КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2012 № 19/79
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Скрипк а І.М.
суддів: Остапенка О.М .
Іваненко Я.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_ 2 - дов. № 01/230-446 від 21.10.2011р.
ОСОБА_3 - дов. № 01/042-48 7 від 12.12.2011р.
від відповідача: ОСОБА_1 - дов. № 1 від 04.01.2012р.
розглянувши апеляційну ск аргу
Відкритого акціонерного т овариства «Страхова компані я «Нова»
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 21.09.2011р.
у справі № 19/79 (суддя Шаптала Є.Ю.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальніс тю «Страхова компанія «Альфа -Гарант» (позивач)
до Відкритого акціоне рного товариства «Страхова к омпанія «Нова» (відповідач)
про стягнення 15 125,23 грн.
В судовому засіданні 02.02.2012р. в ідповідно до ст. ст. 85, 99 Господа рського процесуального коде ксу України оголошено вступн у та резолютивну частину пос танови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського с уду міста Києва від 21.09.2011р. позо в Товариства з додатковою ві дповідальністю «Страхова ко мпанія «Альфа-Гарант» задово лено повністю.
Стягнуто з Відкритого акці онерного товариства «Страхо ва компанія «Нова» на корист ь Товариства з додатковою ві дповідальністю «Страхова ко мпанія «Альфа-Гарант» 15 125,23 грн . суми боргу, 151,25 грн. - державно го мита та 236,00 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.
Не погоджуючись із даним рі шенням місцевого господарсь кого суду, відповідач зверну вся до Київського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить скасувати рішення Господ арського суду м. Києва від 21.09.2011 р. у справі № 19/79 повністю та при йняти нове, яким відмовити в з адоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що оскаржуване ріш ення прийнято з неповним з' ясуванням та недоведеністю о бставин, що мають значення дл я справи, які місцевий господ арський суд визнав встановле ними, невідповідностю виснов ків, викладених у рішенні суд у, обставинам справи, оскільк и, на думку апелянта, місцевий господарський суд при прийн ятті оскаржуваного рішення н е звернув увагу на те, що позив ачем не були надані відповід ачу всі необхідні документи, зазначені в пунктах 3.2.3, 3.2.3.2 Дого вору перестрахування, а тому у відповідача не виник обов' язок щодо виплати позивачу ч астини страхового відшкодув ання, що відповідає його част ці (обсягу) відповідальності за конкретним договором пер естрахування. У зв' язку з чи м, апелянт вважає, що відсутні і правові підстави для сплат и 3% річних та інфляційних збит ків за несвоєчасне виконання своїх зобов' язань за Догов ором перестрахування.
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 31.10.2011р. прийнято апеляційну с каргу відповідача до провадж ення та призначено до розгля ду на 29.11.2011р.
В судових засіданнях апеля ційної інстанції у відповідн ості до ст. 77 ГПК України 29.11.2011р. о голошувались перерва до 20.12.2011р ., 24.01.2012р., строк розгляду справи п родовжувався за клопотанням представника позивача.
У відповідності до ст. 81-1 ГПК України за заявою представн ика позивача здійснювалась ф іксація судового процесу з д опомогою звукозаписувально го технічного засобу.
29.11.2011р. представника відповід ача були подані доповнення д о апеляційної скарги з копіє ю заяви про зарахування зуст річних позовних вимог (вих. № 1 705/1/3-10 від 14.07.2010р.), 23.01.2012р. письмові поя снення по справі.
20.12.2011р. представником позивач а подано відзив на апеляційн у скаргу з копією угоди про пр оведення заліку взаємних одн орідних вимог від 07.10.2011р., 01.02.2012р. п одано детальний розрахунок з аборгованості відповідача з а рахунком бордеро-збитків № 24 з урахуванням договірної пені, індексу інфляції та 3% рі чних, та письмові пояснення п о справі в додаток до відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні апеля ційної інстанції 02.02.2012р. предст авник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, п росив оскаржуване рішення ск асувати та прийняти нове, яки м в задоволенні позову відмо вити повністю.
В судовому засіданні апеля ційної інстанції 02.02.2012р. предст авник позивача заперечував п роти доводів відповідача, ви кладених в апеляційній скарз і, просив залишити її без задо волення, а оскаржуване рішен ня без змін.
