Постанова

від 27.12.2011 по справі 2а-8509/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 27 грудня 2011 року           11:47           № 2а-8509/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання  Олійник Ю.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна компанія"

до

 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про

 визнання протиправними та скасування  податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н,  від 31.10.11, ;

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 6729/9/10-214,  від 01.11.11,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська чайна компанія", (далі-позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, (далі-відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2010 р. № 007882303/1 та № 008682303/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем на підставі необгрунтованих висновків, що спростовуються наданими суду доказами, були прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції.

Представник відповідача проти позову заперечила, зазначила, що прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими відповідно до норм податкового законодавства, за порушення позивачем вимог податкового законодавства, встановлених за результатами перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло на час існування спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська чайна компанія»(код ЄДРПОУ 32855123) зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві 02.02.2004 р., взято на податковий облік  в органах державної податкової служби з 12.02.2004 р., і є платником податку  на додану вартість з 25.02.2006 р.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»(код ЄДРПОУ 35139358) за період 01.07.2007 р. по 01.07.2010 р.

За результатами перевірки складено Акт про результати  виїзної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»(код ЄДРПОУ 35139358) за період 01.07.2007 р. по 01.07.2010 р. від 30.09.2010 р. № 3642/23-03/32855123, згідно з висновками якого, податковим органом були виявлені порушення позивачем вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та завищення податкового кредиту позивача з ПДВ по постачальнику ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА» за березень 2008 р. у сумі ПДВ 392 593 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість.

На підставі зазначеного Акту перевірки та вказаних у ньому порушень, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 26.10.2010 р. прийнято  податкове повідомлення-рішення  № 007882303/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 392 593 грн. за основним платежем та 196 297 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), на загальну суму –588 890 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, у рішенні якої від 24.11.2010 р. № 8640/10/25-026 зазначено, що при проведенні перевірки через технічну помилку було не враховано уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість за квітень 2008 р. у зв"язку із виправленням самостійно виявлених помилок та уточнюючі розшифровки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів № 228185 від 27.05.2009 р., згідно яких позивач задекларував податковий кредит по постачальнику  ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»на суму 1959405 грн., в тому числі ПДВ 391881 грн., що, з урахуванням порушень визначених у вказаному акті перевірки, призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2008 р. на суму 391881 грн., в силу чого, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва збільшено позивачу на 391881 грн. податкове зобов"язання з податку на додану вартість та на 195240,5 грн. суму штрафної санкції та у задоволенні первинної скарги позивача відмовлено.

26.11.2010 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007882303/1, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 392 593 грн. за основним платежем та 196 297 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), на загальну суму –588 890 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0008682303/0, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 391881 грн. за основним платежем та 195941 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), на загальну суму –587822 грн.  

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства грунтуються на висновку про нікчемність угод останнього з ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА». Так, відповідач посилається на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2008 р. у справі № 1-1142/08, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Зокрема, із змісту вказаного вироку суду вбачається, що ОСОБА_3 вчинив дії по реєстрації ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА», отриманню печатки та відкриттю рахунків у банківських установах, залучивши ОСОБА_4, як засновника та директора підприємства, який не був обізнаний про злочинну діяльність ОСОБА_3

На підставі вказаного вироку суду, відповідачем зроблено висновок про укладення позивачем угод з ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»та перерахування коштів останньому без мети настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. З пояснень представника відповідача вбачається, що угоди між позивачем та ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА» були безтоварними і не мали не меті реальну поставку товарів, тому є нікчемними, у зв'язку з чим позивач не набув права віднести до податкового кредиту суми податку на додану вартість, врахованого в ціні товарів, поставлених позивачу від ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА».

Судом встановлено, що між позивачем (як покупцем) та ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»(як продавцем) 02.01.2008 р. було укладено договір поставки товару (чаю, чайних аксесуарів та кави).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА» було виписано позивачу податкові накладні № 030317 від 03.03.2008 р., на загальну суму 536404,51 грн, в т.ч. ПДВ 89400,61 грн.,  № 030318 від 03.03.2008 р., на загальну суму 1372263,22 грн., в т. ч. ПДВ на суму 228710,57 грн., № 030319 від 03.03.2008 р. на загальну суму 203723,99 грн., в т.ч. ПДВ на суму 33954,17 грн., № 030320 від 03.03.2008 р. на загальну суму 233250,62 грн., в т.ч. ПДВ 38875,10 грн.,  № 040117 від 01.04.2008 р. на загальну суму 242307,17 грн., в т.ч. ПДВ на суму 40384,53 грн.,  № 040118 від 01.04.2008 р. на загальну суму 148935,62 грн., в тому числі ПДВ на суму 24822,80 грн., № 040119 від 01.04.2008 р. на загальну суму  110728,35 грн., в т.ч. ПДВ на суму 185121,49 грн.,  № 040120 від 01.04.2008 р. на загальну суму 841721,69 грн., в т. ч. ПДВ на суму 140286,96 грн.,  № 040121 від 01.04.2008 р. на загальну суму 7593 грн.. в т.ч. ПДВ на суму 1265,50 грн., а позивачем було здійснено оплату за отримані товари.

