Постанова

від 29.09.2011 по справі 2а-0870/6417/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 вересня 2011 року   12:48                                    Справа №  2а-0870/6417/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря Богомаз Г.А. та представників:

позивача:                     ОСОБА_1, довіреність від 08.08.2011 б/н;

відповідача:                     ОСОБА_2, довіреність від 13.09.2011 №2715/10/10-19;

ОСОБА_3, довіреність від 28.09.2011 №2940/10/10-19,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Племптахокомбінат “Запорізький”

до   Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про   скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Племптахокомбінат “Запорізький” (далі – позивач, ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький”) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі –відповідач, Токмацька ОДПІ Запорізької області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212302-2012 від 29.07.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 73 873,50 грн.

Ухвалою суду від 11 серпня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/6417/11, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 08 вересня 2011 року.

Ухвалою суду від 08 вересня 2011 року провадження у справі зупинялося за клопотанням позивача для надання додаткових доказів до 29 вересня 2011 року.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав адміністративний позов у повному обсязі, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212302-2012 від 29.07.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 73 873,50грн., а саме: за основним платежем - 59 098,50 грн., за штрафними санкціями – 14 774,63 грн. Обґрунтовує свої вимоги тим, що договірні відносини позивача з ТОВ “Агротрейд” мають товарний характер та направлені на настання реальних наслідків. Позивачем надавалися відповідачу при перевірці всі бухгалтерські та інші документи, що підтверджують факт придбання товарів позивачем у ТОВ “Агротрейд”. Вказує, що висновки податкового органу про те, що сплата до державного бюджету України сум податкового кредиту є обов'язковою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, є необґрунтованими, оскільки єдиною підставою для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ є відсутність податкової накладної. Зазначає, що позивачем, у подальшому, придбаний у ТОВ “Агротрейд” товар був переданий ТОВ “Нівіль-трейд” на підставі договору на переробку давальницької сировини №658-/7.10/№193/1 від 30.08.2010р. для отримання комбікорму для годування птиці. Отже, відображення у бухгалтерському обліку використання товару по ланцюгу подальших операцій у господарській діяльності позивача підтверджує, на думку позивача, наявність товару. Щодо нікчемності правочинів позивач вказує, що порушення податкового законодавства іншими платниками податків не спричиняє наслідком відповідальність для інших підприємств, у тому числі позивача, оскільки вони не підпадають під об'єкт або під базу оподаткування відносин між позивачем та ТОВ “Агротрейд”. Також зазначає про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а саме: прийняття відповідачем оспорюваного рішення без урахування заперечень позивача; відповідачем при нарахуванні штрафних санкцій застосовано норма Податкового кодексу України, хоча у період, який перевірявся (вересень-жовтень 2010 року), цей кодекс ще не набрав чинності.

Представник відповідача у судових засіданнях проти доводів адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, а саме: вважає, що позивачем отримано податкові накладні від ТОВ “Агротрейд” без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії позивача призвели до втрат дохідної частини державного бюджету України. Діяльність позивача, як зазначає відповідач, була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди від ТОВ “Агротрейд”, яке не виконувало своїх податкових зобов'язань. Сума податкового зобов'язання з ПДВ ТОВ “Агротрейд” у взаємовідносинах з позивачем у розмірі 59098,50 грн. не задекларована. Також вказує, що заперечення позивача від 27.07.2011 року до акту перевірки були залишені без розгляду, оскільки були надані після закінчення строку для їх надання. Щодо застосування норм Податкового кодексу України звертає увагу на те, що відповідно до “Перехідних положень” Податкового кодексу України у разі встановлення порушень, вчинених у період до 01.01.2011 року, за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення по яких прийняті після 01.01.2011 року, застосовуються штрафні санкції, передбачені главою ІІ розділу ІІ Кодексу. У зв'язку з наведеним відповідач вважає, що позивач не мав права на отримання податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 59098,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

29 липня 2011 року Токмацькою ОДПІ Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212302-2012, яким у зв'язку з порушенням ст. 4 п. 4.1, ст. 7 п. 7.3 п.п. 7.3.1, п. 7.2 п.п. 7.2.3, п. 7.4 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.7 п.п. 7.7.1 Закону України “Про податок на додану вартість” ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73 873,13 грн., з них за основним платежем - 59098,50 грн., за штрафними санкціями – 14774,63 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта “Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький” (код ЄДРПОУ 35622694) за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року з питання дотримання податкового законодавства за вересень-жовтень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ “Агротрейд” (код ЄДРПОУ 31572734), складеного 18 липня 2011 року за №369/23/35622694 співробітниками Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Акт перевірки).

Як свідчить зміст Акта перевірки, у ході опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2010 року, первинних бухгалтерських документів (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні, банківські документи про оплату отриманої продукції, товарно-транспортні накладні) встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат.

У ході перевірки повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року встановлено його завищення всього у сумі 59 098,50 грн.

Відповідно до результатів перевірки Західно-Донбаської ОДПІ по ТОВ “Агротрейд” з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року при взаємовідносинах з ПП “Ніко-Ойл” (код ЄДРПОУ 36568993) встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що є підставою для визнання правочину між вказаними підприємствами нікчемним. Крім того, згідно акту невиїзної документальної перевірки ПП “Ніко-Ойл” від 26.04.2011 року №953/23-3/36568993 встановлено, що у ПП “Ніко-Ойл” відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, відсутність за юридичною адресою вказує на неможливість здійснення господарської діяльності. Отже, правочин між ТОВ “Агротрейд” та ПП “Ніко-Ойл” суперечить моральним засадам суспільства і є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Також встановлено відсутність у ТОВ “Агротрейд” основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності, встановлено відсутність факту одержання товарів від контрагентів-постачальників.

Аналізом податкової звітності з ПДВ, поданої ТОВ “Агротрейд” протягом вересня 2009 року встановлено, що придбаний ним товар у ПП “Ніко-Ойл” був у подальшому реалізований ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький”.

Відповідно до акту перевірки, оскільки оформлення договору між ТОВ «Агротрейд» та ПП «Ніко-Ойл» є таким, що суперечить нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, тобто поставка товару від ПП «Ніко-Ойл» не мала місця у господарській діяльності ТОВ «Агротрейд» у період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, то звідси не має місця і подальша реалізація цього товару підприємствам-покупцям у цьому ж звітному періоді. Враховуючи порушення ТОВ “Агротрейд” ст.ст. 228, 203, п. 1 ст. 215 ЦК України, згідно тексту Акта перевірки, відповідач, посилаючись на норми Цивільного та Бюджетного кодексів України та Законів України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і “Про податок на додану вартість” встановив нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ “Агротрейд” та неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі такого нікчемного правочину.

За таких підстав в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту 4.1 статті 4 та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість  за вересень - жовтень 2010 року на суму 59098,50 грн., у тому числі за вересень 2010 року – 54144,45 грн. та жовтень 2010 року – 4954,05 грн.

Суд не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький” та ТОВ “Агротрейд” укладено договори поставки №1686-ЗАП/21.09 від 15.09.2010р., №1723-ЗАП/7.10 від 06.10.2010р., №1732-ЗАП/11.10 від 08.10.2010р., відповідно до яких Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар – пшениця фуражна врожаю 2010 року, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар.

На виконання вказаних договорів ТОВ “Агротрейд” передало у власність позивачу  у вересні-жовтні 2010 року товар відповідно до умов зазначених договорів. Поставку вказаних товарів та їх використання у господарський діяльності позивача підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення. Вказані первинні документи досліджувалися відповідачем та відображені в Акті перевірки.

За даними договорами протягом вересня-жовтня 2010 року позивачу ТОВ “Агротрейд” було поставлено товару на загальну суму 926 841,00грн., в тому числі ПДВ 154473,50 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договорів місце поставки товару – Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, 302. Також згідно з п. 2.4 Договорів ТОВ “Нівіль-Трейд” надає продавцю послуги по доробці якості товару. Даний факт також підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2010р. № 52 та від 31.10.2010р. №69, відповідно до яких на замовлення позивача ТОВ «Нівіль-Трейд» як виконавцем були здійснені роботи по виготовленню комбікорму, а також відомостями по товарах на складах, звітами по складовим комбікорму за звітний період (вересень-жовтень 2010 року).

Наявність у ТОВ “Нівіль-Трейд” виробничих потужностей для здійснення робіт по виготовленню комбікорму підтверджується договором купівлі-продажу від 16.09.2009  року, відповідно до якого підприємство придбало у ТОВ “Бригантина” нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, 302, до складу якого увійшли: адміністративний корпус, виробничий цех з котельною та компресорною, контрольно-пропускний пункт, ангар, вбиральня, трансформаторна.

Також судом при дослідженні матеріалів справи, встановлено, що позивач є підприємством, основними видами діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, розведення птиці, виробництво м'яса свійської птиці та кролів, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту тощо.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит — це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ “Племптахокомбінат “Запорізький” до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Судом встановлено, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по жовтень 2010 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ “Агротрейд”, та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товару.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України “Про податок на додану вартість” передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум  податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ “Агротрейд” був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку робіт; в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Щодо питання нікчемності правочинів позивача з ТОВ “Агротрейд” суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо.

Суб'єкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

Таким чином, суд встановив, що господарські операції ТОВ “Агротрейд” з позивачем здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.  

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарських операцій оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спір.

Відтак, відповідачем в ході судового розгляду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростував вимоги позивача.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про неправомірне збільшення відповідачем позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59098,50 грн.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі пунктів 123.1 та 123.2 ст. 123 Податкового  кодексу України у розмірі 14774,63 грн. є також протиправним.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Токмацької об'єднаної ДПІ у Запорізькій області від 29 липня 2011 року №0000212302-2012 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Племптахокомбінат “Запорізький” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                       ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Племптахокомбінат “Запорізький” задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області від 29 липня 2011 року №0000212302-2012.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Племптахокомбінат “Запорізький” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                Ю.П.Бойченко