Колегія суддів, обговоривш и доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення предст авників сторін, дослідивши м атеріали справи, перевіривши правильність застосування г осподарським судом при прийн ятті оскарженого рішення нор м матеріального та процесуал ьного права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задов олення, а рішення - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2005р. між позивачем (пе рестрахувальник) та ВАТ СК “Н ОВА” (перестраховик) було укл адено Договір № 91-017/06-03 облігато рного пропорційного перестр ахування наземних транспорт них засобів на засаді ексцед енту сум (а.с. 13-26).
Відповідно до п. 1.2 Договору п редметом договору перестрах ування є облігаторне (обов' язкове) пропорційне перестра хування Перестраховиком на з асаді ексцеденту сум частини відповідальності Перестрах увальника, прийнятої ним за Д оговорами добровільного стр ахування наземних транспорт них засобів (КАСКО транспорт них засобів) на умовах «Прави л страхування наземного тран спорту (крім залізничного) № 06 » та Змін та доповнень до Прав ил страхування (додаток 5 до ць ого Договору).
Пунктом 1.3 Договору перестр ахування встановлено, що дія договору розповсюджується н а всі Договори добровільного страхування засобів наземно го транспорту (КАСКО транспо ртних засобів), які укладені п ерестрахувальником зі страх увальниками (юридичними та ф ізичними особами).
Відповідно до п. 2.14 Договору перестрахування відповідал ьність Перестраховика за кож ним договором добровільного страхування наземних трансп ортних засобів, який підпада є під дію цього договору, почи нається та закінчується одно часно з відповідальністю Пер естрахувальника.
Згідно з п.п. 3.2.1, 3.4.1 Договору пе рестрахування позивач зобов ' язувався передати, а відпо відач - прийняти від позива ча в перестрахування частину відповідальності за договор ами добровільного страхуван ня наземних транспортних зас обів, які підпадають під дію ц ього Договору.
Згідно з умовами п. 3.2.2 Догово ру перестрахування позивач о дин раз на місяць, не пізніше 1 5 числа місяця, наступного за з вітним, надає відповідачу Ра хунок-бордеро премій та Раху нок- бордеро збитків. Один р аз в квартал, не пізніше 15 числ а місяця, наступного за звітн им карталом, надає Перестрах овику Бордеро заявлених, але не сплачених збитків. Під зві тним кварталом розуміється к алендарні квартали 2006р.
Рахунки-бордеро та Бордеро заявлених, але не сплачених з битків оформляються та надаю ться Перестраховику в письмо вому вигляді в двох примірни ках.
Один з двох примірниках Рах унку-бордеро премій, Рахунку -бордеро збитків Бордеро зая влених, але не сплачених збит ків, після їх підписання та ск ріплення печаткою, повертаєт ься Перестрахувальнику прот ягом 3-х робочих днів. Рахунку- бордеро та Бордеро, після їх п ідписання є невід' ємними ча стинами договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору п ерестрахування відшкодуван ня відповідачем своєї частки збитків позивачу здійснюєть ся шляхом оплати складеного позивачем Рахунку - бордеро збитків (за умови надання пер естрахувальником документі в, передбачених в п. 3.2.3 цього До говору), в якій включаються вс і збитки, що врегульовані поз ивачем за звітний період (міс яць) і в яких відповідач, згідн о з умовами цього Договору, зо бов' язаний прийняти участь .
Так, між сторонами було підп исано та скріплено печатками Рахунок-Бордеро збитків № 24 в ід 27.12.2005р. (за грудень 2007р.) (а.с. 36) до Договору № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахува ння наземних транспортних за собів на засаді ексцеденту с ум.
З Рахунку-Бордеро збитків № 24 вбачається, що частка ВАТ СК “НОВА” за договором доброві льного страхування № 06/01-008-00459, ст рахувальник ОСОБА_4 склал а 940,57 грн.; за договором страхув ання № 06/05-133-23600, страхувальник О СОБА_5 - 5 927,54 грн.; за договоро м страхування № 06-R/05-133-29480 страхув альник ОСОБА_6 - 1 148,39 грн., за договором страхування № 06-Z/02-007- 00205, страхувальник ТОВ “Триден та Агро” - 2 378,65 грн.
Відповідно до п. 3.4.3 Договору перестрахування ВАТ СК “НОВ А” зобов' язано протягом 10 ро бочих днів з дня отримання ві д Перестрахувальника рахунк у- бордеро збитків та пакеті в документів на виплату стра хових відшкодувань (перелік зазначений в п. 3.2.3) сплатити Пе рестрахувальнику свою частк у у сумі страхового відшкоду вання, зазначеному в такому р ахунку-бордеро збитків.
Відповідачем, в порушення в имог Договору перестрахуван ня, сплата частки у сумах стра хового відшкодування згідно з рахунком- бордеро збитків № 24 за грудень 2007р. не проведена .
Листом № 09/1926 від 12.05.2009р. позивач ем направлено відповідачу ли ст з вимогою здійснити випла ту частки у сумах страхового відшкодування згідно з раху нком- бордеро збитків № 24 за г рудень 2007 року в сумі 47 754,13 грн., як ий отримано відповідачем 18.05.200 9 року (а.с. 35). Однак відповіді на даний лист відповідачем не н адано.
Пунктом 3.3.3 Договору перестр ахування передбачено право в ідповідача вимагати від пози вача надати копії документів , зазначених в п. 3.2.3.3 цього Догов ору, що стосуються окремого с трахового випадку.
Проте, позивачем не отриман о від відповідача жодних зау важень щодо наданих ним копі й документів, ні вимог про їх н адання.
Пунктом 3.3.6.6 Договору перест рахування визначено, що ріше ння про відмову у виплаті стр ахового відшкодування прийм ається Перестраховиком не пі зніше останнього дня, визнач еного п.п. 3.4.3, 3.4.4 для виплати стра хового відшкодування і повід омляє Перестрахувальнику в п исьмовій формі з мотивованим обґрунтуванням причин відмо ви, яке може бути оскаржено у п орядку, встановленому законо давством України.
Листом № 03/694 від 31.03.2011р. (а.с. 37) поз ивачем складено лист-вимогу про сплату суми заборгованос ті по рахунку-бордеро збиткі в № 24 та пені, однак відповідач ем вимогу проігноровано, час тку у сумах страхового відшк одування не сплачено.
Станом на 01.06.2009р. сума заборго ваності відповідача складає 10 395,15 грн.
Відповідно до абзацу 2 пункт у 1 статті 193 Господарського ко дексу України до виконання г осподарських договорів заст осовуються відповідні полож ення Цивільного кодексу Укра їни з урахуванням особливост ей, передбачених цим кодексо м.
Згідно зі ст. 173 Господарсько го кодексу України один суб' єкт господарського зобов' я зання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб' є кта, а інший суб' єкт має прав о вимагати від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.
Частиною першою статті 193 Го сподарського кодексу Україн и встановлено, що суб' єкти г осподарювання та інші учасни ки господарських відносин по винні виконувати господарсь кі зобов' язання належним чи ном відповідно до закону, інш их правових актів, договору, а за відсутності конкретних в имог щодо виконання зобов' я зання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно с тавляться.
Відповідно до частини сьом ої зазначеної статті не допу скаються одностороння відмо ва від виконання зобов' язан ь, крім випадків, передбачени х законом, а також відмова від виконання або відстрочка ви конання з мотиву, що зобов' я зання другої сторони за інши м договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 987 Цивільного ко дексу України за договором п ерестрахування страховик, як ий уклав договір страхування , страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик викон аної частини своїх обов' язк ів перед страхувальником.
Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни “Про страхування” стра хування - це вид цивільно-пр авових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страх ових випадків), визначених до говором страхування або чинн им законодавством, за рахуно к грошових фондів, що формуют ься шляхом сплати фізичними особами та юридичними особам и страхових платежів (страхо вих внесків, страхових премі й) та доходів від розміщення к оштів цих фондів.
Статтею 12 Закону України “П ро страхування” передбачено , що перестрахування - страх ування одним страховиком (це дентом, перестрахувальником ) на визначених договором умо вах ризику виконання частини своїх обов' язків перед стр ахувальником у іншого страхо вика (перестраховика) резиде нта або нерезидента, який має статус страховика або перес траховика, згідно з законода вством країни, в якій він заре єстрований.
Пунктом 3 частини першої ста тті 988 Цивільного кодексу Укра їни встановлено, що відповід ач як страховик за договором перестрахування зобов' яза ний у разі настання страхово го випадку здійснити страхов у виплату в строк, встановлен ий договором.
Відповідно до пункту 3 статт і 20 Закону України “Про страху вання” страховик (за договор ом перестрахування) зобов' я заний при настанні страховог о випадку здійснити страхову виплату або виплату страхов ого відшкодування у передбач ений договором строк. Страхо вик несе майнову відповідаль ність за несвоєчасне здійсне ння страхової виплати (страх ового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неуст ойки (штрафу, пені), розмір яко ї визначається умовами догов ору страхування або законом.