Судом також було витребувано та досліджено матеріали реєстраційної справи ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА», з яких вбачається, що ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»(код ЄДРПОУ 35139358) було належним чином зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, всі дії щодо реєстрації вказаного підприємства здійснювались ОСОБА_4, а постановою Господарського суду м. Києва від 11.02.2009 р. у справі № 49/38-б, ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»(код ЄДРПОУ 35139358) було визнано банкрутом.

Суд звертає увагу, що  в мотивувальній частині зазначеного вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2008 р. у справі № 1-1142/08, відсутні  встановлені факти, які мають преюдиційне значення для прийняття рішення у справі.  Шевченківським районним судом м. Києва не надано оцінки діяльності ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА», як фіктивної, у вироку також відсутній ідентифікацій номер ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА», що унеможливлює ідентифікацію вказаного контрагента позивача і юридичної особи, вказаної у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2008 р. у справі № 1-1142/08.

В судовому засіданні представник позивача зазначив,  що на момент здійснення правовідносин із ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА», позивач та зазначений контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА» не були визнані в судовому порядку недійсними, правовідносини відбувалися на підставі угод, які ніким не оспорені та не визнані судом недійсними.

Як вбачається з пояснень позивача, отримані від ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»товари зберігалися до моменту реалізації наступним контрагентам на складському приміщенні, орендованому у ВАТ «Електроприладпостач»згідно з договором оренди нежилого приміщення № 17/07 від 23.08.2006 р. Факт подальшої реалізації третім особам отриманих від ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА»товарів і, як наслідок, їх використання у господарській діяльності, позивач підтвердив належним чином оформленими первинними документами та доказами оплати контрагентами позивача отриманих товарів.

Згідно з дослідженими судом наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за травень-вересень 2008 року, всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА» та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не висловлював.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Податковим законодавством передбачено, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Право платника податку (покупця) на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбання товарів (робіт, послуг), кореспондується з обов'язком платника податку (продавця) утримати та перерахувати до бюджету відповідні суми податку.

Пп. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Законом України у пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, встановлено, що до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Судом встановлено на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що основними видами діяльності позивача є, зокрема,  виробництво чаю та кави, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

          Ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -   підприємців   (далі - ЄДР) - автоматизована  система  збирання, накопичення, захисту, обліку та надання  інформації про юридичних осіб та  фізичних осіб –підприємців.

          Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”відомості про  юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з  відповідних реєстраційних  карток  та  відомостей,  що надаються  юридичними особами  державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

          Згідно із ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які  підлягають внесенню  до  ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються  достовірними і  можуть бути  використані в  спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР)

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що контрагент позивача був зареєстрований Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.06.2007 р., взятий на податковий облік у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (свідоцтво платника ПДВ № 100053523 від 17.07.2007 р.) і, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА» було анульовано 22.04.2009 р.

Таким чином, суд констатує, що на час здійснення вище вказаних господарських операцій з позивачем,  ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказане підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість,  мало право складати та надавати податкові накладні  своїм контрагентам в підтвердження поставки товару та їх права на податковий кредит.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивач діяв без належної обачності і, що йому мало бути відомо про порушення, що допускались у господарській діяльності  ТОВ «СВІТ-БІЗНЕС-СИСТЕМА», оскільки представником відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження обізнаності позивача про можливі порушення посадовими особами вказаного контрагента вимог податкового законодавства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі “БУЛВЕС”АД проти Болгарії”(заява № 3991/03), Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

          Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.  На думку Верховного Суду України, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність  та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на     відшкодування  ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого  відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.     

Приймаючи до уваги викладене, а також,  що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій,  а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені постачальником,  суд приходить до висновку,  що доводи  відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у зв"язку із порушеннями, вчиненими контрагентом позивача, є необгрунтованими.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не надано суду належних доказів  в обгрунтування правомірності прийнятих  податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна компанія"  задовольнити повністю.

          2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 26.11.2010 р. № 0007882303/1 та № 0008682303/0.

          3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна компанія"  (ідентифікаційний код 32855123) за рахунок Державного бюджету України.          

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ч ст. 254 КАС України та   може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 27.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 16.01.2012 р.

          Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко