Рішення

від 23.09.2008 по справі 15/78пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/78пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.08                                                                                 Справа № 15/78пн.

за позовом

Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат Втормет»,  м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу «Втормет», м. Луганськ

про визнання права власності та витребування майна

Колегія у складі суддів:

Пономаренко Є.Ю.- головуючий,

Мінська Т.М., Яресько Б.В.

За участю представників:

від заявника -  Біловольченко Л.О., прокурор, посвідчення № 271 від 16.05.07;

від позивача -  Івоніна Г.О., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 18-01-01213 від 27.05.08;

від відповідача –Федюкова В.О., юрисконсульт по довіреності від 29.05.2008р.;

від 3-ої особи - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: прокурором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат Втормет» пред'явлено позовні вимоги:

-          визнати право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області на будівлю клубу, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. А.Ліньова, 81А;

-          витребувати у відповідача державне майно - будівлю клубу, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. А.Ліньова, 81А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за доводами прокурора спірний об'єкт соціального призначення не був переданий у власність організації орендарів в процесі приватизації, а переданий лише на баланс орендного підприємства «Втормет», правонаступником якого на даний час є третя особа у справі - Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу «Втормет». Тому, прокурор робить висновок, що ЛО АТЗТ «Втормет»незаконно здійснило відчуження спірного майна за договором від 22.02.2008р. на користь відповідача –ТОВ «Луганський комбінат Втормет».

Виходячи з факту укладення договору купівлі-продажу від 22.02.2008р. прокурор пред'явив вендикаційну вимогу та вимогу про визнання права власності саме до набувача за даним договором - ТОВ «Луганський комбінат Втормет».

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відзивом на позовну заяву від 10.06.2008р. та доповненням до нього від 05.09.2008р. відповідач зазначив, що на даний час ним не сплачена у повному обсязі ціна продажу спірного майна за договором від 22.02.2008р. з третьою особою, акт приймання-передачі майна не підписано та не здійснено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу.

Третя особа у справі - Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу «Втормет»відзивом на позовну заяву від 10.06.2008р. вважає позовні вимоги необґрунтованими. При цьому, у даному відзиві зазначається про те, що саме ЛО АТЗТ «Втормет»являється власником спірної будівлі клубу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.

Згідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 19.05.1994р. №635 створено інвентаризаційну комісію та комісію по оцінці вартості майна Луганського обласного орендного підприємства «Втормет».

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 29.06.1994р. №857 було ухвалено рішення про приватизацію державного майна Луганського обласного орендного підприємства «Втормет».

Наказом позивача від 27.06.1994р. №820 затверджено акт оцінки вартості орендованого майна, яке підлягало приватизації організацією орендарів орендного підприємства «Втормет».

Згідно п. 17.2 розділу 17 акту оцінки, що визначає розмір виключення вартості майна, вказана вартість майна для якого встановлені пільги у розмірі 117218 тис. крб. - балансової та 81338 тис. крб. –залишкової вартості.

30 червня 1994 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та організацією орендарів Луганського обласного орендного підприємства «Втормет»укладено договір купівлі-продажу державного майна.

15 вересня 1994 року між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.

Згідно даного акту приймання-передачі організації орендарів передано державне майно цілісного майнового комплексу вартістю 11074119 тис. крб., та крім того, на баланс підприємства передано, зокрема –безоплатно об'єкти соціально-побутового призначення балансовою вартістю 117218 тис. крб. (81338 тис. крб. –залишкової вартості).

Зазначена вартість (117218 тис. крб. - балансова / 81338 тис. крб. - залишкова) складається з об'єктів соціально-культурної сфери, придбаних за рахунок фонду економічного стимулювання орендного підприємства «Втормет»(а.с. 19).

До складу цих об'єктів входить спірна будівля клубу.

Фонд економічного стимулювання, за рахунок якого придбано спірне майно є фондом аналогічним фонду соціального розвитку підприємства, про що надано пояснення від 23.09.2008р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області.

Після підписання акту приймання-передачі органом приватизації – позивачем у справі організації орендарів Луганського обласного орендного підприємства «Втормет»видано свідоцтво про право власності від 15.09.1994р. №106-09.

Третя особа у справі - Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу «Втормет»є правонаступником Луганського обласного орендного підприємства «Втормет»(п. 1.1 Статуту).

Постановою Господарського суду Луганської області від 20.07.2006р. по справі № 20/34б Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу «Втормет»визнано банкрутом.

За результатами прилюдних торгів з продажу майна банкрута, проведених 21.02.2008р., між Луганським обласним акціонерним товариством закритого типу «Втормет», як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет», як покупцем 22.02.2008р. складено та підписано договір купівлі-продажу майна №1.

Об'єктом продажу за вказаним договором є спірна будівля клубу за адресою: м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 81а.

