Постанова

від 30.10.2006 по справі 4/1419-26/254

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/1419-26/254

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

30.10.06                                                                                           Справа  № 4/1419-26/254

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Духа Я.В.    

                                                                                                            Кордюк Г.Т.

розглянувши апеляційну скаргу СП ТзОВ “Камаз-сервіс” без номера від 11.08.2006 р.

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2006 р.

у справі № 4/1419-26/254

за позовом ТзОВ “Синдикат”, м.Дубляни Жовківського р-ну Львівської обл.

до СП ТзОВ “Камаз-сервіс”, м.Львів

про розірвання договору підряду та стягнення 194 791, 57 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Цебенко О.В. (представник, довіреність без номера від 31.07.2006 р. в матеріалах справи, а.с.67);

від відповідача –Лев Р.О. (представник, довіреність без номера від 14.08.2006 р. в матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна з сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 27.10.2006 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2006 р. у справі № 4/1419-26/254 (суддя Деркач Ю.Б.) накладено арешт на все майно, що належить відповідачу - СП ТзОВ “Камаз-сервіс”. Ухвала суду мотивована тим, зокрема, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором підряду № 30 від 25.06.2004 р. є значною; відповідачем грубо порушуються умови даного договору та ігноруються вимоги про повернення коштів; станом на дату подання позовної заяви до суду роботи по акту не передані, гроші замовнику (позивачу у справі) не повернуті, а листом від 02.06.2006 р. відповідач повідомив позивача про виконання лише частини робіт, тому є підстави вважати, що виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

Відповідач з даною ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що у матеріалах справи відсутні докази, які б містили достатні та достовірні дані про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із позовними вимогами, однак суд першої інстанції наклав арешт на все майно відповідача і ін.

У судовому засіданні 30.10.2006 р. позивач подав клопотання про уточнення вимог щодо забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на майно, що належить відповідачеві, на суму позовних вимог, які становлять 194 791, 51 грн. (від 30.10.2006 р. вх. № 9947). До заявленого клопотання долучені запити в БТІ і інші інстанції про надання інформації щодо отримання відповідачем витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно з метою його застави чи відчуження.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали на момент її прийняття (03.08.2006 р.), а всі запити датовані вже після винесення ухвали господарським судом, зокрема, 11.10.2006 р., останні в місцевий господарський суд не представлялись.  

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 2 серпня 2006 року до Господарського суду Львівської області поступила заява від позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить відповідачеві (а.с.70). Дана заява мотивована тим, зокрема, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором підряду № 30 від 25.06.2004 р. є значною; відповідачем грубо порушуються умови даного договору та ігноруються вимоги про повернення коштів.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу СП ТзОВ “Камаз-сервіс” слід задоволити повністю, ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2006 р. у справі № 4/1419-26/254 скасувати.

          При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи або фізичної особи допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

          При поданні заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обгрунтувати причини звернення з заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність прийняття засобів забезпечення.

          Ухвала про забезпечення позову може виноситися не тільки на підставі достовірно встановлених фактів, які свідчать про недобросовісність поведінки відповідача, але і при доказуванні високого ступеню вірогідності такої поведінки.

          Таким чином, заявнику необхідно надати докази, які підтверджують обставини, на які він посилається, оскільки відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред”явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, в останніх на момент прийняття оскаржуваної ухвали відсутні будь-які докази, які б свідчили про утруднення чи неможливість виконання рішення господарського суду в майбутньому. Подана позивачем заява про забезпечення позову є документально необгрунтована.

          Приймаючи ухвалу про накладення арешту на майно відповідача, господарський суд повинен діяти відповідно до Роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994 р. № 02-5/611 з наступними змінами та доповненнями, в якому визначено, що у позовному провадженні при накладанні арешту на майно відповідача слід обмежувати піддану арешту вартість майна розміром суми позову та можливих судових витрат. Однак Господарським судом Львівської області не дотримано принципу співрозмірності вжитого засобу до забезпечення позову з сумою позовних вимог.

          Зокрема, вищенаведене підтверджується поданою скаржником довідкою ДПІ у Франківському районі м.Львова від 26.09.2006 р. № 16/13812337/18759 про наслідки перевірки СП ТзОВ “Камаз-Сервіс” з питань стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, за період з 06.01.2006 р. по 31.07.2006 р., з якої вбачається, що станом на 31.07.2006 р. на балансі підприємства рахуються основні засоби на суму 244 624, 49 грн., що значно перевищує суму позову.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Відмовити в задоволенні клопотання ТзОВ “Синдикат” про уточнення вимог щодо забезпечення позову.

          2. Апеляційну скаргу СП ТзОВ “Камаз-сервіс” задоволити повністю.

3. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2006 р. у справі № 4/1419-26/254 скасувати.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

7. Канцелярії суду дану постанову направити сторонам і ДВС у Франківському районі м.Львова рекомендованим листом.

Головуючий-суддя                                                                                           М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                        Я.В.Дух                                                                        

Суддя                                                                                                      Г.Т.Кордюк