Постанова

від 13.02.2012 по справі 25/109

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/109

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.12                                                                                           Справа  № 25/109

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                 Якімець Г.Г.,

суддів:                                       Зварич О.В.,

                                                  Юрченка Я.О.,

при секретарі   Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –Оліярник Р.І.

від відповідача (скаржник) –Холявка І.Я.

від третіх осіб –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, вих.№7/13/12/6-01ю від 05.01.2012 року

на рішення  господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року, суддя Пазичев В.М.

по справі №25/109

за позовом Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м.Львів

третя особа-1 Управління Служби безпеки України у Львівській області, м.Львів

третя особа-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ар Деко», м.Львів

про визнання недійсною постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №1/3л від 16.04.2009 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року по справі №25/109 позов Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволено частково. Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №1/3л від 16.04.2009 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в частині накладення штрафу в розмірі 249 694 грн. визнано недійсною. В частині накладення штрафу в розмірі 33 681 грн. вказану постанову про накладення штрафу залишено без змін. Стягнено з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області  на користь Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради – 5108,32 грн. –витрат за проведення будівельно-технічних експертиз, 74,91 грн. - державного мита та 103,99 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», Положення «Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», Положення «Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області», ст.1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2008 року та квітень 2009 року, якою зменшено вартість виконаних робіт та витрат за виконання ремонтно-реставраційних робіт, а також на те, що роботи, які передбачені у довідці форми КБ-3 за листопад 2008 року не були виконані та, що фактично виконано робіт без належного дозволу Інспекції ДАБК на суму 67362 грн., прийшов до висновку про неправомірність накладення на позивача штрафу на суму 249694 грн. та визнання недійною оскаржуваної постанови в цій частині. Поряд з цим, з урахуванням ст.ст.45,46,47-1,49 ГПК, Декрету КМУ «Про державне мито», судові витрати судом покладено на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Інспекція державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року по справі №25/109, яким судові витрати покласти на позивача. Зокрема, скаржник посилається на положення ст.49 ГПК України, якою передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору та зазначає, що оскаржуваним рішенням встановлено, що Інспекцією ДАБК у Львівській області 16.04.2009 року правомірно винесено постанову про накладення на позивача штрафу у зв'язку з порушенням ним вимог ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій». Отже, апелянт звертає увагу суду на те, що оскаржувана постанова винесена саме у зв'язку з неправильними діями позивача, а уточнююча довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2009 року оформлена вже після винесення вказаної постанови.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року прийнято зазначену вище апеляційну скаргу Інспекції ДАБК у Львівській області, призначено справу до розгляду на 13.02.2012 року та за клопотанням скаржника (відповідача)  відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі №25/109.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апелянта заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на безпідставність доводів апелянта.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що явка представників третіх осіб не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09.04.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку щодо проведення ремонтно-реставраційних робіт в Музеї народної архітектури та побуту на вул. Чернеча гора, 1 в м. Львові, за наслідками якої прийнято акт, в якому зазначено, що будівельні роботи проводились без дозволу інспекції ДАБК у Львівській області, що є порушенням ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій».

09.04.2009 року винесено припис №1/14-л, в якому зазначено про результати перевірки, порушення та запропоновано будівельні роботи припинити і в подальшому розпочати після отримання дозволу інспекції ДАБК у Львівській області.

Крім того, 09.04.2009 року Інспекцією ДАБК складено протокол про правопорушення у сфері містобудування.

16.04.2009 року заступник начальника інспекції ДАБК у Львівській області, розглянувши справу про правопорушення у сфері містобудування, враховуючи допущене позивачем порушення ст.29 Закону України «Про планування та забудову територій», а саме проведення будівельних робіт по влаштуванню фундаменту сцени об'єкту «Співоче поле»без дозволу інспекції ДАБК у Львівській області та погодження проектної документації,  на підставі акту перевірки від 09.04.2009 року, довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за 2008 рік, припис №1/14-л від 09.04.2009 року, прийняв постанову №1/3л, якою вирішено накласти на Управління культури і туризму Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штраф у розмірі - 283375 грн., що підлягає сплаті до державного бюджету Личаківського району м.Львова.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»(в редакції, чинній на момент виконання будівельних робіт та прийняття оспорюваної постанови) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»(чинного на момент виконання будівельних робіт та прийняття оспорюваної постанови, втратив чинність згідно із Законом України  від 17 лютого 2011 року N 3038-VI), дозвіл на виконання будівельних робіт –це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

У статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»передбачено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Згідно із п.1.1 Положення “Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року N 273, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 р. за N 945/5166 (яке було чинне на момент спірних правовідносин, наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.01.2010 року N 13), дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації.

