніми актами про кількість поданого – прийнятого газу (п. 3.4 Договору).

Оплата вартості природного газу здійснюється Покупцем шляхом перерахування всій суми на розрахунковий рахунок Постачальника. Останній платіж по поставленому газу здійснюється о 10-го числа наступного місяця, відповідно до актів про місячні об'єми споживання газу (п. 7.1 Договору).

Розрахунки за природний газ виконуються у національній валюті по курсу доларів США на день зарахування коштів на рахунок Постачальника (п. 7.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору у період з січня 1997 р. по грудень 1997 р.  ДАК «Чорноморнафтогаз» здійснив транспортування природного газу для ВАТ «Кримгаз» на загальну суму 24272479,00 дол. США, що підтверджується двосторонніми реєстрами реалізації природного газу з січня 1997 р. по грудень 1997 р. (а.с.10-21).

Враховуючи те, що оплата за газ була здійснена відповідачем лише частково, ДАК «Чорноморнафтогаз» була спрямована на адресу ВАТ «Кримгаз» претензія від 01.06.1998 р. на суму 10550740,00 дол. США або 21697596,81 грн. (по курсу на 28.05.1998 р.) та 4881959,10 грн. пені.

Зазначена претензія була визнана відповідачем частково у сумі 19168968,05 грн., що підтверджується відповіддю на претензію від 14.07.1998 р.

Після чого за заявою ДАК «Чорноморнафтогаз» постановою ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя від 30.05.2002 р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання визнаної ВАТ “Кримгаз” претензії.

Сума заборгованості, яка була визнана відповідачем у відповіді на претензію, була сплачена ВАТ «Кримгаз» частково у розмірі 81340598,28 грн. Таким чином, загальна сума боргу ВАТ «Кримгаз» перед ДАК «Чорноморнафтогаз» складає 11034908,77 грн.

Постановою ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя від 12.10.2003 р. виконавче провадження з примусового виконання вищевказаної претензії було закінчено на підставі ст. 18-1 Закону України “Про виконавче провадження”.

Не погодившись зі вказаною постановою позивач звернувся за Центрального районного суду м. Сімферополя зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця  ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя, за результатом розгляду якої ухвалою від 25.12.2003 р. в задоволенні скарги ДАК «Чорноморнафтогаз» було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2004 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2006 р., вищевказана ухвала Центрального районного суду м. Сімферополя від 25.12.2003 р. була скасована, а скарга передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після цього, постановою Центрального районного суду м. Сімферополя скарга ДАК «Чорноморнафтогаз» на дії державного виконавця ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя Якубова Я. А. була задоволена частково, постанова ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя від 12.10.2003 р. скасована.

Постановою Центрального ВДВС Сімферопольського ГУЮ від 17.09.2007 р. виконавче провадження по примусовому виконанню претензії на суму 19168968,05 грн. поновлено.

Постановою Центрального ВДВС Сімферопольського ГУЮ виконавче провадження по примусовому виконанню претензії закінчено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української СРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

У той же час, ч. 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з п. 18 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції Закону України від 18.11.2003 р. №1255-ІУ) до документів, що підлягали виконанню Державною виконавчою службою були віднесені визнані у встановленому порядку претензії. Також зобов'язання органів ДВС приймати до виконання визнану претензію було передбачено ст. 8 Господарського процесуального кодексу України.

Законом України від 15 березня 2006 року №3541-ІУ “Про внесення змін до Закону україни “Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень”, який набрав чинності з 14.04.2006 р., з переліку виконавчих документів, передбачених ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” була виключена визнана претензія.

Однак, враховуючи те, що виконавче провадження з примусового виконання визнаної ВАТ «Кримгаз» претензії було закрито ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя в 2003 році, тобто до виключення визнаної претензії з переліку виконавчих документів, позивач і звернувся до суду зі скаргою на дії ВДВС, оскільки вважав прийняту постанову про закриття виконавчого провадження такою, що не відповідає вимогам законодавства України.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що судовий процес по оскарженню дій державного виконавця ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя відбувався з грудня 2003 року по липень 2007 року, а також враховуючи встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає причини пропуску позивачем позовної давності поважними, а тому порушене право ДАК «Чорноморнафтагаз» підлягає захисту.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав суду доказів, які спростовують позовні вимоги та звільняють його від цивільної відповідальності.

Суд не приймає посилання відповідача на той факт, що ДАТ «Чорноморнафтогаз» звернулось до ВДВС Центрального РУЮ м. Сімферополя з проханням примусового стягнути заборгованість лише через 4 роки, після визнання боргу ВАТ «Кримгаз», пропустив при цьому строк, передбачений ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості, якій не стосується правомірності прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання визнаної претензії.

Посилання відповідача на ст. 8 Арбітражного процесуального кодексу України (у редакції 1998 р.), відповідно до якої якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, заявник претензії по закінченні 20 днів після одержання відповіді має право пред'явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми, судом  також до уваги не приймається, оскільки вказаним пунктом статті передбачено лише право сторони звернутися до установи банку, а не обов'язок.

Крім того, позивач скористався правом на захист своїх інтересів в іншому порядку, який був встановлений законом, а саме: шляхом пред'явлення претензії до виконання та оспорювання в суді відмови від виконання визнаної претензії.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до умов ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 08.10.2008 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз», (95001 м. Сімферополь, вул. Училищна, 42А; ідентифікаційний код 03348117) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», (95000 м. Сімферополь, пр. Кірова/пр. Совнаркомовський,52/1; ідентифікаційний код 00153117; п/р 26007301320204, Київське ЦВ Промінвестбанк, МФО 324430) 11034908,77 грн. заборгованості, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.