Статтею 629 Цивільного кодек су України передбачено, що до говір є обов'язковим для вико нання сторонами.
Відповідно до статті 525 Циві льного кодексу України, одно стороння відмова від зобов' язання або одностороння змін а його умов не допускається, я кщо інше не встановлено дого вором або законом.
Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов ' язання має виконуватись на лежним чином відповідно до у мов договору та вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.
Якщо у зобов' язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, по рушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ненале жне виконання).
Відповідач порушив взяті н а себе зобов' язання за дого вором перестрахування щодо с плати частин страхового відш кодування по вищезазначеним пунктам рахунку-бордеро зби тків № 24.
У відповідності до ст. 611ЦК Ук раїни у разі порушення зобов 'язання настають правові нас лідки, встановлені договором або законом.
Посилання відповідача на т е, що його зобов' язання по До говору перестрахування пере д позивачем на підставі раху нку-бордеро збитків № 24 за гру день 2007р. припинились зарахув анням зустрічних однорідних вимог не заслуговують на ува гу, виходячи з наступного.
Відповідно до частини перш ої статті 101 ГПК України апеля ційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додатков і докази приймаються апеляці йним судом, якщо заявник обгр унтував неможливість їх пода ння суду першої інстанції з п ричин, що не залежали від ньог о.
Відповідно до п. 9 Постанови пленуму Вищого господарсько го суду України від 17.05.2011р. № 7 «Пр о деякі питання практики зас тосування розділу ХІІ Господ арського процесуального код ексу України» у вирішенні пи тань щодо прийняття додатков их доказів суд апеляційної і нстанції повинен повно і все бічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням кон кретних обставин справи і об 'єктивно оцінити поважність цих причин.
Матеріали справи не містят ь обґрунтувань того, чому зая ва про зарахування зустрічни х вимог вих. № 1705/1/3-10 від 14.07.2010р. не по давалась в суді першої інста нції, а була надана відповіда чем лише під час розгляду йог о апеляційної скарги в суді а пеляційної інстанції.
Отже, колегія суддів не вбач ає підстав для прийняття дод аткових доказів, а саме зазна ченої вище заяви про зарахув ання зустрічних вимог вих. № 17 05/1/3-10 від 14.07.2010р.
Крім того, колегія суддів за значає, що матеріали справи н е містять належних і допусти мих доказів (в розумінні ст. 34 Г ПК України) надіслання відпо відачем та отримання позивач ем зазначеної заяви, оскільк и за вих. № 1705/0/3-10 від 13.07.2010р. позивач ем отримано лист- регресну в имогу на суму 13 182,68 грн., яка була зареєстрована за вх. № 12/2521 (а.с. 16 7).
Отже, з урахуванням викладе ного вище, з відповідача на ко ристь позивача підлягає стяг ненню заборгованість по п.п. 1- 4 рахунку-бордеро збитків № 24 з а грудень 2007р. в сумі 10 395,15 грн.
Що стосується заявлених по зивачем вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, колегія суддів з азначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК Ук раїни неустойкою (штрафом, пе нею) є грошова сума або інше ма йно, які боржник повинен пере дати кредиторові у разі пору шення боржником зобов' язан ня. Пенею є неустойка, що обчис люється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грош ового зобов' язання за кожен день прострочення виконання .
Згідно з п. 11.3 Договору перес трахування сторони несуть ві дповідальність одна перед од ною за несвоєчасне виконання передбачених цим Договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 % від суми пла тежу, що прострочений, але не б ільше подвійної облікової ст авки НБУ, за кожен день затрим ки. Пеня сплачується за письм овою вимогою Сторони, яка пов инна була своєчасно одержати платіж. Розмір пені не може пе ревищувати 50% від суми несплач еного або невчасно сплаченог о платежу.
Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (ст. 612 ЦК України).
18.05.2009р. відповідачем отримано лист позивача з вимогою спла ти частки у сумах страхового відшкодування згідно із рах унком-бордеро збитків № 24 за г рудень 2007р. Станом на 01.06.2009р. відп овідач, в порушення строку, за значеного в п.п. 4.2, 3.4.3 Договору п ерестрахування, заборговані сть не сплатив.
Сума неустойки, відповідно до п. 11.3 Договору перестрахува ння розрахована позивачем з 02.06.2009р. і склала: 10 395,15 грн. (сума заб оргованості)*0,1% (неустойка пер едбачена умовами договору)*182 (кількість днів прострочки) = 1 891,92 грн.