Відповідно до п.п.5 п.5. та п.п.9 п.5 Положення “Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області”, інспекція ДАБК у Львівській області має право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання та вправі видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства.

Положеннями п.3 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 р. N 244, встановлено, що вартість виконаних з порушеннями робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюється Мінрегіонбудом.

Пунктом 5 вказаного положення передбачено, що протягом трьох днів після оформлення протоколу, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення, розрахунок розміру штрафу тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, враховуючи твердження відповідача про те, що на об'єкті, який перевірявся Інспекцією виконано будівельні роботи на суму 566751 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, для надання можливості підтвердження відповідачем його позиції,  призначив судову будівельно-технічну експертизу (ухвала від 04.08.2009 року, арк. справи 113 т.І).

Відповідно до висновку  будівельно-технічної експертизи №2673, складеного Львівським НДІ судових експертиз - 26.04.2011 року, вартість фактично виконаних будівельних робіт без дозволу відповідача, що слугувало до нарахування штрафних санкцій, на момент їх виконання могла становити 29 573,00 грн.

Вартість експертизи становить 3450 грн. та оплачена попередньо стороною у справі (позивачем).

Проте, судом не взято до уваги вказаний висновок, з огляду на те, що експерту не було надано для дослідження довідку форми КБ-3 за вересень 2008 року.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2011 року по даній справі, за клопотанням позивача, призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу. У висновку №2702 Львівського НДІ  судових експертиз від 30.09.2011 року додаткової будівельно-технічної експертизи (арк. справи 29 –30 т.ІІІ) зазначено, що вартість виконаних робіт на об'єкті “Співоче поле” на момент їх виконання могла становити 37 661,00 грн., а фактично виконані роботи не підпадають під перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозволу.

Вартість додаткової експертизи становить 2344 грн. та оплачена попередньо стороною у справі (позивачем).

Однак, господарським судом також не взято до уваги зазначений висновок експертизи, з огляду на те, що експертом не враховано ряд проведених робіт в зв'язку з тим, що експерту не були представлені акти на приховані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи,  Управлінням культури і туризму Львівської міської ради (замовник) та ТзОВ «Ар Деко»(генпідрядник) підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 239 550 грн. (арк. справи 101 т.ІІ).

Крім того, вказаними сторонами підписано акт виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на суму 7 801,00 грн. та акт №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції на суму 231749 грн. (арк. справи 102—105, т.ІІ).

Всього підписано акти на суму 239 550,00 грн., яка оплачена Управлінням культури і туризму Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, що підтверджується платіжним дорученням №383 від 11.09.2008 року.

Як встановлено судом, відповідач прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 283 375 грн., враховуючи довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2008 року, беручи до уваги таку як останню довідку  на об'єкті будівництва «Співоче поле», проте,  як встановлено судом в подальшому, Управлінням культури і туризму Львівської міської ради (замовник) та ТзОВ «Ар Деко»(генпідрядник) підписано довідку  про вартість виконаних робіт форми КБ - 3 за квітень 2009 року (арк. справи 159 т.ІІ), згідно якої, замовником зменшено вартість виконаних робіт та витрат за виконання ремонтно-реставраційних робіт на суму 499 389 грн., оскільки, роботи, які передбачені у довідці форми КБ- 3 за листопад 2008 року фактично не були виконані.

Остання оплата за виконані роботи на зазначеному об'єкті проведена 26.12.2008 року, згідно акту виконаних робіт за жовтень 2008 року на суму 59 561,00 грн., що підтверджується рахунком про оплату № 18/11-08 від 18.11.2008 р. та платіжним дорученням від 26.12.2008 р. № 741.

З огляду на наведене, відповідачем правомірно встановлено, що виконання за замовленням позивача будівельних робіт на об'єкті „Співоче поле" в Музеї народної архітектури і побуту по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові проводилось без належного дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області, в зв'язку з чим Інспекцією прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №1/3л від 16.04.2009 року, виходячи з довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 239550 грн., яка включає в себе 231749 грн. –вартості проектно-вишукувальних робіт та 7801 грн. –будівельних робіт, проте, відповідач не вправі був визначати розмір накладеного штрафу з суми вартості проектно-вишукувальних робіт на загальну суму 231 749,00 грн.

Судом відзначено, що вартість виконаних робіт слід зменшити на суму 499 389,00 грн., тобто, на вартість робіт, які фактично не були виконані ТзОВ «Ар Деко»та які не оплачені підряднику позивачем, що підтверджується довідкою, що скерована на адресу КРУ у Львівській області (лист від 01.06.2010 року № 2603-357).

З огляду на те, що на об'єкті „Співоче поле" в Музеї народної архітектури і побуту по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові було фактично виконано без належного дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області будівельні роботи на загальну суму 67 362,00 грн. (7801,00 грн. + 59 561 грн.), на позивача слід було накласти штраф  50% вартості фактично виконаних таких робіт, що становить - 33 681,00 грн., а відтак оскаржувана постанова №1/3л від 16.04.2009 року є правомірною в частині накладення відповідачем на позивача штрафу в розмірі - 33 681,00 грн., а в частині накладення штрафу на суму 249 694,00 грн. оскаржувану постанову слід визнати недійсною.

Відповідач (скаржник) рішення господарського суду щодо визнання недійсною частково постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №1/3л від 16.04.2009 року не оскаржує, а вважає лише неправомірним стягнення з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області судових витрат, вказуючи при цьому на те, що судом встановлено наявність порушення зі сторони позивача, а саме виконання будівельних робіт за відсутності відповідного дозволу.

Відповідно до ст.44 ГПК України (в редакції чинній на момент подання позову) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно ст. 45 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Згідно ст. 47-1 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент подання позову), розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсною постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №1/3л від 16.04.2009 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області –27.04.2009 року, при цьому, ним у відповідності до ст.57 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви до суду), до позовної заяви додано документи, які підтверджують  сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі (квитанція від 24.04.2009 року про сплату 85 грн. – державного мита) та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (квитанція від 24.04.2009 року про сплату 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

У ст.49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №1/3л від 16.04.2009 року визнана недійсною в частині накладення штрафу в розмірі 249 694 грн., а щодо накладення частини штрафу в сумі –33 681 грн. залишена без змін, та, що при поданні позову позивачем сплачено 85 грн. –державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення, проводячи розрахунок судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 74,91 грн. –сплаченого державного мита та 103,99 грн. –сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість судової будівельно-технічної експертизи, яку призначено господарським судом ухвалою від 04.08.2009 року становить -  3450 грн., а вартість додаткової судової будівельно-технічної експертизи, яка призначена ухвалою господарського суду від 10.06.2011 року становить - 2344 грн. Вказані кошти за проведення експертиз, а саме –5794 грн., попередньо, тобто до проведення вказаних експертиз сплачені позивачем, що не заперечується відповідачем.

З огляду на наведене, враховуючи часткове скасування оскаржуваної постанови Інспекції ДАБК у Львівській області та відповідно часткове задоволення позову, з урахуванням ст.49 ГПК України, судом обґрунтовано стягнено з відповідача на користь позивача 5108,32 грн. - витрат на проведення будівельно-технічних експертиз.

З огляду на наведене, процесуальні вимоги щодо стягнення судових витрат були враховані судом першої інстанції, та у відповідності до ст. 49 ГПК України, при прийнятті рішення, покладені на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про часткове скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Поряд з цим, Львівський апеляційний господарський суд, враховуючи клопотання скаржника (відповідача) ухвалою від 25.01.2012 року відстрочив сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі №25/109.

У відповідності до п.п.4) п.2 ч.2 ст.4  Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Підпунктом 2) пункту 2 ч.2 ст.4  Закону України «Про судовий збір»визначено, що ставка судового збору при поданні до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Слід зазначити, що у листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1625/2011 відзначено, що вказана ставка судового збору підлягає застосуванню незалежно від того, коли –до набрання Законом чинності чи після цього –подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області апеляційну скаргу на рішення суду по справі №25/109 направлено до господарського суду 10.01.2012 року та отримано судом 12.01.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У ст.13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено - встановити на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 грн.

Згідно із ст.9 Закону України «Про судовий збір»судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи наведене вище, з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року, слід стягнути 536,50 грн. –судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року по справі №25/109 залишити без змін, а апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області без задоволення.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (м.Львів, вул.Генерала Чупринки,71, код ЄДРПОУ 35563550)  в доход державного бюджету - 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                  Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                          Зварич О.В.

Юрченко Я.О.