Даний договір укладено в простій письмовій формі, нотаріально не засвідчений та не здійснена його державна реєстрація в єдиному державному реєстрі правочинів.

Згідно п. 3.1. договору продавець зобов'язаний передати майно покупцю протягом 30 днів з моменту надходження всієї суми продажу на рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.2. договору передача майна здійснюється на підставі акту приймання-передачі, який підписується сторонами.

До цього часу повна ціна продажу покупцем не сплачена, спірне майно за актом приймання-передачі  від третьої особи до відповідача не передано.

У відзиві третьої особи - Луганського обласного акціонерного товариства закритого типу «Втормет»від 10.06.2008р. (а.с.63) вказано, що власником спірної будівлі клубу являється (тобто є на даний час) Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу «Втормет», яке отримало його в процесі приватизації.

Виходячи з відзиву на позовну заяву від 10.06.2008р. та доповнення до нього від 05.09.2008р. відповідач на даний час не вважає себе власником спірного майна.

Так, на даний час особою, що заперечує право власності держави в особі органу приватизації, є третя особа у справі - Луганське обласне акціонерне товариство закритого типу «Втормет», яка до цього часу володіє спірним майном. Відповідач не набув право власності на спірне майно, не володіє і не користується ним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

По-перше: позов подано до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет», яке не є належним відповідачем у даній справі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької  діяльності  (далі  - підприємства  та   організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав і охоронюваних  законом  інтересів. Згідно ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Наданими до справи матеріалами не підтверджується факт переходу до відповідача у справі права власності на спірне майно з наступних підстав.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає  нотаріальному  посвідченню  або державній реєстрації, є укладеним з  моменту  його  нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з  моменту державної реєстрації.

Також, в ч. 1 ст. 210 ЦК України встановлено, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Вказані норми є імперативними.

У даному випадку, договір купівлі-продажу між третьою особою та відповідачем складений в простій письмові формі, не був посвідчений нотаріально та не здійснена його державна реєстрація як правочину.

Момент, з яким закон пов'язує набуття права власності за договором регламентовано статтею 334 Цивільного кодексу України.

Нормою ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України в імперативному порядку визначено, що якщо  договір  про  відчуження  майна  підлягає  державній реєстрації,  право  власності  у  набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Доказів вчинення державної реєстрації правочину - договору купівлі-продажу від 22.02.2008 р. №1 між третьою особою та відповідачем, суду не надано.

Законодавство не передбачає іншого моменту набуття права власності за договором, який підлягає державній реєстрації, а ніж момент такої реєстрації.

Крім того, згідно п. 3.1. договору продавець зобов'язаний передати майно покупцю протягом 30 днів з моменту надходження всієї суми продажу на рахунок продавця. Відповідно до п. 3.2. договору передача майна здійснюється на підставі акту приймання-передачі, який підписується сторонами.

До цього часу повна ціна продажу покупцем не сплачена, спірне майно за актом приймання-передачі  від третьої особи до відповідача не передано.

Таким чином, відповідач у справі –ТОВ «Луганський комбінат «Втормет»на даний час не є власником і не вважає себе власником спірного майна, не володіє і не користується ним.

Отже, ТОВ «Луганський комбінат «Втормет»не може відповідати за поданим прокурором позовом.

Акти перевірок стану утримання, збереження та використання майна, яке не увійшло до статутного фонду АТЗТ «Втормет»від 31.07.2007р. та від 03.07.2008р. теж не підтверджують факт використання спірної будівлі клубу відповідачем. Навпаки згідно актів перевірок вказується, що будівля клубу на даний час не використовується. Висновок про необхідність пред'явлення позову до ТОВ «Луганський комбінат «Втормет»зроблено прокурором виходячи з укладення договору купівлі-продажу від 22.02.2008 р. №1. Проте, такий висновок є помилковим виходячи з вищенаведених підстав.

Тому, враховуючи що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет»є неналежним відповідачем по справі, у задоволенні позову до такого відповідача слід відмовити.

Крім того, є помилковим висновок про те, що спірна будівля клубу є на даний час державною власністю з наступних підстав.

Наказом органу приватизації –позивача у справі від 27.06.1994р. №820 затверджено акт оцінки вартості орендованого майна, яке підлягало приватизації організацією орендарів орендного підприємства «Втормет».

Згідно п. 17.2 розділу 17 акту оцінки, затвердженого Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 27.06.1994р. №820, виключена з вартості майна, яку повинен сплатити покупець в процесі приватизації, вартість майна для якого встановлені пільги у розмірі 117218 тис. крб. - балансової та 81338 тис. крб. –залишкової вартості.

Зазначена вартість (117218 тис. крб. / 81338 тис. крб.) складається з об'єктів соціально-культурної сфери, придбаних за рахунок фонду економічного стимулювання орендного підприємства «Втормет». До складу цих об'єктів входить спірна будівля клубу.

Згідно даного акту приймання-передачі від 15 вересня 1994 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області організації орендарів передано державне майно цілісного майнового комплексу вартістю 11074119 тис. крб., та крім того, на баланс підприємства передано, зокрема –безоплатно об'єкти соціально-побутового призначення балансовою вартістю 117218 тис. крб. (81338 тис. крб. –залишкової вартості).

Так, позивачем в процесі приватизації державного майна орендного підприємства «Втормет»безоплатно передано об'єкти соціально-побутового призначення, в тому числі спірна будівля клубу.

Така безоплатна передача майна соціально-культурного призначення здійснена органом приватизації на підставі ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Дана стаття знаходиться у Розділі IV «Соціальні питання приватизації». Сама стаття називається  «Безоплатна передача державного майна».

Згідно ч. 2 зазначеної статті, в редакції Закону станом на час приватизації державного майна орендного підприємства «Втормет», товариству покупців, створеному працівниками  підприємства згідно з  статтею  8  цього  Закону,  яке  стало  власником  свого підприємства в результаті викупу  підприємства,  купівлі  його  на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій,  за його згодою відповідний державний  орган  приватизації  безоплатно передає  об'єкти  соціально-побутового  призначення,  створені  за рахунок коштів фонду  соціального  розвитку  (аналогічних  фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було  придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на  викуп  державного  майна  орендними підприємствами.

Фонд економічного стимулювання, за рахунок якого придбано спірне майно є фондом аналогічним фонду соціального розвитку підприємства, про що надано пояснення від 23.09.2008р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області.

Також, згідно п. 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України  від 08.09.93 № 717., вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, та вартість майна, для якого встановлено пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення).

Згідно з ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР, який діяв у період приватизації державного майна орендного підприємства «Втормет», право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Спірне майно було передано набувачу за актом приймання-передачі від 15.09.1994р.

Згідно ст. 21 Закону України «Про власність» (який діяв станом на час приватизації орендного підприємства «Втормет») право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Одним із принципів приватизації закріплених в ст. 2 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції на час приватизації державного майна орендного підприємства «Втормет»), є принцип надання пільг на придбання державного майна членами  трудових колективів підприємств, що приватизуються.

Лише згідно нової редакції Закону України «Про приватизацію державного майна», прийнятій Законом України N89/97-ВР від 19.02.97 зазначено, що майно соціально-побутового  призначення передається без права продажу. Тобто, лише з 1997р. законодавством встановлено застереження, з яких можна зробити висновок, що таке майно передається у володіння та користування без права продажу, що виключає набуття права власності.

Так, згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції Закону від 19.02.97, за  рішенням державного органу  приватизації  об'єкти соціально-побутового призначення в разі відмови трудових колективів  підприємств,  що приватизуються,  від приватизації цих об'єктів можуть передаватися місцевим   радам згідно  з законодавством.  У  разі  неможливості утримання за рахунок коштів місцевого бюджету об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства,  що  приватизується,  зазначені об'єкти  можуть безоплатно передаватися господарському товариству, створеному працівниками підприємства відповідно до статті 8  цього Закону, до складу  якого  ввійшло  не  менш  як  50  відсотків працівників підприємства,  за умови їх цільового  використання  та належного утримання і без права продажу.

Проте, даний Закон не має зворотної сили у часі. Тому, норма ст. 24 зазначеного Закону, в редакції прийнятій через три роки після передачі спірної будівлі, не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Таким чином, на виконання ч. 2 ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного майна»15.09.1994 р. відбувся безоплатний перехід спірного об'єкту у власність Луганського обласного орендного підприємства «Втормет»без сплати його ціни в порядку пільгової приватизації.

Такої ж правової позиції при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних із застосуванням ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного майна», дотримуються Вищий господарський суд України (постанови від 22.05.2007р. у справі №16/3480, від 06.12.2006р. у справі №18/23, від 26.09.2006р. у справі №22/334-45/193, від 20.09.2006р. у справі №66/8-05/11, та ін.) та Верховний Суд України (постанови від 24.10.2004р. у справі №2-8/1157.1-03, від 24.10.2006р. у справі №Н30/10).

На підставі вищевикладеного суду дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат Втормет», за участю як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Луганського обласного акціонерного товариства закритого типу «Втормет», про: визнання права власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області на будівлю клубу, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 81А та витребування у відповідача державного майна - будівлі клубу, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. А.Ліньова, 81А, відмовити повністю.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 29.09.2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Судді

Є.Ю. Пономаренко

Т.М. Мінська

Б.В. Яресько