Відповідно до пункту 1 части ни 2 статті 258 ЦК України, позовн а давність в один рік застосо вується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу , пені).
Частиною третьою, четверто ю статті 267 ЦК України передба чено, що позовна давність зас тосовується судом лише за за явою сторони у спорі, зроблен ою до винесення ним рішення. С плив позовної давності, про з астосування якої заявлено ст ороною у спорі, є підставою дл я відмови у позові.
З матеріалів справи та пояс нень представника відповіда ча вбачається, що під час розг ляду справи в суді першої інс танції відповідачем не заявл ялось про застосування наслі дків спливу позовної давност і щодо вимог про стягнення пе ні, а тому місцевий господарс ький суд дійшов вірного висн овку про задоволення позовни х вимог в цій частині.
Згідно зі ст. 625 ЦК України бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов' язанн я, на вимогу кредитора повине н сплатити суму боргу з ураху ванням встановленого індекс у інфляції та відсотків річн их за весь час прострочення.
Враховуючи наявність прос трочення сплати з боку відпо відача, вимоги позивача про с тягнення інфляційних витрат в сумі 2 172,59 грн. за період з черв ня 2009р. по червень 2010р. та 3% річних в сумі 665,57 грн., нарахованих на с уму заборгованості 10 395,15 грн. за період з 02.06.2009р. по 20.07.2011р., визнают ься апеляційним господарськ им судом обґрунтованими та т акими, що підлягають задовол енню.
Посилання відповідача на т е, що позивачем пропущено стр ок для звернення з вимогами п ро стягнення заборгованості у зв' язку із спливом строку позовної давності, місцевим господарським судом вірно б ули не прийняті до уваги з огл яду на наступне.
Виходячи із змісту договор у перестрахування, він за сво єю правовою природою є також договором страхування, оскі льки страховик страхує в інш ого страховика ризик виконан ня частини своїх обов' язків перед страхувальником.
Пунктом 5 частини першої ст. 268 ЦК України передбачено, що п озовна давність не поширюєть ся на вимогу страхувальника (застрахованої особи) для стр аховика про здійснення страх ової виплати (страхового від шкодування).
Оскільки за спірним догово ром перестрахування позивач є застрахованою особою і ним заявлена вимога до відповід ача, який є страховиком, то на вимоги позивача про стягненн я заборгованості зі сплати ч астки страхового відшкодува ння збитків не поширюється п озовна давність, передбачена ст. 257 ЦК України.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарс ького процесуального кодекс у України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на пі дставі яких господарський су д у визначеному законом поря дку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору.
Кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи відповідача, виклад ені в апеляційній скарзі, спр остовуються доказами, наявни ми в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 104 Господар ського процесуального кодек су України підставами для ск асування або зміни рішення м ісцевого господарського суд у є:
1) неповне з' ясування обставин, що мають значення д ля справи;
2) недоведеність обста вин, що мають значення для спр ави, які місцевий господарсь кий суд визнав встановленими ;
3) невідповідність вис новків, викладених у рішенні місцевого господарського су ду, обставинам справи;
4) порушення або неправ ильне застосування норм мате ріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господ арського процесуального код ексу України апеляційний гос подарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення місцев ого господарського суду у по вному обсязі.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупн ості, колегія суддів дійшла в исновку про те, що рішення Гос подарського суду м. Києва від 21.09.2011р. у справі № 19/79 прийняте із вірним застосуванням норм м атеріального та процесуальн ого права, є законним і обґрун тованим, а тому апеляційна ск арга Відкритого акціонерног о товариства «Страхова компа нія «Нова» з підстав, викладе них у ній, задоволенню не підл ягає.
Враховуючи викладене, керу ючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК Украї ни, Київський апеляційний го сподарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Ві дкритого акціонерного товар иства «Страхова компанія «Но ва» залишити без задоволення .
2. Рішення Господарськ ого суду м. Києва від 21.09.2011р. у спр аві № 19/79 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 19/79 повернути до Господарського суду м. Києва.
4. Постанова набирає за конної сили з моменту її прий няття і може бути оскаржена д о Вищого господарського суду України протягом двадцяти д нів з дня її прийняття.
Повний текст постанови під писано 07.02.2012р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Остапенко О.М.
Іван енко Я.Л.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2012 |
Оприлюднено | 27.02.2012 |
Номер документу | 21606396 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні